Ухвала суду № 81450591, 22.04.2019, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

"22" квітня 2019 р. Справа № 370/1218/19

Суддя Макарівського районного суду Київської області Тандир О.В., перевіривши на відповідність вимогам ст. ст. 56, 175, 177 ЦПК України позовної заяви

Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

18.04.2019 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.

Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб визначено ст. 56 ЦПК України.

Так, заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, в якому просив визнати недійсним розпорядження в частині передачі у власність ОСОБА_2, земельної ділянки навколо водних об’єктів без урахування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі вказаного розпорядження.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що вказана позовна заява вжита, як захід прокурорського реагування та направлена, насамперед, на захист інтересів держави, як власника земельної ділянки, внаслідок незаконного вибуття із власності держави земельної ділянки водного фонду, яка згідно норм Конституції України, є національним багатством.

Серед іншого, прокуратурою зазначено, що даний позов подається в інтересах Київської обласної державної адміністрації, яка відповідно до ст. 84 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) мала виключні повноваження на розпорядження землями державної власності. Органами державного контролю своєчасно ці порушення виявлено не було, у зв’язку із чим Київська обласна державна адміністрація на захист порушених прав держави до суду не зверталася. При цьому територіальні органи Держгеокадастру не наділені повноваженнями щодо звернення до суду із позовами про визнання недійсними рішень про передачу у власність земельних ділянок та витребування їх з чужого незаконного володіння.

Згідно ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Частинами третьою та четвертою вказаної статті визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

Суд приймає до уваги, що у Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_3 Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131- 1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

За змістом частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

У пункті 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України зазначено про можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під «виключним випадком» і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).

В даному випадку прокурором у позовній заяві не наведено доводів та не надано відповідних документів на їх підтвердження щодо обставин, які би перешкоджали Київській обласній державній адміністрації самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави, як уповноваженого органу на розпорядження землями державної власності, що є предметом даного позову.

Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України невиконання вказаних вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається, зокрема, у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;

Керуючись ст. ст. 56, 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку – повернути прокурору на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Копію ухвали надіслати до Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд протягом 15 днів з моменту її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Тандир