Ухвала суду № 81433987, 26.04.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 квітня 2019 року Справа № 915/697/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (04080, м.Київ, вул.Олексія Терьохіна, буд.8А, оф.111) у справі №915/697/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Енержі Інжиніринг", 54001, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, 89

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход Солар", 57400, Миколаївська область, Березанський район, смт.Березанка, вул.Центральна, 30/1

про: стягнення 99 490 954,00 грн.

26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Енержі Інжиніринг" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №54 від 25.03.2019 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход Солар" 99 490 954,00 грн. боргу за договором про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 15.12.2014 №ГТ-15/12/2014П-06.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінтек Енержи" та відповідачем було укладено договір №ГТ-15/12/2014П-06 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу. Згідно якого позикодавець надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 200 000 000,00 грн. У подальшому, між ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" (попередня назва - ТОВ "Грінтек Енержи") та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору, якою змінено найменування позикодавця на ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг". 21.12.2016 між ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" та відповідачем було укладено додаткову угоду, якою строк повернення фінансової допомоги продовжено до 31 грудня 2017 року. 29.12.2017 між ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" та відповідачем було укладено додаткову угоду, якою строк повернення фінансової допомоги продовжено до 31 грудня 2020 року. На виконання умов Договору ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" перерахувало відповідачу грошові кошти на загальну суму 161 433 630,00 грн. Відповідач повернув ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" фінансову допомогу на загальну суму 61 942 676,00 грн. Залишок неповернутої фінансової допомоги складає 99 490 954,00 грн. Вказує, що 14.02.2019 між ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" та ТОВ "Іст Енержі Інжиніринг" укладено договір про відступлення права вимоги №42/19, за яким до ТОВ "Іст Енержі Інжиніринг" перейшло право вимоги, що належало первісному кредитору. Позивач керуючись п.1.1, п.3.2 Договору в редакції додаткової угоди від 01.11.2018 листом №12/1 від 18.02.2019 звернулось до відповідача з вимогою про дострокове повернення суми фінансової допомоги за Договором №ГТ-15/12/2014П-06 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 99 490 954,00 грн. Проте вказана вимоги, в порушення п.3.2 Договору в редакції додаткової угоди від 01.11.2018 відповідачем не виконана, грошові кошти в сумі 99 490 954,00 грн. позивачу не повернуті, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25 квітня 2019 року.

25.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало позовну заяву від 24.04.2019 третьої особи з самостійними вимогами до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Енержі Інжиніринг", до 2-го відповідача: ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ТОВ "Восход Солар" в якій просить суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги №42/19 від 14.02.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Пауер Інжиніринг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Енержі Інжиніринг».

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» зазначає, що даний позов подається з метою визнання недійсним як фіктивного договору відступлення права вимоги. ТОВ «Фінансова компанія «Веста» вважає, що договір про відступлення права вимоги №42/19, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Пауер Інжиніринг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Енержі Інжиніринг» є недійсним як фіктивний оскільки: - боржник ТОВ «Систем Пауер Інжиніринг» знає про наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ «ФК «Веста» та здійснює недобросовісні дії по ухиленню від виконання кредитних зобов'язань; - договір відступлення права вимоги є договором відчуження права вимоги як виду майна, за рахунок якого може бути задоволені вимоги кредитора;- договір відступлення права вимоги укладений з метою ухилення від виконання кредитних зобов'язань перед ТОВ «ФК «Веста»

Розглянувши матеріали позовної заяви №б/н від 24.04.2019 суд прийшов до висновку про повернення вказаної позовної заяви та доданих до неї документів виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Згідно із ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Положеннями частин 1, 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом.

З огляду на викладені положення вбачається, що право подати до однієї або декількох сторін позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення позовів третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, встановлених процесуальним законодавством.

Так, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Тобто, вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Аналогічне тлумачення наведених норм викладено в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №916/1743/18.

В даному випадку, предметом спору у справі є вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход Солар" 99 490 954,00 грн. боргу за договором про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 15.12.2014 №ГТ-15/12/2014П-06, в той же Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» у своїй позовній заяві заявляє вимогу про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №42/19 від 14.02.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Пауер Інжиніринг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Енержі Інжиніринг».

Отже, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» безпосередньо не спрямована на предмет спору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іст Енержі Інжиніринг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восход Солар" - стягнення боргу за договором про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 15.12.2014 №ГТ-15/12/2014П-06, адже зв'язок між вимогами заявника та вимогами позивача є лише опосередкованим.

Таким чином, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» позовна заява не може бути визнана позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в розумінні частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, а тому у відповідності до приписів ч. 6 ст. 180 вказаного Кодексу підлягає поверненню заявнику.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що повернення позовної заяви, поданої з порушенням вимог ст.ст. 49, 180 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до суду, адже відповідна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Керуючись статтями 49, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву без номера від 24.04.2019 і додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста».

Додаток:

- позовна заява без номера від 24.04.2019 з додатками - на 104-х аркушах аркушах.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.04.2019

Суддя Н.О. Семенчук