Рішення № 81452338, 18.04.2019, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

18.04.2019 2/394/59/19

394/273/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

за участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, відділ освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання незаконного та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконного та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що з 02 вересня 1996 року він почав працювати на посаді вчителя історії в Іванівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. На підставі наказу №62-к від 31.08.2016 року переведений на посаду завідувача Іванівського навчально-виховного комплексу» загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області з 1 вересня 2016 року. За час перебування на цих посадах він не мав жодного дисциплінарного стягнення, лише накази про преміювання вчителів за віддану працю.

Наказом директора Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області ОСОБА_3 №18-к/тр від 19 березня 2018 року, позивач звільнений із займаної посади за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Підставою для звільнення позивача, стали рекомендації комісії відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської райдержадміністрації від 22.02.2018 року №01-37/117/1 створеної наказом начальника відділу освіти молоді та спорту Новоархангельської райдержадміністрації, яка розглядала скарги, які були подані на позивача членами колективу Іванівського НВК та матір’ю учня ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто виконуючи виховні функції неодноразово та безпосередньо принижував та ображав учнів та їх батьків, вчителів та технічний персонал закладу, що є порушенням основних моральних норм суспільства та суперечить змісту трудової функції. Тим самим завідувач дискредитував свої службово-виховні та посадові повноваження, чим вчинив аморальний поступок, несумісний з продовженням даної роботи.

Також зазначив, що з усіх скарг поданих на нього, позивач був ознайомлений лише з колективною скаргою і скаргою педпрацівника НВК ОСОБА_4 По цих скаргах, позивач надав пояснення директору Надлацького НВО ОСОБА_3, в якому відкинув звинувачення та наголосив, як наклеп на нього і неправду викладену в письмових зверненнях. Також, позивач ознайомлювався зі скаргою ОСОБА_5, колективною скаргою поданою на нього до Новоархангельського відділення поліції Голованівського ВП ГУНП України в Кіровоградській області. По цих скаргах, позивач надав пояснення, в якому відкинув також звинувачення, як неправдиві і викликані його позицією, щодо навчання дітей та підвозу їх до Надлацького НВО, щодо майбутнього Іванівського НВК. Інших скарг поданих на нього він не бачив, і з ними не ознайомлювався, пояснень по них не давав, чим вважає порушенням його прав.

Посадову інструкцію завідувача Іванівського НВК «ЗШ І-ІІ ст.-ДНЗ» на порушення, якої посилається комісія, позивач отримав лише 23 лютого 2018 року, тобто після скарг і початку розгляду його справи комісією відділу освіти. В інструкції є ряд логічних помилок, і відсутні пункти де зазначено, що позивач має право на захист своєї професійної честі, гідності і на конфіденційність розслідування скарг, поданих на нього. Такі пункти є обов’язковими у посадових інструкціях. Крім того, згідно роз’яснення Міністерства юстиції України, керівники навчальних закладів не займаються виховними функціями, тому до них не може бути застосована ст. 41 ч. 1 п. 3 КЗпП України.

Звільнення позивача у цьому випадку є незаконним. Саме головне, що нецензурні вислови і образи учнів, у чому позивача звинуватили скаржники є неправдою. Частина членів колективу Іванівського НВК, які підписалися під скаргою, самі це визнали, коли виступали на зборах, організованих представниками органів влади Новоархангельського району 30 січня 2018 року.

Позивач вважає подані скарги колективним наклепом, які підтримав сільський голова с. Іванівка Новоархангельського району Кіровоградської області ОСОБА_6 Викликане це переслідування позивача тим, що він принциповий вчитель і вимогливий керівник, а також тим, що має позицію щодо майбутнього функціонування Іванівського НВК, яка відрізняється від позиції працівників НВК, що бояться залишитися без роботи. Адже в Іванівському НВК навчається мало дітей і вони повинні підвозитися до опорної школи в с. Надлак. В цьому випадку працівники НВК втрачають у зарплаті. Також у позивача неприязні стосунки з Іванівським сільським головою, ще з тих пір, як він працював учителем у Іванівській школі.

Разом з тим, фактів аморального проступку з боку позивача, комісією так і не було встановлено. Адже поняття «аморальний проступок» - трактується, як винна дія або бездіяльність, що порушує основні моральні норми суспільства та суперечить змісту трудової функції і тим самим дискредитує, виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. З боку позивача таких дій та посадових повноважень не було вчинено.

На день пред’явлення позову до суду, позивач перебуває у вимушеному прогулі.

Крім цього, позивач вважає що відповідач відповідно до ст. 237 1 КЗпП України повинен відшкодувати йому моральну шкоду, завдану незаконним звільненням його із займаної ним посади, моральна шкода полягає в тому, що у зв’язку зі звільненням стан здоров’я позивача різко погіршився, що потягло за собою позбавлення спокою, порушило його нормальний уклад життя, позивач позбавлений заробітку, він не знав як сказати дружині, що він безробітній та потягнуло за собою звернення до лікаря та лікування свого стану здоров’я, який погіршився внаслідок грубого порушення відповідачем трудового законодавства, яку позивач оцінює в сумі 10000 гривень.

Просив суд визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення, стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, заподіяну моральну шкоду та судові витрати /а.с.99-102/.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача також просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, та просила відмовити у задоволенні позову. Разом з тим, у відзиві, відповідач зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав: посада завідувача Іванівського НВК Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області відноситься до переліку педагогічних. У пункті 2 статті 54 Закону України «Про освіту» закріплені обов’язки педагогічних працівників, зокрема: дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства. Стаття 24 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачає, що педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями.

ОСОБА_7 конфліктна ситуація між ОСОБА_2, батьківським колективом та працівниками закладу дійсно має місце, та виявлено порушення посадової інструкції ОСОБА_2 у частині дотримання етичних норм поведінки в закладі, побуті, громадських місцях, поваги гідності працівників, дітей та їхніх батьків, які відповідають соціальному статусу завідувача філії; неналежне виконання пунктів посадової інструкції завідувача, а саме: п.5.2 p.V.- знання етики ділового спілкування та ведення переговорів; п.6.4 pVI - мати загальну культуру, високі моральні якості; п.7.1. p.VII - взаємодія з органами громадського самоврядування навчального закладу, органами місцевого самоврядування.

Тому ОСОБА_2 було звільнено з посади завідувача Іванівського НВК Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи). Також ОСОБА_2 не є членом профспілкового органу.

Наказ директора Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області від 19 березня 2018 року № 18-к/тр «Про звільнення ОСОБА_2В.» є законним, оскільки заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником.

Щодо моральної шкоди, яку ОСОБА_2 оцінює у 10000 грн. Надлацьке навчально-виховне об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області також заперечує, оскільки позивачем не доведено причинного зв’язку щодо протиправних дій Надлацького НВО стосовно нього, тому що причинний зв’язок - це об’єктивний зв’язок між дією (бездіяльністю) тієї чи іншої особи і певним наслідком. Питання про причинний зв’язок постає в разі притягнення особи до відповідальності за шкідливі наслідки її дії або бездіяльності при правопорушенні. Якщо закон, забороняючи те чи інше діяння, пов’язує відповідальність за нього з настанням певного шкідливого наслідку, то для притягнення особи, винної у вчиненні цього діяння, до відповідальності треба, крім інших обставин, встановити і те, що до цього наслідку спричинилися її дії або бездіяльність. Позивачем не доведено, як, та у який спосіб йому завдано моральних збитків.

Цивільно-правова відповідальність настає за умови, якщо дія чи бездіяльність, яким заподіяно шкоду, є протиправними чи заборонені законом. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки. Протиправною визнається поведінка особи, яка порушує приписи правових норм та порушує суб’єктивне право особи. Тому законодавець у цивільному праві зазначає, що заподіяння шкоди є протиправним, якщо законом не передбачено інше.

Наслідком порушення цивільно-правових норм може бути також і моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала через каліцтво або інше ушкодження здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є закон, а фактичною - вчинення цивільного правопорушення. Тому особа підлягає цивільно-правовій відповідальності за наявності сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення.

Підставами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); наявність майнової та (або) моральної шкоди; причинний зв’язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.

Надлацьке НВО не вбачає в своїх діях протиправності стосовно ОСОБА_2, тому вимоги щодо виплати йому моральної шкоди є безпідставними.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтею 178 Цивільно-процесуального кодексу України, Надлацьке навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області просить Новоархангельський районний суд Кіровоградської області у позові відмовити повністю та компенсувати судові витрати за рахунок держави /а.с.53-55/.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову. При цьому в своєму поясненні зазначила, що відповідно до наказу директора Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області від 31 серпня 2016 року № 62-к ОСОБА_2 було призначено на посаду завідувача Іванівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області з 01 вересня 2016 року.

З дати призначення, у неї як керівника, до управлінської діяльності ОСОБА_2 нарікань, претензій та зауважень не було.

Зазначила, що з 01 вересня 2016 року в освітній галузі району відбулися зміни щодо формату діяльності загальноосвітніх навчальних закладів району.

У районі створено 5 навчально-виховних об’єднань, які мають статус юридичної особи, а загальноосвітні навчальні заклади району втратили статуси юридичних осіб, відповідно очолюють школи завідувачі. З усіма правами юридичної особи є директор навчально-виховного об’єднання.

ОСОБА_2 в колективі Іванівського НВК є особою не новою, оскільки працював у даному закладі вчителем. Як і у кожному колективі, в Іванівському НВК також були певні незадоволення та суперечки після призначення ОСОБА_2 завідувачем. Але такі випадки врегульовувались у ході бесід. Заклад функціонував у звичному режимі.

Але останнім часом (початок 2018 року) на ОСОБА_2 «посипались» численні скарги як колективу Іванівського НВК, так і батьківської громадськості. Врегулювати ці скарги шляхом переговорів не було можливим.

Для розгляду даних скарг в Іванівському НВК працювала комісія, створена начальником відділу освіти, молоді та спорту, якою були виявлені факти, які порушувались у зверненнях.

Начальником відділу освіти, молоді та спорту, їй, як керівнику, були надані рекомендації щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

ОСОБА_3, як директором Надлацького НВО, було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_2, оскільки вбачала в його діях вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи та задля морального та психологічного мікроклімату в Іванівському НВК /а.с.57-58/.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області пояснив, що на початку 2018 року до відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської РДА надійшло ряд звернень: колективне звернення працівників Іванівського НВК «ЗШ І-ІІ ст. –ДНЗ» щодо жорстокого приниження честі й людської гідності працівників закладу з боку завідувача ОСОБА_2; звернення учителя Іванівського НВК ОСОБА_8 щодо деспотичної поведінки завідувача Іванівського НВК «ЗШ І-ІІ ст. –ДНЗ» ОСОБА_2В; звернення ОСОБА_5В, матері учня 9-го класу ОСОБА_9 щодо грубої поведінки завідувача закладу; рішення виконавчого комітету Іванівської сільської ради від 02.02.2018 року№3.

Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту була створена комісія для розгляду зазначених звернень.

Після проведеної роботи, комісією був зроблений висновок, що відображений у довідці: конфліктна ситуація між керівником, батьківським колективом та працівниками закладу дійсно має місце. Виявлено порушення посадової інструкції ОСОБА_2 у частині дотримання етичних норм поведінки в закладі, побуті, громадських місцях, поваги гідності працівників, дітей та їхніх батьків, які відповідають соціальному статусу завідувача філії; Неналежне виконання пунктів посадової інструкції завідувача, а саме: п.5.2 p.V.-знання етики ділового спілкування та ведення переговорів; п.6.4 pVI - мати загальну культуру, високі моральні якості; п.7.1. p.VII-взаємодія з органами громадського самоврядування навчального закладу, органами місцевого самоврядування.

ОСОБА_7 України «Про освіту» закріплює за керівником навчального закладу вирішення кадрових питань, директору Надлацького НВО була надана рекомендація щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності /а.с.61-62/.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відділу освіти , молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_10 Іванівна в судовому засіданні пояснила, що працює заступником директора Надлацького виховного об’єднання з виховної роботи. З позивачем перебуває в зареєстрованому шлюбі. 18.01.2018 року у приміщенні Іванівського НВК відбулися батьківські збори, на яких вона особисто не була присутньою, але оскільки її кабінет є суміжним приміщенням з тим, де проходили збори, а двері були трохи відчинені, тому вона особисто чула весь зміст розмови. Жодних погроз, обвинувачень та образ з боку завідувача не було. ОСОБА_2 зайшов до неї в кабінет та повідомив, що у ОСОБА_4 є претензії до неї щодо оцінювання роботи учнів на уроках зарубіжної літератури та виставляння їм балів за підсумками І семестру. Після чого, вона, зайшовши до кабінету де проходили збори, вислухала всі претензії ОСОБА_4, до яких потім приєдналася ОСОБА_5 (мати одного з учнів), яка заявила, що батьки посприяли тому, щоб у їхньому селі залишилася школа, а вона їм занижує оцінки. Вона запропонувала батькам пройти до її кабінету та переглянути зошити з контрольними роботами, та з’ясувати ситуацію. Потім ОСОБА_4 на зборах почала звинувачувати її чоловіка у заниженні оцінок дітям, її емоційний стан був вороже настроєний відносно її чоловіка. До зборів жодних претензій щодо заниження оцінок дітям ні від ОСОБА_5, ні від ОСОБА_4 не надходило. За двадцять років їхнього подружнього життя жодних випадків аморальної поведінки з боку її чоловіка вона не помічала. 18.01.2018 року педагогічний та технічний колектив Іванівського НВК написав скаргу на її чоловіка, про що стало відомо від директора ОСОБА_3. Після чого приїхала комісія з перевіркою. 08.02.2018 року в Іванівському НВК працювала комісія, де була присутня ОСОБА_11, вона попросила її зібрати педагогічний колектив, де буде оголошено про результати проведеної перевірки. На зібранні ОСОБА_11 оголосила таку інформацію, що ОСОБА_2 забезпечує належний рівень освітнього процесу в Іванівському НВК, створює належні умови для праці та навчання здобувачів освіти, зарекомендував себе як умілий менеджер у процесі створення та функціонування дошкільного закладу у складі НВК і відділ освіти не вбачає підстав не лише для його звільнення, а й оголошення йому догани. Після чого ОСОБА_11 поцікавилася у присутніх чи є у них питання, питань у присутніх не було. Також було повідомлено, що ОСОБА_2 є молодим керівником та працює на посаді лише 2 роки і йому будуть надаватися методичні рекомендації стосовно організації і проведення навчальних занять. Тому формулювання в наказі про звільнення щодо неетичної поведінки ОСОБА_2 не відповідає дійсності.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснила, що з позивачем знаходиться в робочих відносинах. ОСОБА_2 зібрав педагогічну раду, де повідомив, що від учнів 9-х класів на вчителів надійшла скарга, тому він попросив в. о. класного керівника ОСОБА_4, щоб вона зібрала батьківські збори. Вчителі попросили ОСОБА_2 ознайомити їх зі змістом скарги, на що він відповів їм, що це не їхня справа і він взагалі не зобов’язаний їм повідомляти про цю скаргу. ОСОБА_4 того ж дня зібрала батьківські збори, на зборах ОСОБА_2 розповідав про свідоцтва про закінчення навчального закладу. Батьки учнів 9-х класів звернулися до ОСОБА_2 з претензіями щодо оцінювання їхніх дітей, також почали говорити про те, що діти бояться відповідати на його уроках. ОСОБА_5 просила не створювати її дитині ніяких стресових ситуацій, оскільки дитина має серцево-судинне захворювання, тому їй потрібно уникати стресу. ОСОБА_2 почав ображати її, говорив, що оскільки у неї немає освіти, щоб вона вчила свиней, а не його як вести уроки. Після чого в кабінеті інформатики вчителі колективно підготували звернення та направили його до відділу освіти. Після даного конфлікту на зборах ОСОБА_4 звільнилася, оскільки не витримала стресової ситуації, яку створював ОСОБА_2 Вона неодноразово чула як ОСОБА_2 при спілкуванні з іншими працівникам використовував нецензурну лайку, говорив на підвищених тонах. Неодноразово скаржилися учні про те, що він ображає їх на своїх уроках та кричить. Постійно дорікав вчителям, що оскільки вони хотіли щоб у с. Іванівка був НВК, тому вони зобов’язані виконувати всю роботу самі. У школі їй говорив, що вона перебуває у статевих відносинах з іншим чоловіком, що було дня неї дуже образливим.

До призначення керівником НВК ОСОБА_2 працюючи вчителем вів себе зовсім по іншому, як вчитель розумний, характеризувався добре, але з моменту призначення його керівником поведінка до працівників НВК змінилася в гіршу сторону.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні суду пояснила, що вона працює вчителем англійської мови та зарубіжної літератури Іванівського НВК. З позивачем знаходиться в робочих відносинах. ОСОБА_2 зібрав педагогічну нараду та повідомив вчителів, що від учнів 9-х класів на вчителів надійшла скарга, запропонував, щоб вчителі запросили батьків цих учнів. На наступний день прийшли батьки учнів 9-х класів та всі вчителі, які викладали у 9 класі. ОСОБА_2 довго їм розповідав про свідоцтво про закінчення 9-го класу, що успішність учнів є незадовільною. Коли батьки учнів почали задавати йому запитання з приводу того, чому учні, готуючись до його уроків, все одно отримують низькі оцінки, він почав «закривати батькам роти», висловлювався нецензурною лайкою. Одній з мам учнів він наголосив, що якщо вона свинарка без освіти, тому нехай вчить свиней, а не його, як вчити дітей. Після зборів вчителі написали скаргу – звернення та направили її до відділу освіти. Мати учня ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого приїжджали працівники поліції та відбирали пояснення від вчителів. ОСОБА_2 станом на 01.09.2017 року не вбачав доцільності щоб НВК був у такому форматі, як він перебуває на даний час, неодноразово вчителям наголошував, що вони для нього як «геморой» і оскільки вони хотіли щоб була школа у тому форматі, в якому перебуває на даний час, тому повинні виконувати всю роботу. Таким чином змушував вчителів виконувати роботу, яку вчителі не повинні виконувати. Коли вчителі відмовлялися виконувати таку роботу, наголошував, що якщо щось комусь не подобається є ще НВК у с. Ярошівка. Неодноразово погрожував їй звільненням. Особисто її не ображав, але вона чула як ОСОБА_2 ображав вчителів нецензурною лайкою. Учні скаржилися, що ОСОБА_2 ображав їх непристойними словами, обзивав «дибілами».

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду пояснила, що працює головним спеціалістом відділу освіти Новоархангельської РДА. З позивачем знаходиться в робочих відносинах. 24.01.2018 року від працівників Іванівського НВК до відділу освіти надійшло колективне звернення та скарга ОСОБА_14 з приводу приниження керівником закладу працівників НВК, які того ж дня були зареєстровані. 26.01.2018 року створена комісія по розгляду звернення де її було призначено головою комісії. Відповідно до своїх повноважень вона разом з членами комісії виїхала працювати по матеріалах звернення в Іванівський НВК. Опрацювавши матеріали звернення комісія вислухала працівників, відібрала пояснення, під час зустрічі працівники наполягали на фактах викладених у зверненні. Під час зустрічі з керівником закладу - під час бесіди, ним було заперечно всі факти викладені у зверненні та скаргах. По закінченню розгляду звернення ОСОБА_2 було запрошено до відділу освіти для прийняття рішення, де комісія прийшла до думки про необхідність залагодження конфлікту керівником закладу в колективі конструктивними методами, шляхом проведення педагогічних нарад та бесід з колективом. Згодом за резолюцією голови райради надійшли інші скарги та рішення виконавчого комітету Іванівської сільської ради від 02.02.2018 року щодо приниження працівників Іванівського НВК, яке було направлено голові райради та згодом перенаправлено до відділу освіти для прийняття подальшого рішення. Після чого 05.02.2018 року створено ще одну комісію та прийнято рішення, що даний факт дійсно мав місце та керівник закладу в порушення посадової інструкції допускав дії, що принижували гідність працівників закладу. За результатами проведеної перевірки ОСОБА_15 було надано лист про зведену інформацію, в якому рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 08.02.2018 року вона в учительській збирала працівників Іванівського НВК щодо результатів проведеної перевірки. До призначення на посаду керівника Іванівського НВК позивач працював вчителем, до моменту виникнення конфлікту зауважень до нього не було. Довідки методистів щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності мали рекомендаційний характер. Позивачем було вчинено проступок у частині недотримання етичних норм у спілкуванні з колективом та батьками учнів.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні суду пояснила, що працює методистом Новоархангельського районного центру по обслуговуванню закладів освіти. З позивачем знаходиться в робочих відносинах. До її посадових обов’язків входить надання методичного супроводу (допомогу) щодо організації виховної роботи учителям іноземної мови. ОСОБА_7 серед скаржників була вчитель англійської мови, її було включено до комісії з розгляду звернення працівників Іванівського НВК з приводу неетичної поведінки керівника закладу освіти. Під час проведення роботи нею вивчалася виховна робота та забезпечувався психологічний супровід керівника Іванівської НВК. Організація роботи навчального закладу відповідала плану роботи. Була присутня на зборах трудового колективу, чула взаємні обвинувачення обох сторін без брутальної лайки, лише на підвищених тонах. Відповідно до вивченої нею роботи вона склала довідку з рекомендаціями. В довідці була відображена робота, яка побудована на достатньо високому рівні, на той період робота членів учнівського та педагогічного колективу Іванівського НВК зайняла перше місце на районному та обласному рівні. Виховні заходи проводяться відповідно до затверджених планів. Всі класні керівники, які працюють з дітьми в індивідуальному порядку, відповідають за організацію виховної роботи. Психологічний стан у колективі вивчався практичним психологом. Причин виникнення конфлікту в колективі вона не знає.

Заслухавши учасників, свідків та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України вказує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У частинах 1 та 2 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

П. 2 ч. 1 ст. 221 КЗпП України вказує, що трудові спори розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача в межах строків, визначених у ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

З досліджених судом матеріалів слідує наступне.

Відповідно до наказу директора Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області від 31.08.2016 року №62-к ОСОБА_2 призначено на посаду завідувача Іванівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області з 01 вересня 2016 року /а.с.10/.

З посадовою інструкцією позивача ознайомлено 23.02.2018 року /а.с.11-12/.

Колективним листом-зверненням працівники Іванівського НВК звертались до директора Надлацького НВО з приводу жорстокого приниження честі й людської гідності, зверхнього ставлення, свавілля до учителів, інших працівників та учнів школи з боку завідувача ОСОБА_2 /а.с.14/

Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області було створено комісію з розгляду звернень по суті. До складу комісії було зараховано головного спеціаліста відділу освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації ОСОБА_11, методиста методичного кабінету центру по обслуговуванню закладі освіти ОСОБА_16, юрисконсульта центру по обслуговуванню закладів освіти ОСОБА_17 /а.с.16/

Рішенням Іванівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області №3 від 02.02.2018 року особа «Про розгляд колективної скарги працівників Іванівської НВК та скарги ОСОБА_5 відносно ОСОБА_2В.» встановлено та вирішено, що працюючи завідувачем та вчителем школи, виконуючи виховні функції, неодноразово та безпосередньо принижував та ображав учнів школи та їх батьків, працівників педагогічного колективу та технічного персоналу школи, що є порушенням основних моральних норм суспільства та суперечить змісту трудової функції, він тим самим дискредитував свої службово-виховні та посадові повноваження, чим вчинив аморальний проступок /а.с.18/

Відповідно до наказу директора Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області від 19.03.2018 року №18-к/тр «Про звільнення ОСОБА_2В.» останній, працюючи завідувачем та вчителем Іванівського НВК «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Надлацького НВО, виконуючи виховні функції, неодноразово та безпосередньо принижував та ображав учнів та їх батьків, вчителів та технічний персонал закладу, що є порушенням основних моральних норм суспільства та суперечить змісту трудової функції. Тим самим завідувач дискредитував свої службово-виховні та посадові повноваження, чим вчинив аморальний проступок, несумісний з продовженням даної роботи.

Згідно статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов’язанні, зокрема, дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.

Комісія створена наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської райдержадміністрації, розглянула всі звинувачення щодо поведінки завідувача Іванівського НВК "ЗШ І-ІІ ст.- ДНЗ", пояснення завідувача ОСОБА_2, довідки методистів методичного кабінету центру по обслуговуванню закладів освіти, дійшла висновку: конфліктна ситуація між керівником, батьківським колективом та працівниками закладу дійсно має місце; виявлено порушення посадової інструкції ОСОБА_2 у частині дотримання етичних норм поведінки в закладі, побуті, громадських місцях, поваги гідності працівників, дітей та їхніх батьків, які відповідають соціальному статусу завідувача філії; неналежне виконання пунктів посадової інструкції завідувача, а саме: п.5.2 p.V.- знання етики ділового спілкування та ведення переговорів; п.6.4 pVI-мати загальну культуру, високі моральні якості; п.7.1. p. VII - взаємодія з органами громадського самоврядування навчального закладу, органами місцевого самоврядування. Враховуючи рекомендацію відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської райдержадміністрації від 22.02.2018 № 01-37/117/1, керуючись ст. 147 КЗпП України, на підставі підпункту 3 пункту 1 ст. 41 КЗпП України, наказано: звільнити ОСОБА_2, завідувача Іванівського НВК «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради, із займаної посади по пп. 3 п. 1 ст. 41 КЗпП України (вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи) з 20 березня 2018 року. Ознайомити ОСОБА_2 з даним наказом під підпис. Бухгалтерській службі Надлацького НВО здійснити розрахунки з вищевказаним працівником згідно чинного законодавства /а.с.22/

Начальником відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області в листі працівникам Іванівського НВК ЗШ І-ІІ ст. – ДНЗ» Надлацького НВО зазначено, що для розгляду звернень наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації від 26 січня 2018 року № 05-аг «Про створення комісії по розгляду звернень» створено комісію, яка ознайомилася з матеріалами звернень, перевірила та проаналізувала факти, викладені у скаргах, зібрала матеріали по порушених питаннях, опрацювала пояснюючу записку завідувача Іванівського НВК «ЗШ I-ІІ ст.- ДНЗ» Надлацького навчально-виховного об’єднання ОСОБА_2

У письмовому поясненні щодо питання грубої поведінки та образ працівників закладу, батьків, дітей завідувачем Іванівського НВК, ОСОБА_2 зазначає, що основною причиною скарги на нього є те, що він не підтримує позицію вчителів, батьків щодо подальшого функціонування закладу у такому вигляді. Бачення завідувача питань підвозу учнів, що навчаються на індивідуальній формі навчання, до Надлацької ЗШ І-ІІІ ст. (опорний заклад), викладання навчальних предметів нефахівцями, скорочення штату обслуговуючого персоналу, навантаження педагогічних працівників згідно диплому в опорному закладі та у філії, викликало негатив у людей і вилилося у написанні скарг та звернень. ОСОБА_2 відкидає звинувачення щодо його грубої поведінки і вказує на факт цілеспрямованої провокації.

Відділ освіти, молоді та спорту зазначив, що відповідно частини 2 статті 26 Закону України «Про освіту» всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також усі інші питання, що витікають із трудових відносин вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства.

Також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 27 серпня 2010 року №778 «Про затвердження Положення загальноосвітній навчальний заклад» п.95 саме «керівник закладу здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників організовує навчально-виховний процес; забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, знань, умінь та навичок учнів».

Відділом освіти, молоді та спорту, задля врегулювання управлінсько-особистісного конфлікту директору Надлацького навчально-виховного об’єднання ОСОБА_3 рекомендовано притягнути ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у порядку, визначеному законодавством, оскільки відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про освіту» всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також усі інші питання, що витікають із трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства, в тому числі питання притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно ст. 147 КЗпП України.

Також адміністрації Надлацького НВО рекомендовано провести бесіду із завідувачем Іванівського НВК ОСОБА_2 щодо підтримки власного авторитету як керівника закладу, всебічній підтримці авторитету кожного з працівників, як важливого фактора спільної педагогічної діяльності, шанобливості і тактовності у взаємостосунках у колективі та у подальшій роботі систематично надавати працівникам закладу упереджувальні консультації, роз’яснення щодо проблемних питань виробничого характеру організаційних питань в роботі закладу з тим, щоб уникнути ситуацій, безпідставних звинувачень, непорозумінь /а.с.24/.

З пояснень наданих позивачем вбачається, що, ознайомившись із скаргами, поданими на нього, основною причиною скарги є його позиція щодо подій, які відбулися в серпні 2017 року і того, що триває до сьогоднішнього дня. Влітку 2017 року частина батьків, учнів і вчителів Іванівського НВК уклали між собою угоду: батьки підтримають вчителів, а за це їх дітям будуть ставити зручні для цих батьків оцінки і не помічати відсутності учнів на уроці. Разом вони вирішили добитися існування в Іванівському НВК класів, де кількість дітей не менша 5 осіб, таким чином давши вчителям можливість і далі отримувати зарплату за уроки в цих класах. Шляхом шантажу, погроз і скарг вони добилися виконання частини своїх вимог. Це вони назвали «боротьбою за школу».

Такий спосіб збереження закладу освіти позивач не підтримував з самого початку і постійно наголошував, що якщо їм дали можливість ще рік існувати в попередньому режимі, то потрібно підвищити якість знань і забезпечити максимальну присутність учнів на навчальних заняттях, збільшити наповнюваність класів, педпрацівники повинні здобути другу освіту, бо в НВК немає спеціалістів з хімії, біології, інформатики, математики, фізики, трудового навчання і не вистачає вчителів початкових класів, учителям якісніше працювати і підтверджувати високий статус педагога діями, а не словами.

Позиція позивача була сприйнята негативно і працівники НВК вирішили, що заміна керівництва дасть можливість отримувати зарплату і виконувати посадові обов’язки так, як це вигідно їм. А батьки учнів вирішили, що будуть керувати покірними вчителями. Наголосив, що працівники НВК: ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 є батьками дітей, що навчаються в НВК, тому боротьбою за збереження школи вони прикривають своє бажання мати зарплату. Інші працівники, що підписалися, є або родичами вищезгаданих осіб, або мають спільні з ними інтереси.

Конкретно по пунктам скарги:

- щодо нецензурної лексики, то це наклеп і фантазії, так само як і те, що позивач називає учнів «дебілами» і т.д.;

- щодо «розганяє учнів» - відколи позивач завідувач, ні один з учнів не покинув школу, навпаки з'явилися понад 10 вихованців закладу дошкільної освіти. На початок 2016-2017 н.р. було 26 учнів, 26 їх було і на кінець року. На початок 2017-2018 н.р. було 29 учнів, 29 їх є і на початок ІІ семестру.

- щодо «прикривається відділом освіти» - вчитель ОСОБА_19 в присутності інших працівників НВК запитав позивача зверхнім тоном: «-хто ОСОБА_21 призначив і з чиєї подачі?» Позивач відповів, що призначений наказом по відділу освіти, підписав цей ж начальник відділу освіти і назвав прізвище, ім'я і по-батькові начальника, якщо ОСОБА_19 цього не знає.

- щодо співпраці з ПОП «Іванівське» і його керівником ОСОБА_22 - в січні 2017 року в НВК запрацював заклад дошкільної освіти, для створення матеріальної бази якого не було взято жодної гривні з бюджету НВО чи райбюджету. Левову частку витрат та створення цієї бази взяло на себе ПОП «Іванівське». Щорічно це підприємство купує дітям подарунки на 1 вересня, на Новий рік і Різдво, допомагає продуктами харчування,особливо під час літнього оздоровлення. Коли в приміщенні НВК стався порив водогону, то техніку, спеціалістів і матеріали надало ПОП «Іванівське». І таких прикладів ще можна назвати багато, за що позивач вдячний і керівнику підприємства, і його працівникам. Так само і сільська рада с. Іванівка долучилася до створення постійно діючого закладу дошкільної освіти, фінансує закупівлю необхідного, по мірі можливого. Регулярно виділяються кошти на харчування дітей, новорічні подарунки, надаються працівники для ремонтних робіт. Таким чином, пункт про «не співпрацю» не підтверджується фактами.

Щодо скарги ОСОБА_4 то це набір перекручених фактів, придуманих образ і висмикнутих із контексту розмови слів. Позивач може надати пояснення по кожному слову цієї скарги, але це займе багато часу і місця, тому краще зробити це усно.

На завершення свого пояснення зазначив, що ця «коаліція» вчителів і батьків скаргою на позивача тільки почала новий етап «боротьби». Якщо не вийде як вони хочуть, то потік скарг і шантажу буде продовжуватись і підніматися на вищі щаблі органів влади. Так собі уявляють ці люди шлях збереження школи в селі Іванівка /а.с.28/.

На ім’я начальника поліції було направлено колективний лист-звернення працівників Іванівського НВК про приниження честі й людської гідності, зверхнє ставлення, свавілля до учителів та інших працівників та учнів школи з боку ОСОБА_2 /а.с.30/

За даним фактом на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173 КУпАП (відомостей, щодо його розгляду суду не надано). /а.с.31/

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до наказів директора Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області позивач отримував премії /а.с.34,35,36/

Відповідно до довідки ст. ДОП Новоархангельського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області 02.02.2018 року до чергової частини Новоархангельського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки с. Іванівка, провулок Зоряний, 2 про те, що в неї виник конфлікт з гр. ОСОБА_2, 04.06.1974 р. н., жителем ІНФОРМАЦІЯ_4.

Вказаній події в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Новоархангельського ВП присвоєно реєстраційний номер 266 від 02.02.2018 та на місце події направлено ДОП.

Виїздом на місце працівниками ДОП з’ясовано, що 18.01.2018 року о 13.30 год. в Іванівському НВК проводилися батьківські збори, під час яких і виник конфлікт між вищевказаними громадянами, але нецензурною лайкою в сторону один одного вони не виражались, та погроз один одному не висловлювали, обоє громадян спілкувалися на підвищених тонах, що обурювало їх обох. Після проведення батьківських зборів заявниця пішла додому та через деякий час звернулася до сільської ради с. Іванівка зі скаргою на дії ОСОБА_2 та 02.02.2018 року повідомила ОВС про дану подію.

Зважаючи на викладене, в даному випадку відсутні ознаки діяння кримінального правопорушення, тому дані матеріали ЄО-266 спрямовані для розгляду відповідно до Порядку затвердженого Наказом МВС від 15.11.2017 р. № 930 /а.с.203/.

Суд, при вирішенні виниклого спору, застосовує наступні норми матеріального права.

В розумінні ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на: академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; педагогічну ініціативу; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання; користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів; підвищення кваліфікації, перепідготовку; вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників; доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності; відзначення успіхів у своїй професійній діяльності; справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності; захист професійної честі та гідності; індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти; творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи; забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва; забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством; безпечні і нешкідливі умови праці; подовжену оплачувану відпустку; участь у громадському самоврядуванні закладу освіти; участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти; захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані: постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання; сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я; дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності; дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища; формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам; додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки; повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування). Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти. Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами закладу освіти. Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством. Особи, винні в порушенні цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів ст. 1 КЗпП України завданням кодексу є те, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно частин 1 та 2 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до ст. 22 КЗпП України забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватись законодавством України.

В пунктах 1, 2, 14, 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що діяльність судів при розгляд трудових спорів повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, в тому числі членів, їх об'єднань, членів колективних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебували з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами. За змістом ст. 43-1 КЗпП керівником належить вважати особу, яка очолює підприємство, установу, організацію або відокремлений підрозділ (філія, представництво, відділення тощо). При розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з’ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов’язували звільнення. При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 ст.41 КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статей 148, 149 КЗпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав, суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. З підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ст.41 КЗпП ), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад: вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

П. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках, вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

За даним пунктом звільнено позивача.

Ст. 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Звільнення із займанної посади є найбільш суворішим заходом визначеним у ст. 147 КЗпП України.

З аналізу ст. 147 КЗпП України порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків, що проявились в порушенні правил внутрішнього розпорядку, посадових інструкцій, положень наказів та розпоряджень власниками, якщо вони мають законний порядок. Порушеннями зокрема можна вважати порушення трудової дисципліни викладенні у ст. ст. 40, 41 КЗпП України. Крім того відповідач при накладанні стягнення повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, при цьому врахувати обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Крім цього власник повинен врахувати попередній час роботи працівника його ставлення до роботи, заохочення, а також врахувати поважність, певних причин, що спонукали вчинення проступку чи навпаки нехтування посадовими обов’язками. При цьому власник повинен суворо дотримуватись КЗпП України, а не переслідувати власні не поєднанні в жодному разі з трудовими правовідносинами інтереси, або інші власні амбіції, або думку більшості, а саме виказувати неупередженість, чесність та прозорість. Буди об’єктивним до працівника, який безпосередньо підпорядкований йому та виконує покладенні на нього обов’язки.

В нашому випадку вбачається, що відповідач переклав вирішення виниклих проблемних питань (непорозумінь) на інші органи, які проводили перевірки, а сам поверхово дослідив звернення, не надав їм належної оцінки, діючи поспіхом виніс вирішення, яке влаштовувало більшість, але не вказувало на виконання положень трудового законодавства. В даному випадку суд констатує, що відповідач діяв не у спосіб визначений законом, при цьому не дотримувався балансу інтересів сторін у трудових відносинах, а саме, не переконавшись детально у виниклому конфлікті, не дослідивши прискіпливого його виникнення, не надаючи преференції жодної сторін конфлікту, прийняв поспішне рішення. Так відповідачем не було враховано, що позивач мав за період своє трудової діяльності заохочення, не мав будь-яких стягнень, дорікань, інших випадків порушення трудової дисципліни, посадової інструкції чи профільних Законів.

В п. 3 ч. 1 ст. 41 КУЗпП України законодавець не розкриває поняття «аморального проступку». Разом з тим, суд під цим розуміє винні дії чи бездіяльність особи, що порушують моральні і єтичні норми (правила), що притаманні даному суспільству (соціому) і суперечать змісту трудової фукції працівника, і тим самим дискредитують виховні, службові повноваження певного кола людей.

З досліджених матеріалів цивільної справи та з пояснень осіб, допитаних у судовому засіданні, не було об’єктивно встановлено, що дії позивача підпадали б під ознаки аморального проступку, який би мав наслідком звільненя з роботи.

На думку суду відповідач не повинен був самоусуватися від конфлікту, який виник у коллективі, а навпаки його керівник повинен був протидіяти обставинам та проводити роз’яснювальну роботу, спрямовуючи її на зведення виниклого конфлікту на нівець.

Разом з тим суд відмічає, що відповідачем при звільнені було застосовано невірне визначення, а саме, на підставі якої норми закону застосовується стягнення, зокрема вказано пп. 3 п. 1 ст. 41 КЗпП України, хоча зі статті 41 КЗпП України слідує, що трудовий договір у зазначеному випадку розривається за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України /а.с.22-23/.

За вмотивованих обставин суд знаходить всі правові підстави для визнання незаконним наказу про звільнення позивача та скасування його.

В зв’язку з скасуванням судом наказу про звільнення позивача з роботи на його користь підлягає стягненню у відповідності до ст. 235 КЗпП України середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до вказаного нижче розрахунку.

Відповідно до ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Ч. 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що привинесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до абзацу 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв’язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи -

невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до довідки, виданої Надлацьким навчально-виховним об’єднанням Новоархангельської районної ради Кіровоградської області /а.с.25/, заробітна плата в за останні два місяці роботи складає 9396 грн. ( за січень 2018 року) + 8199,13 грн. (за лютий 2018 року) = 17595,13 грн. Суд визначає середньомісячну заробітну плату на час звільнення позивача наступним чином 17595,13 грн. : 2 (місяці) = 8797,56 грн. Середньоденна заробітна плата, як розрахунок величини для нарахування виплат позивачу визначається наступним чином 17595,13 грн. (сумарна заробітна плата за січень, лютий 2018 року) : 35 (кількість робочих днів в січні, лютому 2018 року) = 502,72 грн. Заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 502,72 грн. (середньоденна заробітна плата) х 273 (кількість робочих днів вимушеного прогулу з відрахуванням святкових та вихідних днів) = 137242,56 грн. ОСОБА_18 сума і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При обчисленні середньомісячної та середньоденної заробітної плати суд керувався Порядком про обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року, а при визначенні кількості робочих днів вимушеного прогулу листом Міністерства соціальної політики від 20.07.2015 року № 10846/о/14-15/3 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік».

Щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить із положень ч. 1 ст. 237 1 КЗпП України, яка регламентує, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В Постанові Пленуму Верховного Суду № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) шкоди роз’яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237 1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

На думку суду моральна шкода – це шкода заподіяна працівникові поведінкою особи, яку можна характеризувати, як неетичну, таку, що суперечить системі поглядів і уявлень, які регулюють поведінку людей у суспільстві. Під моральною шкодою розуміються страждання завдані працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд виходить від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, з урахуванням ступені вини відповідача, крім того враховується характер та тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступені зниження престижу, ділової репутації, а також часу і зусиль необхідних для відновлення попереднього стану. Зважаючи на те, що позивача було незаконно звільнено із займаної посади, його робота є одним із джерел існування родини, він пережив психологічні переживання з приводу дискримінації в трудовому колективі, а тому на думку суду позивачу було заподіяно моральної (немайнової шкоди), яка виходячи із принципу розумності визначається судом у розмірі 1500 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи із положень пунктів 2 та 4 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині виплати позивачу заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення позивача на роботі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, а також судовий збір на користь держави за кожну задоволену судом позовну вимогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Конституції України, ст. ст. 1, 21, 22, 41, 147, 221, 233, 235, 238 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про загальну середню освіту», ст. 54 Закону України «Про освіту», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», Постановою Пленуму Верховного Суду № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», ст. ст. 4, 5, 10, 13, 141, 263, 264, 265, 430 ЦПК України , суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області від 19 березня 2018 року № 18-к/тр «Про звільнення ОСОБА_2В.».

Зобов’язати директора Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області поновити ОСОБА_2 на посаді завідувача Іванівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів –дошкільний навчальний заклад» Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області.

Стягнути з Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 20 березня 2018 року по день поновлення на роботі (винесення рішення суду) в сумі 137242 /сто тридцять сім тисяч двісті сорок дві/ грн. 56 коп. з утриманням з даної суми податків та інших обов’язкових платежів та заподіяну моральну шкоду у сумі 1500 /тисячу п’ятсот/ грн., а всього підлягає стягненню 138742 /сто тридцять вісім тисяч сімсот сорок дві/ грн. 56 коп.

Стягнути з Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 1409 /одна тисяча чотириста дев’ять/ грн. 60 коп.

Стягнути з Надлацького навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області на користь держави судовий збір в сумі 3842 /три тисячі вісімсот сорок дві/ грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та виплати заробітної плати за один місяць.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії ЕА № 560441.

Надлацьке навчально-виховного об’єднання Новоархангельської районної ради Кіровоградської області, місцезнаходження вулиця Шкільна, будинок 2, с. Надлак, Новоархангельський район Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 40780765.

ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відділ освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області, місцезнаходження вул. Центральна, 39, смт Новоархангельськ Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 02144097.

Рішення може бути оскаржено через Новоархангельський районний суд до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2019 року.

Суддя: