Рішення № 81448898, 26.04.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/778/19

2-а/330/17/2019

"26" квітня 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді – Федорець С.В.,

при секретарі – Шеліповій Ю.О.,

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Якимівського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (адреса розташування: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Центральна, буд. 99, код ЄДРПОУ: 37834773) до громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (адреса проживання: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Суворова, буд. 07) про примусове видворення за межі України,

В С Т А Н О В И В:

Представник Якимівського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області звернувся з позовом до суду до громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 про примусове видворення за межі України, за наступних підстав.

В ході перевірки законності перебування на території громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 було встановлено, що 17.09.2015 року вищевказаний громадянин прибув на територію України через КПП «Харків» по національному паспорту серії АМ 05459971, виданому органом 052 Респібліки ОСОБА_2 від 05.12.2011 року, терміном дії до 13.01.2017 року у приватних справах до своєї громадянської дружини – громадянки України ОСОБА_4, з якою проживає у шлюбі з 1996 року. Оскільки термін дії національного паспорту закінчився 13.01.2017 року гр. ОСОБА_2 ОСОБА_3 перебуває на території України з порушенням строків перебування, ухиляється від виїзду. З питання продовження строку перебування або оформлення дозволу на імміграцію в Україну вищевказаний громадянин до ДМС не звертався. Своїми діями гр.. ОСОБА_3 порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, у зв`язку з чим 18.03.2019 року Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області було прийнято рішення № 07 про примусове повернення відповідача за межі України та зобов`язаного його покинути території України у термін до 16.04.2019 року. Відповідач із вказаним рішенням був ознайомлений. Станом на 18.04.2019 відповідач не виконав рішення Якимівського РС УДМС України в Запорізькій області про примусове повернення від 18.03.2019 року, територію України не покинув, продовжує порушувати міграційне законодавство України.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить примусово видворити за межі України громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, документованого паспортом громадянина ОСОБА_2 серії АМ0545971, виданим органом 052 Респібліки ОСОБА_2 від 05.12.2011 року, терміном дії до 13.01.2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на їх задоволенні наполягала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неявка учасника справи не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до положень «Про державну міграційну службу України», затверджених Постановою КМУ від 20.08.204 року № 360, Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері міграції, у тому числі протидій нелегальній (незаконній) міграції.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 3 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи щодо примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 46 КАС України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.

Як вбачається із тексту позовної заяви, відповідач, громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 17 вересня 2015 року прибув на територію України через КПП «Харків» по національному паспорту серії АМ 05459971, виданому органом 052 Респібліки ОСОБА_2 від 05.12.2011 року, терміном дії до 13.01.2017 року у приватних справах до своєї громадянської дружини – громадянки України ОСОБА_4, з якою проживає у шлюбі з 1996 року.

З 13.01.2017 року громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 проживає на території України безпідставно, з порушенням вимог діючого законодавства та ухиляється від виїзду з України.

18 березня 2019 року за порушення п.п. 2.2 п.2 Постанови КМУ № 150 у відношенні громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЗП 138216, відповідальність за яке передбачено п.5 ч.1 ст. 203 КУпАП. Завідувачем Якимівського РС УДМС України в Запорізькій області 18.03.2019 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_3 у вигляді штрафу розміром 1700 грн. Штраф сплачено іноземцем у встановлені законодавством строки. (а.с. 13-14).

18 березня 2019 року на виконання ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області було прийнято рішення № 07 про примусове повернення за межі України громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов`язано його покинути територію України у термін до 16.04.2019 року (а.с. 8-9).

Під час прийняття рішення про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 було повідомлено, що у випадку невиконання ним рішення про примусове повернення до нього буде застосоване примусове видворення, що передбачено ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». (а.с. 12).

Із пояснень відповідача ОСОБА_3 (а.с. 10) про невиконання ним рішення щодо його примусоворого повернення до ОСОБА_2, вбачається, що 12 квітня 2019 року він намагався виїхати з України і прикордонна служба КПП «Плетенівка» пропустила його у напрямку «виїзд з України», проте, маршрутний автобус сполученням «Мелітополь-Спітак» слідує через КПП «Шебекіно» території Російської Федерації і прикордонники КПП «Шебекіно» його не пропустили, через те, що останній слідував через територію РФ по документу, строк дії візи якого закінчився 13.01.2017 року. Під конвоєм «російська сторона» передала відповідача ОСОБА_3 прикордонникам України для вирішення проблемного питання. Прикордонники КПП «Плетенівка» надали відповідачу 72 години для звернення до дипломатичного представництва Республіки ОСОБА_2 в Україні для продовження строку дії візи, але ОСОБА_3 не використав наданий йому час для продовження строку дії свого документа, в м. Одесу до Посольства Республіки ОСОБА_2 не звернувся, повернувся в Якимівський район до дружини та сина і, як наслідок, не покинув територію України у встановлений рішення строк, мотивуючий даний факт відсутню коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Крім того, ст.4 вищевказаного Закону визначені підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, однак, суду, при розгляді даної справи, жодних підстав, які визначені в наведеній статті, відповідачем не надано.

Щодо відповідача, обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ж статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та унеможливлюють примусове видворення за межі України не встановлено. Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідачів поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Порушення відповідачем законодавства України про перебування на території держави, невжиття заходів щодо вчинення будь-яких дій щодо легалізації перебування на території іноземної для відповідача держави, який не має офіційного джерела існування, що також стало підставою для його ухилення від виїзду за межі території України у зв'язку з прийняттям 18 березня 2019 року органом ДМС рішення про його примусове повернення з території України, є достатньою підставою для примусового видворення його з України за судовим рішенням.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009 року № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статтею 13 Закону України «Про імміграцію».

Примусове видворення та затримання іноземця та особи без громадянства здійснюється лише на підставі рішення адміністративного суду.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі та вважає можливим примусово видворити з території України іноземця – громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, документованого паспортом громадянина ОСОБА_2 серії АМ 0545971, виданим 13.01.2017 року.

Крім того суд вважає необхідним роз'яснити, що відповідно до п. 22 ст. 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосовно іноземців та осіб без громадянства, котрі не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст.2, 3, 5, 7-9, 19, 72-80, 90, 241-246, 250, 255, 288 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Якимівського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (адреса розташування: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Центральна, буд. 99, код ЄДРПОУ: 37834773) до громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (адреса проживання: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Суворова, буд. 07) про примусове видворення за межі України- задовольнити повністю.

Громадяина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, документованого паспортом громадянина ОСОБА_2 серії АМ0545971, виданим органом 052 Респібліки ОСОБА_2 від 05.12.2011 року, терміном дії до 13.01.2017 року – примусово видворити за межі України.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: