Ухвала суду № 81439534, 26.04.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/2572/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26.04.2019 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Бєлостоцька О.В., розглянувши матеріал цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДП «Донецбка залізниця», в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу в розмірі 8017 грн. 80 коп. та середній заробіток за час затримки повного розрахунку, починаючи з 08 липня 2017 року по день фактичного розрахунку, виходячи з розміру його середньоденного заробітку 90 грн. 60 коп.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що даний позов не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» було передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Однак, 01 вересня 2015 року п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» було викладено в новій редакції, що діє на теперішній час, за якою справи «за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин» було виключено з категорії пільгових.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, що належить до категорії інших вимог, що випливають із трудових правовідносин, і від сплати судового збору він в даному випадку не звільнений.

Тобто позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою має бути сплачений судовий збір на загальних підставах, виходячи із ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена ставка судового збору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн.

Таким чином, відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. на рахунок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (реквізити для сплати: отримувач – Костянтин.УК/м. Костянтинівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) – Казначейство України (ел. адм. податків), код банку (МФО ГУДКСУ) – 899998, номер рахунку – 31213206005058, код класифікації доходів бюджету – 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету – судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, оскільки встановлено, що дану позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Донецька залізниця» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку залишити без руху, повідомивши про це позивача, запропонувавши йому сплатити судовий збір у передбаченому законом розмірі та порядку та надавши строк для усунення вказаних недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: