Рішення № 81434210, 25.04.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 рокуСправа № 912/347/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 912/347/19

за позовом Селянського фермерського об'єднання "Агат", 28510, Кіровоградська обл., Долинський район, с. Варварівка

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області , 25030, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_2 районної державної адміністрації (28500, Кіровоградська обл., м.Долинська, вул. Соборності України, 28)

- Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (Кіровоградська обл., Долинський р-н, с. Варварівка, вул. Леніна, 3).

про визнання укладеною додаткової угоди,

за участю представників:

від позивача - адвокат ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги від 28.11.2017р.; ордер серії КР № 74854 від 13.02.2019р.

від відповідача, 3-х осіб - участі не брали;

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського фермерського об'єднання "Агат" до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 16 січня 2008 року, що укладений між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та селянським (фермерським) об'єднанням "Агат" та зареєстрований у Долинському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 23 січня 2008 року вчинено запис за № 040837000002, у редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою, у визначеному законом порядку скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, звернувшись до відповідача у встановленому законом порядку з відповідними листами, однак, відповідач не вчинив будь-яких дій на підписання додаткової угоди та продовження терміну дії договору.

Ухвалою від 12.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/347/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.03.2019 на 12:00 год, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 районну державну адміністрацію та Варварівську сільську раду Долинського району Кіровоградської області.

06.03.2019 господарський суд розпочав підготовче засідання.

Відповідач та треті особи участь повноважних представників в підготовчому засіданні 06.03.2019 не забезпечили, хоча належним чином повідомленні про дату час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин або без дотримання вказаних вище вимог, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Ухвалою від 06.03.19 закрито підготовче провадження у справі № 912/347/19. Справу №912/347/19 призначено до судового розгляду по суті на 03.04.2019 о 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 03.04.19, не відбулось у зв'язку з тим, що суддя Макаренко Т.В., в провадженні якої перебуває дана справа з 29.03.19 по 05.04.19 включно була тимчасово непрацездатна.

Крім того, відповідного до наказу голови суду № 13 від 22.03.2019 в період з 07 по 12 квітня 2019 року суддя Макаренко Т.В. перебувала у відрядженні по підготовці суддів окружних господарських судів в Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України в м. Дніпро.

Після усунення обставин, внаслідок яких судовий розгляд даної справи не відбувся, господарський суд ухвалою від 15.04.19 призначив судовий розгляд справи № 912/347/19 на 25.04.19 о 14:00 год.

Господарський суд враховує, що 10.04.19 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, серед яких, зокрема, відзив на позовну заяву.

Клопотання містить посилання на ч. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідач посилається на те, що 20.03.19 звільнився з посади його представник ОСОБА_4 , яка була відповідальною за ведення даної справи. ОСОБА_1 управлінням, після вивчення матеріалів справи, було встановлено неякісне наповнення справи необхідними документами та доказами, які мають суттєвий вплив для винесення об'єктивного рішення по справі.

Позивачем подано заперечення проти клопотання відповідача від 17.04.19 із вимогою відмовити у його задоволенні.

Розглянувши вказане клопотання, господарський суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі отримана відповідачем 15.02.19. Таким чином, останній мав строк для подання відзиву на позовну заяву та інших доказів - до 04.03.19.

У вказаний строк відзив на позов та інші документи відповідачем до матеріалів справи подано не було.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу визначено умови та порядок поновлення та продовження процесуальних строків. Однак, відповідні клопотання відповідачем не заявлялись.

Частиною 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок дій учасника справи у випадку, якщо певний доказ (докази) не можуть бути подані у встановлений строк. Однак, вказані дії відповідачем вчинено не було.

Відповідач є юридичною особою, не обмежений у виборі своїх представників та може мати декілька представників одночасно, звільнення одного із представників відповідача не впливає на його права та обов'язки як учасника судового процесу.

Відтак, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача від 09.04.19, а додані до нього документи, зокрема, відзив на позов, не приймаються судом до розгляду.

У судовому засіданні 25.04.19 приймав участь представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач, треті особи правом на участь своїх представників у засіданні суду не скористались, хоча є належним чином повідомленими про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статею.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу по суті у судовому засіданні 25.04.19 за відсутності представників відповідача та третіх осіб та за наявними матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2008 р. між ОСОБА_2 РДА, як Орендодавцем, та СФО "Агат", як Орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає на підставі розпорядження № 506-р від 04.06.2007 в строкове платне користування земельну ділянку сільськогоподарського призначення, яка знаходиться на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 132,22 га, в тому числі - рілля - 132,22 га.

Сторонами погоджено істотні умови договору оренди земельної ділянки.

Так, зокрема, встановлено, що Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір підписано Орендодавцем та Орендарем, скріплено круглими печатками сторін Договору та зареєстровано у Долинському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 23 січня 2008 року вчинено запис за № 040837000002.

Земельну ділянку передано на підставі акту приймання-передачі від 23.01.18.

При розгляді справи господарський суд враховує наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Нормами частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодизації, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Дергеокадастру.

Положеннями статті 770 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.

Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі, що отримана СФО "Агат" в оренду за Договором, стало ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За змістом статтей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У справі, що розглядається, пунктом 43 Договору передбачено, що Договір набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, перебіг строку дії Договору розпочався після його реєстрації та закінчувався 23.01.2018.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.17 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк шляхом укладення додаткової угоди.

До вказаного листа позивачем було додано проект додаткової угоди із зазначенням про поновлення договору оренди землі на той самий строк - 10 років, та на тих самих умовах.

Відповідач листом-повідомленням № С-22839/0-16760/0/6-17 від 21.12.17 повідомив про необхідність узгодження істотних умов договору, для чого запропонував надати ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області інформацію щодо наявної розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки землі (витяг з нормативної грошової оцінки), агрохімічний паспорт поля та належні докази на підтвердження своєчасної сплати орендної плати (квитанції, платіжні доручення) за період дії договору.

Листом-повідомленням від 28.12.17 № С-22839/0-171-7/0/6-17 відповідач повідомив, що оскільки позивачем не вчинено необхідних дій, про які йшла мова у листі № С-22839/0-16760/0/6-17 від 21.12.17, він заперечує у поновленні дії договору оренди землі на новий строк.

Позивач листом-повідомленням від 03.01.18 повторно звернувся для відповідача про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк шляхом укладення додаткової угоди.

До вказаного листа позивачем було додано проект додаткової угоди із зазначенням про поновлення договору оренди землі на той самий строк - 10 років, та на тих самих умовах, а також усі документи, що витребовувались відповідачем відповідно до листа № С-22839/0-16760/0/6-17 від 21.12.17.

Листом повідомленням № С-45/0-318/0/17-18 від 25.01.18 відповідач повідомив про прийняте ним заперечення у поновленні договору оренди землі, викладене у листі повідомленні від 28.12.17 № С-22839/0-171-7/0/6-17.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, наявні всі умови для поновлення терміну дії Договору оренди на новий строк, однак відповідач перешкоджає позивачу в реалізації його прав землекористувача. Правовою підставою заявлених позивних вимог позивачем зазначено ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Господарський суд враховує, що спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі", яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 договору оренди земельної ділянки від 16.01.2008 передбачено, що орендар має право на продовження дії цього договору на новий термін переважно перед іншими орендарями.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки завчасно, ще 28.11.2017 звернувся до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням щодо продовження терміну дії договору оренди, приклавши проект додаткової угоди до нього.

Отже, орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору оренди землі від 16.01.2008, як це передбачено його умовами та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В свою чергу, відповідач після отримання листа позивача зобов'язаний був відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем листом № С-22839/0-16760/0/6-17 від 21.12.17 запропоновано позивачеві подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів, зокрема, технічну документацію, витяг з нормативної грошової оцінки тощо.

Суд зазначає, що законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах (вказаний висновок наведено у постанові Верховного суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

В свою чергу відповідач, як вбачається з матеріалів справи, безпідставно ухилився від розгляду звернення позивача по суті, зазначивши про необхідність подачі документів відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів. Проте, як вбачається з матеріалів справи, до листа-повідомлення від 28.11.17 позивачем прикладено проект додаткової угоди. При цьому відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до листа повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар має прикласти проект Додаткової угоди, обов'язку подання будь-яких інших документів Законом України "про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами не встановлено.

Таким чином, суд вважає встановленим факт добросовісного виконання позивачем як орендарем умов укладеного договору оренди земельної ділянки та вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у процесі звернення до відповідача з повідомленням про намір поновити договір оренди земельної ділянки.

В той же час, бездіяльність відповідача при розгляді вказаного листа-повідомлення, на переконання господарського суду, є неправомірною.

Під час розгляду справи судом встановлено, що докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку договору оренду землі - відсутні, у зв'язку з чим, позивач за відсутності своєчасних заперечень відповідача продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди.

Більш того, як уже було зазначено судом, орендодавець в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту звернення відповідача із відповідним позовом до суду або у позасудовому порядку з вимогами до СФО "Агат" звільнити займану земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи безпідставність листа № С-22839/0-16760/0/6-17 від 21.12.17 та від 28.12.17 № С-22839/0-171-7/0/6-17, який базується на попередньому безпідставному листі і також суперечить нормам чинного законодавства, та ухилення відповідача від прийняття рішення щодо поновлення договору оренди землі чи переходу до процедури узгодження істотних умов договору, судом встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, оскільки таке рішення, як вбачається з матеріалів справи, орендарем не було прийнято, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі.

Відтак, встановивши, що орендарем дотримано процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Господарський суд враховує, що листом-повідомленням № С-22839/0-16760/0/6-17 від 21.12.17 відповідачем запропоновано позивачу надати ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області інформацію щодо наявного витягу з нормативної грошової оцінки, витяг з Державного земельного кадастру, агрохімічний паспорт поля, належні докази на підтвердження своєчасної сплати орендної плати (квитанції, платіжні доручення) за період дії договору.

Усі витребувані докази було надано позивачем разом із листом-повідомленням від 03.01.18, хоча їх надання і не вимагається вимогами чинного законодавства.

Враховуючи викладене, на переконання господарського суду листи відповідача № С-22839/0-16760/0/6-17 від 21.12.17 та від 28.12.17 № С-22839/0-171-7/0/6-17 та № С-45/0-318/0/17-18 від 25.01.18 не впливають на реалізацію позивачем права на поновлення договору оренди землі в порядку норм ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Отже, на думку суду, позивачем дотримано передбаченої ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" процедури, необхідної для поновлення договору на новий строк, натомість у листах-повідомленнях № С-22839/0-16760/0/6-17 від 21.12.17 та від 28.12.17 № С-22839/0-171-7/0/6-17 та № С-45/0-318/0/17-18 від 25.01.18 відповідач неправомірно послався на надумані підстави для ухилення від поновлення договору оренди землі.

Таким чином суд наголошує, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Господарський суд вважає, що недобросовісна поведінка ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як Орендодавця за Договором, яка полягає у невиконанні відповідачем установленого ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути лист-повідомлення ТОВ "Горизонт-Агро" та не повідомлення позивача про прийняття рішення про заперечення в поновленні Договору, надало позивачеві законні сподівання та правомірні очікування вважати поновленим відповідний Договір.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, саме на ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як на державному органі, лежить обов'язок належного дотримання процедури розгляду питання, пов'язаного з поновленням договору оренди земельної ділянки, яка відноситься до державної власності.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості закону", яким передбачається втручання у права особи основоположні свободи. Так, у рішенні від 10.12.2009 у справі "Михайлюк та Петров проти України" зазначено: "Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачити його наслідки для себе, а також це законодавством повинно відповідати принципу верховенства права (рішення "Полторацький проти України" від 29.04.2003).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку. Відтак, беручи до уваги законодавчі приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договорів оренди землі, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, не спростування цих фактів відповідачем, враховуючи свавільне ухилення відповідачем від виконання приписів ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суд дійшов висновку відновити порушене право позивача на поновлення спірного договору оренди землі від 16.01.2008 шляхом укладання відповідної додаткової угоди у редакції, наведеній позивачем у проекті додаткової угоди, що направлявся відповідачеві разом із листом-повідомленням від 28.11.17 та повторно 03.01.18.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги у даній справі задовольняються судом у повному обсязі.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Згідно з частиною 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 12.02.2019, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 16 січня 2008 року, що укладений між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та селянським (фермерським) об'єднанням "Агат" та зареєстрований у Долинському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 23 січня 2008 року вчинено запис за № 040837000002, у наступній редакції:

Додаткова угода

про поновлення договору оренди землі від 16 січня 2008 року,

зареєстрованого у Державному реєстрі земель 23 січня 2008 року за № 040837000002

м. Кропивницький "___" ______ 2017 року

Орендодавець - ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ 39767636) в особі ___, що діє на підставі ____, з однієї сторони, та Орендар - Селянське (фермерське) об'єднання "Агат" (код за ЄДРПОУ 23684484) в особі голови ОСОБА_6, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, керуючись частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" уклади цю додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 16 січня 2008 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 23 січня 2008 року за № 040837000002, на наступних умовах:

1. Поновити договір оренди землі від 16 січня 2008 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 23 січня 2008 року за № 040837000002, на той самий строк - на 10 (десять) років, і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором оренди землі від 16 січня 2008 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 23 січня 2008 року за № 040837000002.

2. Інші умови договору оренди землі від 16 січня 2008 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 23 січня 2008 року за № 040837000002, не порушені даною додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі 16 січня 2008 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 23 січня 2008 року за № 040837000002, та набуває чинності після державної реєстрації права оренди. Ця додаткова угода укладена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який здійснив державну реєстрацію поновлення права оренди.

Реквізити сторін

Орендодавець: Орендар:

ОСОБА_5 управління Держгеокадастру Селянське (фермерське) об'єднання "Агат",

у Кіровоградській області

25030, Кіровоградська область, 28510, Кіровоградська область,

м. Кропивницький, Долинський район,

вул. Академіка Корольова, 26 с. Варварівка;

Код за ЄДРПОУ 39767636 код за ЄДРПОУ 23684484

_______ ОСОБА_5 ОСОБА_6

М.П. (підпис) М.П. (підпис)

Стягнути з ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, і.к. 39767636) на користь Селянського фермерського об'єднання "Агат" (28510, Кіровоградська обл., Долинський район, с. Варварівка, і.к. 23684484) судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Примірники рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення СФО "Агат" (28510, Кіровоградська обл., Долинський район, с. Варварівка), ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26), ОСОБА_2 РДА (28500, Кіровоградська обл., м. Долинська, вул. Соборності України, 28) та Варварівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області (Кіровоградська обл., Долинський р-н, с. Варварівка, вул. Леніна, 3).

Повне рішення складено 26.04.19.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.