Рішення № 81435334, 23.04.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Черкаси справа № 925/214/19

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М., у підготовчому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоефективність”, АДРЕСА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ТРЕЙД”, м. Черкаси, пр.-т. Хіміків, 74

про стягнення 28678,75 грн. заборгованості, 3% річних та інфляційних,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1М - адвокат - за посвідченням;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

ОСОБА_3 - за довіреністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоефективність” звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ТРЕЙД” про стягнення заборгованості за виконаний комплекс ремонтних робіт з утеплення фасаду згідно договору на ремонт фасаду нежитлової будівлі (ІІІ виробництво) “Закрита площадка для розвантаження обладнання” від 06.08.2018р. №4 в розмірі 103 678,75 грн., в тому числі: 101 234,00 грн. основного боргу, 462,45 грн. 3% річних, 1 982,30 грн. інфляційних та відшкодування судових витрат.

В підготовче засідання позивачем подано заяву про часткове закриття провадження у справі в сумі 75000,00 грн. основного боргу, які були сплачені відповідачем після звернення позивача до суду. Провадження в цій частині припинено ухвалою суду.

Представник позивача наполягає на стягненні заборгованості 26234 грн. основного боргу, 462,45 грн. 3% річних, 1 982,30 грн. інфляційних та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.03.2019 відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

До початку судового засідання відповідач подав до суду клопотання від 23.04.2019р., яким просить повернутись до підготовчого провадження та просить долучити докази у справі.

В судовому засіданні:

Представник позивача позовні вимоги в розмірі 26234,00 грн. основного боргу, 462,45 грн. – 3% річних та 1982,30 грн. – інфляційних втрат підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представники у засіданні суду заперечили повністю проти задоволення позовних вимог, мотивуючи це тим, що позивачем не завершені всі етапи робіт, передбачені договором. Роботу закінчила третя особа за завданням відповідача. Акт прийняття виконаних робіт позивачу був підписаний на його прохання, для закриття податкової звітності.

Судом з’ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

06.08.2018р. товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЄВРО ТРЕЙД» (замовник, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоефективність” (підрядник, позивач у справі) було укладено договір № 4 на ремонт фасаду нежитлової будівлі (ІІІ черга виробництва по проспекту Хіміків) «Закрита площадка для розвантаження обладнання» (далі- Договір).

Відповідно до умов укладеного сторонами Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс ремонтних робіт з утеплення фасаду, включаючи зовнішні декоративні роботи, нежитлової будівлі (ІІІ черга виробництва) «Закрита площадка для розвантаження обладнання» за адресою: проспект Хіміків, 74 в м. Черкаси.

Ціна і загальна сума Договору врегульована сторонами у Розділі 2 Договору.

Відповідно до вказаного розділу Договору ціни на роботи встановлюються в національній валюті України. Загальна вартість робіт по цьому Договору є тверда і визначається за договірною ціною, що є невід'ємною частиною Договору (додаток №1), становить 450000,00 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до Розділу 3, в якому сторони узгодили порядок розрахунків за Договором, Замовник здійснює розрахунок за цим Договором в національній валюті України в гривні на підставі виставлених підрядником рахунків в наступному порядку:

перераховує Підряднику передоплату в розмірі 150000,00 грн. для придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт за Договором (п.п. 4.1.1);

другий платіж в сумі 150000,00 грн. протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами ОСОБА_3 здачі-приймання першого етапу робіт (п.п.4.1.2);

остаточний розрахунок в сумі 150000,00 грн. здійснюється протягом трьох банківських днів з дати завершення повного комплексу робіт та підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 4.5 Договору оплата вважається вчиненою з дати списання коштів з рахунку Замовника.

25.09.2018р. сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до умов якої сторони узгодили ціну додаткових робіт.

Відповідно до Розділу 3 вказаної додаткової угоди загальна вартість додаткових робіт, виконання яких виявилось необхідним при виконанні основного договору, визначається за договірною ціною і становить 101234,00 (сто одна тисяча двісті тридцять чотири) гривні, з урахуванням 16872,33 грн. ПДВ.

Відповідно до п.п. 4.2 Додаткової угоди загальна вартість ремонтних робіт становить 551234,00 грн., здійснюється протягом трьох банківських днів з дати завершення повного комплексу робіт та підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, але не пізніше 20 грудня 2018 року.

Термін виконання робіт відповідно до умов Додаткової угоди 20 листопада 2018 року.

Додаткова угода підписана представниками обох сторін, скріплена їх печатками. Копія вказаної угоди міститься в матеріалах справи (а.с. 15-16).

На виконання вказаних Договору та Додаткової угоди до нього позивачем були виконані роботи, передбачені умовами Договору.

16.11.2018р. сторонами погоджена довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) та підписано ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в). Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи (а.с. 24-26) та не заперечуються відповідачем.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором підряду в частині здійснення своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт виконав лише частково, на загальну суму 450000,00 грн:

08.08.2018 – на суму 150000,00 грн.,

17.08.2018 – на суму 150000,00 грн.,

08.01.2018 – на суму 100000,00 грн.,

09.01.2018 – на суму 50000,00 грн.

Таким чином, станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 101234,00 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором сторін стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Відповідач вимоги заперечив та вказав, що роботи не закінчені, виконані неякісно. Акт приймання робіт підписаний передчасно. В ОСОБА_3 будь-які заперечення чи застереження відсутні.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є суб’єктами господарювання на ринку послуг та самостійними юридичними особами.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов’язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини виконання робіт та надання послуг щодо утеплення фасаду нежитлового промислового приміщення на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм змістом представлений договір №4 на ремонт фасаду нежитлової будівлі (ІІІ виробництво) «Закрита площадка для розвантаження обладнання» від 06.08.2018р., укладений сторонами за своєю правовою природою є договором підряду з елементами послуги та відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору № 4 на ремонт фасаду нежитлової будівлі (ІІІ виробництво) «Закрита площадка для розвантаження обладнання» від 06.08.2018р. Договір не заперечний сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Сторони не заявляли про його недійсність, розірвання договору чи його припинення. Відсутність підпису сторони в договорі не є предметом спору.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами позивач на виконання умов Договору сторін виконав роботи по ремонту фасаду нежитлової будівлі, а відповідач прийняв вказані роботи відповідно до акту прийому виконаних робіт на загальну суму 551234,00 грн.

Таким чином, позивачем було виконано ремонтні роботи, про що сторонами було підписано довідку форми КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 16.11.2018 на суму 551234,00 грн.

При складанні сторонами акту виконаних робіт будь – яких зауважень, застережень чи претензій до якості виконаних позивачем робіт заявлено не було.

Водночас, свого обов’язку щодо оплати здійснених позивачем підрядних робіт відповідач не виконав, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом про примусове стягнення боргу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.1.3 Договору та п.4.2. Додаткової угоди остаточний розрахунок здійснюється протягом трьох банківських днів з дати завершення повного комплексу робіт та підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, але не пізніше 20 грудня 2018 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору підряду, розрахунку з позивачем за виконані ремонтні роботи.

Твердження відповідача про те, що позивачем були виконані ремонтні роботи за Договором не в повному обсязі, неякісно - не підтверджуються жодними належними доказами, а тому не можуть братися судом до уваги при прийнятті рішення.

Суд враховує, що кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається. Певні обставини можуть доводитись тільки певними доказами. Надані відповідачем суду в засіданні документи про закупівлю будівельних матеріалів не дозволяють ідентифікувати цю закупівлю на умовах спірного договору, чи на користь позивача.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов’язання відповідача перед позивачем по Договору сторін.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача 75000,00 грн. основного боргу було закрито судом за відсутністю предмета спору, то підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача 26234,00 грн. – заборгованості з оплати вартості виконаних робіт за Договором.

Позивачем нараховані на суму основної заборгованості за Договором 3% річних у сумі 462,45 грн. та 1982,30 грн. – інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних позивачем виконаний вірно за два місяці прострочення 2019р., а тому заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4868,50 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 16, 58 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

В свою чергу п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрата складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Як на підставу понесених судових витрат відповідач послався на договір про надання правничої допомоги від 30.01.2019р., укладений позивачем з адвокатом ОСОБА_1, копію платіжного доручення №19 від 21.02.2019р. на суму 4868,50 грн., що підтверджує здійснення оплати гонорару адвоката позивачем.

Таким чином, позивач належними доказами довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв’язку із даною справою, вказані витрати є судовими, а тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивач.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов’язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь позивача 1921 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ТРЕЙД”, м. Черкаси, пр.-т. Хіміків, 74, ідентифікаційний код 41054335, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоефективність”, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 41392245, номер рахунку в банку невідомий

26234 грн. заборгованості, 462,45 грн. - 3% річних, 1982,30 грн. - інфляційних втрат, 4868,50 грн. витрат на правничу допомогу, 1921 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 26.04.2019р.

Суддя Г.М. Скиба