Рішення № 81434997, 16.04.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2019 р. Справа № 924/1106/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., при секретарі судового засідання Ключки Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гримайлів

до товариства з обмеженою відповідальністю „Волочиськ-Агро”, Хмельницька область, м. Волочиськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ

про стягнення 349242,71 грн., з яких: 341266,31 грн. – завдані збитки; 3000,00 грн. – кошти за проведене дослідження пошкодженого транспортного засобу від 14.12.2017р.; 4976,40 грн. – кошти за висновок експерта за результатами економічного дослідження від 10.08.2018р.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - фізична особа - підприємець

відповідач: не з'явився

третя особа: не з'явився

Рішення приймається 16.04.2019р., оскільки в судовому засіданні 03.04.2019р. постановлялася ухвала про оголошення перерви.

У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

30.11.2018 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гримайлів до товариства з обмеженою відповідальністю „Волочиськ-Агро”, Хмельницька область, м. Волочиськ про стягнення 349242,71 грн., з яких: 341266,31 грн. - збитки; 3000,00 грн. – кошти за проведене дослідження пошкодженого транспортного засобу від 14.12.2017р.; 4976,40 грн. – кошти за висновок експерта за результатами економічного дослідження від 10.08.2018р.

Ухвалою суду від 03.12.2018р. позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без руху

Ухвалою господарського суду від 17.12.2018р. відкрито провадження у справі №924/1106/18, постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.02.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Судом ухвалою від 15.02.2019р. витребувати у Волочиського районного суду Хмельницької області адміністративну справу №671/105/18 щодо ОСОБА_2 та адміністративну справу №671/106/18 щодо ОСОБА_3

Ухвалою суду від 14.03.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 924/1106/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 03.04.2019р.

В судовому засіданні 03.04.2019р. постановлено ухвалу про оголошення перерви на 16.04.2019р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 349242,71 грн., з яких: 341266,31 грн. - збитки; 3000,00 грн. – кошти за проведене дослідження пошкодженого транспортного засобу від 14.12.2017р.; 4976,40 грн. – кошти за висновок експерта за результатами економічного дослідження від 10.08.2018р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що належний йому автомобіль НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень внаслідок ДТП, яке сталося з вини водія відповідача – ОСОБА_3, що встановлено постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 07.02.2018р.

Зазначає, що згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, причинено майнову шкоду в розмірі 134696,89 грн. Повідомляє, що за проведене дослідження позивач оцінювачу 3000,00 грн.

Також вказує, що в результаті аварії, через пошкодження паливного баку автомобіля, стався витік дизельного палива в кількості 381 л., внаслідок чого позивачу спричинено шкоду в розмірі 9905,00 грн.

Позивач повідомляє, що після ДТП, в період з грудня 2017р. по 11.04.2018р., ОСОБА_1 та водій ОСОБА_2 проводили ремонт пошкодженого автомобіля, за що було нараховано та виплачено заробітну плату в розмірі 55997,28 грн., з яких сплачено єдиний соціальний внесок в розмірі 12319,40 грн.

Наголошує, що згідно висновку експерта ОСОБА_4 відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.08.2018р. за результатами проведення економічного дослідження, розмір прямих збитків, у зв’язку з заподіяною позивачу шкодою в результаті ДТП становить 213918,57 грн. Крім того, розмір упущеної вигоди за період простою автомобіля з 04.12.2017р. по 11.04.2018р. становить 128693,00 грн. повідомляє, що вартість даної експертизи склала 4976,40 грн.

Відповідач у відзиві від 01.02.2019р. проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами. Зазначає, що звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, хоч і був складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, який має відповідний сертифікат на проведення даного виду діяльності, однак без участі представників ТОВ „Волочиськ-Агро”, які не були повідомлені про дату, час та місце огляду пошкодженого автомобіля. Також звертає увагу, що акт про втрату палива складено без відома та присутності представників відповідача.

З приводу твердження позивача про здійснення ним ремонту автомобіля та виплаченої заробітної плати з якої сплачено єдиний соціальний внесок, то відповідач вказує, що дана інформація викликає сумнів, оскільки до матеріалів позову не надано доказів слати обов’язкових платежів до бюджету (18% ПДФО та 1,5% військовий збір), які нараховуються під час нарахування заробітної плати і перераховуються до бюджету при виплаті заробітної плати.

Також у відповідача викликає сумнів висновок експерта з приводу правомірності втраченої вигоди в розмір 128693.00 грн.. за період з 04.12.2017р. по 11.04.2018р., оскільки договори, укладені між позивачем та юридичними особами про надання послуг з перевезення мають термін дії до 21.12.2017р. та до 02.02.2018р.

Третя особа у поясненні від 18.02.2019р. зазначає, що ПрАТ „СК „Здорово”, якою було застраховано автомобіль відповідача на даний час не ліквідована та не визнана банкрутом, тому не втрачає обов’язку виконати зобов’язання за договорами страхування.

Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке.

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу від 01.09.2015р. та від 22.07.2017р. ОСОБА_1 є власником автомобіля НОМЕР_3 з напівпричепом „BODEX KIS3WA” реєстраційний державний номер НОМЕР_4.

В протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу №00182-01126-17 від 09.09.2017р. зафіксовано, що автомобіль НОМЕР_3 після технічного контролю визнано технічно справним. Дату чергового проходження обов’язкового технічного контролю визначено не пізніше 09.09.2018р.

Відповідно до поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0193513 від 04.10.2017р. вказаний автомобіль було застраховано в ПрАТ „Уніка”.

01.06.2017р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ „Мрія Сервіс” було укладено договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, на підставі якого позивач здійснював перевезення сільськогосподарських культур (згідно замовлення від 2006.2017р.). Строк дії даного договору закінчується 31.12.2017р.

17.08.2017р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОв „Наркевицький цукровий завод” укладено договір №17/08/6-17 на перевезення вантажу та надання транспорно-експедиціних послуг, відповідно до умов якого позивач здійснював перевезення цукрових буряків (згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг)). Термін дії даного договору встановлено до 02.02.2018р.

Згідно наказу №4 ак від 27.07.2017р. позивачем прийнято на роботу з 28.07.2017р. водієм ОСОБА_2.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №057949 від 05.01.2018р. - 04 грудня 2017 року о 09 год. 40 хв. по вул. Центральній, 28 в с. Авратин Волочиського району Хмельницької області водій ТОВ „Волочиськ-Агро” ОСОБА_3, керуючи автобусом „ПАЗ 3502”, номерний знак НОМЕР_5, в порушення п. п. 2.3. (б), 11.3, 11.4 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки на слизькій ділянці дороги, не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з вантажним автомобілем „DAF XF 105.460”, номерний знак НОМЕР_6 з напівпричепом „BODEX KIS3WA”, номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 07.02.2018р. у справі №671/106/18 ОСОБА_3 (водій ТОВ „Волочиськ-Агро”) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.

Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 29.03.2018р. у справі №671/105/18 провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

05.12.2017р. позивачем, водієм ОСОБА_2 та ОСОБА_6 складено акт про втрату дизельного палива під час аварії. В акті зазначено. що 03.12.2017р автомобіль було заправлено до повного баку (600 л.). під час аварії втрачено 381 л. дизельного палива на суму 9906.00 грн.

09.12.2017р. позивачем було відправлено електронні повідомлення №000015 та №000014 на адресу ТОВ „Волочиськ-Агро” та СК „Здорово” (страховій компанії відповідача), в яких просив направити своїх представників 14.12.2017р. об 11 год. за адресою: Тернопільська область, Густинський район, с. Гримайлів, вул. Кривоноса, 64, де буде проводитися огляд автомобіля DAF XF 105, державний номер НОМЕР_6 для визначення суми матеріального збитку після ДТП.

14.12.2017р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовник) та суб’єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 було укладено договір №150 на проведення оцінки майна.

Згідно сертифіката суб’єкта оціночної діяльності №5/17 від 11.01.2017р. спеціалізацією ОСОБА_7 є. Зокрема, оцінка колісних транспортних засобів. Як вбачається із посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 07.12.2017р. МФ №10545-ПК, ОСОБА_7 підвищив кваліфікацію оцінювача у сфері оцінки колісних транспортних засобів.

14.12.2017р. оцінювачем ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_1 було проведено огляд пошкодженого автомобіля „DAF XF 105.460”, номерний знак НОМЕР_6, за результатами якого встановлено ряд пошкоджень та складено протокол огляду колісного транспортного засобу. Із даного протоколу вбачається, що ТОВ „Волочиськ-Агро” та СК „Здорово” на огляд транспортного засобу не з’явилися.

Згідно звіту №307 про визначення вартості матеріального збитку, станом на 14.12.2017р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_6. В результаті пошкодження його КТЗ при ДТП, з урахуванням ПДВ і без урахування ВТВ (втрати товарної вартості) становить 134696,89 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі від 26.12.2017р. вартість дослідження склала 3000,00 грн. та була оплачена позивачем згідно платіжного доручення №15 від 18.12.2017р.

17.05.2018р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_4 відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (виконавець) укладено договір №609/18-22 на проведення експертного економічного дослідження.

Згідно висновку експерта ОСОБА_4 відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8 від 10.08.2018р. №609/18-22 за результатами проведення економічного дослідження, розмір прямих збитків, у зв’язку з заподіяною позивачу шкодою в результаті ДТП, завданого власнику автомобіля DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_6, з урахуванням ПДВ і без урахування ВТВ становить 134696,98 грн., втрати дизельного палива на суму 9905,00 грн., витрати по оплаті праці по ремонту машини – 55997,28 грн., єдиний соціальний внесок із нарахованої заробітної плати за ремонт автомобіля 12319,40 грн. (всього 212918,57,17 грн.).

Також у висновку зазначено, що розмір упущеної вигоди за період простою автомобіля за період з 04.12.2017р. по 11.04.2018р. становить 128693,00 грн.

Як слідує з акту здачі-приймання висновку експертного дослідження №609/18-22 позивачем було сплачено експертній установі 4976,40 грн. вартості дослідження.

23.11.2018р. ОСОБА_1 звернувся із повідомленням та заявою про виплату страхового відшкодування про ДТП до Прат СК „Здорово” (страхова компанія відповідача).

Докази задоволення чи відмови в задоволенні поданої заяви в матеріалах справи відсутні.

24.11.2018р. між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 ради адвокатів ОСОБА_9 укладено договір про надання правничої допомоги, згідно якої ОСОБА_1 доручив адвокату ОСОБА_9 підготувати в його інтересах до господарського суду Хмельницької області процесуальний документ в рамках господарського судочинства, за що зобов’язався оплатити грошові кошти в розмірі 1000,00 грн.

Згідно квитанції (наявний оригінал) ОСОБА_1 оплатив адвокату ОСОБА_9 1000,00 грн. за подання позовної заяви до господарського суду.

Посилаючись на те, що в результаті ДТП, яка сталася з вини водія відповідача, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача збитків в загальному розмірі 349242,71 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктами 3, 4 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 22 ЦK України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦK України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ч. 3 ст. 22 ЦK України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦK України передбачає загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних зобов'язань, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, для стягнення шкоди необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкоди, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як слідує з матеріалів справи, 04 грудня 2017 року о 09 год. 40 хв. по вул. Центральній, 28 в с. Авратин Волочиського району Хмельницької області водій ТОВ „Волочиськ-Агро” ОСОБА_3, керуючи автобусом „ПАЗ 3502”, номерний знак НОМЕР_5, в порушення п. п. 2.3. (б), 11.3, 11.4 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки на слизькій ділянці дороги, не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з вантажним автомобілем „DAF XF 105.460”, номерний знак НОМЕР_6 з напівпричепом „BODEX KIS3WA”, номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

Факт скоєння ДТП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №057949 від 05.01.2018р., постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 07.02.2018р. у справі №671/106/18, постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 29.03.2018р. у справі №671/105/18.

Так, постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 07.02.2018р. у справі №671/106/18 ОСОБА_3 (водій ТОВ „Волочиськ-Агро”) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із відзиву відповідача, ТОВ „Волочиськ-Агро” визнає факт скоєння ДТП водієм ОСОБА_3, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем на автомобілі, що належить відповідачу. Однак заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивач не надав доказів, які б свідчили про розмір збитків, неотриманої вигоди чи шкоди.

Судом враховується, що згідно звіту №307 про визначення вартості матеріального збитку, станом на 14.12.2017р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_6 в результаті пошкодження його колісного транспортного засобу при ДТП, з урахуванням ПДВ і без урахування ВТВ (втрати товарної вартості) становить 134696,89 грн.

Даний звіт було складено суб’єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, який має відповідний сертифікат на проведення даного виду діяльності (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №5/17 від 11.01.2017р.).

Як убачається зі звіту, оцінка здійснювалася відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі – Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) – це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Як вбачається із звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_6 визначено з урахуванням ПДВ і експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні та складає 134696,89 грн.

Судом враховується, що відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що оціночне дослідження пошкодженого автомобіля здійснювалося суб’єктом оціночної діяльності відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, суд доходить висновку, що вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту), завданого позивачу у зв’язку з пошкодженням його автомобіля DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_6 в результаті його пошкодження під час ДТП станом на 14.12.2017р. становить 134696,89 грн.

Зазначене відповідачем заперечується, але не спростовується, тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені доказами.

Судом критично оцінюється твердження відповідача про неповідомлення представників ТОВ „Волочиськ-Агро” про огляд пошкодженого транспортного засобу, оскільки наявні в матеріалах справи електронні повідомлення від 09.12.2017р. №000015 та №000014 свідчать про те, що позивач повідомив ТОВ „Волочиськ-Агро” та СК „Здорово” (страхова компанії відповідача) про дату, час та місце огляду автомобіля DAF XF 105, державний номер НОМЕР_6 для визначення суми матеріального збитку після ДТП та просив направити своїх представників 14.12.2017р. об 11 год. за адресою: Тернопільська область, Густинський район, с. Гримайлів, вул. Кривоноса, 64.

Також у розмір заявлених до стягнення збитків позивачем включено вартість втраченого під час ДТП дизельного палива на суму 9905,00 грн.

На підтвердження втрати дизельного палива в кількості 381 л. на суму 9905,00 грн. позивачем надано акт про втрату дизельного палива під час аварії від 05.12.2017р. та висновок експерта ОСОБА_4 відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.08.2018р. №609/18-22. Однак, акт про втрату дизельного палива складено в односторонньому порядку представниками позивача (ОСОБА_1, водієм ОСОБА_2 та ОСОБА_6В.). При цьому, зазначена в акті інформація про те, що 03.12.2017р автомобіль було заправлено до повного баку (600 л.). та під час аварії втрачено 381 л. дизельного палива на суму 9906,00 грн. не підтверджено належними та допустимими доказами, якими в даному випадку могли бути квитанції АЗС про заправлення автомобіля на відповідну дату тощо, докази на підтвердження втрати палива в кількості саме 381л. ( хто вимірював та в який спосіб).

Наданий позивачем висновок експерта ОСОБА_4 відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.08.2018р. №609/18-22 також не може бути доказом підтвердження втрати позивачем 381 л. дизельного палива вартістю 9906,00 грн., оскільки у вказаному висновку міститься посилання лише на акт позивача про втрату дизельного палива під час аварії, яка відбулася 04.12.2017р., який не є належним та допустимим доказом, щодо даних обставин.

Тому, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 9906,00 грн., визначених як вартість втраченого позивачем 381 л. дизельного палива.

Також позивачем заявлено до стягнення збитки в розмірі нарахованої та виплаченої заробітної плати, що становить 55997,28 грн., з яких сплачено єдиний соціальний внесок в розмірі 12319,40 грн.

При цьому, з поданням позову позивачем не було надано первинних документів на підтвердження понесення вказаних витрат.

Положеннями ч. ч. 2, 4, 5, 8-10 ст. 80 ГПК України встановлено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Позивачем через канцелярію суду 28.02.2019р. було подано клопотання про долучення до справи документів: фото по ремонту автомобіля НОМЕР_7; табель-наряд на заробітну плату; звіти по єдиному соціальному внеску. Однак при подані даних доказів позивач не обґрунтував неможливість їх подання разом з позовною заявою. Також не надано доказів на підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи. При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі від 17.12.2018р. в п. 6 резолютивної частини роз'яснено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подала, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, подані позивачем через канцелярію суду докази на підтвердження виплаченої заробітної плати та сплаченого єдиного соціального внеску у зв’язку з ремонтом пошкодженого транспортного засобу, з огляду на положення ст. 80 ГПК України, судом не приймаються.

З приводу поданого позивачем висновку експерта ОСОБА_4 відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.08.2018р. №609/18-22 щодо понесення позивачем витрат по оплаті праці по ремонту машини в розмірі 55997,28 грн., єдиного соціального внеску із нарахованої заробітної плати за ремонт автомобіля в розмірі 12319,40 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Тобто, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Метою оцінки є з'ясування можливості використання даного висновку як джерела фактів, на яких ґрунтується вирішення справи по суті, і водночас самих цих фактів як доказів. Як будь-які інші докази, висновок експерта оцінюється на предмет його допустимості, належності, достовірності та достатності для вирішення справи.

Враховуючи, що експертний висновок повинен оцінюватися судом сукупно з іншими доказами, зокрема, з первинними доказами щодо нарахування заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску у зв’язку з ремонтом пошкодженого в результаті ДТП автомобіля, які не були подані позивачем разом з позовною заявою, зазначений висновок експерта не може бути прийнятий судом в якості належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження понесених позивачем збитків в розмірі 55997,28 грн. (виплачена заробітна плата) та 12319,40 грн. (сплата єдиного соціального внеску).

При цьому, судом враховується, що згідно звіту №307 про визначення вартості матеріального збитку, вартість ремонтно-відновлювальних робіт включена у вартість відновлювального ремонту в розмірі 134696,89 грн., яку судом визнано правомірною та обґрунтованою.

Тому, у стягненні збитків в розмірі 55997,28 грн. (виплачена заробітна плата) та 12319,40 грн. (сплата єдиного соціального внеску) суд відмовляє у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

З приводу заявленої позивачем упущеної вигоди за період простою автомобіля НОМЕР_7 за період з 04.123.2017р. по 11.04.2018р. в розмірі 128693,00 грн., суд бере до уваги наступне.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦK України передбачено, що збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби відповідач не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний дохід.

Позивач на підтвердження заявлених до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди надав висновок експерта ОСОБА_4 відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.08.2018р. №609/18-22, договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ „Мрія Сервіс” від 01.06.2017р., на підставі якого позивач здійснював перевезення сільськогосподарських культур (згідно замовлення від 2006.2017р.), договір №17/08/6-17 на перевезення вантажу та надання транспорно-експедиціних послуг, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ „Наркевицький цукровий завод” від 17.08.2017р., відповідно до умов якого позивач здійснював перевезення цукрових буряків (згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг)), акти здачі-приймання робіт з 10.12.2017р. по 30.01.2018р., звіти по перевезенню з за період з 01.12.2017р. по 28.01.2018р.

Однак, зазначені докази не підтверджують завдання збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки свідчать про виконання позивачем своїх договірних зобов’язань за договорами перевезення після ДТП, але іншими транспортними засобами. Будь-які докази про невиконання позивачем своїх договірних зобов’язань за договорами про надання послуг з перевезення чи застосування до позивача штрафних санкцій у зв’язку з неналежним виконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов’язань за договорами укладеними з ТОВ „Мрія Сервіс” від 01.06.2017р. та ТОВ „Наркевицький цукровий завод” від 17.08.2017р. в матеріалах справи відсутні.

У поданому позивачем висновку експерта розрахунок упущеної вигоди здійснено за період з 04.12.2017р. по 11.04.2018р., незважаючи на те, що строк дії договору про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного з ТОВ „Мрія Сервіс” закінчується 31.12.2017р., а термін дії договору №17/08/6-17 на перевезення вантажу та надання транспорно-експедиціних послуг укладеного з ТОВ „Наркевицький цукровий завод” від 17.08.2017р. встановлено до 02.02.2018р.

Як було зазначено вище, висновок експерта оцінюється судом сукупно з іншими доказами, які в даному випадку спростовують завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 04.123.2017р. по 11.04.2018р. в розмірі 128693,00 грн.

Крім того, у висновку експерта ОСОБА_4 відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.08.2018р. №609/18-22 відсутня інформація про те, що він підготовлений для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, як передбачено у п. 5 ст. 101 ГПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача кошти за проведене дослідження пошкодженого транспортного засобу від 14.12.2017р. в розмірі 3000,00 грн. та кошти за висновок експерта за результатами економічного дослідження від 10.08.2018р. в розмірі 4976,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, дослідження пошкодженого транспортного засобу проводилися на підставі цивільно-правових угод укладених за ініціативою позивача з суб’єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (договір №150 на проведення оцінки майна) та ОСОБА_4 відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (договір №609/18-22 на проведення експертного економічного дослідження від 17.05.2018р.).

При цьому, у позові відсутнє матеріально-правове обґрунтування заявлених до стягнення грошових коштів (наприклад, обґрунтування їх стягнення в якості збитків, судових витрат, інше), тобто не визначено підстави щодо даних позовних вимог.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для відшкодування зазначених витрат з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується завдання позивачу матеріальних збитків в розмірі 134696,89 грн., що становить вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, який зазнав механічних пошкоджень в результаті ДТП, що сталася з вини водія відповідача.

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.).

Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливо лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2018р. по справі №910/20622/17.

Враховуючи, що на момент вчинення ДТП, ОСОБА_3, з вини якого сталася ДТП працював водієм ТОВ „Волочиськ-Агро” та виконував трудові обов'язки, саме відповідач повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як слідує із вищевикладеного, в діях водія відповідача наявні усі елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка – порушення Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, розмір збитків, який підтверджений звітом №307 про визначення вартості матеріального збитку, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і збитками – внаслідок ДТП, яка сталася з вини водія відповідача автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень, вина відповідача (водія), яка підтверджена постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 07.02.2018р. у справі №671/106/18.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення завданих збитків в розмірі 134696,89 грн., що становить вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, який зазнав механічних пошкоджень в результаті ДТП, що сталася з вини водія відповідача.

В решті позовних вимог суду відмовляє у зв’язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Волочиськ-Агро” (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Фридрихівська, 40, код ЄДРПОУ 33007668) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (48210, Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гримайлів, вул. Кривоноса, 63, ідентифікаційний код НОМЕР_8) 134696,89 грн. (сто тридцять чотири тисячі шістсот дев’яносто шість гривень 89 коп.) завданих збитків, 2020,45 грн. (дві тисячі двадцять гривень 45 коп.) витрат по оплаті судового збору, 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) витрат по оплаті послуг адвоката.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.256 ГПК України).

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 25.04.2019р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 4 прим.:

1 – до справи;

2 – позивачу - ФОП ОСОБА_1 (48210, Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гримайлів, вул. Кривоноса, 630)

3 – відповідачу – ТОВ „Волочиськ-агро” (31200, м. Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Фридриківська, 40) –

4 – третій особі - Моторне (транспортне) страхове бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8).

Всім рекомендованим з повідомленням