Ухвала суду № 81447793, 26.04.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/1110/19

26.04.2019

1-кп/328/197/19

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2019 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., прокурора Мітленка С.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, представника органу пробації ОСОБА_3, розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обвинувальний акт призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з участю сторін кримінального провадження.

Учасники процесу не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження підсудне Токмацькому районному суду Запорізької області, підстав для закриття кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Таким чином, враховуючи те, що підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обставини провадження не вимагають його судового розгляду у закритому судовому засіданні або судом присяжних.

Відповідно до вимог ст.27 КПК України кримінальне провадження може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Прокурор просив викликати в судове засідання свідків у кримінальному провадженні.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати. Не зважаючи на наявність на розгляді в судах кримінальних проваджень, ОСОБА_1 продовжує вчиняти злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати відносно обвинувачено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи тим, що обвинувачений не визнає свою провину у вчиненні даного кримінального правопорушення, його провина в інших кримінальних провадженнях, які перебувають на розгляді в судах, не доведена та він ніколи не ухилявся від органів досудового розслідування чи суду.

Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, а також матеріали додані прокурором до клопотання, суд приходить до наступного.

Ухвалою від 02.03.2019 (справа №328/396/19) слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Новікова Н.В., обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1, зазначила про обґрунтованість підозри, а також про доведення прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України про те, що ОСОБА_1може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України після спливу двомісячного строку суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України КК України.

Згідно з вимогами ст.12 КК України злочин передбачений, ч.3 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Крім того, згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування та судового розгляду справи встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується: зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме – злочин, у скоєнні якого обвинувачуються ОСОБА_1, згідно зі ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.

Суд вважає, що є достатні докази про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема, вчинення інших кримінальних правопорушень, так як на розгляді Токмацького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження щодо нього за ч.3 ст.186, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч. 2 ст.345 КК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Однак судом встановлено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту обвинувачений зобов’язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, проте такі заходи не зможуть в повнім мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від суду, або вчинить інше кримінальне правопорушення.

Крім того, застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Доказів про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, які перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, суду не надано. Інші обставини, що перешкоджають продовженню міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження раніше обраної міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України, в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 57 630 гривень (30х1921=57 630).

Керуючись ст.ст.314 - 316, 331, 369 - 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України КК України у відкритому судовому засіданні на 06.05.2019 о 16-00 годині в приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області за адресою: Запорізька область, місто Токмак, вулиця Вододимирська, 28.

Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, потерпілий, обвинувачений та його захисник, свідки.

Задовольнити клопотання прокурора про продовження раніше обраної міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1.

Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити на 60 діб, до 25 червня 2019 року включно.

Термін дії ухвали закінчується 25 червня 2019 року.

Заставу визначити в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 57 630 гривень (30х1921=57 630), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок – 37319085001205 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за П.І.П.).

Обвинувачений або заставодавець має право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати за викликом до суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти слідчого/суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 25 червня 2019 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Токмацького районного суду Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку підготувати та надати суду до 16 години 00 хвилин 06 травня 2019 року, для чого надати йому дозвіл на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя