Рішення № 81434240, 25.04.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/35/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)

до відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський облагрохім" (65009, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 11, оф.36);

про 116 837,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 02.01.2019 року позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. №35/19) до відповідача - ОСОБА_2, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 21.09.2015р. в розмірі 116837,50 грн., з яких: 65000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 51837,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" обґрунтовує тим, що ТОВ „Одеський облагрохім" шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку від 21.09.2015р. приєднався до умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк", які разом із вказаною заявою в цілому складають кредитний договір, на підставі якого ТОВ „Одеський облагрохім" було надано кредитний ліміт в розмірі 130000,00 грн., однак товариство своєчасно та в повному обсязі кредитні кошти не повернуло, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість станом на 10.12.2018 у розмірі 341 179,36 грн. При цьому, позивач зазначає, що 22.09.2015р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поруки №POR1442920948266, відповідно до якого останній поручився перед позивачем за виконання товариством зобов'язань за відповідним кредитним договором, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року було відкрито провадження у справі №916/35/19 в порядку спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання на 27.03.2019 року. Крім того, даною ухвалою суду, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський облагрохім".

У судових засіданнях від 27.03.2019 року та від 15.04.2019 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 15.04.2019 року та 25.04.2019 року відповідно.

Представник позивача у судовому засіданні від 25.04.2019 року заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач - у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав, однак, повідомлявся на повідомлену суду адресу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідках поштової установи „Інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення", суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа - ТОВ „Одеський облагрохім" про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 27.03.2019 року, у судові засідання не з'являвся будь-яких пояснень по суті справи не надав.

В судовому засіданні 25.04.2019 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, яке буде складено 25.04.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 21.09.2015 р. ВАТ „Одеський облагрохім", правонаступником прав та обов'язків якого є ТОВ „Одеський облагрохім" було подано до ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг б/н, згідно з якою відповідач приєднався і погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, викладених в „Умовах та правилах надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет www.pb.ua.

Вказана заява, подана ТОВ „Одеський облагрохім" 21.09.2015 р. до АТ КБ "Приватбанк", підписана відповідачем електронним цифровим підписом в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 (а.с. 16 з оборотом).

Пунктом 3.2.1.1.16 Умов передбачено, що під час укладання договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод, таким чином, прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

З аналізу вказаних положень, судом встановлено, що ТОВ „Одеський облагрохім", підписавши, вказану заяву, тим самим взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору банківського обслуговування.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зміст укладеного договору дає підстави вважати його і договором приєднання. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Зі змісту заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг вбачається, що ТОВ „Одеський облагрохім" надало згоду на ведення з АТ КБ "Приватбанк" документообігу, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

За приписами ч. 2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З правового аналізу умов укладеного шляхом підписання відповідачем 21.09.2015р. заяви про приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір банківського обслуговування б/н від 21.09.2015 р. є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, правовідносини сторін за яким регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі - Умови) та Тарифами банку, які розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частинами 1 і 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України унормовано, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Статтею 1069 Цивільного кодексу України визначено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, умови кредитування рахунку ТОВ „Одеський облагрохім" передбачені пунктом 3.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., яким, зокрема, встановлено вид та мету надання кредиту (п. 3.2.1.1.), порядок його видачі та погашення (п. 3.2.1.1.3.), умови щодо визначення кредитного ліміту (п.п. 3.2.1.1.5 - 3.2.1.1.7), строк користування кредитом (п. 3.2.1.1.8.), порядок розрахунку та сплати процентів за користування кредитом (п. 3.2.1.4.), права та обов'язки сторін (п. 3.2.1.2), відповідальність сторін (п. 3.2.1.5) тощо.

Проаналізувавши наведені умови кредитування, суд вважає, що укладений 21.09.2015 року договір є договором банківського обслуговування, який містить всі істотні умови договору, передбачені вимогами чинного законодавства для кредитних договорів.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України договір б/н від 21.09.2015 р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). Відповідно до п. 3.2.1.1.3 вказаних Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов визначено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - „Угода").

Згідно п. 3.2.1.1.6 вказаних Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Як встановлено судом, відповідно до укладеного 21.09.2015р. договору банківського обслуговування позивач зобов'язався надавати клієнту кредитні кошти в межах суми встановленого кредитного ліміту, а ТОВ „Одеський облагрохім", як клієнт зобов'язався повернути ПриватБанку отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію (винагороду) в строки та в розмірі, визначеному в п.п. 3.2.1.4.1.1.-3.2.1.4.1.3., 3.2.1.4.4. Умов та Правил надання банківських послуг, а також виконувати інші зобов'язання, що передбачені Умовами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 21.09.2015р. виконав в повному обсязі, оскільки на виконання умов вказаного договору позивачем було встановлено ТОВ „Одеський облагрохім" кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в межах 130000 грн., а потім зменшився до 65000 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по зазначеному рахунку (а.с.33-34),яким ТОВ „Одеський облагрохім" почало користуватися з 25.09.2015р.

Наявна в матеріалах справи виписка з поточного рахунку НОМЕР_2 свідчить про те, що за класами вказаний рахунок класифікується як рахунок класу 2600.

Відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280 визначено, що призначення рахунку класу 2600 є відображення наданих кредитів овердрафт. За дебетом цього рахунку проводяться надані кредити овердрафт, а за кредитом цього рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, а також відображаються залишки кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Наданий ТОВ „Одеський облагрохім" кредит за договором від 21.09.2015р. за своєю правовою природою є позикою овердрафт.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Так, згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30-5/7021 від 09.12.2003 року кредитове сальдо поточного рахунку, що утворюється за позикою овердрафт відображається на підставі виписки з банку кредитного рахунку.

Отже, надана позивачем до суду виписка з поточного рахунку НОМЕР_2 є належним доказом перерахування банком кредитних коштів ТОВ „Одеський облагрохім" силу вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 розділу 3.2.1.4 умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Так, пунктом 3.2.1.4.1.1 Умов встановлено, що за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

Пунктом 3.2.1.4.1.2 Умов визначено, що за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних. За сумами кредиту , отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три) % річних.

Згідно п. 3.2.1.4.1.3 Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (пятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості

В п. 3.2.1.4.1.4 Умов визначено, що під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Згідно розрахунку заборгованості (а.с.12 з оборотом), здійсненого позивачем за договором банківського обслуговування б/н від 21.09.2015р., враховуючи те, що ТОВ „Одеський облагрохім" у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом, станом на 10.12.2018р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 65000,00 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 51837,50 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим, за результатами розгляду справи судом встановлено, що ТОВ „Одеський облагрохім" порушив виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 21.09.2015р., а саме у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідачем та третьою особою, згідно приписів ст.ст. 73-74 ГПК України, суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 65 000грн., по відсоткам за користування кредитом у сумі 51837,50 грн. є обґрунтованими.

Як встановлено судом, 22.09.2015р. між ОСОБА_2 (поручитель) та АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) було укладено договір поруки №POR1442920948266 (надалі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ „Одеський облагрохім" (боржник) за угодами приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.1 "Кредит ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (далі Угода 1) по сплаті: процентної ставки за користування кредитом за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 Угоди 1 - 33,0% річних; за період користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.1.3 Угоди 1 - 66,0% річних; кредиту в розмірі 130000,00 грн.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1"та „Угодою-2" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п.п. 2.1.2 договору поруки, у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1.1 цього договору. Кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2", незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що 09.12.07.2018р. за №50922ODB0S0M6 позивач направив іншим учасникам справи повідомлення про наявність заборгованості.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" та щодо стягнення з відповідача 65000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 51837,50 грн. - заборгованість за відсотками.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; поштова адреса: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570)

65000/шістдесят п'ять тисяч/грн. заборгованості за кредитом, 51837/ п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять сім /грн. 50 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 квітня 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська