Вирок № 81453706, 25.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/293/2019

Справа № 428/4828/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області, у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря судового засідання Василович Г.Ю.,

прокурора Куцелепи Д.О.,

представник потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000003 від 02.01.2019 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, який у лікарів - нарколога, психіатра на обліку не перебуває, малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, групи інвалідності не має, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2019 року, приблизно о 18 год. 10 хв. ОСОБА_2 знаходився у магазині «Продукти 329» ТОВ «АТБ-маркет», розташованому за адресою: м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 38в. Знаходячись у торговому залі магазину, у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи цей умисел, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що не має ніякого права на безоплатне вилучення майна, на яке він посягає, і це майно є для нього чужим, передбачаючи, що своїми діями завдасть майнової шкоди власнику майна у розмірі його вартості і бажаючи діяти саме так, ОСОБА_2 з торгової вітрини магазину шляхом вільного доступу таємно викрав виставлене на продаж майно (товар): дві м’які іграшки «Свинка Ася» торгової марки «Maxi Toys», належне на праві приватної власності юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», код ЄДРПОУ 30487219. Після цього ОСОБА_2, з метою укриття викраденого майна від продавців та охорони, сховав іграшки у внутрішню кишеню одягненої на нього куртки.

Після цього ОСОБА_2, не розплатившись на касі за вказане майно (товар), який був схований під одягом, та виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, намагався з викраденим майном зникнути з місця скоєння злочину, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_2 був зупинений охороною магазина.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив закінчений замах на таємне викрадення майна, належного на праві приватної власності юридичній особі – Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», код ЄДРПОУ 30487219, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-111е від 30.01.2019 на момент вчинення злочину складала 488 грн. 00 коп.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

19.11.2019 року під час підготовчого судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12019130370000003 від 02.01.2019 між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_4, на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості. Представник потерпілого ОСОБА_1, погодився та надав письмову згоду прокурору на укладання даної угоди.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі пред’явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначення ОСОБА_2 покарання, з урахуванням обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого, зокрема того, що обвинувачений визнав свою вину у повному обсязі, щиро розкаявся в інкримінованому йому злочині - за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 цього Кодексу.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз’яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, за участі захисника без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. Просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що він повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, щиро розкаявся.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, представник потерпілого надав письмову згоду на укладання даної угоди та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз, а представник потерпілого надав письмову згоду прокурору на укладання даної угоди.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з’ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об'єктивно з’ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 – як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

В силу положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом з’ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз’яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 19.04.2019 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_4 та за згодою на укладання даної угоди представника потерпілого ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з призначенням ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, з врахуванням обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого – щире каяття, думку представника потерпілого про призначення ОСОБА_2Ю покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, та відсутністю обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту, обраний у відношенні обвинуваченого під час досудового слідства, підлягає скасуванню.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. Долю процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 квітня 2019 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000003 від 02.01.2019 відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту під час підготовчого судового розгляду кримінального провадження, обраний у відношенні ОСОБА_2, скасувати.

Речовий доказ: дві м’які іграшки «Свинка Ася» торгової марки «Maxi Toys», належне на праві приватної власності юридичній особі - ТОВ «АТБ-маркет», передані на зберігання ОСОБА_5, залишити у власності юридичній особі - ТОВ «АТБ-маркет»; оптичний носій CD –R; який зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-111е від 30.01.2019 року в розмірі 715,00 гривень, стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя В.М. Олійник