Рішення № 81457892, 24.04.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1315/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Каліберди В.А.,

з участю секретаря – В’юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою про встановлення юридичного факту та визнання права на земельну частку (пай) розміром 4,3 умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачі зазначили, що 14 березня 2003 року померла їх мати ОСОБА_3.

Після її смерті залишилось спадкове майно – право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219255.

При житті ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 19 вересня 2001 року Качалівською сільською радою, в якому вона все майно, яке на день смерті буде їй належати заповіла позивачам та сину ОСОБА_4, який помер.

Позивачі прийняти спадщину в нотаріальному порядку позбавлені можливості в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа та в зв’язку з розбіжностями в прізвищі позивача ОСОБА_1 в правовстановлюючих документах.

На даний час позивачі виявили намір успадкувати майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_3, в зв’язку з чим звернулися до суду з даним позовом та прохають: поновити їм строк звернення до суду з позовом, встановити факт належності правовстановлюючого документа та визнати за ними по 1/2 права на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ХР № 0219255 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3

В судове засідання представник позивачів не з’явилася, однак надала заяву про підтримання позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та про слухання справи у її відсутність.

Представник відповідача - Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області в судове засідання не з’явився, однак надав заяву про слухання справи у відсутність представника та проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечував.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 померла 14 березня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ №512923, повторно виданого 08 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснокутського районного управління юстиції у Харківській області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на її майно, що складається з права на земельну частку (пай) розміром 4,3 в умовних кадастрових гектарах, яке належало заповідачу на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219255, що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай), яка мається в матеріалах справи.

На врегулювання земельного питання з метою забезпечення правильного однакового застосування законодавства при розгляді судами земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів Пленумом ВСУ винесено Постанову «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, де п.24 зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі землі у колективну власність, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно ст. 534 ЦК Української РСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

По Качалівській сільській раді Краснокутського району Харківської зареєстрований заповіт від 19 вересня 2001 року за реєстром №79, згідно якого ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що на день смерті буде їй належати по закону заповіла своїм дітям: ОСОБА_2, ОСОБА_5 (позивачі по справі) та ОСОБА_4 в рівних частинах.

Вказаний заповіт на час відкриття спадщини не змінений та не скасований, про що свідчить відмітка в заповіті.

Позивачі з метою прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 в нотаріальному порядку зверталися до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області, однак їм було відмовлено у оформленні спадкових справ в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.06.2018 №639/02-31.

Інших спадкоємців майна ОСОБА_3 немає, оскільки, з постанови Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.06.2018 №639/02-31 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, а спадкоємець ОСОБА_4 помер 07 вересня 2015 року, про що свідчить Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 17.01.2019 року.

Окрім цього позивач позбавлений можливості прийняти спадщину в нотаріальному порядку, в зв’язку з розбіжностями в правовстановлюючих документах, оскільки як вбачається з паспорта громадянина України серії ММ №799906 прізвище позивача «Клішина», натомість як в заповіті ОСОБА_3 від 19.03.2001 року її прізвище вказано «Клішіна», що вважається невірним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиними спадкоємцями за заповітом після померлої ОСОБА_3, до складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай) та вони відповідно до ст.1267 ЦК України мають право по Ѕ частці спадкового майна кожна.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пропустили строк для звернення з позовною заявою до суду і просять його поновити. Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що відповідно до ст.127 ЦПК України пропущений строк необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивачі надали суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як спадкоємці після смерті заповідача – ОСОБА_3, мають законне право на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

На підставі вищевказаного та керуючись ст. 534 ЦК Української РСР, ст.ст. 259, 265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності правовстановлюючого документу – заповіту, складеного 19 березня 2001 ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_5 в дійсності належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 Ѕ права на земельну частку (пай) розміром 4,3 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0219255 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 14 березня 2003 року.

Визнати за ОСОБА_2 Ѕ права на земельну частку (пай) розміром 4,3 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0219255 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 14 березня 2003 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1).

ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_2).

Качалівська сільська рада Краснокутського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Шкільна №5, с. Колонтаїв, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04396851).

Суддя Каліберда В.А.