Рішення № 81454211, 24.04.2019, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/2123/18

Провадження №2/433/250/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2019 року, смт Троїцьке

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської міської ради, третя особа Друга сєвєродонецька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом та встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із дійсним позовом в обґрунтування якого зазначив, що 27.11.2007 року померла його мати ОСОБА_2, 08.06.2008 року помер батько ОСОБА_3. Після смерті батьків залишилась спадщина у виді квартири за адресою: кв.Якіра, б. 13, кв. 70, м.Луганськ, яка належала їм в рівних частках. Він є єдиним спадкоємцем після смерті батьків, у встановлений законом строк звернувся із заявами про прийняття спадщини. На підставі його заяв П’ятою луганською державною нотаріальною конторою були заведені спадкові справи після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_2 батько до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, однак фактично проживав разом з нею, а тому прийняв спадщину.

Із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину він не звертався, оскільки після смерті батька не міг знайти оригінал правовстановлюючого документу на квартиру. У червні 2014 року він випадково знайшов правовстановлюючі документи, які подав до П’ятої луганської державної нотаріальної контори. Проте свідоцтво про право на спадщину не отримав, оскільки державний нотаріус повідомила, що у зв’язку із періодичним проведенням бойових дій, пересуванням військових у місті, блокуванням доступу до Єдиного реєстру нотаріальних дій видати свідоцтво неможливо. Через збройний конфлікт на території Луганської області він переїхав до м.Харкова.

У 2015 році вирішив до оформити спадкові права, звернувся через представника до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, яка повідомила, що П’ята луганська державна нотаріальна контора переміщена до м.Сєвєродонецьк, її документи та архіви залишились у м.Луганськ, їх перевезення неможливе. У зв’язку з цим постановами від 27.04.2015 року йому біло відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 та після смерті батька ОСОБА_3, так як спадкові справи були заведені П’ятою луганською державною нотаріальною конторою. Таким чином, через проведення антитерористичної операції у м.Луганськ він позбавлений можливості реалізувати спадкові права в позасудовому порядку.

Крім того, оскільки в написанні його прізвища та прізвищ батьків існують розбіжності, йому також необхідно встановити факт родинних відносин. Додатково позивач просить поновити йому пропущений трирічний строк звернення до суду, оскільки з часу отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії минуло більше трьох років.

Тому позивач змушений звернутись до суду та просить поновити йому строк звернення до суду із даною позовною заявою, встановити факт того, що він є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також визнати за ним право власності на зазначену вище спадкову квартиру.

Сторони в судове засідання не з’явились. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги він підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Причини неявки представника відповідача та представника третьої особи суду невідомі. Про дату, місце та час судового засідання вони повідомлялись завчасно, належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст.247 ЦПК України , судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії ІІ-ЕД №336042 від 30.05.1977 року, ОСОБА_3 (російською мовою «Коцинский») та ОСОБА_2 (російською мовою «Коцинская») є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії 1-ЕД №131407 від 28.11.2007 року, ОСОБА_2 померла 27.11.2007 року у м.Луганськ (а.с.12).

ОСОБА_3 помер 08.06.2008 року у м.Луганськ, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЕД №164761 (а.с.13).

Згідно копій заяв ОСОБА_4, від 13.05.2008 року та від 31.10.2008 року, він звернувся до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.14-15).

Відповідно довідки від 19.06.2014 року, ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою: кв.Якіра, б. 13, м.Луганськ, з 23.03.1993 року по 27.11.2007 року, разом з нею був зареєстрований та проживав чоловік ОСОБА_3 (а.с.22).

Згідно копії довідки №860 від 19.06.2014 року, ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: кв.Якіра, б. 13, м.Луганськ, з 23.03.1993 року по 08.06.2008 року один (а.с.21).

Як вбачається з копії технічного паспорту на квартиру №70 в житловому будинку №13 на кварталі Якіра у м.Луганськ, вона складається з 2-х кімнат : 1 житлова – 12,00 кв.м; 2 житлова - 16,50 кв.м; 3 кухня – 8,20 кв.м; 4 ванна – 2,60 кв.м; 5 туалет – 1,20 кв.м; 6 коридор – 6,40 кв.м, 7 комора – 1,20 кв.м; І лоджія заскл – 3,20 кв.м; ІІ комора – 1,10 кв.м, загальна площа 52,40 кв.м (а.с.18-19).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 01.02.1995 року, житлова квартира №70, яка знаходиться в будинку №13 на кварталі Якіра у м.Луганськ належить на праві приватної загальної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках (а.с.25).

Відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 29.04.2015, згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2011 №246/7, та наказом Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 25.11.2014 №46-В, П’ята луганська державна нотаріальна контора була переміщена до м.Сєвєродонецьк Луганської області, однак фактично архів та документи державної контори знаходяться у м.Луганськ, їх вивезення неможливе. Обов’язки завідувача П’ятої луганської державної нотаріальної контори покладено на завідувача Другої сєверодонецької державної нотаріальної контори (а.с.28-29).

Як вбачається з Постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.04.2015 року, державний нотаріус Другої сєверодонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 відмовив ОСОБА_4 у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_7, оскільки спадкові справи після смерті спадкодавців вже були заведені П’ятою луганською державною нотаріальною конторою (а.с.30-31).

Згідно ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 22.11.2017 року, позовна заява ОСОБА_4М, про визнання права власності була залишена без розгляду (а.с.34-35).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач просить поновити йому процесуальний строк для звернення до суду за захистом свого права, зазначивши, що перешкодою для звернення до суду із даним позовом стало проведення антитерористичної операції, тобто строк позовної давності пропущений ним з незалежних від нього причин. У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що причини, на які позивач посилається як на підставу пропуску строку, є поважними.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (далі – Постанова) спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законами України від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат», від 23.06.2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Згідно п. 2 Постанови, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно паспортних даних позивача його прізвище українською мовою зазначене як «Коцинський», російською «Коцинский». (а.с.10).

При цьому, згідно копії свідоцтва про народження російською мовою прізвище вказане як «Коцинский», дата народження як в паспорті, так і у свідоцтві про народження 21.09.1974 року.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_8, позивач ОСОБА_4 є єдиним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Інших спадкоємців немає. Тривалий час ОСОБА_4 не мав можливості оформити спадщину після смерті батьків через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу. Коли знайшов свідоцтво про право власності на квартиру, розпочалась антитерористична операція. Тому через скрутне матеріальне становище, розбіжності в написанні прізвищ та у зв'язку із проведенням АТО ОСОБА_4 не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батьків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт родинних відносин між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджено наданими суду документами, а помилка в написанні прізвища в паспорті позивача виникла в результаті перекладу прізвища на українську мову.

В силу статті 1261 ЦК України ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

В силу ст., ст. 1268, 1274 ЦК України спадкоємці за заповітом чи законом мають прийняти спадщину , або не прийняти її, чи відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців незалежно від черги.

Як вбачається зі змісту ст..1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», в якій зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Як вбачається зі змісту ст.. 66 вищезазначеного закону на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до копій свідоцтв про смерть спадкодавці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли у м.Луганськ, а тому спадщина після їх смерті відкрилася в місті Луганську, який згідно із Розпорядженням КМ України від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» входить до складу територій, що тимчасово непідконтрольні України і де проводилась антитерористична операція і де на даний час триває операція об'єднаних сил.

Як було встановлено судом, спадкові справи після смерті спадкодавців були заведені П’ятою луганською державною нотаріальною конторою у м.Луганськ.

Відповідно до п.п.2.4 п.2 р.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом, нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз’яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначене місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_4 права власності на житлову квартиру №70 у будинку №13 за адресою: квартал Якіра у м.Луганську в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню, оскільки використати позивачем реалізацію його права на спадкове майно через такий механізм, як отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно у нотаріальній конторі виявляється неможливим з незалежних від нього причин. Тому реалізувати своє право на спадкове майно позивач може лише через суд, у відповідності до ст. 16 ЦК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 127, 256, 261, 267, 1216, 1223, 1268, 1270, 1274 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,13,76-81, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 (вул.Советская, б. 88, кв. 1, м.Луганськ, РНОКПП – НОМЕР_1) до Луганської міської ради (вул.Коцюбинського, б. 14, м.Луганськ, ЄДРПОУ 26070794), третя особа Друга сєвєродонецька державна нотаріальна контора (вул.Танкістів, б. 3, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, ЄДРПОУ 26187651) про визнання права власності в порядку спадкування за законом та встановлення факту родинних відносин задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_4 строк звернення до суду.

Встановити, що ОСОБА_4 є рідним сином ОСОБА_2, яка померла 27.11.2007 року, та ОСОБА_3, померлого 08.06.2008 року.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом право власності на житлову квартиру за адресою: кв.Якіра, б. 13, кв. 70, м.Луганськ, Луганська область, загальною площею 52,40 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Суський

24.04.19

31.01.19