Постанова № 81455422, 26.04.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/686/19

Провадження № 3/539/354/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2019 м. Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Алтухова О.С., розглянувши матеріал, що надійшов з Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, громадянина України, місце роботи не відоме, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2019 року постановою судді Лубенського міськрайонного суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 повернуто до Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області на доопрацювання через зазначення в протоколі адреси правопорушника: м. Лубни, вул. Метеорологічна, 67/26, за якою його неможливо повідомити про судовий розгляд. Згідно рапорту інспектора СРПП№ 1 від 26.03.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 не проживає за адресою, яку він вказав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а проживає в Оржицькому районі, вул. Царинна, буд. 1. Також повідомлено, що вищевказаний громадянин уклав договір про надання юридичних послуг з адвокатом ОСОБА_2

08.04.2019 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи для розгляду до Оржицького районного суду за місцем його проживання.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи, передбачені ст. 130 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання правопорушників.

Виходячи із вказаних положень, вибір місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є дискреційними повноваженнями працівників поліції, уповноважених на складення протоколів.

Крім того, як убачається з протоколу, ОСОБА_1 вказав місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, чим ввів в оману інспектора поліції.

В зв’язку з викладеним, а також враховуючи, що нормами КУпАП взагалі не передбачено передачі справи за підсудністю, підстави для направлення справи до Оржицького районного суду відсутні.

23.04.2019 року від захисника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з тим, що він 25.04.2019 року перебуває на розгляді кримінальної справи в Полтавському апеляційному суді. До клопотання долучив договір про надання юридичних послуг № 63 від 23.04.2019 року із строком дії до 25.04.2019 року, тобто до дати, на яку було призначено судове засідання і на яку адвокат з’явитися не міг.

25.04.2019 року в судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на участі у засіданні його адвоката, в присутності якого бажав надати докази свої невинуватості. Розгляд справи було відкладено на 26.04.2019 року.

26.04.2019 року ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки строк дії договору з адвокатом ОСОБА_2 закінчився, йому потрібен новий адвокат, якого в зв’язку з відсутністю коштів просив призначити йому через Центр надання безоплатної допомоги.

В задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки було зроблено все можливе задля того щоб ОСОБА_1 реалізував своє право на отримання правової допомоги. Вказане клопотання розцінюється як намагання уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, оскільки строк притягнення спливає 12.05.2019 року.

Встановлені наступні обставини.

13.02.2019 року в 00 год. 27 хв. ОСОБА_1 в м. Лубни по вулиці Метеорологічній, 22 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ2103 д.н.з.ВІ7517АВ, з ознаками алкогольного сп'яніння, що виразилося у різкому запаху алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків.

Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння не визнав, хоча повідомив, що він відмовився від проходження огляду через те, що того дня незадовго до цього його вже зупиняли працівники поліції і він проходив тест на місці зупинки. На пропозицію надати в судовому засіданні докази цього, відмовився через відсутність адвоката.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.9-а Правил дорожнього руху України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає:

за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,

за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під час дослідження адміністративних матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 дійсно скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 085815 від 13.02.2019 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі та від продування прибору "Драгер".

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці або в медичному закладі 13.02.2019 року також підтверджується письмовими показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зазначили, що 13.02.2019 року були запрошені поліцейськими в якості свідків при запропонуванні гр. ОСОБА_1 пройти тест на стан сп'яніння на алкотестері Драгер та в медичному закладі, однак він відмовився в категоричній формі. Також відмовився від підпису та будь-яких пояснень.

Вказані обставини також підтверджуються відеозаписом, який було переглянуто в судовому засіданні за участі ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Згідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до п. 4 Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

Згідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Пунктом 6 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Відповідно до п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року N 1395 (далі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, працівником органу поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та вищевказаних нормативно-правових актів, що регулюють порядок огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп’яніння, а саме: неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від проходження яких він відмовився в присутності двох свідків.

З протоколу серії ОБ №085815 від 13.02.2019 року також встановлено, що 13.02.2019 року у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія ВХТ 039859.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

З огляду на наведене, суд приходитьдо висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, ЗУ «Про судовий збір», суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень, 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 20400,00грн. (двадцять тисяч чотириста гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Стягувач:Державна судова адміністрація України, місце знаходження стягувача : вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР підприємства та організації України (код ЄДРПОУ 26255795). Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код за ЄДРПОУ:37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача: 899998. Рахунок отримувача: 31211256026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 «Судовий збір (стягувачем є Державна судова Адміністрація України)»

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_5