Постанова № 81453002, 25.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2019 Справа №607/6303/19

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О.М.

при секретарі с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_3 патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 533471 від 26 лютого 2019 року та закриття провадження у справі.

Посилаючись на те, що 25 лютого 2019 року він вирушив з м. Бременхавен (Німеччина) до м. Черкаси (Україна) своїм транспортним засобом з причепом. У ході цієї поїздки він рухався на автомобільній дорозі М-06 «Київ-Чоп», де приблизно о 23 год. 58 хв. на 272 км цієї дороги позивача зупинив інспектор роти №4. Цей поліцейський звинуватив його в тому, що він, нібито, віз вантаж, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів. Як наслідок, було винесено постанову від 25 лютого 2019 року серії НК №758097. Після чого, інспектор дозволив та не перешкоджав йому рухатися далі за маршрутом та повідомив, що протягом всього маршруту його вже ніхто не притягне до відповідальності за це адміністративне правопорушення. Про те, 26 лютого 2019 року о 01 год. 55 хв. на 266 км цієї дороги позивача повторно зупинив інспектор. Цей поліцейський звинуватив його в тому, що він, нібито, віз вантаж, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів. Як наслідок, було винесено постанову серії НК №995200. Після чого, інспектор дозволив та не перешкоджав йому рухатися далі за маршрутом та повідомив, що протягом всього маршруту його вже ніхто не притягне до відповідальності за це адміністративне правопорушення. Однак, 26 лютого 2019 року о 03 год. 30 хв. на 240 км цієї дороги його втретє зупинив інспектор та цей поліцейський також звинуватив позивача в тому, що він, нібито, віз вантаж, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів. Як наслідок, було винесено постанову від 26 лютого 2019 року серії НК №533471. Після чого, інспектор дозволив та не перешкоджав йому рухатися далі за маршрутом та повідомив, що протягом всього маршруту його вже ніхто не притягне до відповідальності за це адміністративне правопорушення. В процесі виконання перевезення його притягли до відповідальності тричі, він не погоджується із цим, оскільки, зупинка автомобіля, яким він керував, була безпідставною, оскільки Правил дорожнього руху він при цьому не порушив, інших підстав для зупинки транспортного засобу, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідач на прохання позивача не назвав. Згідно заявки на міжнародне перевезення вантажу передбачалось перевезення вантажу JohnDееrе 4940 з м. Бременхавен (Німеччина) до м. Черкаси (Україна). Відповідно до заявки, габаритні розміри вантажу становили: довжина 11 м., ширина 3,6 м, висота 3,2 м. Приватним підприємством «Транс-Авто-Д», де він працює на посаді водія вантажного автотранспорту, було замовлено дозвіл № 13008901- 16606 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри, яких перевищують нормативи від 22.02.2019р., виданого департаментом превентивної діяльності управлінням безпеки дорожнього руху Національної поліції України. Термін дії договору з 23.02.2019р. по 08.03.2019р. згідно визначеного маршруту. Згідно даного дозволу, дозволяється перевезення транспортних засобів з параметрами, зокрема ширина має складати 3,75 м., а довжина 22 метра, а рух дозволено по автодорозі М-06 «Київ-Чоп». При перетині кордону ним згідно уніфікованої митної квитанції МД-1 серії 20902Н№0018180 було сплачено єдиний збір в сумі 4874,73 грн. Автомобіль прикриття мав прибути на місце перетину кордону Львівської області ДФС 25.02.2019 р., про те не прибув. Після чого, він вирушив по маршруту. При зупинки інспектором було на той момент встановлено відсутність автомобіля прикриття, за що на нього було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 25.02.2019 р., серії НК № 758097. Так як, вплинути на відсутність автомобіля прикриття, він не мав можливості, то при поверненні на місце стоянки він оплатив штраф в сумі 510 гривень по постанові. Позивач вважає, що працівником поліції, його неправомірно притягнуто до відповідальності, оскільки ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Крім того, позивач він об’єктивно не мав можливості усунути вчинене правопорушення упродовж кількох годин з часу складання щодо нього першої постанови. Також, всупереч вимогам Порядку здійснення габаритно-вагового контролю, транспортний засіб, не було затримано. Позивач вважає неправомірним повторне притягнення його до адміністративної відповідальності за одне і теж правопорушення. В постанові, що оскаржується відсутні докази того, що його було попереджено про подальшу заборону руху або його затримання у встановленому Законом порядку, не зазначено й у постанові й те, яким приладом замірялися габарити із зазначенням його даних та інші фактичні докази та крім того, працівники поліції мали змогу вияснити, де знаходиться автомобіль супроводження поліції. Як стверджує позивач, його позиція підтверджується: дозволом на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри, яких перевищують нормативи, виданого департаментом превентивної діяльності управлінням безпеки дорожнього руху Національної поліції України; міжнародною товарно-транспортною накладною; уніфікованою митною квитанцію про сплату єдиного збору; квитанцією про сплату штрафу; постановами. Із зазначеною постановою не згідний, а тому вважає, що дана постанова підлягає скасуванню.

У судове засідання позивач не з’явився, вказавши в позовній заяві про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

У судове засідання відповідачі не з’явилися з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, відзив на позовну заяву не надіслали.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, взявши до уваги стислий виклад позиції позивача у позовній заяві, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 533471, громадянин ОСОБА_2 26 лютого 2019 року о 03 год. 30 хв. керуючи автомобілем марки «МAN» ТGХ 18.44, номерний знак НОМЕР_1 на а/д Київ-Чоп, 240 км, перевозив на напівпричепі великогабаритний вантаж, який за шириною складає більше ніж 3,5 м та не був супроводжений автомобілем НОМЕР_2 відповідно дозволу №13008901-16606 НГ узгодженого органами Національної поліції України, чим порушив п. 27 Постанови КМУ №30 від 18.01.2001 р. «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів» та п. 22.5 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

На підставі ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі — понад 16 т, строєні осі — понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів — навантаження на одиночну вісь — понад 11 т, здвоєні осі — понад 18 т, строєні осі — понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах — понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до п. 27 Постанови КМУ від 18 січня 2001 р. №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів» супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри. Під час супроводу автомобіль прикриття обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допоміжним засобом інформації для інших учасників руху. На автомобілі прикриття встановлюється дорожній знак "Об'їзд перешкоди з лівого боку", який повинен відповідати вимогам стандартів.

Згідно ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вимог ст. 77 КАС України відповідачем окрім оскарженої постанови не надано суду доказів якими б обґрунтовувалось рішення суб’єкта владних повноважень про порушення позивачем ПДР України, зокрема порушення ним вимог дорожньої розмітки. Натомість позивачем долучено відеозапис з місця розгляду адміністративної справи та який був оглянутий в судовому засіданні.

У судовому засіданні з’ясовано, що позивач керував вантажним автомобілем на автодорозі Київ-Чоп, габаритні розміри якого становили: довжина 11 м., ширина 3,6 м, висота 3,2 м. Приватним підприємством «Транс-Авто-Д» було замовлено дозвіл № 13008901- 16606 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, виданого департаментом превентивної діяльності управлінням безпеки дорожнього руху Національної поліції України. Термін дії договору було визначено з 23.02.2019р. по 08.03.2019р. згідно визначеного маршруту. Згідно даного дозволу, було допущено перевезення транспортного засобу з параметрами, зокрема ширина має складати 3,75 м., а довжина 22 метра та дозволено рух по автодорозі М-06 «Київ-Чоп». Перетин кордону ним здійснено згідно уніфікованої митної квитанції МД-1 серії 20902Н№0018180 та було сплачено єдиний збір в сумі 4874,73 грн. Автомобіль прикриття не прибув на місце перетину кордону Львівської області ДФС 25.02.2019 р. для супроводу вантажного автомобіля, в той же час позивач не з»ясувавши причин неприбуття супроводу продовжив рух вантажного автомобіля за вказаним маршрутом.

Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах

Відповідно до п. З «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування» від 10.10.2013№ 1007/1207 (далі Порядок № 1007/1207) габаритно- ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Згідно п.п. 3,15 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» від 27.06.2007 року № 879(далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до п. 5 Порядку N9 1007/1207 працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю; здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого т виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених КУпАП та іншими законодавчими актами. Габаритно-ваговий контролі здійснюється виключно у місці здійснення габаритно-вагового контролю, якими є відповідні стаціонарні та пересувні пункти.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, вказані докази про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Пленум Верховного суду України у пункті 24 постанови від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» розяснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Обставини даного правопорушення повністю викладені у постанові серії НК №533471 від 26.02.2019 року, а тому вони є обєктивними і вказують на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 247 КУпАП, обовязковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Позивач не спростував того, що він їхав з автомобіля НОМЕР_2 відповідно дозволу №13008901-16606 НГ узгодженого органами Національної поліції України, чим порушив п. 27 Постанови КМУ №30 від 18.01.2001 р. «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів». Отже суд приходить до висновку, що позивач усвідомлював протиправний характер своїх дій продовжуючи порушувати п. 27 Постанови КМУ №30 від 18.01.2001 р. «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів».

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти до уваги заперечення позивача, оскільки ці твердження є непослідовні, суперечливі і не відповідають встановленим обставинам по справі, а тому аналізуючи наведені факти, приймаючи до уваги, те що дотримання правил дорожнього руху є невід’ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, суд приходить до переконання про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, а згідно вимог ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Також, судом не встановлено, що позивача тричі було притягнуто до адміністративної відповідальності за одне і теж правопорушення, оскільки правопорушення були вчинені вчиненні у різний час та у різних місцях. При цьому суд зазначає, що позивач усвідомлював протиправний характер своїх дій і продовжував рух автомобіля за вказаним маршрутом.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи докази на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, правомірним та законним, а тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 9, 22, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 533471 від 26 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Відповідачі: ОСОБА_3 патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 96, м. Житомир, ЄДРПОУ 40108646;

Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Ф. Ернста, буд. 3, м. Київ, ЄДРПОУ 40108646.

Рішення суду складено та підписано 25 квітня 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_4