Ухвала суду № 81455849, 26.04.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 26.04.2019 Справа № 554/798/19

Провадження № 1-кс/554/6248/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю прокурора Бойка В.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, капітана внутрішньої служби, начальника сектору соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12018220000001112, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1, яке мотивує наступним.

Слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220000001112 від 28.09.2018 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, у ході реалізації повноважень начальника сектору соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)» було достовірно відомо, що у державній установі «Хролівський виправний центр (№140)» відбуває покарання у виді обмеження волі засуджений ОСОБА_4 Отарієвич, ІНФОРМАЦІЯ_5, який рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01.09.2019 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 1 ст. 263; ч. 2 ст. 263 КК України та на підставі ст. 70 КК України до нього застосовано міру покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

ОСОБА_1 у невстановлений у ході досудового розслідування день та час стало відомо, що до засудженого ОСОБА_4, у зв’язку з відбуттям визначеної ст. 81 КК України частини покарання може бути застосовне умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

За вказаних обставин, ОСОБА_1 всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, посадової інструкції, присяги та взятих на себе зобов’язань у зв’язку зі вступом на службу в установу КВС України, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, не відмовившись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, вирішив вступити у позаслужбові відносини з засудженим ОСОБА_4 для одержання від нього неправомірної вигоди у виді грошових коштів за вчинення ним,

ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_4, дій – сприяння в умовно-достроковому звільненні останнього від відбування покарання, поєднаного з вимаганням.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у вересні 2018 року, точно дату та час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 у ході зустрічі з ОСОБА_4, яка відбулася на території державної установи «Хролівський виправний центр (№140), що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Зорянська, 8, повідомив останньому, що може посприяти йому, ОСОБА_4, в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, однак за вчинення цих дій ОСОБА_4 необхідно надати йому, ОСОБА_1, неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 2 тисячі доларів США, пред’явивши ОСОБА_5 відповідну вимогу.

Водночас, усвідомлюючи протиправність наведених вище вимог

ОСОБА_1, ОСОБА_4 при першій можливості 24.09.2018 року, з метою викриття та припинення злочинної діяльності ОСОБА_1, звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою. Після чого дії, які ОСОБА_4 вчиняв за вказаним фактом, здійснювалися під контролем правоохоронних органів.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у ході зустрічі, яка відбулася 27.10.2018 року на території державної установи «Хролівський виправний центр (№140), що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Зорянська, 8, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4, пред’явивши відповідну вимогу, про те, що за вчинення ним, ОСОБА_1, у інтересах ОСОБА_4, вищевказаних дій – сприяння у умовно-достроковому звільненні ОСОБА_4 від відбування покарання останньому необхідно надати йому, ОСОБА_1, неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 6 тисячі доларів США. Таким чином, ОСОБА_1 змінив розмір неправомірної вигоди у виді грошових коштів, які вимагав від ОСОБА_4 за вчинення вищевказаних дій, з 2 тисяч доларів США на 6 тисяч доларів США.При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4, що першу частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 3 тисячі доларів США йому, ОСОБА_4, необхідно передати до направлення клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 до суду, а другу частини неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 3 тисячі доларів США – після прийняття рішення судом.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи начальником сектору соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)», тобто службовою особою, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вимагання, близько 15 год. 30 хв. 01.02.2019 року, перебуваючи в автомобілі марки «Опель» моделі «Астра» з іноземним реєстраційним номером «TJE22285», який знаходився біля будівлі Харківського апеляційного суду, що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан ОСОБА_6 Сотні, 36, одержав для себе від ОСОБА_4, неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 3 тисячі доларів США за вчинення ним, ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_4, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, - сприяння в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_4 від відбування покарання.

02 лютого 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

03.02.2019 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду

м. Полтави ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.04.2019 року.

22.03.2019 року першим заступником військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_7 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців – до 02.05.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду

м.Полтави від 28.03.2019 року ОСОБА_1 змінено запобіжний

захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком

до 02.05.2019 року.

Разом з тим, згідно клопотання, завершити розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а саме: завершити проведення судової експертизи відео-, звукозапису щодо приналежності зразків голосу ОСОБА_1 матеріалам негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновок почеркознавчої експертизи щодо приналежності підпису, який міститься в характеристиці на засудженого ОСОБА_4 від 20.12.2018 року, ОСОБА_1; здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні мобільного оператора телефонного зв’язку ТОВ «лайфселл», та містить інформацію про абонентські номери, щодо дати, часу і тривалості телефонних з’єднань свідків у прив’язці до базових станцій, а також адресу місцеперебування відповідних абонентів телефонного номеру ОСОБА_1, та в подальшому оглянути вказану інформацію та провести відповідну аналітичну роботу. Результати проведення цих слідчих (розшукових) дій мають важливе значення для повного, всебічного та об’єктивного досудового розслідування у даному кримінальному провадженні в частині документування обставин, за яких ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, а також в частині підтвердження його вини у вчиненні таких дій, та, як наслідок, для судового розгляду. Здійснення вказаних вище слідчих та процесуальних дій не надавалося за можливе зробити раніше, у зв’язку з особливим порядком фіксації ходу і результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а також зняття з відповідних матеріалів грифів секретності, необхідністю призначення та проведення великої кількості судових експертиз, що займає певний час, великим обсягом інших слідчих (розшукових) дій, які проведені та підлягають проведенню у кримінальному провадженні.

У ході досудового розслідування при застосуванні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися і запобігти їм шляхом застосування більш м'яких заходів неможливо, а тому виникла необхідність у продовженні строку домашнього арешту.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив продовжити строк дії запобіжного заходу.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання за безпідставністю, оскільки підозра не обґрунтована, ризики не доведені. Вказав, що підозрюваний не суб’єкт злочину; він має міцні соціальні зв’язки, належним чином виконує обов’язки.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши клопотання та копії матеріалів, якими воно обґрунтовується, суд приходить до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. ч. 1- 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

02 лютого 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

03.02.2019 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду

м. Полтави ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.04.2019 року.

22.03.2019 року першим заступником військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_7 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців – до 02.05.2019 року.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду

м. Полтави від 28.03.2019 року ОСОБА_1 змінено запобіжний

захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком

до 02.05.2019 року.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26.04.2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018220000001112, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2018 року, продовжено до чотирьох місяців, а саме: до 02.06.2019 року.

На даний час строк тримання під домашнім арештом підозрюваного закінчується, але необхідно виконати ще ряд слідчих дій.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підозрюваному був обраний з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При вирішенні питання про продовження строку дії ухвали про домашній арешт, слідчий суддя враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим, а також характер, особисті та соціальні обставини життя підозрюваного, його зв'язки з суспільством. Так, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_1 від 01.02.2019 року, протоколом затримання, особи підозрюваної у вчиненні злочину від 01.02.2019, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр від 01.02.2019 року, протоколами допиту свідка ОСОБА_4 від 28.09.2018 року, 14.01.2019 року та 02.02.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.02.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 01.02.2019 року, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім того, враховуються заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст.177 КПК України: запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які з часу обрання запобіжного заходу не зменшились та виправдовують тримання особи під домашнім арештом, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні клопотання судом також враховуються положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Виходячи з наведеного, суд вважає що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196-197, 205, 309, 369-372,395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 02.06.2019 року, із забороною залишати житло за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Є. Ткаченка, 48, цілодобово, без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного наступні обов’язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб.

В разі невиконання вищевказаних зобов’язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов’язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз’яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова