Ухвала суду № 81436606, 23.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3273/16-к

Провадження № 1-кп/127/943/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Венгрин О.О., Каленяка Р.А.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Панченка В.О.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці ініційоване судом питання щодо необхідності продовження запобіжних заходів обвинуваченим у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України, відомості про які внесені 20.11.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010007860, суд -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов’язаний повторно до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2019 року обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжено запобіжні заходи у виді тримання під вартою до 26.04.2019 року, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжних заходів у виді тримання під вартою.

Прокурор Панченко В.О. просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк тримання під вартою, мотивуючи тим, що запобіжній захід відносно обвинувачених обрано правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися.

Обвинувачений ОСОБА_3 щодо продовження дії запобіжного заходу заперечував, зазначивши, що його вина не доведена. Просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Адвокат ОСОБА_5 підтримала думку свого підзахисного.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_6 не заперечував щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 Щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно інших обвинувачених підтримав дамку їх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Адвокат ОСОБА_7 щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 заперечувала. Підтримала думку свого підзахисного. Просила змінити запобіжний захід на більш м’який, а саме на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілу та свідків, продовжувати вчиняти нові злочини або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд при вирішенні питання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні злочинів, в тому числі і особливо тяжкого злочину, а обвинувачений ОСОБА_2 у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, за які, в разі доведення їх винуватості, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а обвинуваченому ОСОБА_2 у виді довічного позбавлення волі. Відтак, у суду є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть переховуватись від суду. Обвинувачені до затримання не працювали, тому існує ризик, що вони можуть продовжувати вчиняти інші злочини. Також, існує ризик, що, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть чинити тиск на потерпілу та свідків, з метою зміни їх показів. Крім того, у разі зміни їм запобіжних заходів на більш м’які, обвинувачені можуть іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Враховуючи також відсутність міцних соціальних зв’язків, наявність судимостей у ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на думку суду, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 371 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на 60 днів з 23.04.2019 до 21.06.2019 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на 60 днів з 23.04.2019 до 21.06.2019 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на 60 днів з 23.04.2019 до 21.06.2019 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької місцевої прокуратури для відома.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: