Рішення № 81434510, 09.04.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/19/19

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання: Касюдик О.О.

розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Страхова Компанія "Скарбниця", вул. Саксаганського, 5, м.Львів,79000

до відповідача: Відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради, вул. Коперніка, 1, м.Тернопіль,46001

про cтягнення суми страхового відшкодування в розмірі 6 147 грн. 46 коп.

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_1 - представник ПАТ "Акціонерна Страхова Компанія "Скарбниця";

Відповідача: ОСОБА_2 адвокат; представник Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради.

Суть справи: Приватне акціонерне товариство акціонерна страхова компанія "Скарбниця" звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради про стягнення 6147,46 грн. суми страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем внаслідок страхового відшкодування страхового випадку ОСОБА_3 було сплачено 6 147,46 грн., оскільки, заподіяна дорожньо - транспортна пригода (страховий випадок) виникла з вини Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради (відповідального органу за стан доріг), керуючись ст. 228 ГК України, пп. "г" п. 38.1.2 ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно - правової діяльності власників наземних транспортних засобів", ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування", Приватне акціонерне товариство акціонерна страхова компанія "Скарбниця" просить відшкодувати йому суму виплачене страхове відшкодування.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28 січня 2019 року (суддя Шумський І.П.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/19/19 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21 лютого 2019 року.

08.02.2019 на адресу господарського суду Тернопільської області від Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради надійшов Відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами наявність у відповідача самого цивільного правопорушення і його склад, відтак, позов до задоволення не підлягає.

12.02.2019 р. суддею Шумським І.П. подано заяву про самовідвід.

Ухвалою господарського суду від 12 лютого 2019 року заяву судді Шумського І.П. про самовідвід у розгляді справи №921/19/19 – задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2019 головуючим суддею у справі №921/19/19 визначено суддю Сидорук А.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.02.2019 справу № 921/19/19 за позовом Приватного акціонерного товариства акціонерна страхова компанія "Скарбниця" до Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради про стягнення 6147,46 грн. суми страхового відшкодування - суддею Сидорук А.М. прийнято до свого провадження.

18.02.2019 від позивача по справі Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Страхова Компанія "Скарбниця" на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Розгляд справи 21 лютого 2019 о 10:20 год. не відбувся у зв’язку з перебуванням судді Сидорук А.М на лікарняному з 19.02.2019 по 22.02.2019 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.02.2019 повідомлено учасників процесу про те, що судове засідання по справі № 921/19/19 відбудеться 19 березня 2019 року о 11:00 год..

21 лютого 2019 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна Страхова Компанія "Скарбниця" надійшло клопотання №43 від 15.02.2019 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції шляхом доручення її проведення Шевченківському районному суду м. Львова / вул. Січових Стрільців, 12, м. Львів, 79000/. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.02.2019 було задоволено вищевказане клопотання. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Шевченківському районному суду м. Львова / вул. Січових Стрільців, 12, м. Львів, 79000/.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції 19.03.2019 позовні вимоги підтримав, просив про задоволення позову. При цьому представник позивача заявив суду, що ним подано всі можливі докази в обгрунтування заявлених вимог, а також про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції 19.03.2019 заперечив щодо позовних вимог. Разом з тим не заперечував про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/19/19 до судового розгляду по суті на 09 квітня 2019 о 16 год. 00 хв.

Дослідивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

22 червня 2016 між ПрАТ АСК «Скарбниця» та ОСОБА_3, смт.Микулинці Теребовлянського районну Тернопільської області був укладений Договір страхування транспортних засобів № 35/1401/АТ/16.

03 лютого 2017 о 21:15 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Renault Megane”, державний номерний знак НОМЕР_1 в м.Тернополі по вул..С.Будного в напрямку смт.Микулинці Теребовлянського районну Тернопільської області потрапив в яму, внаслідок чого застосував екстрене гальмування транспортного засобу, внаслідок чого водієм виявлено пошкодження переднього та заднього колеса з правого боку та бампера.

За наслідками вказаної події працівниками патрульної поліції складено Протокол БР 250349 за ч.4 ст.140 КУпАП.

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду від 11.05.2017 винним за порушення п.1.5. Правил дорожнього руху визначено ОСОБА_4 – головного інженера ТМШРБП «Міськшляхрембуд».

Як вбачається із Постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2017, відповідно до повідомлення ОСОБА_4, згідно посадової інструкції на головного інженера не покладено обов’язки щодо дотримання правил, норм, стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, при утриманні вуличної мережі м.Тернополя; данв обов’язки покладено на відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради, як балансоутримувача, а підрядна організація ТМШРБП «Міськшляхрембуд» здійснює будь-які роботи з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі м.Тернополя за замовленням відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2017 справу про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності закрито в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до Звіту № 425/17 від 21.02.2017 про оцінку автомобіля НОМЕР_2, складеного суб’єктом оціночної діяльності СПД ФОЛ ОСОБА_5 /Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 07.04.2005 № 2586; кваліфікаційне свідоцтво АК-ПК-ТЗ № 2366/, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, складає 6 147,46 грн.

22.02.2017 ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Страхова Компанія "Скарбниця" із заявою про виплату страхового відшкодування.

ПрАТ АСК «Скарбниця», розглянувши цей випадок, кваліфікувала його як страховий та на основі страхового акту № 05/к/17 виплатила страхове відшкодування у розмірі 6147,46 грн., про що свідчить платіжне доручення № 568 від 15.03.2017.

Як вбачається з позовної заяви, факт неналежного стану полотна підтверджується листом управління житлово-комунального господарства від 23.01.2017 № 157/15, де в якості додатку, наявний список доріг, де наявні глибокі вибоїни на проїзджій частині. Серед вказаного переліку зазначена вул..Будного та транспортна розв'язка Микулинецька-Будного, де і сталася дорожньо-транспортна пригода.

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Як зазначає позивач, ВГСУ при розгляді справи № 926/878/15 в Постанові від 15.03.2017 зазначив, що відповідальність за відшкодування збитків, завданих пошкодженням автомобіля в результаті ДТП внаслідок невідповідальності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинні нести органи місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст..224 Господарського кодексу4 України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно із ст..228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини.

Згідно із ст..993 ЦК України та ст..27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник абол інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної зпа завдані збитки.

Враховуючи наведені обставини, позивач просить заявлені позовні вимоги до Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради задовольнити в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листа Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради від 20.02.2017 № 85, вулиця С.Будного входить до складу об’їзної дороги м.Тернопіль та суміщається з ділянкою автомобільної дороги загального користування М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам»янка і знаходиться на балансі відділу технічного нагляду.

Відповідно до Положення про відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради /нова редакція/, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 30.04.2010р. № 5/34/84, відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради являється правонаступником всіх прав та обов’язків, які виникли внаслідок діяльності відділу технічного нагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об’єктами зовнішнього благоустрою та капітальним ремонтом, реконструкцією житлового фонду Тернопільської міської ради. Власником та засновником відділу є Тернопільська міська рада, яка діє від імені територіальної громади м.Тернополя. Засновник не відповідає за забовязаннями відділу, а Відділ в свою чергу не відповідає за зобов’язаннями засновника. Відділ створений при управлінні житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради. Підзвітний, підконтрольний засновнику, який координує його діяльність через уповноваженого заступника міського голови.

Відповідно до розділу 2 Положення про відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради, Відділ створений з метою забезпечення кваліфікованого, якісного ведення технічного нагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об’єктами благоустрою та капітальним ремонтом, реконструкцією житлового фонду, здійснення контролю за забезпеченням належного рівня благоустрою.

Згідно із розділом 3 Положення про відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради /нова редакція/, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 30.04.2010р. № 5/34/84, до Повноважень відділу входить:

- вимагати від підрядної організації, за виконанням робіт якої Відділ здійснює технічний нагляд, виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт;

- призупиняти виконання будівельно-монтажних робіт у разі виявлення відхилень від проектно-кошторисної документації та неякісного виконання робіт;

- приймати від підрядників об’єм виконаних робіт /акти виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та КБ-3/ з належною перевіркою відповідно до діючих державних будівельних норм, проекту та кошторисної документації, дефектних актів;

- ведення обліку обсягів прийнятих будівельно-монтажних робіт;

- здійснювати постійний контроль за якістю виконання робіт по об’єктах, на яких проводить технічний нагляд, оглядати та оцінювати результати виконаних робіт у тому числі прихованпихї і конструктивних елементів, перевіряти відповідність обсягів виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листа № 85 від 20.02.2017, № 27 від 23.01.2017, в січні 2017 року працівниками відділу технічного нагляду проведено обстеження проїзних частин вулиць і доріг міста на предмет наявності глибоких вибоїн та направлено лист управлінню житлово-комунального господарства, благоустрою та екології про необхідність проведення ремонту глибоких вибоїн на вулицях містах Тернополя, зокрема, на бул.Будного.

Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради у відповідь на даний лист звернулось з листом № 157/15 від 23.01.2017 до Начальника відділу ТМШРБП «Міськшляхрембуд» про термінове виконання робіт із ліквідації глибоких вибоїн відповідно до списку вказаного у даному зверненні, крім того, зазначено, що оплату гарантовано.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю та згідно із ст. 17 Закону управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

За приписами пп. 1, 4 ч. 1 ст. 21 Закону «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

В ч. 1 ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» визначено до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху віднесено:

— розробку програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;

— компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів;

— забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;

— забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;

— вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;

— термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

— своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості — невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

— організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Положеннями ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про дорожній рух» автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а згідно з ч. 1 ст. 24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

В п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, встановлено, що власники дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов’язані: своєчасно та якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об’єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити — невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об’єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об’єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно з п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом наведених законодавчих положень відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.

В силу приписів ст..1191 ГПК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Приписи ст. 1173 Цивільного кодексу України допускають обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, збитків та їх розміру, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками).

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов’язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу місцевого самоврядування та причинний зв’язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та вищенаведених законодавчих приписів, господарський суд дійшов висновку, що обов’язок по забезпеченню безпечних умов руху, транспортних засобів дорогами міст /селищ, сіл/, утримання вулиць і доріг /селищ, сіл/ покладений виключно на органи місцевого самоврядування.

Відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради відповідно до Положення створений з метою забезпечення кваліфікованого, якісного ведення технічного нагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об’єктами благоустрою та капітальним ремонтом, реконструкцією житлового фонду, здійснення контролю за забезпеченням належного рівня благоустрою.

На виконання своїх обов’язків, що підтверджується матеріалами справи, Відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради звертався з листами до Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології про необхідність проведення ремонту глибоких вибоїн на вулицях містах Тернополя, зокрема, на бул.Будного.

Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології в свою чергу зобов’язало підрядника ТМШРБП «Міськшляхрембуд» терміново виконати роботи із ліквідації глибоких вибоїн на вулицях, зазначених в переліку, зокрема, по вул..Будного та про проведену роботу проінформувати Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології.

Отже, на Відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради покладено обов’язок здійснювати технічний нагляд за ремонтом та утриманням /прибиранням/. Обов'язок утримувати та ремонтувати шляхово-мостове господарства покладається на інших осіб.

Доводи позивача щодо обґрунтованості cтягнення суми страхового відшкодування в розмірі 6 147 грн. 46 коп. у даній справі саме з Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради, вул. Коперніка, 1, м.Тернопіль ґрунтуються на листі Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради від 20.02.2017р. № 85, в якому зазначено, що вулиця С.Будного входить до складу об’їзної дороги м.Тернопіль та суміщається з ділянкою автомобільної дороги загального користування М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам»янка і знаходиться на балансі відділу технічного нагляду.

Суд спростовує доводи позивача з наступних підстав:

- Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування

можуть утворювати підприємства для утримання об’єктів благоустрою

державної та комунальної власності. У разі відсутності таких

підприємств органи державної влади та органи місцевого

самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних

засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об’єктів.

- Відповідно до Порядку проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України 23.09.2003 № 154 та зареєстрованого в Міністерстві України 12 лютого 2004р. за № 189/8788, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Конкурс проводиться згідно з Положенням про порядок конкурсного відбору підприємств з утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України 11.11.2005 N 160 ( z1460-05 ) та зареєстрованим в Мін'юсті України 6 грудня 2005 року за N 1460/11740.

- В силу приписів ст.ст.1029-1031 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.

- Матеріали справи не містять доказів укладення договору управління майном; доказів визначення Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради як балансоутримувача на конкурсних засадах; доказів передавання Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради шляхово-мостове господарство та вуличну мережу в господарське відання чи в оперативне управління.

В силу приписів вимог ст..ст.73,74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням встановлених судами обставин справи та вищенаведених законодавчих приписів, суд дійшов висновку, що позивачем в порядку ст.ст.73-86 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними та допустимими доказами, що заподіяна шкода завдана з вини працівників Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради; не доведено наявність цивільного правопорушення та його склад, відтак позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Страхова Компанія "Скарбниця" до Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради про cтягнення суми страхового відшкодування в розмірі 6 147 грн. 46 коп. є необґрунтованими та такими, що н6е підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.04.2019.

Суддя А.М. Сидорук