Рішення № 81433963, 23.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2019Справа № 910/409/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., за участі секретаря судового засідання Яценко Я. М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07"

до Національного банку України

1)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватний виконавець Жаботинський Іван Володимирович

2)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про відшкодування матеріальної шкоди 10 319, 31 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Дніпровський краєвид 07" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 10 319,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням НБУ (відповідальними та посадовими особами) платіжної вимоги приватного виконавця в зв'язку з чим було порушено права позивача та нанесено йому матеріальну шкоду, яка повинна бути відшкодована шляхом оплати індексу інфляції та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 21.02.2019.

18.02.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відзив на позовну заяву в якому вказує, що платіжні вимоги державного виконавця було повернуто без виконання у зв'язку з тим, що розрахункові документи не відповідають Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, в діях Національного банку України відсутня вина, так як приватним виконавцем платіжні вимоги були оформлені без дотримання вимог. Крім того, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання. .

21.02.2019 через відділ діловодства суду позивач заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 залучено Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відкладено підготовче засідання на 14.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 відкладено підготовче засідання на 26.03.2019.

Ухвалою від 26.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2019.

Представник третьої особи 1 в засідання суду не з'явився про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.2019 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача та третьої особи 2 заперечили.

У судовому засіданні 23.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2018 постановою Верховного Суду у справі №910/11965/16 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 у справі №910/11965/16 та залишено рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 без змін.

На підставі вказаної постанови Господарським судом міста Києва було видано накази від 21.11.2018, якими, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07" інфляційні втрати у розмірі 22 197 553 грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 2 039 957 грн. 26 коп., судовий збір за подання даного позову у розмірі 206 181 грн. 99 коп. та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 248 040 грн. 40 коп.

Як стверджує позивач, на виконання наказів 21.11.2018 приватним виконавцем відкрито два виконавчих провадження. Приватний виконавець подав до Національного банку України платіжні вимоги про списання грошових коштів на підставі вказаних наказів. Відповідальними особами НБУ не здійснено дії щодо виконання вимог приватного виконавця та перерахування грошових коштів на його рахунок.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що на думку позивача у зв'язку з невиконанням НБУ (відповідальними та посадовими особами) платіжної вимоги приватного виконавця будо порушено права позивача та нанесено йому матеріальну шкоду у вигляді 1,00 грн інфляційних нарахувань та 10 318,31 грн 3% річних .

Відповідач вказує, що платіжні вимоги державного виконавця було повернуто без виконання у зв'язку з тим, що розрахункові документи не відповідають Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, в діях Національного банку України відсутня вина, так як приватним виконавцем платіжні вимоги були оформлені без дотримання вимог. Крім того, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання. Третя особа 2 також заперечувала проти позовних вимог та підтримала позицію відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2018 до Національного банку України надійшло від приватного виконавця Жаботинського І. В. дві платіжні вимоги: № 57756223-4 на суму 457 771,60 грн. та № 57756205-4 на суму 27 160 906,44 грн.

23.11.2018 Національним банком України зазначені вище платіжні вимоги повернуто без виконання листом № 55-0008/62625 у зв'язку із тим, що розрахунковий документ оформлено без дотримання вимог п. 2.1, 2.2 гл. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (зі змінами, далі - Інструкція), а саме: найменування платника не відповідає найменуванню, зареєстрованому в установчих документах (поле 9 додаток 7); у бланку платіжної вимоги не забезпечено наявності та правильності застосування всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи) згідно зі зразком, наведеним у додатку 4 до Інструкції; найменування банку стягувача не відповідає коду банку, що унеможливлює перерахування коштів у разі прийняття платіжної вимоги до виконання, про що свідчить напис Національного банку України на звороті платіжних вимог.

23.11.2018 Національним банком України прийнято до виконання дві постанови приватного виконавця Жаботинського І. В. про арешт коштів боржника від 21.11.2018 ВП № 57756205 на суму 27 160 906,44 грн. та ВП № 57756223 на суму 457 771,60 грн. про накладення арешту на грошові кошти ПАТ «Промінвестбанк», винесених для забезпечення виконання того виконавчого документу, для виконання якого складено платіжні вимоги (наказ Господарського суду м. Києва від 21.11.2018 № 910/11965/16), шляхом встановлення ліміту технічного рахунку ПАТ «Промінвестбанк» на загальну суму 27 618 678,04 грн.

Як вказує відповідач 23.11.2018, не дочекавшись листа Національного банку України про повернення платіжних вимог без виконання і не виправивши зауваження, приватний виконавець Жаботинський І. В. надає до Національного банку України дві платіжні вимоги: № 57756223-4/11 на суму 457 771,60 грн. та № 57756205-4/11 на суму 27 160 906,44 грн.

26.11.2018 зазначені вище платіжні вимоги повернуто без виконання листом №55-0008/62956 у зв'язку із тим, що розрахунковий документ оформлено без дотримання вимог п. 2.1, 2.2 гл. 2 Інструкції, а саме: у бланку платіжної вимоги не забезпечено наявності та правильності застосування всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи) згідно зі зразком, наведеним у додатку 4 до Інструкції; найменування банку стягувача не відповідає коду банку, що унеможливлює перерахування коштів у разі прийняття платіжної вимоги до виконання.

26.11.2018 до Національного банку України надійшло ще дві платіжні вимоги: № 57756223-4/3 на суму 457 771,60 грн. та № 57756205-4/3 на суму 27 160 906,44 грн.

27.11.2018 зазначені вище платіжні вимоги повернуто без виконання листом № 55-0008/63231 у зв'язку із тим, що розрахунковий документ оформлено без дотримання вимог п.п. 2.1, 2.2, 5.5 Інструкції, а саме: у бланку платіжної вимоги не забезпечено наявності та правильності застосування всіх елементів (лінії) згідно зі зразком, наведеним у додатку 4 до Інструкції; у реквізиті «Призначення платежу» зазначено неповну назву виконавчого документа (постанова про стягнення з боржника основної винагороди), а саме: не вказано посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка його видала.

27.11.2018 до Національного банку України знову надійшло дві платіжні вимоги: № 4/3 на суму 457 771,60 грн. та № 4/4 на суму 27 160 906,44 грн.

28.11.2018 зазначені вище платіжні вимоги повернуто без виконання листом № 55-0008/63577 у зв'язку із тим, що розрахунковий документ заповнено без дотримання вимог п. 2.8 гл.2 та п. 5.5, гл. 5 Інструкції, а саме: платіжну вимогу заповнено в кілька прийомів (з використанням електронної техніки та власноруч); у реквізиті «Призначення платежу» зазначено неповну назву постанови про стягнення з боржника основної винагороди, а саме: не зазначено посаду та ПІБ особи, яка видала таку постанову, що не дає змоги банку платника ідентифікувати, що ця постанова є виконавчим документом.

27.11.2018 до Національного банку України надійшло ще дві платіжні вимоги: № 4/3-1 на суму 457 771,60 грн. та № 4/4-1 на суму 27 160 906,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 зазначені вище платіжні вимоги повернуто без виконання листом № 55-0008/63586 у зв'язку із тим, що розрахунковий документ заповнено без дотримання вимог п. 5.5, гл. 5 Інструкції, а саме: у реквізиті «Призначення платежу» зазначено неповну назву постанови про стягнення з боржника основної винагороди, а саме: не зазначено посаду та ПІБ особи, яка видала таку постанову, що не дає змоги банку платника ідентифікувати, що ця постанова є виконавчим документом.

10.01.2019 арешт з коштів на технічному рахунку ПАТ «Промінвестбанк» на загальну суму 27 618 678,04 грн. було знято у зв'язку з надходженням двох постанов приватного виконавця Жаботинського І. В. про повернення виконавчого документу стягувачу, якими припиняється чинність арештів коштів боржника ПАТ «Промінвестбанк», встановлених відповідно до постанов про арешт коштів боржника від 21.11.2018 ВП№ 57756205 на суму 27 160 906,44 грн. та ВП № 57756223 на суму 457 771,60 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суду не доведено вини в діях Національного банку України щодо повернення без виконання платіжних вимог приватного виконавця Жаботинського І. В., так як приватним виконавцем дані платіжні вимоги були оформлені без дотримання вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Відповідно до ч.2, ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення Національного банку України до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій банку при виконанні платіжного доручення, виникнення шкоди та причинний зв'язок між діями банку і заподіяною ним шкодою.

Проте, факт правопорушення саме з боку відповідача щодо прав та інтересів позивача позивачем не доведений.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обгрунтування позивача про те, що йому було нанесено майнову шкоду, яка повинна бути відшкодована шляхом оплати інфляційних та 3% річних, не приймаються судом до уваги, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, а норми ст.625 ЦК України, передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20.01.20016 у справі 6-2759цс15.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Однак, позивач, у порушення наведених приписів процесуального законодавства, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність заявлених ним позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено підстав для стягнення з Національного банку України матеріальної шкоди. Відтак, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 26.04.2019.

Суддя Н.І.Ягічева