Рішення № 81435005, 23.04.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2019 р. Справа № 924/158/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІБЕРІС ЛТД" м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області

про стягнення 914333,73 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат

від відповідача: не з’явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБЕРІС ЛТД" м. Київ звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2" с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області про стягнення 914333,38 грн. заборгованості згідно договору купівлі-продажу №01/01/18/ц, з яких 862400,35 грн. основного боргу, 39977,57 грн. пені, 3331,46 грн. 3% річних, 8624,35 грн. індексу інфляції відповідно до ст. 625 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судові засідання 25.03.2019р., 05.04.2019р. та 23.04.2019р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.

Статтею 202 ГПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ТОВ „ІБЕРІС ЛТД” м. Київ (Покупець) та ТОВ "Лампка агро” с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області (Продавець) укладено договір купівлі – продажу №01/01/18/ц від 02.01.2018р., згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належний Продавцю товар, а саме: цукор, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Відповідно до п.п. 1.2. – 1.4 договору, найменування, кількість, асортимент та ціна вказується в видатковій накладній, що є невід'ємною частиною даного Договору. Якість товару повинна відповідати стандартам або технічним умовам на даний вид товару. Витрати, пов’язані з доставкою товару несе Покупець.

Згідно п. п. 2.1 – 2.3 договору, ціна на Товар визначається відповідно до видаткової накладної. Оплата за поставлений Товар здійснюється у національній валюті України — гривня. Розрахунок за Товар або за його частину (партію), здійснюється Покупцем по факту поставки Товару або його частини, згідно накладної.

Відповідно до п. 2.4 договору, оплата здійснюється протягом 3-х робочих днів з дня фактичної передачі Покупцю Товару або його частини належної якості, кількості, найменування тощо відповідно до умов цього Договору.

Згідно р. 3 договору, перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару Покупцю, що оформляється накладною. Товар вважається переданим Покупцю належним чином за якістю та кількістю в момент підписання видаткової накладної.

Відповідно до п.4.1 договору, продавець зобов'язаний вчасно передати Покупцю товар у стані, що відповідає умовам Договору.

Згідно п. 4.2 договору, Покупець зобов'язаний прийняти товар за кількістю, якістю, асортиментом та комплектністю відповідно до вимог законодавства; оплатити товар у терміни, які встановлені цим договором.

Відповідно до п. 5.1 договору, за порушення термінів передачі товару Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов'язань щодо поставки.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Позивач вчасно та у повному обсязі виконав умови договору, перерахувавши на рахунок відповідача оплату в розмірі 862400,35 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 599 від 28.12.2018р. на суму 431200,17 грн. та №600 від 28.12.23018р. на суму 431200,18 грн.

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, а саме не поставив товар та не повернув сплачені згідно платіжних доручень № 599 від 28.12.2018р. на суму 431200,17 грн. та №600 від 28.12.23018р. на суму 431200,18 грн. всього коштів в сумі 862400,35 грн.

Позивач 25.01.2019р. на адресу відповідача надіслав претензію №119 про необхідність відвантажити товар (цукор) у кількості 88 тон на загальну суму 886216,78 грн., в т.ч. пеню в сумі 23816,43 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

У зв’язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього заборгованості в сумі 862400,35 грн., 39977,57 грн. пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 3% річних в розмірі 3331,46 грн. та індекс інфляції в розмірі 8624,35 грн.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому судом враховується, що згідно ст. 655, 692 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2018р. між ТОВ „ІБЕРІС ЛТД” м. Київ (Покупець) та ТОВ "Лампка агро” с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області (Продавець) укладено договір купівлі – продажу №01/01/18/ц, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належний Продавцю товар, а саме: цукор, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Згідно зі ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.4 договору, оплата здійснюється протягом 3-х робочих днів з дня фактичної передачі Покупцю Товару або його частини належної якості, кількості, найменування тощо відповідно до умов цього Договору.

На виконання умов договору, позивачем здійснено попередню оплату на поточний рахунок відповідача в сумі 862400,35 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 599 від 28.12.2018р. на суму 431200,17 грн. та №600 від 28.12.23018р. на суму 431200,18 грн.

У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Як вбачається з матеріалів справи свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав, товар не поставив позивачу та не повернув кошти в сумі 862400,35 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України в разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача 862400,35 грн., які були перераховані в якості попередньої оплати.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 862400,35 грн., що підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 5.1 договору, за порушення термінів передачі товару Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов'язань щодо поставки.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 28.12.2018р. по 12.02.2019р. в сумі 39977,57 грн.

За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 28.12.2018р. по 12.02.2019р. в розмірі 3331,46 грн. та індексу інфляції в сумі 8624,00 грн. за січень 2019р.

Позов в частині стягнення з відповідача 3% річних та нарахувань індексу інфляції, суд вважає за необхідне задовольнити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Статями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІБЕРІС ЛТД" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області про стягнення 914333,73 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" (31036, с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області, вул. Леніна,10, код 33129725) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІБЕРІС ЛТД" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська,71/7, оф.2, перший поверх, код 37729138) – 862400,35 грн. (вісімсот шістдесят дві тисячі чотириста гривень 35 коп.) заборгованості, 39977,57 грн. (тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят сім гривень 57 коп.) пені, 3331,46 грн. (три тисячі триста тридцять одна гривня 46 коп.) 3% річних, 8624,35 грн. (вісім тисяч шістсот двадцять чотири гривні 35 коп.) індексу інфляції, 13715,00 грн. (тринадцять тисяч сімсот п’ятнадцять гривень 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2019р.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська,71/7, оф. 2)(реком. з повід.)

3 - відповідачу (31036, с. Великі Зозулинці, Красилівського р-ну, Хмельницької обл., вул. Леніна,10)(реком. з повід.)