Рішення № 81449100, 22.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7321/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Пелех О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» ) 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 (адреса: 77553, Івано-Франківська область, Долинський район, с. Пациків, вул. Шевченка, 28, серія, номер паспорту, РНОКПП суду невідомі) про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

28.09.2018 р. представник ОСОБА_2 акціонерного товариства «ВіЕсБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №KF 031543-AN від 14.11.2016р., в розмірі 11438,97 грн., яка складається із: заборгованості по кредиту - 8515,68 гривень, заборгованості про процентах - 0,30 гривень, комісії - 2625,00 гривень, пені - 297,99 гривень та сплачений позивачем судовий збір.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 14 листопада 2016 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «ВіЕс Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КF 031543 -AN, згідно якого позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 15000 гривень з кінцевим строком погашення не пізніше 13 листопада 2019 року. Відповідно до умов кредитного договору KF 031543-AN від 14 листопада 2016 року, а саме п. 5.1.4. Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої з наступних обставин: прострочення Позичальником сплати частини Кредиту та/або Процентів щонайменше на один календарний місяць; сума простроченої заборгованості за кредитним договором перевищує розмір кредиту більш як на десять відсотків; надання Позичальником недостовірних даних в банк при оформленні кредиту. Також згідно п. 5.1.2. Кредитного договору, Банк має право: « - у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором списати з рахунків позичальника суми боргу на підставі наказу на примусову сплату боргового зобов'язання, звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно п. 8.2 Кредитного договору за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання. Пеня станом на 24.09.2018 р становить 297,99 грн. Зазнаачє, що відповідач своїх договірних зобов'язань не виконав, а саме заборгував позивачу кошти у загальній сумі 11438,97 грн., з яких: 8515,68 грн. - заборгованість по кредиту; 0,30 грн. заборгованість по процентах; 2625 грн. - комісія; пеня - 193,98 грн. Просить суд стягнути з відповідача вказану заборговнаість.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Ухвалою суду від 01.10.2018 р. у справі відкрито провадження.

Провадження у справі не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за адресою реєстрації, про що свідчить розписка про отримання22.03.2019 р. рекомендованого поштового відправлення. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи до суду не надходило. В судових засіданнях, які відбувались 28.11.2018 р. та 10.01.2019 року суд оголошував перерву для залучення відповідачем адвоката. Станом на день розгляду справи у суду відсутні дані про те, що відповідач ОСОБА_1 скористався професійною правничою допомогою, відсутні дані про наявність у відповідача адвоката чи іншого представника, який здійснює захист його інтересів. Суд вважає, що у відповідача ОСОБА_1 було достатньо часу для залучення адвоката, проте відповідач не скористався своїм правом на професійну правничу допомогу. Тому суд проводить розгляд справи у відсутності відповідача, котрий належним чином повідомлений про судове засідання.

Суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності представника позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про судове засідання, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

З приводу наявного в матеріалах справи клопотання про заміну позивача у справ №461/7321/18 з ОСОБА_2 акціонерного товариства «ВіЕсБанк» на його правонаступника Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - суд враховує наступне.

Судом встановлено, що протоколом №60 загальних зборів акціонерів ПАТ «ВіЕс Банк» та протоколом загальних зборів акціонерів АТ «Таскомбанк» затверджено передавальний акт, складений комісією з реорганізації (комісією з припинення) ПАТ «ВіЕс Банк», за яким правонаступництво щодо всього майна, всіх прав та обов’язків ПАТ «ВіЕс Банк» виникає в АТ «Таскомбанк», з моменту,визначеного передавальним актом,затвердженим загальними зборами акціонерів ПАТ «ВіЕс Банк» та АТ «Таскомбанк».

В судовому засіданні 28.11.2018 р. суд відмовив в задоволенні клопотання про заміну позивача у справі, оскільки були відсутні відомості дотримання вимог ч.5 ст. 104 ЦК України, згідно з якою юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до інформації, наявної станом на день розгляду справи судом (22.04.2019 р.) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що ПАТ «ВіЕсБанк» припинив свою діяльність, юридична особа-правонаступник – акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК».

Враховуючи наведене, суд задовольняє клопотання представника позивача та здійснює заміну позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства «ВіЕсБанк» на його правонаступника Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК».

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити підстави подальшого розгляду справи саме Галицьким районним судом м. Львова.

Згідно з ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

У п.11.8 кредитного договору зазначено, що кредитний договір виконується за місцем знаходження Банку: 79000, м. Львів, Галицький р-н., вул. Грабовського, 11 та у випадку спору між Сторонами за кредитним договором, а відтак позов може пред'являтися також за місцем виконання Кредитного договору. Тобто, первісний позивач ПАТ «ВіЕс Банк» правоміно звернувся з даним позовом до Галицького районного суду м. Львова.

Станом на день розгляду справи судом місцезнаходженням позивача АТ «ТАСКОМБАНК» є м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, а місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є Івано-Франківська область, Долинський район, с. Пациків, вул. Шевченка, 28.

Проте, згідно з ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Оскільки, розгляд даної справи не входить до виключної підсудності іншого суду, а справа прийнята Галицьким районним судом з додержанням правил підсудності,- суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 31 ЦПК України, та проводить розгляд цивільної справи за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 14 листопада 2016 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «ВіЕс Банк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № КF 031543 –AN. Згідно даного кредитного договору банк надав відповідачу ОСОБА_1 в розмірі 15000 гривень (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) на споживчі цілі, строком користування 36 місяців, з кінцевим строком погашення не пізніше 13 листопада 2019 року.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов Кредитного договору KF 031543-AN від 14 листопада 2016 року, а саме п. 5.1.4. Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої з наступних обставин:

-прострочення Позичальником сплати частини Кредиту та/або Процентів щонайменше на один календарний місяць;

-сума простроченої заборгованості за кредитним договором перевищує розмір кредиту більш як на десять відсотків;

-надання Позичальником недостовірних даних в Банк при офрмленні кредиту.

Крім цього, згідно п. 5.1.2. Кредитного договору, Банк має право: « - у разі невиконання

або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором списати з рахунків Позичальника суми боргу на підставі наказу на примусову сплату боргового зобов'язання, звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно п. 8.2 Кредитного договору за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Позивач повність виконав свої зобов’язання згідно умов Кредитного договору, та видав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 15000 грн. шляхом їх зарахування на банківський поточний рахунок, який був відкритий згідно п.3.3 кредитного договору.

Виписками по особовим рахункам також підтверджується отримання позичальником кредиту в розмірі 15000 гривень, та здійснення часткового погашення кредиту. Проте, відповідач не повернув отриманий кредит встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором, а саме заборгував позивачу кошти у загальній сумі 11438,97 грн., з яких: 8515,68 грн. - заборгованість по кредиту; 0,30 грн. - заборгованість по процентах; 2625грн. - комісія; пеня - 193,98 грн. Пеня станом на 24.09.2018р становить 297,99 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім того, ст.1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Частини 1-2 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до ч.2 статті ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ч. 3 ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається, як пеня та штраф, і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Верховний суд України на засіданні Судової палати у цивільних і кримінальних справах 29 січня 2014 року ухвалив постанову у справі №6-155цс13, предметом якої був спір про стягнення суми заборгованості за кредитним договором і зробив правовий висновок про те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що відповідачем суми кредиту сплачувалися частково, що призвело до утворення заборгованості станом на 24.09.2018 р. в загальному розмірі 11438,97 грн. ОСОБА_1 прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов’язань, в судове засідання не з’явився та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача. Тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 258,259, 263 -265, 351-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» )01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 (адреса: 77553, Івано-Франківська область, Долинський район, с. Пациків , вул. Шевченка, 28, серія, номер паспорту, РНОКПП суду невідомі) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: 77553, Івано-Франківська область, Долинський район, с. Пациків , вул. Шевченка, 28, серія, номер паспорту, РНОКПП суду невідомі) на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» )01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором №KF 031543-АN в розмірі 11438,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: 77553, Івано-Франківська область, Долинський район, с. Пациків , вул. Шевченка, 28, серія, номер паспорту, РНОКПП суду невідомі) на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» )01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) судовий збір у розмірі 1762 грн.

Повний текст судового рішення складений 26.04.2019 р.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.