Ухвала суду № 81459037, 25.04.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/9031/18

№ провадження 1-кс/646/2779/2019

У Х В А Л А

25.04.2019 року м. Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовська Т.М., з участю секретаря Маркової О.В.,

прокурора Кадигроба В.О.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_3, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Харківської області ОСОБА_4, подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001204 від 03.10.2018 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, ад’юнкта ХНУВС, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, що зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області Харківської області ОСОБА_3 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з даним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2, будучи ад’юнктом ХНУВС за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою особистого збагачення, при невстановлених слідством обставинах та час домовився про створення мережі збуту особливо небезпечних психотропних речовин «Метамфетамін» та «Екстазі» на території м. Харкова, а також про залучення інших осіб до вказаної противоправної схеми. Для досягнення своєї злочинної мети, вищевказані особи заснували підприємство TOB «РВ ЦЕХ» та відкрили за адресою: м. Харків пров. М'ясний 1 нічний клуб «RavePoint», у приміщенні якого ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_5 організували збут наркотичних та психотропних речовин відвідувачам та наркозалежним особам.

В клопотанні ставиться питання про продовження запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, оскільки строк тримання під вартою відносно нього закінчується 01.05.2019 р., завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки є необхідність у виконанні великої кількості слідчих та процесуальних дій, матеріали кримінального провадження підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать про відсутність підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 просив у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на те, що висунута йому підозра є необґрунтованою, під час обшуку у нього не були вилучені наркотичні засоби. Вважає, що встановлений розмір застави є для нього непомірним, оскільки він у своїй власності не має нерухомого майна, а тому просить застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що, з впродовж двох місяців органом досудового розслідування з ОСОБА_2 не було проведено жодних слідчих дій. Крім того,органом досудового розслідування не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тяжкість покарання не може бути підставою для знаходження підозрюваного під вартою, а тому вважає можливим обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відомості про вчинення зазначеного злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000001204 від 03.10.2018 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

03.03.2019 р. у рамках здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

05.03.2019 р. ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова стосовно підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави у сумі 1 500 000 гривень.

Постановою заступника Генерального прокурора від 18.04.2019 р. продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному проваджені до трьох місяців, тобто до 03.06.2019 р.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 свідчать: протоколи допиту свідка ОСОБА_6, висновок експерта від 14.01.2019 р., інші докази.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підозра є обґрунтованою.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, відповідає вимогам вищезазначеної статті та містить доводи, що підтверджують обґрунтованість повідомленої підозри і відповідає вимогам пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Суд вважає, що на момент вирішення питання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені при обранні щодо нього запобіжного заходу, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, це обґрунтовується схильністю підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, оскільки органом досудового розслідування встановлено системність збуту наркотичних та психотропних речовин; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тим, що знаходячись на даний час в місці попереднього ув’язнення він усвідомлює, що покаранням за вчинення цих правопорушень тягне невідворотність призначення реального покарання і тому підозрюваний може виїхати за межі країни; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити, оскільки на цей час органом досудового розслідування не встановлені всі обставини скоєних злочинів; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки останній є працівником правоохоронного органу та має відповідні зв’язки та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, завершення всіх слідчих та процесуальних дій продовження строку тримання під вартою є необхідним.

Доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, а отже і відсутності підстав продовження строку дії запобіжного заходу, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки встановлені ризики не зменшились та не перестали існувати, слідчий суддя на даному етапі провадження на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, що наведена врішеннях Європейського Суду з прав людини ("Нечипорук, Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. "Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 п. 1 Конвенції поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання" (справа "Чеботарь проти Молдови" від 13 листопада 2007 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 р. зазначив, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia).

Враховуючи наведене, наявність зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, обґрунтованість підозри, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш ефективним для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та з урахуванням встановлених даних про особу підозрюваного продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 працює, раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодружений, утриманців не має, відсутні відомості щодо наявності у нього нерухомості у власності, крім того, підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене групою осіб, що дає підстави вважати про задовільний матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_2 та вказує на можливість внесення ним застави у розмірі понад 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1500000,00 гривень. Такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Визначений розмір застави має важливе значення для забезпечення належної поведінки підозрюваного та забезпечення дієвості кримінального провадження, зокрема щодо злочинів у сфері обігу наркотичних засобів.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 196 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_3, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Харківської області ОСОБА_4, подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001204 від 03.10.2018 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 3.06.2019 р. включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_2 1500000 (один мільйон п’ятсот тисяч) гривень, як достатній для виконання підозрюваним обов’язків, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, з’являтись на виклики слідчого, прокурора чи суду.

У разі внесення застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов'язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 26.04.2019 року.

Слідчий суддя: Т.М. Янцовська