Ухвала суду № 81434992, 18.04.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 квітня 2019 року

м. Черкаси справа № 925/683/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора – Бутар В.С. за посвідченням, представників: першого позивача – ОСОБА_1 за довіреністю, другого позивача – не з’явився, першого відповідача – ОСОБА_2 директор за посадою, ОСОБА_3 адвокат, другого відповідача – ОСОБА_4, розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні господарського суду в м. Черкаси справу за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про визнання недійсними додаткових угод до договору поставки товару та стягнення 100147,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурором в інтересах держави в особі Черкаської міської ради та Департаменту освіти і гуманітарної політики Черкаської міської ради заявлено позов про:

- визнання недійсною додаткову угоду № 2 до договору поставки № 140 від 30.05.2017, укладену 11.07.2017 між департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" в частині збільшення ціни за одиницю наступного товару: апельсин, яблука свіжі, сухофрукти суміш (яблука, груші), морква, буряк, цибуля, перець, гарбузи, петрушка, капуста свіжа, капуста квашена, томатна паста, горошок зелений консервований, квасоля консервована, томати солоні, огірки солоні;

- визнання недійсною додаткову угоду № 8 до договору поставки № 140 від 30.05.2017, укладену 12.12.2017 між департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс";

- стягнення з ТОВ "Каштан-Плюс" надмірно сплачених бюджетних коштів в розмірі 100 147,01 грн.

У позові прокурор також просить господарський суд стягнути з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області сплачений нею при поданні позову судовий збір.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у задоволенні позову повністю, яке було залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018.

Постановою Верховного суду від 26.02.2019 рішення господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів у даній справі, суд касаційної інстанції вказав на те, що матеріали даної справи не містять доказів неможливості самостійного захисту інтересів держави Черкаською обласною радою та департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради як юридичною особою і органом, уповноваженими здійснювати у спірних відносинах відповідні функції, а також неналежності здійснення ними такого захисту.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Черкаської області справу передано у провадження судді Довганю К.І.

Ухвалою суду від 29.03.2019 справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 18 квітня 2019 р.

В обґрунтування позову прокурор вказав на те, що 30.05.2017 між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (далі - Замовник), Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (далі - Платник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан - Плюс" (далі - Постачальник) укладено договір поставки товару № 140, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ "Каштан-Плюс") зобов'язався поставити, а Платник в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язався прийняти й оплатити Постачальнику продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція за асортиментом та цінами, зазначеними у Специфікації Товару, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.1. договору).

Додатковими угодами № 2 від 11.07.2017 та № 8 від 12.12.2017 їх сторонами внесено зміни до договору поставки № 140 на підставі п.2,7) ч.4 ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі” сторонами досягнуто згоди про збільшення ціни одиниці товару, що закуповується за договором.

Прокурор вважає, що умовами договору поставки товару № 140 від 30.05.2017 його сторонами не було передбачено порядку зміни цін, які застосовуються в договорі про закупівлю на випадок зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. Це нібито не дозволяє вносити зміни до договору закупівлі і є порушенням п. 7 ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі".

На думку прокурора, відповідачі при укладенні додаткової угоди № 2 повинні були керуватися відомостями про індекс споживчих цін, які оприлюднює не Держстат України, а регіональне відділення Держстату України в Черкаській області за місцем знаходження постачальника по договору поставки товару № 140 ТОВ "Каштан-Плюс". Прокурор керується тим, що відомості Держстату України містять лише дані по групах продуктів (наприклад, овочі, фрукти в цілому), а відомості регіонального відділення Держстату містять більш детальні дані про різновиди фруктів-овочів всередині своєї групи і такі індекси споживчих цін є меншими, ніж індекс споживчих цін по групі в цілому.

Прокурор та представник від першого позивача заявлені вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові.

Відповідачі у відзивах на позов та їх представники в судовому засіданні заперечували проти заявлених вимог та просили суд провадження у справі закрити.

Представник від другого позивача в судове засідання не з’явився.

Сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» форми № 119.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, представників першого позивача та представників відповідачів господарський суд дійшов до висновку, що позов прокурора підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

30.05.2017 між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради проведені відкриті торги UA-2017-02-21-000045-b на закупівлю продуктів харчування, напоїв, тютюну та супутньої продукції Черкаського навчально - виховного об'єднання "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 36" з очікуваною вартістю предмету закупівлі 44831400,24 грн. за весь період дії договору.

Торги проведено відповідно до тендерної документації на закупівлю затвердженої протоколом засідання тендерного комітету № 33 від 27.02.2017 із змінами, затвердженими протокольним рішенням тендерного комітету від 20.03.2017 № 46.

Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан - Плюс" укладено договір поставки товару № 140, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ "Каштан-Плюс") зобов'язався поставити, а Платник в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язався прийняти й оплатити Постачальнику продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція за асортиментом та цінами, зазначеними у Специфікації Товару, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.1. договору).

Ціна договору становила 42 000 058,00 грн. з ПДВ. ( п. 3.2. договору).

Остаточний розрахунок за товар Платник мав здійснити шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу до 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару на умовах розділу 5 Договору ( п. 4.2 договору).

Договір вважається укладеним і вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін ( п. 10.1 договору).

П. 11.3 договору передбачені підстави зміни договору.

Додатковими угодами № 2 від 11.07.2017 та № 8 від 12.12.2017 сторонами були внесені зміни до договору поставки № 140 на підставі п.2,7) ч.4 ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі” та досягнуто згоди про збільшення ціни одиниці товару, що закуповується за договором.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлено Законом України “Про публічні закупівлі”.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

З викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У даній справі прокурор порушення інтересів держави обґрунтував тим, що предмет спору це правовідносини, пов’язані з використанням бюджетних коштів, які становлять суспільний інтерес, а невідповідність вказаних додаткових угод вимогам чинного законодавства (якщо така буде встановлена) такому суспільному інтересу не відповідає. Тому з урахуванням того, що розрахунки за Договором з урахуванням внесених до нього змін здійснювалися за рахунок місцевого бюджету, вказане вище свідчить про порушення інтересів Черкаської міської ради.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор визначив Черкаську обласну раду та Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивачів щодо захисту належним чином інтересів держави, невжиттям ними цивільно-правових заходів щодо оскарження договору.

Стосовно правильності визначення прокурором Черкаської обласної ради та Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд зазначає наступне.

Відповідно до Додатку 3 до рішення Черкаської міської ради від 16.12.2016 № 2-1515 «Про міський бюджет на 2017 рік» головним розпорядником коштів на надання дошкільної освіти є департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Рішенням Черкаської міської ради від 13.03.2018 № 2-3110 затверджено Положення про департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради в новій редакції, відповідно до якого департамент є юридичною особою, має самостійний баланс та розрахунковий рахунок, є головним розпорядником коштів, основними завданнями якого є реалізація політики у сфері освіти, контроль за використанням коштів місцевого бюджету.

Відтак, департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є органом, уповноваженим здійснювати повноваження в сфері управління бюджетними коштами та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Отже, прокурор правильно визначив Черкаську обласну раду та департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частиною першою статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин четвертої та п?ятої цієї статті Закону України "Про місцеве самоврядування" самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Саме лише посилання прокурора на нездійснення Черкаською обласною радою та департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради належним чином захисту інтересів держави, невжиття ними цивільно-правових заходів щодо оскарження спірного договору, не доводить наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах.

З огляду на викладене господарський суд дійшов до висновку, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави, а тому й немає підстав для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави означає про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, і є підставою для залишення такого позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний висновок щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

На підставі викладеного, керуючись ст. 226, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про визнання недійсними додаткових угод до договору поставки товару та стягнення 100147,01 грн. залишити без розгляду.

Ця ухвала набирає законної сили після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 25.04.2019

Суддя К.І. Довгань