Ухвала суду № 81442622, 23.04.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2060/18

Номер провадження 4-с/305/5/19

О К Р Е М А У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2019 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Ємчук В.Е.

з участю: секретаря - Орос С.Ю.

адвоката - Поштак Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Рахівського районного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Булеца Н.В.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 23.04.2019 року у скарзі задоволено частково.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Рахівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Булеци Н.В щодо нездійснення примусового виконання рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 29.12.2018 року у справі №305/2060/18, яке підлягає негайному виконанню, в межах виконавчих проваджень №57986302 від 29.12.2018 року, №57986332 від 29.12.2018 року та №57986354 вівд 29.12.2018 року.

Відмовити у задоволенні скарги в частині зобов'язання головного державного виконавця Рахівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Булеци Н.В провести негайне виконання рішення суду про відібрання дітей в межах виконавчих проваджень №57986302 від 29.12.2018 року, №57986332 від 29.12.2018 року та №57986354 вівд 29.12.2018 року.

В ході судового розгляду судом встановлено, що державний виконавець Булеца Н.В., відкривши виконавче провадження №57986354, №57986332, №57986302 з примусового виконання виконавчого листа у справі №305/2060/18 виданого 28.12.2018, щодо передачі дітей матері - ОСОБА_2, фактично, призначивши виконання рішення суду на 04.01.2019, не виконала його, з тих підстав, що діти ніби-то відмовилися йти до матері - фактично за місцем їх проживання, до того часу, як їх примусово, забрав батько з дідусем та бабусею.

При цьому вказала, що боржники жодних перешкод у виконанні рішення суду не вчиняли, навпаки було забезпечено державному виконавцю та іншим учасникам виконавчого провадження, безперешкодний доступ до місця фактичного проживання дітей при проведенні виконавчих дій. Тоді не зрозуміло з яких підстав не виконано судове рішення.

Згідно з положенням статті 29 Цивільного кодексу України лише фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом, а тому змусити таку особу проживати з матір'ю чи батьком не може ні орган опіки та піклування, ні суд, ні жоден з батьків. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Враховуючи, що боржники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 добровільно, у визначений законом строк рішення суду про повернення дітей не виконали, отже у державного виконавця були всі підстави для примусового виконання рішення суду.

Від правильного розуміння державним виконавцем змісту рішення, що підлягає виконанню, залежать зміст і характер виконавчих дій, потрібних для виконання рішення, усвідомлення ним змісту рішення є необхідною передумовою здійснення виконавчого провадження.

Однак, державний виконавець під час примусового виконання рішення суду, не маючи для цього жодних перешкод, оскільки під час виконання рішення була присутня стягувач ОСОБА_2 та представник органу опіки та піклування Рахівської РДА, участь яких є обов'язковою, боржники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не вчиняли жодних перешкод у проведенні виконавчих дій, не вжила реальних і дієвих механізмів для його виконання зазначивши у акті причиною невиконання те, що діти відмовляються залишити будинок, тобто фактично вдалася до з'ясування суті спору, яке покладається на суди та за наслідками розгляду якого Рахівським районним судом 28.12.2018 року ухвалено рішення. Вказане рішення суду підлягало негайному виконанню, однак станом на день подачі даної скарги воно виконане так і не було, діти перебувають в цілковитій ізоляції від матері, а отже звернення ОСОБА_2 з цією скаргою є підставним.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справах цієї категорії, коли питання часу є суттєвим, адекватність заходів має оцінюватися оперативністю їхнього вжиття. Провадження, пов'язане з встановленням батьківської відповідальності, у тому числі виконання остаточного рішення, вимагає невідкладного розгляду, оскільки плин часу може мати непоправні наслідки для відносин між дитиною та тим із батьків, з яким дитина не проживає (рішення у справі «Маіре проти Португалії» (Maire v. Portugal), пункт 74 та рішення у справі «Феррарі проти Румунії» (Ferrari v. Romania), заява № 1714/10, пункт 49, від 28 квітня 2015 року).

У зв'язку зі зволіканням протягом тривалого часу державним виконавцем примусового виконання рішення Рахівського районного суду від 28.12.2018 року діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 фактично втратили зв'язок зі своєю матір'ю, що є опорою для них. Цей зв'язок необхідний для їх повноцінного розвитку, завдяки зв'язку з матір'ю вони можуть відчувати себе у безпеці, а також пізнають навколишній світ та формують до нього своє ставлення. В залежності від того, який характер даного зв'язку, і відбувається або довірливе ставлення до інших людей, або насторожене, боязливе, що впливає на подальше життя дитини. Тривала розлука з матір'ю в ранньому дитинстві, як правило, супроводжується нестерпною сепараційною тривогою. Реальна втрата матері сприймається дитиною як гостре горе, з типовими для нього фазами - протесту, відчаю і відчуження, тому й невиконання в негайному порядку рішення суду впливає на психологічний стан зазначених дітей.

Отже виконання судових рішень у цивільних спрвах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що предбачено ст. 6 Конвенції з прав захсту людини і основоположних свобод 1950 р.

Судом встановлено, що державний виконавець, під час примусового виконання рішення суду, не маючи жодних перешкод з участі усіх сторін, не вжила реальних дієвих заходів, для його виконання - вказавши у акті причиною невиконання те, що діти відмовляються залишити будинок, вдавшись до формального відкладення виконання рішення суду, яке не виконано станом на 23.04.2019, та яке підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. 262 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Про бездіяльність головного державного виконавця Рахівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Булеца Н.В., щодо нездійснення примусового виконання рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 29.12.2018, у справі № 305/2060/18, яке підлягає негайному виконанню, в межах виконавчих проваджень №57986302 від 29.12.2018 року, №57986332 від 29.12.2018 року та №57986354 вів 29.12.2018 року.

Окрему ухвалу скерувати до відома керівника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, для відома, щодо виконання судового рішення, яке підлягає негайному виконанню.

Про прийняті міри та вжиті заходи щодо виконання окремої ухвали повідомити Рахівський районний суд протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Закарпатської області через Рахівський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ємчук В.Е.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е.