Рішення № 81445993, 16.04.2019, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

16 квітня 2019 року

смт Краснопілля

справа № 578/979/16-ц

провадження № 2/578/1/19

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою ОСОБА_1

до Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод»,

треті особи: Керівник Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод», Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

про стягнення середнього заробітку за час простою,-

учасники судового процесу:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_4,

представник відповідача в режимі відеоконференції - адвокат Щербак С.В.,

секретар судового засідання - Авраменко О.Є., Ткаченко Г.В.

адміністратор з`єднання ОСОБА_2 ., ОСОБА_3

Історія справи

(I.) Короткий зміст позовних вимог

1. 10.10.2016 ОСОБА_1 /далі - позивач/ звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод» на його користь 96767,37 грн середнього заробітку за час простою з 22.02.2014.

/ас 1-4 т. № 1/

2. Позовні вимоги мотивовані такими обставинами

2.1. Позивач, який є інвалідом війни 3 групи, 01.08.1997 був прийнятий на роботу відповідачем на посаду головного інженера, у вересні 2013 року переведений на посаду інженера з техніки безпеки.

2.2. З лютого 2014 року відповідач перестав виплачувати позивачеві заробітну плату, хоча станом на день звернення з первинною позовною заявою трудові відносини між сторонами розірвано не було.

2.3. 22.02.2014 керівництво відповідача повідомило працівників про зупинку заводу у зв`язку з відсутністю сировини та виробничого завантаження підприємства, тобто повідомило про простій з вини відповідача. Після цього позивач продовжував ходити на роботу, подавати звітність, проходити навчання тощо, однак заробітна плата йому не виплачувалася.

2.4. Виплати за два останні календарні місяці роботи, що передували простою, становили: за грудень 2013 року 4996,55 грн та за січень 2014 року 3703,12 грн відповідно. Таким чином, обрахована середньомісячна заробітна плата становить 4349, 83 грн, а з урахуванням положень статті 113 КЗпП України щодо оплати часу простою не з вини працівника з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), сума заборгованості за період лютого 2014 року - вересня 2016 року складає 96767,37 грн.

(II.) Стислий виклад позицій позивача, відповідача, третіх осіб

ІІ.1. Виклад позиції позивача

3. Позивача представляв ОСОБА_4 , нотаріально посвідчена довіреність від 22.09.2016, зареєстровано в реєстрі за № 1672 /далі - представник позивача/, процесуальна позиція - позов з урахуванням уточнень підтримав у повному обсязі.

/ас 17, т. № 1/

3.1. 14.06.2017 позивачем подано уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості з оплати праці, в т.ч., за час простою (вимушеного прогулу) та тимчасової непрацездатності; стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. За змістом уточненої позовної заяви позивач наполягав на факті простою, заперечував отримання коштів, нарахованих та виплачених відповідачем, просив стягнути з відповідача на користь позивача 102333,95 грн невиплаченої відповідачем заробітної плати за час простою (вимушеного прогулу) з 22.02.2014 по 07.03.2017, та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 08.03.2017 року по момент постановлення судом рішення. Наполягав на незаконності наданих йому відпусток без збереження заробітної плати і просив не приймати до уваги як накази відповідача про такі відпустки, так і написані ним особисто заяви як підставу для видання наказів. Разом з цим просив витребувати докази та забезпечити виконання відповідачем ухвали попереднього судового засідання Краснопільського районного суду Сумської області від 02.02.2017.

/ас 204-213 т. № 1/

3.2. 15.09.2017 позивачем подана Позовна заява /уточнена/, зокрема, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 102333,95 грн невиплаченої відповідачем заробітної плати за час простою (вимушеного прогулу) з 22.02.2014 по 07.03.2017, та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 08.03.2017 року по 01.09.2017 у сумі 18477,41 грн. Разом з цим просив витребувати докази та забезпечити ознайомлення позивача та представника позивача з матеріалами, які надійшли на запит суду.

/ас 23-32 т. № 2/

3.3. 18.12.2017 позивачем подана Позовна заява /уточнена/, датована 17.12.2017, зокрема, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 88303,49 грн оплати праці за час простою (вимушеного прогулу) з 01.02.2014 по 07.03.2017, а також 28077,41 грн середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні з 08.03.2017 по 01.12.2017 та надалі з 01.12.2017 стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, виходячи із суми середнього заробітку у розмірі діючої на момент такого фактичного розрахунку мінімальної заробітної плати за кожний місяць стягнення по день фактичного повного розрахунку; суму оплати лікарняних листків непрацездатності за 2015-2016 роки. Разом з цим просив витребувати докази.

/ас 6-14 т. № 3/

3.4. 27.02.2018 позивачем подана Відповідь на відзив, якою просив встановити конкретну дату учасникам справи для надання заперечень (за наявності) на дану Відповідь на відзив та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважав, що уточнена позовна заява від 14.06.2017, як така, що подана до початку розгляду справи по суті, який був призначений на 15.00 год 14.06.2017, повинна бути судом прийнята. Крім того, вважав, що і уточнена позовна заява від 17.12.2017 повинна бути судом прийнята і позов має бути розглянутий саме у межах вимог, викладених у вказаній позовній заяві, так як фактичний розгляду справи, на думку позивача, станом на день подання уточненої позовної заяви не розпочато.

/ас 59-64 т. № 3/

ІІ.2. Виклад позиції відповідача

4. Відповідача представляли Кирилкін Родіон Олегович , довіреність видана уповноваженою особою в.о. директора ДП «Наумівський спиртовий завод» Радивіловим Ю.І. від 16.01.2017, Мирославський Сергій Володимирович , довіреність видана уповноваженою особою в.о. директора ДП «Наумівський спиртовий завод» Радивіловим Ю.І. від 14.09.2017, Чергінець Микола Михайлович , довіреність видана уповноваженою особою в.о. директора ДП «Наумівський спиртовий завод» Радивіловим Ю.І. від 04.01.2017, та адвокат Щербак Світлана Володимирівна /Ордер Серія СМ № б/н від 25.05.2018/ /далі - представники відповідача/; процесуальна позиція - просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за необгрунтованістю та вирішити розподіл судових витрат.

/ас 122 т. № 1; ас 120-121 т. № 3/

4.1. 07.12.2016 відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого заробітна плата нараховувалася та виплачувалася позивачу і після 22.02.2014, до того ж, у повному обсязі, а не у розмірі 2/3. Крім цього, оплачувалися дні тимчасової непрацездатності та перебування у черговій відпустці та додатковій відпустці як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Не нараховувалася заробітна плата лише за час перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати на підставі поданих ним заяв та відповідних наказів з червня 2014 року по 18 серпня 2014 року, з 09 по 31 жовтня 2014 року та з 10.12.2015 по 09.05.2016, а також за дні неявки позивача на роботу без поважних причин (з листопада 2014 по листопад 2015 року, а також з 10.05.2016 по день надання відзиву). Вважає, що на день подання відзиву заборгованість підприємства перед позивачем по справі по заробітній платі складає 1671,25 грн., з якою погоджується, а в іншій сумі позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю, оскільки заробітна плата за вказаний період позивачу нараховувалася і виплачувалася, що підтверджується індивідуальними відомостями.

4.2. 23.01.2018 представником відповідача надано відзив на заяву про уточнення позовних вимог від 18.12.2017, за змістом якого стверджує про необґрунтованість та неправомірність заявлених вимог та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Спираючись на положення частини другої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України /далі також - ЦПК/ у редакції від 26.04.2017 та на статтю 49 ЦПК у редакції від 15.12.2017 вважав такими, що подані всупереч положенням законодавства уточнені позовні заяви від 14.06.2017 та 17.12.2017 із фактично зміненими предметом позову та позовними вимогами. Наголосив, що простою не було взагалі, що підтверджується наданими Розрахунковими відомостями за період 2014-2017 років, з яких видно, що на підприємстві працювали інші працівники, отримуючи заробітну плату у повному обсязі, а позивачу заробітна плата не нараховувалася за періоди відпусток без збереження заробітної плати та відсутності на робочому місці без поважних причин.

/ас 26-29 т. № 3/

4.3. 28.03.2018 представником відповідача надано заперечення щодо відповіді на відзив, у якому вказав, що наведені позивачем факти та документи не є належними та допустимими доказами для встановлення факту простою на ДП «Наумівський спиртовий завод» у розумінні чинного трудового законодавства. З посиланням на раніше наведені аргументи просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

/ас 86-87 т.№3/

ІІ.3. Виклад позиції третьої особи Міністерства аграрної політики та продовольства України.

5. Третю особу представляв Пантелєєнко Роман Миколайович , довіреність видана уповноваженою особою міністром Кутовим Т.В. від 05.05.2016 № 31-4/14 /далі - представник третьої особи/.

/ас 111, 120 т. № 1/

5.1. 27.12.2016 представником третьої особи подано письмові пояснення, за змістом яких стверджує, що будь-яких правових підстав для залучення Міністерства аграрної політики та продовольства України у якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача немає.

/ас 109-110 т. № 1/

ІІ.4. Виклад позиції третьої особи Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

6. Третю особу представляв Овчинников Денис Валерійович , довіреність видана уповноваженою особою т.в.о. директора Лучечком Ю. М. від 19.09.2017 № 19-09/34 /далі - представник третьої особи/; про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому порядку, про причини неявки не повідомив, заяв і клопотань по суті справи не надходило.

/ас 141 т. № 2/

ІІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача, третьої особи.

7. 07.12.2016 представником відповідача подано Клопотання про витребування доказів /документів/, як вилучені у підприємства і підтверджують фактично відпрацьований час ОСОБА_1

/ас 81-86 т. № 1/

8. 07.12.2016 представником позивача подана Заява про ознайомлення з матеріалами справи.

/ас 87 т. № 1/

9. 21.12.2016 позивачем подане клопотання про витребування доказів у ДП «Наумівський спиртовий завод» та Міністерство аграрної політики та продовольства України, а саме документів, що стосуються прийняття позивача на роботу та трудових відносин сторін, перебування позивача на лікуванні, зміни істотних умов праці позивача, довідок про наявність чи відсутність у відповідача роботи на посаді, протоколів загальних зборів членів трудового колективу, колективного договору відповідача, відомостей про відновлення роботи підприємства та причини простою.

/ас 98-100 т. № 1/

10. 27.12.2016 представником відповідача подана Заява про ознайомлення з матеріалами справи.

/ас 108 т. № 1/

11. 16.01.2017 представником відповідача подане клопотання про витребування доказів від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

/ас 116 т. № 1/

12. 16.01.2017 представником відповідача подано Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

/ас 118 т. № 1/

13. 16.01.2017 представником відповідача подана Заява про виклик у судове засідання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

/ас 117 т. № 1/

14. 16.01.2017 представником третьої особи Міністерства аграрної політики та продовольства України подане Клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з наданням строку для виконання запиту суду від 22.12.2016.

/ас 119, 134 т. № 1/

15. 24.01.2017 представником відповідача подане клопотання про витребування доказів від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

/ас 145 т. № 1/

16. 24.01.2017 представником відповідача подана Заява про виклик у судове засідання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

/ас 146 т. № 1/

17. 24.01.2017 представником відповідача подана Заява про ознайомлення з матеріалами справи.

/ас 147 т. № 1/

18. 12.06.2017 представником відповідача подана Заява про ознайомлення з матеріалами справи.

/ас 203 т. № 1/

19. 14.06.2017 представником відповідача подана Заява про ознайомлення з матеріалами справи.

/ас 238 т. № 1/

20. 25.07.2017 представником відповідача подане Клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю подання витребуваних доказів та додаткових пояснень.

/ас 2 т. № 2/

21. 26.07.2017 представником позивача подане Клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами, наданими на запит суду.

/ас 10 т. № 2/

22. 06.10.2017 представником відповідача подане Клопотання про відкладення розгляду справи.

/ас 44-45 т. № 2/

23. 06.10.2017 представником позивача подана Заява про ознайомлення з матеріалами справи.

/ас 47 т. № 2/

24. 02.11.2017 представником відповідача подане Клопотання про відкладення розгляду справи.

/ас 77 т. № 2/

25. 02.11.2017 представником позивача подана Заява про ознайомлення з матеріалами справи.

/ас 124 т. № 2/

26. 17.11.2017 представником відповідача подане Клопотання про відкладення розгляду справи.

/ас 139 т. № 2/

27. 21.11.2017 представником третьої особи Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» подане Клопотання про відкладення розгляду справи.

/ас 140 т. № 2/

28. 18.12.2017 представником відповідача подана заява про ознайомлення з матеріалами справи.

/ас 15 т. № 3/

29. 23.01.2018 представником відповідача подане Клопотання про оголошення перерви та відкладення розгляду справи.

/ас 25 т. № 3/

30. 22.02.2018 представником відповідача подана заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

/ас 51 т. № 3/

31. 31.05.2018 представником відповідача - адвокатом Щербак Світланою Володимирівною подана заява про участь у даній цивільній справі.

/ас 119-121 т. № 3/

32. 01.06.2018 представником відповідача - адвокатом Щербак Світланою Володимирівною подана заява про участь у даній цивільній справі в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 125 т. № 3/

ІV. Процесуальні дії у справі

33. 11.10.2016 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, судом встановлено строк до 21.10.2016 для подачі відповідачем заперечення проти позову.

/ас 20 т. № 1/

34. 09.11.2016 постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України.

/ас 57 т. № 1/

35. 02.02.2017 постановлено ухвалу про проведення попереднього судового засідання та витребування від позивача доказів.

/ас 165-166 т. № 1/

36. 17.03.2017 судом надіслано нагадування до відповідача про надання відповіді на запити.

/ас 174 т. № 1/

37. 21.04.2017 судом надіслано повторне нагадування до відповідача про надання відповіді на запити.

/ас 178 т. № 1/

38. 28.04.2017 постановлено ухвалу про призначення справи до судового розгляду.

/ас 190 т. № 1/

39. 26.02.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 52 т. № 3/

40. 27.02.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 67 т. № 3/

41. 01.03.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 71 т. № 3/

42. 01.06.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 123 т. № 3/

43. 13.07.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 140 т. № 3/

44. 12.09.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 165 т. № 3/

45. 12.11.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 177 т. № 3/

46. 10.01.2019 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 208 т. № 3/

47. 25.02.2019 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 229 т. № 3/

48. 12.03.2019 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 4 т. № 4/

49. 28.03.2019 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

/ас 30 т. № 4/

(V.) Фактичні обставини, встановлені судом

50. По справі встановлено таке:

50.1. 01.07.1997 позивач зарахований у ДП «Наумівський спиртзавод» виконуючим обов`язки головного інженера, а 01.08.1997 затверджений на посаді головного інженера.

50.2. Наказом №57 від 06.09.2011 позивача було звільнено з посади головного інженера за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України, а наказом №56 від 06.09.2011 прийнято на роботу тимчасово виконуючим обов`язки інженера з охорони праці та техніки безпеки з 06.09.2011.

/ас 8 т. №1, ас 1, 28 т.№3/

50.3. Згідно наказу №83-к від 18.08.2014 позивача було відкликано із відпустки без збереження заробітної плати.

З 09.10.2014 по 31.10.2014 згідно наказу №105-к від 06.10.2014 та з 10.12.2015 по 09.05.2016 згідно наказу №54-к від 09.05.2015 позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

/ас 76-77, 79-80 т.№1/

50.4. Згідно довідки ДП «Наумівський спиртовий завод» №31 від 22.03.2018, починаючи з 01.03.2014 і до моменту звільнення позивача відповідачем було забезпечено належні організаційні та технічні умови, необхідні для виконання роботи інженера з охорони праці та техніки безпеки, а саме: наявне робоче місце, обладнане ПК та доступом до мережі Інтернет, безперешкодний доступ до приміщень та документів, необхідний за посадою.

/ас 94-97 т.№3/

50.5. У період з 05.05.2015 по 21.05.2015 позивачу було надано додаткову відпустку за 2015 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

/ас 78 т.№1/

50.6. Згідно розрахункових відомостей нарахування заробітної плати робітникам, ІТП та службовцям ДП «Наумівський спиртовий завод», позивач відпрацював, перебуваючи на робочому місці:

за січень 2014 року 10 робочих днів (8 днів тимчасової непрацездатності),

за лютий 2014 року 16 робочих днів (4 днів відпустки),

за березень 2014 року 0 робочих днів (14 днів тимчасової непрацездатності, 9 днів відпустки),

за квітень 2014 року 12 робочих днів (10 днів відпустки),

за травень 2014 року 0 робочих днів (12 днів тимчасової непрацездатності, 7 днів відпустки),

за червень 2014 року 0 робочих днів (1 день знаходився на лікарняному, 1 день відпустки),

за липень 2014 року 0 робочих днів,

за серпень 2014 року 4 робочих дні (5 днів тимчасової непрацездатності),

за вересень 2014 року 2 робочих дні (20 днів тимчасової непрацездатності),

за жовтень 2014 року 0 робочих днів (6 днів тимчасової непрацездатності),

за листопад 2014 року 0 робочих днів

за грудень 2014 року 0 робочих днів,

за травень 2015 року 0 робочих днів (15 днів відпустки)

за січень-квітень та червень-грудень 2015 року 0 робочих днів,

за січень-листопад 2016 року 0 робочих днів,

за грудень 2016 року 3 робочих дні (16 днів тимчасової непрацездатності, 5 днів відпустки),

за січень 2017 року 1 робочий день (25 днів відпустки),

за лютий 2017 року 0 робочих днів (6 днів тимчасової непрацездатності, 22 дні відпустки),

за березень 2017 року 0 робочих днів (6 днів тимчасової непрацездатності)

/ас 149-274 т.№2/

50.7. Згідно листків непрацездатності позивач перебував на лікуванні: згідно листка серії АГИ №940510 - з 08.01.2015 по 20.01.2015, згідно листка серії АГИ №806467 - з 07.05.2015 по 26.05.2015, згідно листка серії АГИ №939110 - з 01.07.2015 по 13.07.2015, згідно листка серії АГИ № 939732 - з 23.12.2015 по 05.01.2016, згідно листка серії АГЦ №695419 - з 26.05.2016 по 09.06.2016, згідно листка серії АГЦ № 463430 - з 21.06.2016 по 30.06.2016, згідно листка серії АГШ № 129416 - з 08.10.2016 по 27.10.2016.

/ас224-230 т.№1/

50.8. Згідно довідки №83 від 01.11.2017, листки непрацездатності за 2015 та 2016 роки були здані позивачем 27.01.2017, відповідно, на момент подання документів минув строк подачі листків непрацездатності за 2015 рік, а листки непрацездатності позивача за 2016 рік не підлягають оплаті, оскільки у вказаний період часу позивач не з`являвся на робочому місці і заробітна плата йому не нараховувалася.

/ас 85-86 т.№2/

50.9. Згідно індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_1 , номер облікової картки НОМЕР_5, сума заробітку, нарахована позивачу відповідачем за 2014 рік, становить: у січні - 3703,12 грн, у лютому - 3450,92 грн, у березні - 3611,52 грн, у квітні - 3233, 34 грн, у травні - 3905, 44 грн, у червні 138,32 грн, у липні - 0 грн, у серпні - 639,60 грн, у вересні 4269,39 грн, у жовтні - 1232,56 грн.

/ас 15 т. №1/

50.10. Згідно Податкового розрахунку /форма 1 ДФ/ сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, за перший квартал 2017 року відповідачем нараховано та виплачено позивачу доходу 12800,00 грн+6834,94 грн= 19634,94 грн, з яких утримано податку 3534,30 грн.

/ас 4 т.№3/

50.11. Згідно довідок про середню заробітну плату позивача за 2013, 2014, 2015 та 2016 роки, за період з лютого 2014 року позивачу було нараховано 22398,37 грн, з яких, за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб та внесків до пенсійного фонду виплачено 20727, 02 грн, в т.ч.: за січень 2014 року 22.02.2014 - 1792 грн, за лютий 2014 року 25.03.2014 - 2793 грн, за березень 2014 року 12.05.2014 - 550 грн та 28.07.2014 - 602 грн, за квітень 2014 року 26.09.2014 - 1824,55 грн, за травень 2014 року 24.10.2014 - 718 грн, за жовтень 2014 року 22.12.2014 - 767,40 грн, та за відпустку як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 16.06.2015 - 1542,14 грн.

/ас 69-75 т.№1/

50.12. Згідно Видаткових касових ордерів №30 від 15.01.2014, №124 від 20.02.2014, №171 від 25.03.2014, №261 від 12.05.2014, №394 від 28.07.2014, б/н від 26.09.2014, №508 від 24.10.2014, №593 від 22.12.2014, №86 від 05.02.2014, №152 від 07.02.2014, №252 від 05.05.2014, №350 від 25.06.2014, №403 від 04.08.2014, №548 від 26.11.2014, №203 від 16.06.2015 та відомостей на виплату грошей №№С-00000001, С-00000003, С-00000005, С-00000007, С-00000018, С-00000019, С-00000012, С-00000030, позивачу було виплачено на руки: за грудень 2013 року - 1694,00 грн, за січень 2014 року - 1792,00 грн, за січень 2014 року (лікарняні) - 1249,83 грн, за лютий 2014 року - 2793,00 грн, за березень 2014 року - 550,00 грн та 602,00 грн, за березень 2014 року (лікарняні) - 1836,16 грн, за квітень 2014 року 1824,55 грн, за травень 2014 року - 718,00 грн, за травень 2014 року (лікарняні) - 1602,89 грн, за вересень 2014 року (лікарняні) - 2449,12 грн, за жовтень 2014 року (лікарняні) - 378,09 грн, за жовтень 2014 року - 767,40 грн, за грудень 2014 року (лікарняні) - 2418,28 грн, за відпустку у 2014 році («чорнобильські») - 1813,43 грн та за відпустку у 2015 році («чорнобильські») - 1542,26 грн.

/ас 91-116 т.№2/

50.13. Згідно наказу Міністерства аграрної політики України №651 від 14 жовтня 2010 року ДП «Наумівський спиртовий завод» реорганізовано, головою комісії з реорганізації вказаного підприємства Лаврова Євгенія Михайловича, заступника Міністра аграрної політики України.

/ас 142-144, 153-157 т.№1/

50.14. Згідно звіту арбітражного керуючого Полякова С.М . №02-02/65 від 28.11.2014 та протоколу комітета кредиторів від 12.12.2014 визнано економічно доцільним продовження процедури розпорядження майном боржника - відповідача по справі.

/ас 56-73 т. №2/

50.15. Згідно Ухвали Господарського суду Сумської області від 15.01.2015, залишеної без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015, у продовженні процедури розпорядження майном у справі №5021/626/2011 про визнання банкрутом ДП «Наумівський спиртовий завод» було відмовлено.

/ас 181-186 т.№1/

50.16. Згідно наказу №36 від 26.12.2016, у зв`язку із зупинкою виробництва основного виду продукції, значним зменшенням обсягів виконуваних робіт та чисельності працівників, а також з метою оптимізації штатної структури підприємства, із штатного розкладу ДП «Наумівський спиртзавод» виведено посаду «інженер з охорони праці» та попереджено позивача про його наступне вивільнення з 27.02.2017.

50.17. Згідно наказу №5-к від 17.01.2017, позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати з 17.01.2017 по 18.01.2017, а згідно наказу №6-к від 19.01.2017, позивачу надано відпустку з 19.01.2017 по 26.02.2017.

/ас 81-82 т.№2/

50.18. Згідно пропозиції №12 від 15.02.2017, позивачу було повторно запропоновано вакансію охоронника залізничного під`їзного путі Наумівка - ст.Корчаківка ДП «Наумівський спиртзавод».

50.19. Згідно наказу №11-к від 07.03.2017 позивача було звільнено з посади інженер з охорони праці 07.03.2017 та проведено розрахунок при звільненні.

/ас 187-189 т.№1/

50.20. Згідно видаткових касових ордерів №№41 та 42 від 07.03.2017 позивачу було виплачено компенсацію при звільненні та лікарняні (у тому числі за відпустку учасника ліквідації аварії на ЧАЕС - 1630,88 грн, за тарифну відпустку - 4006,60 грн, компенсації за невикористану відпустку - 1960,04 грн, вихідної допомоги при звільненні - 12800 грн, з вирахуванням прибуткового податку, профспілкового збору та військового збору) у сумі 16216,03 грн, а також заборгованість по зарплатні за червень, серпень та вересень 2014 року у сумі 1783,95 грн. Згідно видаткових касових ордерів №№45 та 46 від 10.03.2017 позивачу було виплачено лікарняні за лютий-березень 2017 року у сумі 120,26 грн та 85,90 грн.

/ас 232-235 т.№1, ас 116-117 т.№2/

50.21. Згідно довідки №82 від 01.11.2017, при звільненні позивача було нараховано та виплачено 655,27 грн компенсації за невикористані відпустки, а також вихідну допомогу у розмірі 10304,00 грн.

/ас 118-119 т.№2/

(VІ.) Національне законодавство

51. Предметом спору в даній справі є трудові правовідносини, пов`язані із оплатою часу простою та стягненням середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

51.1. Згідно із статтею 7 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі - Закон «Про оплату праці») законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

51.2. Згідно статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

51.3. Як встановлено статтею 21 Закону «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

51.4. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

51.5. У відповідності до частини першої статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

51.6. За змістом частини третьої статті 24 Закону «Про оплату праці», розмір заробітної плати визначається за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

51.7. У статті 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, відповідно до якої заробітна плата складається з: основної заробітної плати - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткової заробітної плати - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

51.8. Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 р. № 2993/0/101-17, якщо працівником виконано місячну норму праці, то йому мають нарахувати оклад, якщо працівником відпрацьовано неповний місяць чи не виконано норму праці, то оклад нараховується пропорційно виконаній нормі праці (часу). При цьому, якщо відпрацьовано замість 20 робочих днів 15 днів тощо, то оплата провадиться виходячи із денного заробітку працівника та кількості відпрацьованих ним робочих днів місяця. Водночас бувають випадки, коли працівник відсутній на робочому місці упродовж декількох годин (запізнився на роботу на декілька годин, перебував у суді тощо), у такому випадку оплата відпрацьованих годин у цей день провадиться виходячи із розрахованого годинного заробітку працівника.

51.9. Згідно вимог законодавства (глав IV - VII КЗпП) роботодавець зобов`язаний вести облік використаного робочого часу за допомогою табеля.

51.10. Згідно Наказу Держкомстату України № 489 від 05.12.2008, рекомендованою формою табелю є форма № П-5. Ведення табеля є обов`язковим для установ, організацій та підприємств всіх форм власності (лист Мінпраці №140/13/116-10 від 13.05.2010).

51.11. Згідно з листом Державного комітету статистики №17/1-25/ж-61/10/59 вiд 19.03.2010, виходячи з того, що форма П-5 є рекомендованою - її можна змінити під потреби того чи іншого підприємства або установи, а згідно з листом Державної служби статистики від 12.01.2012 р. № 9/4-10/9, у разі потреби можна застосовувати іншу форму Табеля, але при цьому обов`язковим є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці.

51.12. Згідно з частиною першою статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

51.13. Згідно з частиною п`ятою статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім`ї, який перебував на її утриманні.

51.14. Статтею 113 КЗпП України передбачено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. Час простою з вини працівника не оплачується.

51.15. Простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 КЗпП України).

51.16. У справах за позовами про оплату простою необхідно виходити як із правил статті 113 КЗпП, так і з відповідних норм інших актів законодавства, маючи на увазі, що відповідно до частини третьої статті 84 КЗпП у разі простою підприємства (установи, організації) з не залежних від працівників причин власник або уповноважений ним орган (роботодавець) може у визначеному колективним договором порядку надавати відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. За цих умов надання відпустки не ставиться у залежність від подання працівником заяви і термін перебування в ній не входить до часу оплачуваного простою, якщо це передбачено колективним договором (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

51.17. Згідно з листом Міністерства промислової політики України від 01.10.2007 № 24/5-4-296, на законодавчому рівні не визначена типова форма акту оформлення простою. Тому простій повинен оформлятися актом у довільній формі із застосуванням обов`язкових реквізитів, установлених у діловодстві. Також обов`язковим є зазначення в акті причин, які призвели до зупинення роботи.

51.18. Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07, на час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено також і у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Наказ про запровадження простою і табель обліку використання робочого часу є документальним підтвердженням для оплати часу простою.

51.19. Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

51.20. Отже, вирішуючи спір про оплату простою, суди повинні з`ясовувати факт простою, наявність чи відсутність вини працівника в цьому та чи передбачають умови колективного договору надання відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати у разі простою підприємства.

51.21. Як простій, таким чином, можуть бути кваліфіковані лише ті випадки, коли працівник приходить на роботу, але не працює з причин відсутності матеріально-технічного забезпечення виробництва, незабезпечення технологічною документацією, несправності устаткування, простою з інших причин, не пов`язаних з виною працівника. Якщо працівник через простій самовільно не приходить на роботу чи йде з роботи, він не має права вимагати оплати відповідного часу простою з підстав, передбачених статтею 113 КЗпП України.

51.21. Аналогічна правова позиція викладена у ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-40492св11 від 18.07.2012, ухвалі Верховного Суду України №6-21724св10 від 13.07.2011, постановах Верховного Суду №61-33918 св 18 від 31.10.2018 та №61-25101св18 від 08.11.2018.

52. Положеннями статті 47 КЗпП України встановлений обов`язок для власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

52.1. Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

52.2. Положеннями статті 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

52.3. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

52.4. У разі непроведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, беручи до уваги спірну суму, на яку працівник мав право, частку, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інші конкретні обставини справи.

52.5. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 6-2404цс15 від 05 жовтня 2016 року, яка в силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК повинна враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

52.6. Згідно пунктів 4 та 6 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки», відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов`язковому порядку: учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно; особам з інвалідністю III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

52.7. Згідно статі 26 Закону України «Про відпустки», за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

(VІІ.) Висновки суду

53. 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України /далі також - ЦПК/, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким введена в дію нова редакція Цивільного процесуального кодексу України.

53.1. Згідно підпункту 9 пункту 1 розділу XІІІ «Перехідні положення» ЦПК, справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

53.2. Згідно п. 2 частини другої та частини третьої статті 49 ЦПК, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження . До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

53.3. Виходячи з викладеного, суд вважає позовну заяву /уточнену/ у редакції, поданій позивачем 17.12.2017, такою, що не підлягає розгляду як подана з порушенням положень чинного процесуального законодавства, оскільки перше судове засідання у справі було проведено 14.06.2017.

54. Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

55. В силу статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

56. Між тим, за положенням статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

57. Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

58. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа викладає в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

59. Згідно з п.п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом ( ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

60. Стаття 12 ЦПК передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

61. Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

62. Статтею 81 ЦПК визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

62.1. Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

63. Згідно зі статтею 89 ЦПК виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

64. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

64.1.Так, відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

64.2. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України), № 4909/04, параграф 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

65. В судовому засіданні суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту простою ДП «Наумівський спиртовий завод», про який стверджував позивач.

65.1. Протягом періоду 2014-2017 років відповідач продовжував обліковувати робочий час та виплачувати заробітну плату пропорційно до фактично відпрацьованого часу, що підтверджується як первинними документами по нарахуванню і виплаті заробітної плати (розрахунковими відомостями про нарахування заробітної плати, видатковими касовими ордерами), так і інформацією Пенсійного фонду України та ДФС України, в тому числі стосовно виплати позивачу належних йому нарахованих сум за фактично відпрацьований час протягом 2014, 2016 та 2017 року та за дні додаткової пільгової відпустки у 2015 році.

65.2. Матеріалами справи також підтверджується неявка на роботу позивача протягом червня-липня 2014 року, а також періодів 01.11.2014-09.12.2015 та травня-листопада 2016 року, у тому числі, в силу знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати, а отже, відсутні підстави для нарахування чи стягнення сум заробітної плати на користь позивача за вказані періоди.

65.3. Як вбачається з наданих суду копій заяв позивача та виданих на їх підставі наказів, з 09.10.2014 по 31.10.2014 та з 10.12.2015 по 09.05.2016 позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати. З наданих суду пояснень та копії посвідчення серії НОМЕР_4 вбачається, що позивач є особою, якій належить право на обов`язкове надання відпусток без збереження заробітної плати підвищеної тривалості.

65.4. Листки непрацездатності за періоди тимчасової непрацездатності позивача протягом 2015-2016 років були подані позивачем з порушенням встановлених законом строків та не підлягають оплаті, а виплата сум за листками непрацездатності за періоди 2014 та 2017 років була проведена, що підтверджується видатковими касовими ордерами.

66. Таким чином, з урахуванням вище викладеного, в судовому засіданні позивачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт простою ДП «Наумівський спиртовий завод», а також існування на момент звільнення позивача з посади заборгованості по виплаті заробітної плати чи інших належних позивачеві сум. Простій на підприємстві не оголошувався, позивач із заявою про простій до відповідача не звертався, при цьому на роботу не виходив. Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі.

(VІІІ) Розподіл судових витрат

67. Частина перша статті 133 ЦПК передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

68. Оскільки суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то судові витрати у виді судового збору, з урахуванням положень п.1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та частини шостої статті 141 ЦПК, підлягають компенсації за рахунок держави.

69. Зважуючи на встановлені обставини та керуючись приписами статей 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

1. ОСОБА_1 до Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод», треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Керівник Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод», Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення коштів з оплати праці за час простою (вимушеного прогулу) з вини підприємства, оплати лікарняних листків непрацездатності, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку - відмовити в позові повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, компенсувати за рахунок держави.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

6. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

8. Представник позивача: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

9. Представник відповідача: Щербак Світлана Володимирівна , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_6 від 09.09.2003.

Повне рішення суду складено 25 квітня 2019 року.

Суддя А. І . Косар