Рішення № 81444959, 17.04.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/21017/18

Провадження № 2/521/1440/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кіліян О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на проживання у квартирі, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на проживання у квартирі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що являється власником квартири АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований відповідач по справі, який в даній квартирі не проживає та не бажає зніматися з реєстраційного обліку, та яка є колишньою невісткою позивача. За даних обставин позивач змушена нести комунальні платежі за відповідача, чим порушуються її права як власника квартири.

Позивач в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання слухання справи повідомлявся за адресою згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечувала проти позовних вимог.

Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову виходячи з наступного.

На підставі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2011р. ОСОБА_1 являється власником 47/100 часток квартири АДРЕСА_1 . (а.с. 17)

Вищезазначені обставини підтверджуються також Витягом про державну реєстрацію прав від 18.02.2011р. (а.с. 18)

ОСОБА_2 являється колишньою невісткою власниці квартири ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою (випискою з будинкової книги про склад сім`ї та реєстрацію) № 1184 від 08.10.2018 року відповідальною особою квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Крім того, за вказаною адресою зареєстрована відповідач по справі ОСОБА_2 (а.с. 16)

Крім того, відповідно до акту складеного жителями будинку АДРЕСА_2 , вбачається, що ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає більше двох років. (а.с. 12)

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив суд, що знає позивача у справі більше 30 років, знає її сина, та відповідач у справі була дружиною сина позивача, вони жили разом, проте два роки тому відповідач свої речі забрала і виїхала з квартири. Про спроби вселитися в квартиру із сторони відповідача йому не відомо.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив суд, що позивача знає приблизно 10 років, відповідач з`їхала із спірної квартири два роки тому, її речей не має в квартирі та йому не відомо чи намагалася вона після цього вселитися в квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Реєстрація відповідача у квартирі, яка належить позивачу перешкоджає останній у здійсненні її права користування та розпорядження своїм майном, що суд розцінює, як порушення права позивача та яке підлягає захисту.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.

Як роз`яснює ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», орган реєстрації здійснює: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

При цьому, суд вбачає доцільним довести до відома заінтересованих осіб, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке у встановленому процесуальним законом порядку набрало законної сили, є безпосередньою підставою для внесення відповідних відомостей до реєстраційного обліку органом реєстрації, яким в даному випадку є Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради.

Керуючись ст. ст. 317, 386, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 95, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на проживання у квартирі - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші відомості невідомі, зареєстрована: АДРЕСА_3 ) такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Встановити порядок виконання рішення суду, яке після набрання ним законної сили, є підставою для зняття ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші відомості невідомі, зареєстрована: АДРЕСА_3 ) з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН