Рішення № 81440212, 10.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11316/18

Провадження № 2/201/898/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря – Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 Абдулазіма про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

18.10.2018р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 6 575 грн. (а.с. № 2-4).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.10.2018р. відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні, призначено проведення підготовчого судового засідання (а.с. № 10).

В межах підготовчого провадження ухвалою суду від 15.11.2018р. за заявою представника позивачки витребувано інформацію про майновий стан відповідача (а.с. № 56).

В позовній заяві ОСОБА_1 посилалася на те, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 29.07.2011р. Від цього шлюбу мають спільну дитину – сина ОСОБА_2 Теіма Абдулазімовича, 22.10.2012р. народження, який мешкає з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Відповідач участі у вихованні доньки не приймає, матеріально не утримує в достатньому обсязі. Враховуючи викладене, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі.

Відповідач позовні вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не визнав. 12.11.2018р. від представника відповідача – ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності від 07.11.2018р. – а.с. № 26) надійшов відзив на позов, в якому відповідач не погодився з доводами позивачки про те, що він не приймає участі в утриманні і вихованні дитини, адже він добровільно надає кошти на дитину приблизно по 1 000грн. - 2 000грн. на місяць, органом опіки і піклування встановлений спосіб участі у вихованні дитини, якого він дотримується. Він офіційно не працевлаштований, працює оператором в латку «Арабська шаурма», де отримує приблизно 10 000грн. на місяць. Наразі проживає з іншою жінкою, з якою вони мають спільну дитину ОСОБА_2 ОСОБА_3, 09.11.2015р. народження, яка знаходиться на його утриманні. Вважає, що позивачкою не доведено належними доказами заявлену до стягнення суму аліментів. З урахуванням приписів ст. 183 СК України розмір аліментів на двох дітей має становити одну третину доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Тому розмір аліментів має становити 1/3 від доходу, приблизно 3 330 грн., тобто по 1 615 грн. на одну дитину. Враховуючи те, що прожитковий мінімум на дитину у віці більше 6-ти років становить 1 944грн., саме така сума може ним сплачуватися на користь позивачки на утримання їх сина.

З урахуванням цього відзиву, 13.03.2019р. позивачка змінила предмет позовних вимог, надавши через свого представника – адвоката ОСОБА_5 (діє на підставі ордеру від 14.11.2018р. – а.с. № 31) заяву про зміну позовних вимог (а.с. № 95-97), в якій просила стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В наданій суду 10.04.2019р. заяві позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, справу просила розглядати за її відсутності і без фіксування судового процесу технічними засобами (а.с. №100).

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання 10.04.2019р. також надав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності і без фіксування судового процесу технічними засобами, проти задоволення позову (з урахуванням змінених позовних вимог) не заперечував (а.с. № 103).

За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем у підготовчому засіданні, письмові заяви сторін від 10.04.2019р., суд розглянув цивільну справу по суті 10.04.2019р. відповідно до положень ч. 3 ст. 200, ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні за відсутності сторін та без технічної фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заяви сторін від 10.04.2019р., вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29.07.2011р. (а.с. № 5).

Батьком малолітньої дитини – ОСОБА_2 Теіма Абдулазімовича, 22.10.2012р., є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ № 410201, виданим 15.11.2012р. Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану ДМУЮ Дніпропетровської області (а.с. № 6).

Малолітній син мешкає зі своєю матір’ю ОСОБА_1, що підтверджено довідкою про склад сім’ї від 23.07.2018р. № 6824 (а.с. № 7), знаходиться на її утриманні.

Як вбачається з наданих відповідачем квитанцій, він також приймає участь в утриманні сина, сплачуючи на користь матері і бабусі дитини - ОСОБА_6 кошти від 200 грн. до 1500грн. на місяць у період з жовтня 2017р. по вересень 2018р. (а.с. № 20 - 22).

Рішенням виконавчого комітету Соборної у м. Дніпрі ради від 21.09.2018р. № 303 відповідачеві за його зверненням встановлений спосіб участі у вихованні дитини ОСОБА_2 Теіма та спілкування з ним таким чином: кожної суботи з 10 год. до 19 год. без присутності матері, з дотриманням режиму дня дитини, в місцях, які відповідають вікові хлопчика (а.с. № 24).

Відповідач також має доньку - ОСОБА_2 ОСОБА_3, 09.11.2015р. народження, матір’ю якої є ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ № 570624, виданого 05.12.2015р. Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану ДМУЮ Дніпропетровської області (а.с. № 25).

Відповідач з 09.02.2012р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює підприємницьку діяльність у сфері виробництва продуктів харчування, торгівлі, обслуговування, що видно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. № 33-35), хоч за даними Соборного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області за період з 1 кварталу 2017р. по 3-й квартал 2018р. податки від підприємницької діяльності ним не сплачені (а.с. № 73 – 74).

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку а батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181, ч.1 ст. 184 СК України (в редакції від 17.05.2017р.) за рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України (в редакції від 17.05.2017р.) при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 183 СК України (в редакції від 17.05.2017р.) частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

При цьому, варто зазначити, що статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та і інших випадках передбаченим цим кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За таких обставин, виходячи з принципів розумності та справедливості, а також враховуючи те, що відповідач є працездатним, зареєстрований як фізична особа підприємець, не заперечує, що має дохід в сумі приблизно 10 000грн. на місяць, не заперечує проти сплати аліментів у заявленому позивачкою розмірі (з урахуванням уточненого 13.03.2019р. позову), хоч і має на утриманні ще одну дитину, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання малолітньої сина аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж розмір одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.10.2018р. до досягнення дитиною повноліття.

Такий розмір аліментів повністю узгоджується з нормами, встановленими ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України (в редакції від 03.07.2018р.).

При цьому враховано, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019р.» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня 2019р. – 2027 грн., з 1 липня – 2118 грн., з 1 грудня – 2218 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі в межах платежу за один місяць.

Обговорюючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що позивачка при пред’явленні позову була звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 2 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп., що є мінімальною ставкою судового збору на 2018р. за майновими вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180 - 183, ч. 1 ст. 191 СК України (в редакції від 17.05.2017р.), ст. 2 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, ст.223, чч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 Абдулазіма про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 Абдулазіма, 01.01.1974р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1 аліменти на утримання його малолітнього сина – ОСОБА_2 Теіма Абдулазімовича, 22.10.2012р. народження до досягнення ним повноліття, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_1, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову, а саме з 18.10.2018р.

Рішення у межах суми платежу за один місяць – допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 Абдулазіма на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.