Рішення № 81458686, 17.04.2019, Харківський районний суд Харківської області

17.04.19

Справа № 635/7085/17

Провадження № 2/635/844/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання - Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, виконавчий комітет Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, про усунення перешкод у праві користування та розпорядження нерухомим майном шляхом визнання осіб, такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття їх з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, виконавчий комітет Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, в якій просить:

усунути перешкоди у праві користування та розпорядження ОСОБА_1 будинком АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування зазначеним будинком;

зняти ОСОБА_2, ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1

Позов обґрунтовано тим, що вона на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві приватної власності від 12.08.1989 року, укладеного між виконавчим комітетом Мерефянської міської ради та позивачем, зареєстрованим Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області за № 1-381, є власником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1,

23 серпня 2016 року між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, про що Виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області складено відповідний запис № 96, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу змінено на «ОСОБА_2». ІНФОРМАЦІЯ_10 року від зазначеного шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво народження серії НОМЕР_4. Після народження дитини - ОСОБА_4, її було зареєстровано в будинку позивача за адресою : АДРЕСА_1, без згоди власника.

Згідно з довідкою з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію, що видана 22.11.2017 року Виконавчим комітетом Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області, в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_6 (донька позивача), ОСОБА_7 ( онука) , ОСОБА_7 (онук), ОСОБА_2 (син) , ОСОБА_4 (онука).

Позивач має намір продати належний їй на праві власності житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, однак відповідач ОСОБА_2 відмовляється знятись з реєстраційного обліку, як і відповідач ОСОБА_3 відмовляється зняти з реєстраційного обліку свою малолітню дитину - ОСОБА_4.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, місця проживання відповідача ОСОБА_3 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1, тобто має місце проживання та можливість зареєструвати там свою дитину ОСОБА_4.

Факт реєстрації відповідача ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_4 в будинку, що належить на праві власності позивачу, перешкоджає її права користування та розпорядження цим нерухомим майном, крім того, їх реєстрація тягне за собою нарахування додаткових комунальних платежів, які вимушений сплачувати позивач. Вимоги позивача про добровільне усунення перешкод у здійснені нею права власності та зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_4 (онуки) з адреси АДРЕСА_1, проігноровані.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 391, 405 ЦК України позивач звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 січня 2018 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження,

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 квітня 2018 року підготовче провадження у цивільній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце цього засідання повідомлялись належним чином.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та участі її представника. У разі неявки відповідачів не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_2 причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Відповідач ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у задоволені позову відмовити.

08 лютого 2018 року відповідачами - ОСОБА_2, ОСОБА_3, наданий відзив на позовну заяву, яким просить в задоволені позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що позивач в якості правових підстав послалась на статтею 405 ЦК України, між тим частина перша вказаної статті надає відповідачу та його малолітньої доньки право користування житлом відповідно до закону, а частина 2 статті не має ніякого відношення до них, оскільки не існує факту їхньої відсутності без поважних причин понад один рік у спірному нерухомому майні. Малолітній дитині , ОСОБА_4 виповнилось лише п'ять місяців , тому вона взагалі не встигла і не могла бути відсутньою понад один рік у даному житловому будинку. Крім того, позивач не є власником спірного будинку, на підтвердження права власності посилалась на Договір про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку, що не має відношення да права власності на сам будинок. Реєстрація права власності на спірний житловий будинок за позивачем не може вважатись дійсною та законною для визначення її належним власником, оскільки така реєстрація зроблена всупереч вимогам закону, зазначене буде доведено в судовому засіданні. Посилання позивача про можливість реєстрації малолітньої дитини - ОСОБА_4 за адресою реєстрації відповідача ОСОБА_3, а саме за адресою АДРЕСА_1 не відповідають дійсності та зроблено на невстановлених фактах, виходячи з наступного. Реєстрація місця проживання дитини передбачає і подальше її проживання там же, між тим для цього відсутні можливості, батьки малолітньої дитини мешкають в спірному будинку, а тому і дитина повинна проживати з ними. За весь час проживання в будинку, з моменту досягнення працездатності, комунальні послуги сплачуються відповідачем ОСОБА_2 Також, відповідачі вважать, що позов має штучний характер створеного спору, в будинку зареєстрована сестра відповідача ОСОБА_2 разом зі своїми дітьми, однак позовні вимоги пред'явлений лише відносно нього та його дитини.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без участі їх представника суду не надано.

Представник третьої особи - виконавчого комітет Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника та покладаються на розсуд суду у вирішені справи по суті.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.10.2017 року, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1.

Відповідно довідки Виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області № 8530/1 від 22.11.2017, в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_6, 1990 р.н. (донька позивача), ОСОБА_7, 2009 р.н. ( онука), ОСОБА_9, 2015 р.н. (онук), ОСОБА_14 (син) , ОСОБА_11 (онука).

23 серпня 2016 року між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, про що Виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області складено відповідний запис № 96, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу змінено на «ОСОБА_2».

ІНФОРМАЦІЯ_10 року від зазначеного шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилась донька - ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво народження серії НОМЕР_4. Після народження дитина - ОСОБА_4 була зареєстрована в спірноиму будинку .

З акту обстеження житлово - побутових умов від 03 грудня 2018 року, складного депутатом Мерефянської міської ради вбачається, що у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 на момент обстеження ніхто не мешкає. У приміщенні відключене газо - та електропостачання . У приміщенні холодно, з кімнат другого поверху вивезені меблі ( зі слів заявниці за ОСОБА_1.) Зі слів сусідки ОСОБА_12, в даному домоволодінні ніхто не проживає ще з червня 2018 року.

Згідно частини другої статті 405 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Згідно з частиною першою статті 156 ЖК Української РСР члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, що знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені, зокрема статтями 16, 386, 391 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, в тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення свого порушеного права від будь-яких осіб шляхом, який власник вважає прийнятним.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 30856/03) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв'язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. Тому чи є місце конкретного проживання «житлом», що спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв'язків з конкретним місцем проживання (рішення Європейського суду з прав людини по справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Однією з засад судочинства, регламентованих пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 3 статті 12, частин 1, 6 сттаті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, позивач як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини на які вона посилається як на правову підставу своїх вимог.

Суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, приходить до наступного.

Доводи позивача, що реєстрація місця проживання відповідача та його малолітньої доньки у спірному будинку покладає на неї тягар по оплаті комунальних послуг не можуть бути доведеністю обставин, з якими закон пов'язує такі наслідки, як визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Позивач не позбавлена можливості звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача сплачених нею комунальних послуг у встановленому законом порядку.

Наявний в матеріалах справи акт обстеження житлово - побутових умов від 03 грудня 2018 року не є достатньою і безумовною підставою для задоволення позову, оскільки не підтверджує факт не проживання відповідачів без поважних причин понад один рік, також дана обставина не була доведена позивачем і під час розгляду справи в суді. Крім того, з вказаного акту вбачається, що в спірному будинку ніхто не проживає з червня 2018 року, позивач звернулась з даним позовом до суду 29 листопада 2017 року.

Відповідно до частини 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, у всіх діях щодо дитини, до досягнення нею повноліття, незалежно від того, ким вони здійснюються, має бути забезпечено якнайкраще врахування інтересів неповнолітньої дитини

Харківська районна державна адміністрація Харківської області надала до суду висновок щодо вирішення спору про визнання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 року такою, що втратила право користування нерухомим майном, та зняття її з реєстраційного обліку № 01-19/693 від 27.03.18 , яким встановила, що визнання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, такою, що втратила право користування нерухомим майном, а саме житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 та зняття її з реєстраційного обліку не відповідає її інтересам та порушує право на житло і достатній життєвий рівень дитини.

Надані представником позивача - ОСОБА_13 пояснення щодо висновку Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 01-19/693 від 27.03.18 не заслуговують на увагу, оскільки не містять доказів на підтвердження викладених в ньому обставин. Посилання на наявність боргів за комунальні послуги, які рахуються за відповідачами не є підставою для визнання їх такими, що втратила права користування житловим приміщенням, додані до пояснень квитанції про заборгованість за комунальні послуги не підтверджують наявність боргів за спожиті комунальні послуги саме у відповідачів, оскільки споживачем цих послуг значиться позивач, особистий рахунок відкрито на ім'я позивача. Крім того, в будинку зареєстровані і інші мешканці, які також мають сплачувати вартість спожитих комунальних послуги. Реєстрація місця проживання матері малолітньої дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_3 за адресою м. Харків, вул. Киргизька не є підставою для визнання, малолітньої дитини, такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням та зняття її з реєстрації.

Щодо твердження позивача про реєстрацію малолітньої дитини - онуки ОСОБА_4 без її згоди, суд зазначає наступне.

Порядок реєстрації місця проживання малоліиніх та неповнолітніх дітей встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру".. від 02.03.2016 року № 207 .

Відповідно до статті 5 Посианови № 207, батьки або інші законні предстаники зобовязанні зарєструвати місце проживання новонародженної дитини протягом трьорх місцяів з дня державної реєстрації її народження.

Згідно частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Ця норма є імперативною, тобто дитина, яка не досягла 10 - ти років може бути зарєстрована лише з батьками, або з одним із них. Неповнолітні діти реєструються за місцем проживання батьків, або одного з них незалежно від того, чи мають вони право власностів на житло в якому вони зарєстровані. Згода власника житла та члена сімї, які разом проживають з власником, для реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини не потрібна. Для реєстрації дитини у разі, якщо батьки зарєстровані за різними адресами, необхідно отримати лише годук другого з батьків.

Отже, до досягнення дитиною 10 років її місце проживання може бути зареєстроване лише за місцем проживання батьків (або одного з них), при цьому Згода власника житла та члена сімї, які разом проживають з власником, для реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини не потрібна.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання відповідача та його малолітньої доньки такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням та зняття їх з реєстрації, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження позовних вимог, позивачем не доведено чим саме порушено її право користування та розпорядження майном , а саме житловим будинком.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення судового збору з відповідача відсутні.

Круючись ст. ст. 19, 76, 81,141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, виконавчий комітет Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, про усунення перешкод у праві користування та розпорядження нерухомим майном шляхом визнання осіб, такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття їх з реєстраційного обліку - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1, паспорт громадянина України , серії та номер НОМЕР_6, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківської області 09 лютого 2005 р.,

відповідач 1 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстроване місце проживання у встановленому законом поряду за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_2, паспорт громадянина України серії та номер НОМЕР_5, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 14 березня 2003р.,

відповідач 2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстроване місце проживання у встановленому законом поряду за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_3, паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм НОМЕР_7, орган видачі - 631, дата оформлення -20 липня 2017, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстроване місце проживання у встановленому законом поряду за адресою: АДРЕСА_1

третя особа 1 - Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, місцезнаходження за адресою: 61124, м. Харків, пр - т Гагаріна, 157-а, каб. 25, ЄДРПОУ - 26487956,

третя особа 2 - Виконавчий комітет Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області , місцезнаходження за адресою: 62472, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213, Харківського району, Харківської області, ЄДРПОУ - 40968364.

Повне рішення складено 26 квітня 2019 року.

Суддя - Я.А. Шинкарчук