Ухвала суду № 81433928, 26.04.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 квітня 2019 року Справа № 915/1226/19 м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» (вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 20892727), в особі представника - адвоката Гурова В.Г. (свідоцтво серії МК №001367 від 13.07.2018, вул. Садова, 1, оф. 206, м. Миколаїв, 54001)

до відповідачів:

1. Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (пр. Перемоги, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845),

2. Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845)

про: визнання протиправними дій та скасування розрахунку, -

встановив:

23.04.2019 позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 23.04.2019 до відповідачів про визнання протиправними дій співробітників Державної служби України з безпеки та транспорті з приводу складання розрахунку та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільного користування б/н, складеного згідно акту від 22.11.2018 Управлінням Укртрансбезпеки в Миколаївській області щодо нарахування Приватному підприємству «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» до сплати 40,40 євро.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1226/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам глави 1 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, зокрема, згідно приписів ч. 3 позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Згідно вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Позивачем не дотримано приписів п. п. 2, 4, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, зокрема,

- невірно зазначено ідентифікаційний код юридичної особи другого відповідача,

- не зазначено змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Позовна заява містить дві вимоги: 1) визнання протиправними дій відповідача - немайнова вимоги, що підлягає оплаті судовим збором у відповідності до приписів ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921,00 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»; 2) скасування розрахунку - немайнова вимога, що підлягає оплаті за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1921,00 грн.

До позовної заяви як доказ сплати судового збору додано квитанцію №20 від 23.04.2019, що свідчить про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.

Таким чином, позовна заява не містить доказів сплати судового збору у встановленому розмірі за дві позовні вимоги, що не відповідає приписам п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом, на виконання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», 26.04.2019 здійснено перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за допомогою комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та встановлено відсутність в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства даних про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України на підставі зазначеної вище квитанції.

Отже, у суду відсутні належні докази на підтвердження зарахування судового збору.

Відповідно до ч. 10 ст. 174 ГПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї належними доказами на підтвердження: сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за дві позовні вимоги та доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України суми сплаченого судового збору.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» від 23.04.2019 - залишити без руху.

2.Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О.Ржепецький