Ухвала суду № 81444277, 26.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4604/19

Провадження № 1-кп/520/629/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурора Гольбарта О.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018160480002473 від 04.07.2018 року, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 04.07.2018, приблизно о 07 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним автомобілем марки «ToyotaCarinaE» р/н НОМЕР_1 , при достатній видимості, в умовах сухої проїзної частини, по горизонтальній прямій ділянці асфальтобетонного покриття проїзної частини, здійснював рух по вул. Ак. Вільямса в напрямку вул. Ільфа і Петрова в місті Одеса, зі швидкістю до 40 км/год.

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 «Зебра» Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), організованого на проїзній частині вул. Ак. Вільямса в Київському районі міста Одеса та який з`єднує тротуарну зону Ак. Вільямса, ОСОБА_2 був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, відповідно не відреагував на її зміну.

В цей час, по вказаному пішохідному переходу, в темпі кроку рухався пішохід ОСОБА_1 , який перетинав проїзну частину вулиці Ак. Вільямса з права на ліво відносно руху, керованого ОСОБА_2 автомобіля.

При об`єктивній можливості бачити дорожню обстановку, ОСОБА_2 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи не зменшив швидкість, а в разі потреби не зупинився, не надав пішоходу ОСОБА_1 перевагу в русі, маючи технічну можливість уникнути події, допустив порушення вимог пунктів 1.4, 1.5, підпункт «б» п. 2.3, п. 18.1 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), якими передбачено:

п. 1.4 кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

«б») бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Внаслідок своїх дій, ОСОБА_2 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , який здійснював рух по нерегульованому пішохідному переходу в темпі спокійного кроку, з права на ліво, за ходом руху керованого ОСОБА_2 автомобілю.

В результаті дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_1 спричиненні середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді: закрита травма грудини, переломи 4-8 ребер справа, забій правого гомілкового суглобу, садна обох кистей та передплічь, садно тім`яної області волосистої частини голови.

Порушення вимог п.п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового слідства за ст.286 ч.1 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 просив суд закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 так як вони примирилися і він не має претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 , який відшкодував йому завдані збитки у повному обсязі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_1 на підставі ст. 46 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього, посилаючись на те, що він примирився з потерпілим, відшкодував завдані ним збитки у повному обсязі, визнає свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні повністю, кається у скоєному, раніше не судимий.

Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з його примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження відносно нього, оскільки ОСОБА_2 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, після його вчинення щиро розкаявся у вчиненому, з потерпілим примирився, відшкодував спричиненні потерпілому збитки.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд вважає, що клопотання потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим, є законним та відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За наслідками вивчення матеріалів справи та пояснень сторін, судом встановлено, що 04.07.2018 року мав факт дорожньо - транспортної пригоди за участю обвинуваченого ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, фактичні обставини кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_2 не оспорював, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим та відшкодуванням йому у повному обсязі завданої шкоди.

Положеннями ст. 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Умовою звільнення особи (обвинуваченого) від кримінальної відповідальності, у зв`язку з примиренням із потерпілим, є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

У відповідності до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, віднесено до категорії невеликої тяжкості.

При цьому, звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття провадження, у зв`язку з примиренням із потерпілим, можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Обвинуваченому ОСОБА_2 судом було роз`яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі, на підставі ст. 46 КК України, є нереабілітуючою підставою, між тим, обвинувачений ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, розкаявся у вчиненому, заподіяну шкоду відшкодував потерпілому ОСОБА_1 у повному обсязі та з потерпілим примирився, у потерпілого ОСОБА_1 відсутні претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого, він примирився з ним, тому згідно ст.46 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 можливо звільнити від кримінальної відповідальності, у зв`язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження за його обвинуваченням підлягає закриттю.

Враховуючи, що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку (ст. 124 КПК України), а тому витрати на залучення експерта в загальній сумі 3575 грн. віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284 ч. 2, 369, 372 КПК України, ст. 46 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч. 1 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим на підставі викладеного у мотивувальній частині ухвали.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160480002473 від 04.07.2018 року, відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України - закрити.

Скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06.07.2018 року про накладення арешту на автомобіль марки «ToyotaCarinaE» р/н НОМЕР_1 .

Речовий доказ - автомобіль марки «ToyotaCarinaE» р/н НОМЕР_1 повернути за належністю власнику.

Процесуальні витрати на залучення експертів Одеського НДЕКЦ МВС України та Одеського НДІ судових експертиз МЮ України, під час здійснення досудового розслідування в загальному розмірі 3575 грн. 00 коп. - віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 за даним кримінальним провадженням не обирався.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.

Головуючий Войтов Г. В.