Рішення № 81443863, 18.04.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1194/19

Провадження № 2/500/1736/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

позивача - Дуднік С . А.,

представника позивача - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю, як батько та син, з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: 3/10 частки квартири АДРЕСА_1 , гараж НОМЕР_5 в Автокооперативі №1 м. Ізмаїл Одеської області, мотивуючи тим, що вищевказане майно належить ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги після смерті ОСОБА_3 , немає. ОСОБА_2 з 2010року, постійно проживав разом з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1,вони вели спільне господарство, були пов`язані взаємними правами та обов`язками, тобто відносини які склались між ними є сімейними, як між батьком та сином, отже ОСОБА_2 має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України. Позивач прийняв спадщину, оскільки у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, у зв`язку з відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, розгляду справи залишив на розсуд суду.

Вислухавши думку позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить 1/5 частка квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору міни від 28.02.1995 року, посвідченого державним Ізмаїльської державної нотаріальної контори Великовою М.Д., в реєстрі №4/1127.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.11.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/5 частка квартира АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно після смерті ОСОБА_4 являються:

- син ОСОБА_2 , який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті маті на 1/2 частку спадкового майна до якого входить 1/5 частка квартира АДРЕСА_1 ;

- чоловік ОСОБА_3 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 видане 29.12.1965 року Ізмаїльським бюро ЗАГС), який прийняв спадщину після смерті дружини, шляхом спільного проживання з нею за однією адресою на час відкриття спадщини, що підтверджено відповідними записами в будинковій книзі.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 08.06.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 3/10 частки квартири АДРЕСА_1, 1/ 5 частка з яких належить йому на підставі договору міни від 28.02.1995 року, посвідченого державним Ізмаїльської державної нотаріальної контори Великовою М.Д., в реєстрі №4/1127, а 1/10 частку він успадкував після смерті дружини.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 54397119 від 07.12.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги відповідно до ст. 1261 - 1263 ЦК України після смерті ОСОБА_3 , немає.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Досліджуючи показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом було встановлено, що ОСОБА_2 з 2010 року, постійно проживав разом з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, де вони вели спільне господарство, були пов`язані взаємними правами та обов`язками, ОСОБА_2. доглядав спадкодавця, відносини які склались між ними є сімейними, як між батьком та сином.

Отже ОСОБА_2 має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тобто він вважається таким, який прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. № 20/02-14 від 15.01.2019 року позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку із з відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів.

Проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, показання свідків, суд дійшов до висновку, що стосунки, які склались між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були сімейними, вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, отже ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому підлягає задоволенню позов ОСОБА_2 про встановлення факту його проживання однією сім`єю з з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 3/10 частки квартири АДРЕСА_1 ; гараж НОМЕР_5 в Автокооперативі № 1 м. Ізмаїл Одеської області.

Також, приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1264, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю, як батько та син, з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- 3/10 частки квартири АДРЕСА_1 ;

- гараж НОМЕР_5 в Автокооперативі №1 м. Ізмаїл Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар