Ухвала суду № 81457746, 26.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8628/19

н/п 2-з/640/95/19

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"26" квітня 2019 р.

Суддя Київського районного суду м. Харкова Золотарьова Л.І., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі №640/8628/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за розпискою у розмірі 90 тис. доларів США, що становить 2350000 грн., судові витрати.

Разом з позовом позивач подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову, просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху, площею 387,5 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Дерев’янко, 8. В обґрунтування заяви посилається на те, що відповідач зобов’язаний був повернути позику до 01.02.2019 року, однак борг не повернув. Вказане нерухоме майно, на яке просить накласти арешт, належить відповідачу, який має намір його продати, тому це надасть можливість виконати рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред’явленням позову або після відкриття провадження у справі.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України). Підстави для виклику сторін для розгляду заяви про забезпечення позову – відсутні.

Як вбачається з позову, предметом спору є стягнення заборгованості за копією розписки від 30.08.2018 року.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 N9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд враховує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі ст. 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження нерухомого майна, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 N9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Крім того, з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що відповідач є ФОП, займається такими видами діяльності: Код КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; Код КВЕД 95.24 Ремонт меблів і домашнього начиння; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (основний); Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Арешт нежитлових приміщень може призвести до необґрунтованого обмеження права власника на реалізацію захищеного права володіння і користування вказаним майном, що може призвести до безпідставного заподіяння збитків, не обумовлених забезпечення балансу інтересів та рівності сторін у цивільному судочинстві, враховуючи, що відповідач займається підприємницькою діяльністю.

Таким чином, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 81, 149-153, 261 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі №640/8628/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 26.04.2019 року.

Суддя -