Ухвала суду № 81453028, 22.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2019 Справа №607/3636/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Грицака Р.М.

за участі секретаря с/з ОСОБА_1

представника скаржника ОСОБА_2

представника ДВС ОСОБА_3

стягувача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі скаргу ОСОБА_5 на неправомірні дії державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, -

в с т а н о в и в:

Скаржник ОСОБА_5 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_6 в частині винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження №58152700 від 22 січня 2019 року із стягненням виконавчого збору.

В обґрунтування скарги зазначив, що 22 січня 2019 року старшим державним виконавцем Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_6, на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 грудня 2017 року по цивільній справі №607/3636/16-ц, за виконавчим листом від 09 січня 2018 року було відкрито виконавче провадження ВП №58152700 про зобов'язання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_4 щодо участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1; зміну порядку участі ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з дитиною відповідно до графіку побачень. Вважає, що старшим державним виконавцем Лободець Н.С. було незаконно розпочато процедуру примусового виконання та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, відносно нього як боржника, та з нього стягнуто виконавчий збір в сумі 8346 грн., оскільки він на даний час за місцем реєстрації у с. Зарубинці, вул. І. Франка, 34, Підволочиського району, Тернопільської області не проживає, та він жодного разу не чинив перешкод ОСОБА_4 щодо участі ним у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_10, оскільки жодного разу не був присутній під час здійснення дій по виконанню рішення суду, а тому вважає, що він добровільно виконує рішення суду. З наведених підстав просить визнати дії державного виконавця та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 січня 2019 року винесену в рамках ВП №58152700, у зв'язку з відсутністю доказів, що він добровільно не виконав рішення суду. Щодо строків звернення із скаргою, то ОСОБА_5 повідомляє, що копію постанови він отримав 28.01.2019 року однак з 06.02.2019 року по 10.02.2019 року він перебуав на амбулаторному лікуванні, а відтак своєчасно оскаржити постанову державного виконавця не мав можливості, а тому просить поновити йому строк для подання скарги.

12 березня 2019 року представник скаржника адвокат ОСОБА_2 подав доповнення до скарги в якому зазначено, що виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною не передбачає примусового виконання, відтак стягнення з боржника ОСОБА_5 виконавчого збору в розмірі 8346 грн. за примусове виконання рішення суду є незаконним.

21 березня 2019 року старший державний виконавець Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_6 подала до суду відзив на скаргу, в якому зазначила, що виконавчий лист, виданий Тернопільським міськрайонним судом про зобов'язання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_4 щодо участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1; зміну порядку участі ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з дитиною відповідно до графіку побачень, відповідав усім нормам встановленим законом, а тому підстав відмовити ОСОБА_4 у прийнятті виконавчого листа до виконання не було. Відповідно до ст. 64-1 Закону «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачена з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначені рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Мінімальна заробітна плата у 2019 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет» становить 4173 грн., у подвійному розмірі - 8346 грн. Вважає, що постанова державного виконавця від 22 січня 2019 року про відкриття виконавчого провадження винесена відповідно до Закону. Твердження боржника про те, що не було підстав відкривати виконавче провадження, оскільки він добровільно виконує рішення, є хибним. Для відкриття виконавчого провадження державному виконавцю не потрібно шукати докази добровільного виконання, виконавче провадження відкривається на підставі виконавчого документа за заявою стягувача. Також зазначив, що державним виконавцем не здійснювалось жодних дії з метою стягнення з боржника виконавчого збору. На даний час виконавчий збір з ОСОБА_5 не стягувався. На підставі викладеного просить суд у задоволенні скарги ОСОБА_5 на дії старшого державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі.

Представник скаржника ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу підтримала з підстав, викладених у ній та просить суд її задовольнити.

Стягувач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив та пояснив, що рішення суду скаржником добровільно не виконується, ОСОБА_5 особисто чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою у дні визначені судом, а обставини зазначені у скарзі не відповідають дійсності.

Представник Підволочиського районного територіального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Суд, проаналізувавши зміст заявленої скарги та її підстави, заслухавши пояснення представника скаржника, стягувача, представника Підволочиського районного територіального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 листопада 2017 року (справа №607/3636/16-ц) позов ОСОБА_4 задоволено частково, зобов’язано ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_4 щодо участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. Змінено порядок участі ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з дитиною відповідно до графіку побачень в такі дні: щосереди з 16.00 год. до 20.00 год. у дошкільному навчальному закладі або за місцем проживання, перебування доньки; І-ІІІ субота місяця з 09.00 год. до 20.00 год., за місцем проживання, перебування батька; II-IV неділя місяця з 09.00 год. до 20.00 год., за місцем проживання, перебування батька. Вирішено допустити можливість щоденного спілкування, до однієї години на день, батька ОСОБА_4 з донькою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою. Побачення дитини з батьком, за місцем його проживання, відбуваються без присутності матері дитини. Побачення дитини з батьком, за місцем його перебування, в разі якщо це місце є відмінним від місця його проживання, відбуваються без присутності матері дитини, з покладанням на ОСОБА_4 обов'язку повідомлення матері дитини ОСОБА_7 про місце перебування малолітньої ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 20 грудня 2017 року дане це рішення суду залишено без змін.

Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 17 листопада 2017 року (справа №607/3636/16-ц).

22 січня 2019 року старшим державним виконавцем Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_6, на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 листопада 2017 року по цивільній справі №607/3636/16-ц за виконавчим листом від 09 січня 2018 року було відкрито виконавче провадження ВП №58152700 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Боржником згідно вказаної постанови є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець вул. І.Франка, 34 Зарубинці, Підволочиський район Тернопільська область. Пунктом 3 вказаної постанови з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 8346 грн.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» ( далі Закон) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Оспорювану постанову про відкриття виконавчого провадження боржник ОСОБА_5Ю, отримав поштовою кореспонденцією 28.01.2019 року, а оскаржив її до суду 11.02.2019 року шляхом відправлення листа поштовою кореспонденцією. Даний факт встановлений в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Згідно ч.5 ст. 74 Закону, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Таким чином скаржником ОСОБА_5 пропущено визначений законом строк на оскарження постанови державного виконавця.

Згідно ч.2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом. Як вбачається з довідки №5 про тимчасову непрацездатність виданої Амбулаторією загальної практики сімейної медицини с. Остап’є Підволочиського району, ОСОБА_5 перебував на амбулаторному лікуванні з приводу гострого респіраторного захворювання з 06.02.2019 року по 11.02.2019 року. Враховуючи вище наведе, суд вважає, що скаржнику ОСОБА_5 слід поновити строк на оскарження постанови державного виконавця, як такий, що пропущений з поважних причин.

05 лютого 2019 року старший державний виконавець Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_6 склала акт про те, що боржник ОСОБА_5Ю, з’явився до відділу ДВС ознайомився з виконавчим листом та надав пояснення проте, що він не може чинити перешкоди ОСОБА_4 щодо участі ним у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_10, оскільки за місцем реєстрації у с. Зарубинці, вул. І. Франка, 34, Підволочиського району, Тернопільської області не проживає.

Згідно довідки виданої 24.02.2019 року виконкомом Скалатської міської ради села Зарубинці Підволочиського району, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, однак за вказаною адресою не проживає.

14 лютого 2019 року боржник ОСОБА_5 звернувся до Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з заявою про закінчення виконавчого провадження №58152700 у зв’язку з добровільним виконанням рішення суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

В силу ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як слідує із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

В судовому засіданні встановлено, що стягувач ОСОБА_4 пред’явив до примусового виконання виконавчий лист, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, відносно боржника ОСОБА_5 у зв’язку з тим, що останній, особисто чинив перешкоди стягувачу у спілкуванні з донькою.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 64-1 Закону виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Суд критично оцінює твердження скаржника ОСОБА_5 про те, що він добровільно виконує рішення суду та не чинить перешкод ОСОБА_4 щодо участі ним у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_10, оскільки вказані твердження спростовані свідченнями стягувача, який в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_5Ю, особисто перешкоджав йому у спілкуванні з донькою коли він приїхав за місцем проживання дитини в с. Зарубинці, вул. І. Франка, 34, Підволочиського району, Тернопільської області.

Саме дії боржника ОСОБА_5, стали підставою для подання стягувачем ОСОБА_11 заяви до державного виконавця про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду.

Державний виконавець здійснення виконавчих дій проводить після відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. ч. 1, 3 ст. 27 Закону).

Таким чином, дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_6 в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 січня 2019 року відносно боржника ОСОБА_5 відповідають змісту Закону та винесені в межах повноважень державного виконавця.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_5 на дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_6 в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 січня 2019 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-261, 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» (з наступними змінами та доповненнями), суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_5 щодо неправомірних дій старшого державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору від 22.01.2019 року по ВП №58152700 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 26 квітня 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_12