Рішення № 81447582, 24.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.04.2019

Cправа № 320/2129/19

2/320/1893/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщення, а саме – квартирою № 24 у житловому будинку № 39 по вул. Університетській в м. Мелітополі Запорізької області. Відповідач зареєстрований у вказаній квартирі на правах онука позивача ОСОБА_1, однак починаючи з серпня 2010 року не проживає. Місцезнаходження відповідача позивачам невідомо. Відповідач не мешкає у даній квартирі, свого нового місця проживання не повідомляє. Реєстрація відповідача у будинку створює позивачам певні незручності - унеможливлює вільно розпоряджатися своїм майном. Вирішити в позасудовому порядку даний спір виявилося неможливим, тому позивачі вимушені звернутися з вказаним позовом до суду.

Сторони у судове засідання не з’явилися.

Від позивачів надійшли до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, наполягають на задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, місце і дату судового засідання був повідомлений належним чином. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахування клопотання позивачів про слухання справи за їх відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є власниками квартири № 24 у житловому будинку № 39 по вул. Університетській в м. Мелітополі Запорізької області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до повідомлення відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 26.03.2019 № 1577, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. /а.с.18/.

Однак, відповідач за вказаною вище адресою не мешкає з 27.08.2010, що підтверджується довідкою голови ОСББ «Університетська,39» ОСОБА_5О від 11.03.2019 № 77. /а.с. 15/

Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України право члена сім'ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника квартири, в тому числі і колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником. Відповідно до ст.ст. 9, 156, 157 ЖК України сам факт припинення сімейних відносин з власником (власниками) квартири не позбавляє колишніх членів його (їх) сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення.

Отже, виходячи з зазначених положень закону, колишній член сім"ї власника зберігає право користування займаним приміщенням саме на тих умовах на яких він поселився в житлове приміщення і користується ним нарівні з власником, а втрачає колишній член сім"ї власника права користування цим будинком лише з підстав, передбачених ч. 2 ст. 405 ЦК України.

Установлено, що позивачі є власниками квартири № 24 у житловому будинку № 39 по вул. Університетській в м. Мелітополі Запорізької області. В зазначеній квартирі зареєстрований та проживав відповідач ОСОБА_4, який доводиться позивачу ОСОБА_1 онуком, отже належить до членів сім"ї співвласника будинку ОСОБА_1

Оскільки квартира у житловому будинку перебуває у приватній власності, тому у власників є право, на підставі статті 405 ЦК України, визнати члена сім'ї таким, що втратив право на житло.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований у вказаній квартирі, але з 27.08.2010 в ній не проживає, тому на підставі ч. 2 ст. 405 ЦК України може бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 5, 13, 89, 229, 247, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст. 317, 319, 391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, таким, що втратив право користування квартирою № 24 у житловому будинку № 39 по вул. Університетській в м. Мелітополі Запорізької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивачі:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: НОМЕР_3, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя Ю.В.Ковальова