Ухвала суду № 81458540, 26.04.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6251/19

Провадження № 2/643/3362/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2019 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Динеро», Фінансової компанії «Ваша Готівочка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Мані», Юридичної компанії «Міжнародний правовий альянс» про захист честі та гідності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Динеро», Фінансової компанії «Ваша Готівочка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Мані», Юридичної компанії «Міжнародний правовий альянс», в якому просить: стягнути солідарно з відповідачів на свою користь моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 1179,00 грн. (підтверджується чеками з аптеки); зобов’язати відповідачів спростувати відомості, які ганьблять її честь та гідність, а також її сім’ї, що підтверджується розклійками біля під’їзду, де проживає вона з сином (указать характер сведений и порядок их опровержения).

В обґрунтування позову зазначила, що є матір’ю ОСОБА_2 З січня 2019 року вона почала отримувати дзвінки від відповідачів з вимогою про сплату грошових коштів в розмірі 3000,00 грн., які нібито отримав її син, оформивши онлайн-кредит. Відповідачі тривалий час телефонували їй, її керівництву, зламали її електронну пошту, здійснювали на неї моральний тиск, надсилали письмові вимоги щодо повернення грошових коштів, погрожували їй та тероризували її. В січні 2019 року вона на під’їзді та біля своєї квартири побачила письмове оголошення про те, що її син розшукується та є злочинцем. Вказаними діями їй було спричинено моральну шкоду. Крім того, через дії відповідачів в неї погіршився стан здоров’я, внаслідок чого їй були виписані медичні препарати, копія чеків на придбання яких додана до позовної заяви.

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху, а саме.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Всупереч вказаних вимог позивачем не зазначено найменування міста, в якому вона проживає, а також не зазначено свій поштовий індекс.

Крім того, позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України щодо двох відповідачів - Фінансової компанії «Ваша Готівочка» та Юридичної компанії «Міжнародний правовий альянс».

При цьому, як вбачається з положень п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зазначення ідентифікаційного коду юридичних осіб – відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України в позовній заяві є обов’язковим. Обов’язок зазначення вказаних відомостей покладається саме на позивача як на особу, яка повинна визначити та індивідуалізувати осіб, які, на його думку, порушили його права та законні інтереси.

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Положеннями ч. 5 ст. 95 ЦПК України також передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Позивачем до позовної заяви додані копії письмових доказів (документів), перелік яких наведений в позовній заяві. Проте всупереч вказаних положень законодавства в позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Положеннями ч. 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вказаних вимог законодавства, позивачем не підтверджено своїми підписом із зазначенням дати засвідчення відповідність копій письмових доказів, які додані до позовної заяви, оригіналам, які знаходяться у нього.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Всупереч вказаних вимог позивачем не наведений такий розрахунок або не зазначено на відсутності судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, враховуючи її матеріальний стан.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Європейський суд з прав людини також зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Всупереч вимог ст. 11, 12, 13, 91 ЦПК України, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження її матеріального стану.

Таким чином, позивачем не доведено, що рівень її доходів є низьким та з урахуванням вказаного рівня доходів, а також витрат позивача, її матеріальний стан є незадовільним і розмір судового збору є непропорційно великим для позивача та становить для неї надмірний тягар.

За таких обставин, розглядаючи клопотання на підставі отриманих матеріалів, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для його задоволення.

Як вбачається з заявлених вимог, позивачем заявлено вимоги майнового (відшкодування моральної та матеріальної шкоди) та немайнового (зобов’язання вчинити певні дії) характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно роз’яснень, викладених в п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви з позовними вимогами майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем в позовній заяві встановлено ціну позову у розмірі 16179,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за пред’явлення вимог майнового характеру у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 768,40 грн.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в загальному розмірі 1538,80 грн. (768,40 грн. плюс 768,40 грн.) за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК Московськ/м.Хар Московськи/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37999607, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31216206020007, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо необхідності залишення позовної заяви без руху.

Способами усунення недоліків позовної заяви є наступні:

1.Надати суду уточнену позовну заяву, в якій крім вже зазначених відомостей додатково вказати:

-ідентифікаційний код Фінансової компанії «Ваша Готівочка» та Юридичної компанії «Міжнародний правовий альянс» в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

-поштовий індекс позивача, а також найменування міста, в якому позивач проживає;

-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

2.Надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору в загальному розмірі 1536,80 грн. (768,40 грн. + 768,40 грн.).

3.У відповідності до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України надати суду 4 копії уточненої позовної заяви;

4.У відповідності до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України надати суду в 5 примірниках додатки до позовної заяви, в яких підтвердити своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення їх відповідність оригіналам, які знаходяться у позивача.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Динеро», Фінансової компанії «Ваша Готівочка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Мані», Юридичної компанії «Міжнародний правовий альянс» про захист честі та гідності, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз’яснити ОСОБА_1, що якщо вона відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та усуне вказані в цій ухвалі недоліки, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо вона не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.А. Крівцов