Ухвала суду № 81440003, 26.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1893/14-к

Провадження № 1кп-201/43/2018

УХВАЛА

26 квітня 2019 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Кириченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12013040650005963 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Очеретяний Д.А.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник ОСОБА_2

потерпілий ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013040650005963 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Прокурором подано до суду клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього ряду обов’язків, однак умови вказаного запобіжного заходу останній порушив, на виклики до суду не з’являвся, за адресою вказаною в ухвалі суду не проживав, що свідчить про ухилення обвинуваченого від суду і є підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 06.11.2018 було надано дозвіл на затримання обвинуваченого та доставку його до суду з метою вирішення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу.

24.04.2019 обвинуваченого було затримано та доставлено до суду.

В судовому засіданні прокурор та потерпілий підтримали клопотання та просили задовольнити його

Обвинувачений заперечував проти його задоволення посилаючись на те, що його свавільно затримано в м. Київ та насильно доправлено до м. Дніпро, він не переховувався, а не з’явився до суду в зв’язку з тим що на нього було здійснено напад і він перебував у лікарні, однак приблизну дату цих подій не згадав.

Захисник вважав, що запобіжного заходу у виді домашнього арешту буде достатньо, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Суд вирішуючи питання про наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України виходить з наступного.

21.09.2016 на адресу суду надійшов обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 122 КК України, який тримався під вартою на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.09.2016.

В судовому засіданні 30.09.2016 за клопотанням обвинуваченого, останньому було призначено захисника та розгляд справи відкладено до 11.10.2016 про що обвинуваченому було достеменно відомо, так як при відкладенні судом була оголошена дата наступного судового засідання.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 було скасовано ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.09.2016 та обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22-00 годин до 07-00 годин з покладенням на обвинуваченого обов’язків прибувати до суду за викликом та повідомляти суд про зміну місця проживання.

10.10.2016 обвинувачений подав суду заяву про відкладення розгляду справи в якій вказав адресу свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 та в судове засідання 11.10.2016 не з’явився.

Судом його неявка визнана такою, що відбулась без поважних причин і судом застосовано привід до обвинуваченого, однак останній не було виконано. Після цього привід застосовувався 17.10.2015 і в ході його виконання було встановлено, що ОСОБА_1 за адресою зазначеною в ухвалі суду не проживає, а зі слів потерпілого стало відомо, що обвинувачений мешкає в Кіровоградській області.

Судом було з’ясовано, що можливе місце проживання обвинуваченого: Кіровоградська область. Маловисківський район, с. Хмільове, вул.. Кірова, 21а і судом неодноразово робились спроби виклику обвинуваченого за цією адресою і 20.01.2017 обвинуваченим отримано повістку про виклик в судове засідання на 31.01.2017, що підтверджується поштовим повідомленням, однак в цей день він в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки.

Наступне судове засідання було призначене на 22.02.2017 про що також направлялись судові повістки, даних про отримання яких до суду не надійшло, однак обвинувачений напередодні судового засідання зателефонував і повідомив, що 22.02.2017 з’явитись не зможе, так як викликається в той же день до Маловисківського районного суду про, що надав факсом судові повістки.

Судом було направлено запит до Маловисківського районного суду з проханням надати інформацію про те, чи був присутній обвинувачений в судовому засіданні 22.02.2017 на що отримана відповідь про те, що обвинувачений в судове засідання 22.02.2017 не з’явився, як не з’являвся і в інші судові засідання призначені цим судом.

Ухвалою суду від 22.02.2017 було надано дозвіл на затримання обвинуваченого та доставку його до суду з метою вирішення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу.

07.04.2017 обвинувачений з’явився до суду самостійно, де йому було вручено клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу, в ході розгляду ОСОБА_1 повідомив, що погано почувається і судом було викликано лікарів швидкої допомоги, які прибувши встановили необхідність госпіталізації обвинуваченого. ОСОБА_1 було повідомлено про наступне судове засіданні 24.04.2017, а як стало відомо згодом ОСОБА_1 не став лікуватись і, прибувши з лікарями до лікарні, покинув її. В подальшому в судові засідання не з’являвся, про місце свого перебування не повідомляв, що призвело до постановлення судом ухвали про оголошення його у розшук.

Вищевказані обставини свідчать про те, що обвинувачений, змінивши місце проживання і не повідомивши суд про таку зміни порушив обов’язки покладені на нього ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.10.2016, а своїми неявками в судові засідання 31.01.2017 і 22.02.2017, 24.04.2017 про які він був повідомлений порушив обов’язок передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, що свідчить про наявність ризику передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може продовжувати намагатись ухилитись від явки до суду, що є підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про те, який саме запобіжний захід необхідно обрати відносно обвинуваченого, суд враховує вищеописані обставини, зокрема факт порушення ним попереднього запобіжного заходу, тяжкість злочину в якому обвинувачується ОСОБА_1, який являється злочином середньої тяжкості, те що останній за місцем реєстрації не проживає, міцних соціальних зв’язків не має, ще на стадії досудового слідства оголошувався у розшук, що в своїй сукупності свідчить що обрання менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить нівельовання ризику, визначеного судом вище, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 або за адресою Кіровоградська область. Маловисківський район, с. Хмільове, вул.. Кірова, 21а запобіжний захід у вигляді тримання під варою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 строком на шістдесят діб.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є 22 червня 2019 року.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко