Ухвала суду № 81443189, 25.04.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2169/18

2-п/214/21/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гриня Н.Г.

секретар судового засідання – Печарник З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.10.2018 року по цивільній справі №214/2169/18 за позовною заявою Кредитної спілки «ІСТОК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, та просить суд переглянути заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.10.2018 року по цивільній справі №214/2169/18 за позовною заявою Кредитної спілки «ІСТОК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог заяви представник відповідача зазначила, що копію заочного рішення суду від 19.10.2018 року відповідач ознайомився лише після її отримання в канцелярії суду 13.02.2019 року. Вказувала на необґрунтованість рішення суду та викладених в ньому висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, представник вказувала, що з 27.07.2016 року відповідач прийнятий на військову службу у Збройні сили України за контрактом відповідно до наказу №14-РС від 27.07.2016 р. , тобто під час мобілізації в особливий період та нараховані проценти за кредитом,, плата за користування кредитом та відсотки, інфляційні витрати за кредитом та відсотками стягненню не підлягають у відповідності до п.15 ст. 14 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та з відповідача слід стягнути суму у меншому розмірі, а саме 12 320,55 грн.. Крім того, відповідач не був присутнім у судовому засідання 19.10.2018 року, оскільки перебував в зоні проведення АТО.

Представники позивача та відповідача правом на участь в судовому засіданні не скористалися. Представник позивач, подавши клопотання, кожен окремо, про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за їх відсутності. Представник відповідача наполягала на задоволенні заяви, представник позивача – просив в її задоволенні відмовити.

За даних обставин, суд вважає за можливе заяву розглянути за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає цьому.

Суд, враховуючи позицію представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вимоги заяви про перегляд заочного рішення, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як визначено ч.ч.1,2 ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З аналізу ст.280 ЦПК України слідує, що для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність 4-х наведених умов, які в сукупності визначають матеріальний та процесуальний аспекти для скасування заочного рішення, що також визначено в п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Так, ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.05.2018 року (а.с.39), з огляду на характер спору відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін із встановленням відповідачеві 15-денного строку н подання відзиву на позов з дня отримання позовної заяви з додатками, а також в порядку ст.279 ЦПК України роз’яснено право заявити про свою участь в судовому засіданні шляхом подання відповідної заяви в строк, встановлений для подання відзиву.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що копію позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження ОСОБА_3 отримав поштовою кореспонденцією 30.08.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.42). Таким чином, відповідач мав 15-денний строк для подання відзиву на позов, заяви про участь у справі, який сплинув. Крім того, 14.06.2018 року та 17.07.2018 року відповідач був присутнім у судових засіданнях та приймав у них участь, та висловлював свою думку щодо позовних вимог (а.с. 44-45, 50) та ОСОБА_1 був особисто повідомлений про дату судового засідання призначеного на 19.10.2018 р. на 12-00 год. про що свідчить його підпис у розписці (а.с. 56). Однак, станом на момент ухвалення судом рішення – 19.10.2018 року, ні відзиву, ні заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не подав відзив на позов та був сповіщений про дату розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність підстав, які виправдовують правомірність ухвалення рішення в заочному порядку з урахуванням згоди на це представника позивача.

Відповідачем та його представником також не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та визначали необхідність перегляду заочного рішення.

Посилання представника відповідача на необхідність перерахунку суми заборгованості суд не приймає до уваги, оскільки свої розрахунки відповідач мав можливість подати на стадії розгляду справи, що не зробив, в той час як подання її на стадії розгляду заяви про перегляд заочного рішення є недоречним.

Всі інші доводи та мотивування, наведені представником відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, по своїй суті є суб’єктивними та зводяться до переоцінки висновків суду за результатами вирішення спору і не можуть свідчити про неповноту з’ясованих судом фактичних обставин справи, а тому не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду.

Згідно правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної в п.40 рішення від 03.04.2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України», та в рішенні «Устименко проти України» від 29.10.2015 року, «…право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Повноваження судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, але не для здійснення нового судового розгляду…».

Аналізуючи перелічені вище обставини, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.10.2018 року, у зв’язку з чим вказану заяву слід залишити без задоволення відповідно до п.1 ч.3 ст. 287 ЦПК України, що не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.247, 261, 280-288, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.10.2018 року – залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати виготовлення повної ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвалу суду складено та підписано 25.04.2019 року.

Суддя Н.Г. Гринь