Ухвала суду № 81459644, 26.04.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5780/19

Провадження №1-кс/712/3376/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду винесене у кримінально му провадженні № 12019250270000459 від 24.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, слідчим СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_2 клопотання про накладення арешту на майно та надання дозволу на його реалізацію,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1, звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно та надання дозволу на його реалізацію.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019250270000459 від 24.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

До Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення 24.04.2019 року від працівника поліції про те, що в селі Сагунівка Черкаського району, Черкаської області в ставку невідома особа здійснює незаконний вилов риби незаконним знаряддям лову - сітками. (ЖЄО 2387 від 24.04.2019)

В ході проведення огляду місця події від 24.04.2019 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Сагунівка, виявлено мисинову сітку довжиною близько 30ти метрів та рибу виду лящ - 11 штук.

Громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснив, що 23.04.2019 близько 21 год. 00 хв. пішов до річки Дніпро між селами Худяки та Сагунівка зі своїм другом та сам ставив сітки для того щоб наловити риби. Він пішов знімати сітки,та йшовши вже з рибою до нього підійшли працівники поліції.

В подальшому рибу передано ФОП «Кравець Віктор Олегович» для подальшої реалізації.

Фіксація інших речових доказів проведені шляхом фотографування, опису їх в протоколі огляду місця події від 24.04.2019.

Вилучена в ході огляду місця події риба набута в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.249 КК України, у зв’язку з чим відповідає критеріям, зазначеним у п.4 ч.2 ст.167 КПК України.

Приймаючи до уваги те, що вилучена в ході огляду місця події по зазначеному кримінальному провадженню риба відповідає критеріям, зазначеним в ч. 1 ст. 98, п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, накладення арешту на неї є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження.

Слідчий в судове засідання не з’явилась, скерувала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити з викладених у клопотанні підстав та на підставі наданих документів.

В судове засідання власник сіток ОСОБА_4 не з’явився, скерував до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги те, що вилучене в ході огляду по зазначеному кримінальному провадженню відповідає критеріям, зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, накладення арешту є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. ст. 171-173 КПК України.

Передача майна указаної категорії для реалізації за рішенням слідчого судді передбачена також п. 28 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Вилучена в ході огляду місця події риба набута в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв’язку з чим відповідає критеріям, зазначеним у п. 4 ч. 2 ст.167 КПК України.

В свою чергу, санкцією ч. 1 ст. 249 КК України передбачено покарання у вигляді від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на до трьох років.

Приймаючи до уваги те, що вилучена в ході огляду місця події по зазначеному кримінальному провадженню риба відповідає критеріям, зазначеним в ч. 1 ст. 98, п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, накладення арешту на неї є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Суд вважає, що незаконно здобута риба виду лящ - 11 штук та мисинова сітка довжиною близько 30 ти метрів вилучені 24.04.2019 під час огляду місця події, проведеного за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Сагунівка мають доказове значення у кримінальному провадженні №12019250270000459, тому з метою недопущення зникнення, втрати або пошкодження, відчуження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на зазначене майно.

Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно та надання дозволу на його реалізацію задовольнити.

Накласти арешт на набуту в результаті вчинення кримінального правопорушення мисинову сітку довжиною близько 30ти метрів та рибу виду лящ - 11 штук вилучену 24.04.2019 під час огляду місця події, проведеного за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Сагунівка.

Дозволити реалізацію ФОП «Кравець Віктор Олегович» риби виду лящ - 12 штук.

Кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Черкаській області 37317079192650 ДКСУ в м. Київ МФО 820172 РДПО 40108667.

Ухвала підлягає до негайного виконання в частині реалізації вилученої речових доказів (риби), які підлягають швидкому псуванню, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Романенко В.А.