Рішення № 81434111, 19.04.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/96/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників:

від позивача: Пояркова О.В. (на підставі ордеру);

від відповідача: Якових Є.В. (на підставі довіреності);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" (65005, Одеська обл., м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Мельницька, буд. 30 В);

до відповідача: Підприємства "Томатекс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65045, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, просп. Олександрівський, буд. 5)

про стягнення 484573,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 14.01.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет" (надалі - ТОВ „Паритет") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Підприємства "Томатекс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - Підприємство "Томатекс" у вигляді ТОВ), в якій просив суд стягнути з відповідача 484 573,76 грн., з яких: 445 165,76 грн. - основна заборгованість та 39 408,00 грн. - 3% річних, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між ТОВ „Паритет" та Підприємством "Томатекс" у вигляді ТОВ укладено договір №20/07-А/09 від 20.07.2009р., згідно умов якого ТОВ „Паритет" протягом 2012-2014рр. були виконані підрядні роботи на загальну суму 944183,30 грн., між тим, відповідач свої зобов'язання у частині оплати не виконав належним чином, а саме за фактично виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2019 року, за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/96/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.02.2019 року.

У судовому засіданні від 11.02.2019 року судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, на 18.03.2019 року.

11.03.2019 року до суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи вх. ГСОО №4692/19, зазначене клопотання було задоволено судом та відповідні документи долучені до матеріалів справи.

13.03.2019 року до суду від відповідача надійшла заява про застосування наслідків пропуску позовної давності вх. ГСОО №2-1124/19, згідно якої відповідач, посилаючись на умови додаткової угоди №5 до договору №20/07-А/09, а саме щодо строку виконання зобов'язання Підприємством "Томатекс" у вигляді ТОВ, зазначає, що позивачем з урахуванням приписів ч. 1 ст.264 ЦК України строк позовної давності по сплаті залишку заборгованості сплив 18.11.2018 року, тоді як позов подано 14.01.2019 року, тобто з пропуском позовної давності, з огляду на що відповідач просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

15.03.2019 року до суду від позивача надійшли заперечення вх. ГСОО №5114/19, згідно яких позивач не погоджується з позицією відповідача щодо пропуску ТОВ „Паритет" строку позовної давності для звернення з відповідним позовом до суду, посилаючись на те, що за умовами додаткової угоди №5 до договору №20/07-А/09, відповідач мав погасити залишок заборгованості з урахування останнього платежу, до 16.01.2016 року. За таких обставин позивач наполягає, що строк позовної давності ним не пропущений та відсутні підстави для застосування наслідків пропуску позовної давності у даній справі.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року, в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, строк підготовчого провадження було продовжено на 15 днів.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 03.04.2019 року.

22.03.2019 року до суду від позивача надійшли заперечення вх. ГСОО № 5623/19, згідно яких він, зокрема, вважає, що подана відповідачем заява про застосування наслідків пропуску позовної давності є такою, що направлена на уникнення від обов'язку виконати свої договірні зобов'язання перед позивачем. При цьому, позивач стверджує, що довідалося щодо порушення свого права тільки після 16.01.2016 року, тобто після спливу 60 календарних днів після повної сплати суми зазначеної у п. 2 додаткової угоди №5, отже, за думкою позивача він звернувся з відповідним позовом у межах трирічного строку позовної давності.

У судовому засіданні від 03.04.2019р. судом було оголошено перерву у розгляді справи до 11.04.2019 року.

10.04.2019 року до суду від позивача надійшла заява про визнання поважною причину пропуску строку позовної давності вх. ГСОО №7126/19, згідно якої позивач посилається на проведення службового розслідування, за результатами якого встановлено невірне визначення юристом дати подання позовної заяви до відповідача та визначення строку позовної давності.

У судовому засіданні від 11.04.2019р. судом було оголошено перерву у розгляді справи до 16.04.2019 року.

16.04.2019 року до суду відповідачем був наданий письмовий виступ представника у судових дебатах вх. ГСОО №7610/19, згідно якого просив суд у позові відмовити в повному обсязі, при цьому свою позицію обґрунтовував пропуском строку позовної давності позивачем у даній справі, виходячи із змісту додаткової угоди №5.

У судовому засіданні від 16.04.2019р. судом було оголошено перерву у розгляді справи до 19.04.2019 року.

У судовому засіданні від 19.04.2019 року позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні від 19.04.2019 року проти позову заперечував та просив суд у задоволені даного позову відмовити.

В судовому засіданні 19.04.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено сторонам, що повне рішення буде складено 25.04.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено матеріалами справи, 20.07.2009 року між Підприємством "Томатекс" у вигляді ТОВ (замовник) та ТОВ „Паритет" (підрядник) укладено договір підряду №20/07-А/09 (надалі - договір) (а.с. 16-21), згідно умов якого підрядник прийняв на себе зобов'язання на свій ризик виконати за завданням замовника та у відповідності до умов даного договору роботи по влаштуванню: огороджувальних перил з алюмінієвого профілю на об'єкті замовника - багатофункціональний берегозахісний комплекс із рятувальною станцією та туристично-дайвінговим центром» за адресою: м. Одеса, вул. Червоні зорі, 2а, а замовник зобов'язався передати підряднику фронт робіт, прийняти та сплатити якісно виконані роботи в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 3.5 договору, приймання виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін, шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (КБ-3, КБ-2в), які мають бути надані замовнику підрядником протягом 5 днів по закінченню робіт з певного етапу монтажу, згідно з чергою етапів, зазначених в додатку №5 до договору. Замовник в свою чергу повинен підписати відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 робочих днів, або надати підряднику мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт.

Згідно з п. 4.1 договору, попередньо загальна договірна ціна огороджувальних перил, що виготовляються за даним договором, складає 2 569 613,44 грн. у т.ч. ПДВ, що еквівалентно 235 982,50 Євро (по курсу НБУ + 1% на 20.07.2009 - 1 088,90 грн. за 100 Євро).

Відповідно до п.п. 4.3.1 договору, замовник здійснює оплату за матеріали і роботи з виготовлення та доставки перил відповідно до Графіка фінансування матеріалів і робіт з виготовлення та доставки виробів на об'єкт (додаток №4 до договору). Оплата за виконані роботи по монтажу перил здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання Актів виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3, якими закриваються роботи з певного етапу монтажу перил, зазначеному в додатку №5 до цього договору.

За умовами п. 4.4 договору, оплата за матеріали і роботи за виготовлення огороджувальних перил здійснюються замовником в національній валюті України за курсом Євро до гривні України, встановленому НБУ, + 1% на день відповідної оплати. Оплата за роботи по установці огороджувальних перил здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до п. 6.2.1 договору, за порушення строків оплат за виконувані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Згідно з п. 6.2.2 договору, за порушення строків оплат за виконувані роботи більш ніж на 30 календарних днів замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. Сплата зазначеного штрафу здійснюється за вимогою підрядника.

За умовами п. 10.1 даний договір набирає законної сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених даним договором. Всі зміни та доповнення до даного договору укладаються в письмовій формі та оформлюються додатковими угодами, які після підписання стають невід'ємною частиною даного договору. Всі додатки до даного договору підписуються та скріплюються печатками сторін, та є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно графіку фінансування матеріалів та робіт з виготовлення огороджуючих перил, що є додатком № 4 до договору №20/07-А/09 (а.с. 31) останній етап робіт, має бути оплаченим по 31.12.2009 року, загальна сума платежів становить 2 569 613, 52 грн., що еквівалентно 235 982,50 Євро.

23.04.2010 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду №1 до договору №20/07-А/09 (а.с. 33), згідно з якою відповідач в доповнення до зобов'язань підрядника, передбачених п. 1.1 договору, зобов'язався виконати роботи з підготовки залізобетонних конструкцій перекриття до монтажу огороджувальних перил з алюмінієвого профілю на об'єкті замовника, а замовник зобовязався прийняти виконані роботи і оплатити їх на умовах даної додаткової угоди №1 до договору №20/07-А/09 від 20.07.2009 р.

Відповідно до п.3 додаткової угоди №1, договірна ціна робіт, передбачених даною додатковою угодою, визначена на підставі кошторису (додаток №2) та складає 100 000 грн. у т.ч. ПДВ.

Згідно з п.4 додаткової угоди №1, оплата за цією додатковою угодою здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника в наступному порядку: аванс у розмірі 80% від загальної договірної ціни даної додаткової угоди замовник оплачує протягом 3 банківських днів з дня підписання даної додаткової угоди; наступна оплата за виконані роботи за даною додатковою угодою здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт (КБ-2в) та довідок (КБ-3).

05.08.2010 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду №2 до договору №20/07-А/09 (а.с.40), згідно з якою в зв'язку з зміною зовнішнього вигляду огороджувальних перил із алюмінієвого профілю, відповідач зобов'язався виконати роботи з гнуття алюмінієвого поручня перил загальною довжиною 575 м/п за договірною ціною робіт -119800,00 грн., а замовник зобов'язалося прийняти виконані роботи і оплатити їх на умовах даної додаткової угоди №2 до договору №20/07-А/09 від 20.07.2009р.

Згідно з п. 5 додаткової угоди №2 до договору № 20/07-А/09 від 20.07.2009р., оплата за цією додатковою угодою здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника в наступному порядку: аванс в розмірі 50% від загальної договірної ціни даної додаткової угоди замовник сплачує протягом 5 банківських днів з дня підписання даної додаткової угоди; наступна оплата за виконані за даною додатковою угодою здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дня підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, які є підставою для проведення розрахунків за виконані підрядником роботи.

14.02.2011 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду №4 до договору №20/07-А/09 (а.с.49-50), згідно з якою в додаток до зобов'язань підрядника, передбачених п. 1.1 договору №20/07-А/09 від 20.07.2009р., підрядник зобов'язався виконати додаткові роботи з виготовлення та влаштування огороджувальних перил з алюмінієвого профілю, попередньою довжиною 350 м.пг. на покрівлі об'єкта замовника (багатофункціональний берегозахісний комплекс із рятувальною станцією та туристичним дайвінговим центром в районі 10-ї станції Великого Фонтану за адресою: м. Одеса, вул. Червоні зорі, 2а, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та сплатити їх на умовах даної додаткової угоди №4 до договору №20/07-А/09 від 20.07.2009р.

За умовами п. 6 додаткової угоди №4 від 14.02.2011р. до договору №20/07-А/09 від 20.07.2009р., загальна попередня договірна ціна робіт, передбачених даною додатковою угодою, складає 302 750 грн. у т.ч. ПДВ.

Згідно з п. 7 додаткової угоди №4 до договору № 20/07-А/09 від 20.07.2009р., оплата за цією додатковою угодою здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника в національній валюті України (гривні), в наступному порядку: аванс в розмірі 50% від загальної попередньої договірної ціни, зазначеної п. 6 даної додаткової угоди, замовник сплачує виключно на матеріали необхідні для виконання робіт за цією додатковою угодою, після підписання сторонами даної додаткової угоди.; подальша оплата за виконувані роботи за даною додатковою угодою здійснюється замовником поетапно, в кінці кожного місяця протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з липня 2017 року по березень 2014 року на виконання умов договору №20/07-А/09 від 20.07.2009р., ТОВ "Паритет", виконало підрядні роботи на об'єкті будівництва - багатофункціональний берегозахісний комплекс із рятувальною станцією та туристично-дайвінговим центром за адресою: м. Одеса, вул. Червоні зорі, 2а на загальну суму 3 006 396,64 грн., з яких вартість робіт виконаних у грудні 2012 року та березні 2014 року становить 944 183,30 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (а.с. 62-64, 67-70, 137-139, 141-143, 145-147, 150-152, 154-156, 158-160) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 (а.с. 61, 65-66, 136,140, 144, 148-149, 153, 157), які підписані та скріплені печатками відповідних осіб.

30.10.2015 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду №5 до договору №20/07-А/09 від 20.07.2009 року (а.с.60), згідно з якою вони дійшли згоди та встановили, що замовник має заборгованість на користь підрядника на 30.10.2015р.за виконані підрядником роботи в розмірі 714 801,84 грн., в т.ч. ПДВ, що еквівалентно 27 812,77 Євро, за договором № 20/07-A/09 від 20.07.2019р. та додатковим угодам (надалі - договір).

Відповідно до п.2 додаткової угоди №5, сторони за взаємною згодою встановили новий строк для погашення заборгованості замовника. Виходячи з чого сума в розмірі 357 400,62 грн., з урахуванням ПДВ, що еквівалентно 13 906,39 Євро, за курсом продажу Євро на міжбанку + 1%, на 30.10.2015 року, згідно з яким 1 Євро = 25,70046 грн., - перераховується на розрахунковий рахунок підрядника замовником до 04.11.2015 включно.

Згідно з п.3 додаткової угоди №5, сторони домовились, що сума оплати (кожної з оплат) буде розраховуватися в гривні, за міжбанківським курсом продажу Євро, встановленому на веб-ресурсі: http://minfin.com.ua/ на день оплати, + 1%. Курс продажу Євро, згідно даної додаткової угоди, повинен бути не менше курсу продажу валюти, що визначений сторонами на дату укладення даної додаткової угоди.

У відповідності до п.4 додаткової угоди №5 сторони домовилися, що у випадку, якщо замовник погасить існуючу заборгованість за договором в розмірі та в строк, встановлені в п.2, п.3 даної додаткової угоди, різницю між існуючою заборгованістю, яка визначена в п.1 даної додаткової угоди і оплаченої замовником згідно п.2. та п.3 даної додаткової угоди, замовник сплачує протягом 60 календарних днів, якщо Сторони не погодять інше.

За умовами п. 5 додаткової угоди №5, дана додаткова угода визнається сторонами, як така, що перериває строки позовної давності, за роботами які були виконані підрядником, але не сплачені замовником за договором №20/07-А/09 від 20.07.2009 року та додатковим угодам.

Разом з тим, як зазначає позивач на момент звернення з позовом, за Підприємством "Томатекс" у вигляді ТОВ рахується заборгованість за фактично виконані ТОВ "Паритет" роботи, згідно договору №20/07-А/09 від 20.07.2009р. у розмірі 445165,76 грн., вирахуваної виходячи із положень п. 1-3 додаткової угоди № 5 від 30.10.2015 року та здійснених відповідачем проплат 04.11.2015 року у сумі 289930,94 грн. та 17.11.2015 року у сумі 67469,68 грн., що загалом становить 357 400,62 грн. При цьому, здійснення відповідачем проплат на суму 357 400,62 грн., підтверджується довідкою банку №76-11-24/151 від 29.08.2018 року (а.с. 74).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що жодною із сторін факт виконання, обсяги виконаних робіт, їх вартість та здійсненні проплати за договором №20/07-А/09 від 20.07.2009р. ніяким чином не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Водночас, ч. 2 ст. 875 цього кодексу встановлено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, згідно п. 1 ст. 628 цього кодексу, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, суд зазначає, що перш за все для встановлення порушення прав позивача за захистом якого він звернувся з даним позовом, слід виходити із змісту додаткової угоди №5, оскільки шляхом її укладення сторонами було зафіксовано розмір заборгованості та переривання строку позовної давності, а також змінено порядок розрахунків за договором № 20/07-А/09 від 20.07.2009р.

За приписами ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, у відповідності до змісту п. 2 додаткової угоди №5, сторони встановили новий строк для погашення заборгованості замовника, яка згідно п. 1 додаткової угоди становить 714 801,84 грн., що еквівалентно 27 812,77 Євро, а саме відповідач зобов'язався сплатити 357 400,62 грн. що еквівалентно 13 906,39 Євро у строк до 04.11.2015 включно.

Водночас, із змісту п.4 додаткової угоди №5 вбачається, що у випадку, якщо замовник погасить існуючу заборгованість за договором в розмірі та в строк, встановлені в п.2, п.3 даної додаткової угоди, різницю між існуючою заборгованістю, яка визначена в п.1 даної додаткової угоди і оплаченої замовником згідно п.2 та п.3 даної додаткової угоди, замовник сплачує протягом 60 календарних днів, якщо сторони не погодять інше.

З огляду на викладене у додатковій угоді №5 сторони погодили строк сплати заборгованості щодо вартості робіт у розмірі 357 400,62 грн. до 04.11.2015р., та різниці між загальною сумою та сумою, що має бути сплачена до 04.11.2015 р. протягом 60 календарних днів, якщо сторони не погодять інше, у разі належної сплати суми коштів у розмірі 357 400,62 грн., тобто обумовили настання у відповідача обов'язку оплатити вартість виконаних робіт обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (ч. 1 ст. 212 ЦК України - договір з відкладальною обставиною).

Тобто, різниця між сумами визначеними у п.1 та п.2, 3 додаткової угоди, мала бути сплачена відповідачем за умови належної сплати суми коштів у 357 400,62 грн. до 04.11.2015р., що в подальшому надає відповідачу право на відстрочення сплати різниці коштів протягом 60 календарних днів, якщо сторони не погодять інше.

Однак, сума у розмірі 357 400,62 грн., була сплачена відповідачем несвоєчасно, а саме двома платежами, здійсненими 04.11.2015 року та 17.11.2015 року, що цілком визнається сторонами у справі.

При цьому, суд зазначає, що додаткова угода №5 не містить положень щодо визначення строку сплати іншої частини заборгованості за договором, окрім суми у розмірі 357400,62 грн.

Водночас, суд зазначає, що поняття настання обов'язку та настання строку виконання є різними за змістом.

Отже, строк (термін) виконання зобов'язання встановлюється у вигляді календарної дати або періоду, а також може бути визначений подією, що має неминуче настати. В такому випадку зобов'язання підлягає виконанню з настанням такої події або протягом певного періоду (через певний період) після настання такої події. Подія, яка може бути мірилом визначення строку, має бути такою, що неминуче настане.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обов'язок у відповідача щодо сплати різниці коштів у розумінні п.4 додаткової угоди не настав, оскільки подія яка мала настати 04.11.2015 року не відбулась, тоді як умовами додаткової угоди № 5 не встановлено строку щодо сплати заборгованості у розмірі 445 165,76 грн.

Отже, питання щодо моменту виникнення обов'язку у відповідача зі сплати коштів у розмірі 445 165,76 грн., має бути вирішено з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. При цьому, суд зазначає, що положення ч.4 ст. 879 Цивільного кодексу України при вирішення даного питання не підлягають застосуванню, оскільки додатковою угодою №5 сторонами було змінено порядок сплати не вартості робіт, а саме порядку щодо погашення вже існуючої заборгованості по їх сплаті.

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, позивачем, в порушення вимог ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодного доказу з якого суд міг би дійти висновку щодо порушення відповідачем зобов'язань за укладеним договором, з урахуванням додаткової угоди №5 та саме настання строку виконання обов'язку зі сплати заборгованості в іншій частині, відмінній від 357400,62 грн. за відповідним договором.

Водночас суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б підтверджували надіслання відповідачу платіжної вимоги стосовно сплати грошових коштів у розмірі 445 165,76 грн., тоді як подання ТОВ "Паритет" позовної заяви і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судового процесу, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не підлягають розгляду судом як вимога у розумінні матеріально-правових відносин.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Паритет" про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 445 165,76 грн. не підлягають задоволенню.

При здійсненні вищевказаних висновків суд враховує, що ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні стягнення основної суми заборгованості, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 39408,00 грн., нарахованих на зазначену заборгованість на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги.

Разом з тим, суд вважає за недоцільне надавати правову оцінку здійсненому позивачем розрахунку відповідних процентів річних.

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Щодо тверджень відповідача про застосування позовної давності до вказаних правовідносин суд зазначає таке.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено поняття позовної давності, відповідно до якого позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Водночас ст. 257 цього кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягає застосування загальний строк позовної давності - тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що початок перебігу строку позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 267 цього кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази наявності грошової вимоги позивача до Підприємства "Томатекс" у вигляді ТОВ у розмірі заявленої до стягнення суми заборгованості за договором № 20/07-А/09 від 20.07.2009р., тоді як відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження дати, з якої почався перебіг строку позовної давності, підстави для застосування судом позовної давності у даній справі за відповідною заявою відповідача відсутні.

Згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 7268,61 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2. Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.04.2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська