Ухвала суду № 81453231, 26.04.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-п/679/4/2019

Справа № 679/1575/18

У Х В А Л А

26 квітня 2019 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Василюк Л.С.,

номер справи 679/1575/18,

за участю:

представника заявника (відповідача) ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд та скасування заочного рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 січня 2019 року в справі за позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «Приват Банк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, згідно якого з останнього стягнуто заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2010 року в розмірі 40 933 гривні 15 копійок та судовий збір в розмірі 1 658 гривень 75 копійок, всього 42 591 гривню 90 копійок.

В обґрунтування заяви зазначив, що він не знав про розгляд справи та про існування заочного рішення. Так як тривалий час був відсутній за місцем проживання, а фактично проживав та працював у м. Рівне, повісток за місцем реєстрації він не отримував, такі повертались за закінченням терміну зберігання. Про існування заочного рішення ОСОБА_3 дізнався 06 лютого 2019 року від сусідів, яким було відомо, що його розшукують для вручення повістки про виклик до суду по справі про стягнення боргу, в зв’язку з чим останній був позбавлений можливості скористатись правничою допомогою, подати до суду відзив на позовну заяву, клопотатись про забезпечення доказів та проведення експертиз.

Крім того, зазначає, що існує незавершене кримінальне провадження, в якому він є потерпілим щодо вчинення відносно нього шахрайських дій невстановленою особою, яка заволоділа коштами, про стягнення яких позивач до нього звернувся з даним позовом. Тому ОСОБА_3 вважає, що при можливості участі його представника в даній справі, останній міг би довести те, що він не отримував належні позивачу кошти, про стягнення яких пред’явлено позов до нього. Також він би зміг надати докази того, що ОСОБА_3 повідомляв про факт несанкціонованого доступу невстановлених осіб до його карткового рахунку та інших його рахунків, як наслідок зняття з них коштів. Однак позивач продовжував нараховувати відсотки, комісію та пеню на заборгованість, яка виникла внаслідок шахрайських дій невідомої особи щодо нього. Вважає, що вказані обставини спричинили прийняття рішення без повного і всебічного з’ясування обставин справи.

За вказаних обставин, ОСОБА_3 просить переглянути та скасувати зазначене вище заочне рішення та призначити справу до розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Заявник в судове засідання, будучи належним чином повідомлений, не з’явився.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви про перегляд заочного рішення підтримали та просила її задовольнити з підстав, зазначених у заяві. Додатково пояснила, що за весь період користування кредитними коштами ОСОБА_3 не мав заборгованості, така утворилась внаслідок шахрайських дій 16 січня 2018 року невстановленої особи, що вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 30 жовтня 2018 року. Вказані шахрайські дії були вчинені у спосіб повідомлення по телефону ОСОБА_3 недостовірної інформації, наслідком чого останній повідомив для невідомих осіб код, який прийшов йому на його абонентський номер. Представник зауважила на тому, що ОСОБА_3, зрозумівши, що відносно нього вчиняються шахрайські дії, вчасно повідомив банк про несанкціоноване втручання в роботу системи та проведення невідомими особами банківських операцій з використанням його платіжної картки, на що працівник банку вчасно не заблокував його карткові рахунки, а тому ризик втрати кредитних коштів після повідомлення її довірителем банку про такі дії лежить на останньому. Вважає, що викрадені кошти є власністю банку, а не її довірителя, так як він кредитних коштів особисто не отримував. Скарг на дії працівників банку щодо їх службової недбалості ОСОБА_3 не подавав, проте звернувся до поліції із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення. На якій стадії на даний час перебуває досудове розслідування їй не відомо, але у разі скасування оскарженого ними заочного рішення та призначення справи до розгляду, вона буде клопотатися про витребування документів з кримінального провадження та зупинення провадження по цивільній справі до розгляду такого.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила щодо скасування заочного рішення, вказавши на зазначені у відзиві на заяву обставини. Пояснила, що ОСОБА_3, як власник картки, несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією до моменту звернення в банк та блокування картки. Проте, останній не надав, а його представник не довів про наявність такого звернення. Додатково зауважила, що ОСОБА_3 особисто повідомив код, який отримав у СМС - повідомленні, стороннім особам, а тому вся відповідальність за втрату коштів лежить саме на ньому.

Заслухавши представників сторін, оглянувши матеріали цивільної справи № 679/1575/2018, суд вважає, що у перегляді заочного рішення слід відмовити з огляду на таке.

Як установлено в судовому засіданні, заочним рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 січня 2019 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2010 року в розмірі 40 933 гривні 15 копійок та судовий збір в розмірі 1 658 гривень 75 копійок, всього 42 591 гривню 90 копійок. (арк. спр. 47, 48).

ОСОБА_3, вказуючи на наявність підстав для скасування вище зазначеного заочного рішення звернувся до суду із заявою про перегляд такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З доповідної записки судового розпорядника Нетішинського міського суду Хмельницької області (арк. спр. 41) та повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 44), судом встановлено, що ОСОБА_3 направлялися судові повістки про виклик до суду за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, просп. Незалежності, 18 кім. 725-726, яка була зазначена в позовній заяві і за якою, згідно даних довідки сектору реєстрації місця проживання від 19 листопада 2018 року за №483/ЕП, він офіційно зареєстрований (арк. спр. 39).

Таку ж адресу останній зазначив і при укладенні договору №7 про надання правничої допомоги від 07 лютого 2019 року (арк. спр. 55).

Що стосується аргументів заявника щодо фактичного проживання та місця роботи на момент розгляду справи у м. Рівне, то суд такі відхиляє, оскільки заявник на їх підтвердження не надав будь – яких доказів.

За вказаних обставин, на переконання суду, заявником не надано підтвердження поважності причин його неявки в судові засідання.

Водночас, суд зауважує на тому, що при розгляді заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_3 не надано доказів, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному рішенню від 10 січня 2019 року повністю або частково, або до його зміни. Наведені представником заявника в судовому засіданні обставини також останньою не підтверджені будь-якими доказами.

Надані нею витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та довідка слідчого СВ Нетішинського ВП Славутського ВП ГУ НП в Хмельницькій області від 09 лютого 2019 року містять дані лише щодо існування кримінального провадження, яке порушено по факту (арк. спр. 69, 70).

Що стосується заяви ОСОБА_3 про відшкодування (відновлення) грошових коштів на рахунку від 05 лютого 2018 року до ПАТ КБ «Приват Банк», то така не містить відмітки про її отримання адресатом і про отримання такої не підтвердив представник банку в судовому засіданні (арк. спр. 64).

Також суд відхиляє аргументи представника заявника ОСОБА_1 щодо необхідності призначення у даній справі експертиз та забезпечувати докази, оскільки останньою не обгрунтована потреба у проведенні таких процесуальних дій. Зокрема останньою не вказано, які експертизи вона вважає за необхідне провести у даній справі та для з"ясування яких обставин вони необхідні. Також представником не вказано які докази потрібно забезпечити.

На підставі вищенаведеного, суд приходить висновку, що відсутні обставини, визначені в ч. 1 ст. 288 ЦПК України, як підстави для перегляду та скасування прийнятого судом заочного рішення, а тому заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 10 січня 2019 року не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення – залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147–VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О.М. Гавриленко