Вирок № 81451861, 26.04.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2106/17

Номер провадження 1-кп/404/108/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Куценка О.В.

при секретарі Кулакевич І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження №12017120020001673 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 17.08.2006 року Заводським райсудом м. Запоріжжя, за ч.1ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.190, ст.69,ст.70 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 03.06.2009 року Заводським райсудом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.187, ст.69, ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 25.03.2010 року Орджонікідзевським райсудом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.69, ст.70 КК України до 6 років

позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 06.05.2014 року Жовтневим райсудом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.190 КК України, засуджений до штрафу 1700 грн;

- 28.03.2013 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до покарання у

вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці;

- 03.11.2016 року звільнений з Маневицької виправної колонії №42 по відбуттю строку покарання.

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186 КК України,

за участю учасників провадження

прокурора Положенцевої О.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1 суд,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, а також застосування погрози такого насильства яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України за наступних обставин.

Так, 09.02.2017 року близько 17.00 год., ОСОБА_1 знаходився в приміщенні кафе «Фенікс», яке розташоване в центральному сквері м. Кропивницький по вул. В.Перспективна. Перебуваючи у вказаному кафе ОСОБА_1 побачив на барній стійці мобільний телефон марки «НТС one SV С520е», який належить ОСОБА_3 і в цей момент у нього виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно, таємно, повторно взяв з барної стійки мобільний телефон марки «НТС one SV С520е» вартість якого згідно висновку товарознавчої експерта №70 від 17.02.2017 року становить 825 гривень з сім картою мобільного оператора «МТС» без грошових коштів, яка матеріальної цінності для потерпілої не становить. Після чого, ОСОБА_1 з метою приховання вчиненого ним кримінального правопорушення, викрадене майно сховав у кишеню куртки, яка була на ньому одягнена. В подальшому, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3, матеріальної шкоди на загальну суму 825 гривень.

Крім того, 12.02.2017 року близько 11.00 год., ОСОБА_1 перебував на першому поверсі під'їзду № 1 будинку № 58 по вул. Комарова м. Кропивницький. В цей час, у ОСОБА_1 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, належного ОСОБА_4 Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, цілеспрямовано, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_4 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої притиснув останню рукою в область грудної клітки, після чого із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої наказав ОСОБА_4 віддати каблучку та пару сережок. ОСОБА_4 побоюючись за своє життя та здоров'я зняти сережки та каблучку які передала ОСОБА_1 та які матеріальної цінності для потерпілої не представляють. Після цього, ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, застосовуючи насильство, яке виражалося в утримування потерпілої рукою в області грудної клітки з карману куртки в яку була одягнена ОСОБА_4 відкрито викрав мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-S3600i», світло-рожевого кольору вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №68 від 15.02.2017 року становить 825 гривень з сім картою мобільного оператора «МТС» без грошових коштів, яка матеріальної цінності для потерпілої не становить. В подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 825 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину за ч. 2ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив суду, що 09.02.2017 року зайшов в кафе "Фенікс" та замовив у бармена сік. Коли вона відійшла від стійки, помітив мобільний телефон, який поклав в карман куртки. Випивши сік, залишив кафе, однак, телефон добровільно повернув в той же день потерпілій.

Вину за ч. 2 ст. 186 КК України спочатку не визнав, зазначивши, що не вчиняв даний злочин. Потерпілу знає оскільки 11.02.2017 року заходив у кафе на АС№2, тому що забув там свою шапку. 12.02.2017 року знову зайшов у кафе поїсти, однак, присутні там три жінки, пред’явили йому претензії стосовно заволодіння майном потерпілої ОСОБА_4

В подальшому вину визнав повністю, однак покази надати не зміг, у зв’язку з тим, що пройшло багато часу і він обставини скоєного не пам’ятає.

Обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як показав обвинувачений у судовому засіданні дає покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв’язку з цим після роз’яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі за ч. 2 ст. 185 КК України, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів кримінального провадження, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказану в обвинувальному акті.

В частині обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, обсяг доказів визначено відповідно до ч.2 ст. 349 КПК України.

Вина обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України ,окрім визнання вини обвинуваченим, доводиться дослідженими матеріалами кримінального провадження.

- протоколом пред’явлення речей для впізнання від 13.02.2017 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала викрадений мобільний телефон.

т.1 а.п. 54

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 12.02.2017 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_1, як особу, яка заволоділа її майном.

т. 1 а.п.55-56

- висновком експерта № 170 від14.02.2017 року, яким зафіксовано наявність у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді садна в області мочки правого вуха, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

т. 1 а.п. 58

- протоколом слідчого експерименту від 14.03.2017 року, вході якого ОСОБА_4 показала, як проти неї було вчинено кримінальне правопорушення.

т.1 а.п. 59-61

- протоколом затримання особи від 12.02.2017 року, яким зафіксовано, що під час обшуку у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон, викрадений у ОСОБА_4

т.1 а.п.66-67

- висновком товарознавчої експертизи №68 від 15.02.2017 року, якою визначено вартість мобільного телефону Самсунг в сумі 825 грн.

т. 1 а.п. 82

Таким чином, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до переконання про доведеність обвинувачення, висунутого ОСОБА_1 У зв’язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, віднесені до категорії середньої тяжкості та тяжких.

Як особа, ОСОБА_1 характеризується посередньо, осудний, раніше судимий, не перебуває на обліку лікаря нарколога чи психіатра.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння слідству.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого – судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_1, який хоч і має не зняті та не погашені судимості, разом з тим, розкаявся в скоєному, сприяв слідству, враховуючи, що шкода відшкодована і тяжкі наслідки від вчиненого не настали, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положення ст. 75 КК України.

Судові витрати у провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

ОСОБА_5 подала до суду клопотання про повернення застави, визначеною ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2018 року у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, яку було сплачено заявником на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, просить повернути внесену нею за ОСОБА_1 заставу.

Відповідно до п. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Однак, згідно наданої суду квитанції, платником застави є ОСОБА_6. Саме він є заставодавцем, а не ОСОБА_5, тому кошти не можуть бути повернені не заставодавцю.

Крім того, судом, в рамках даного провадження не змінювався запобіжний захід, тому дія застави, як запобіжного заходу ще не припинена.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки

за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш тяжкого покарання більш тяжким покаранням остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 3 (три) роки

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого обов’язки з’являтися для реєстрації в органи пробації, повідомляти органи пробації про зміну місця проживання роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - залишити заставу.

Речові докази: диски із записом – залишити в матеріалах кримінального провадження, мобільні телефони – залишити потерпілим, як власникам.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз’яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_7