Рішення № 81433365, 16.04.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/170/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2019 Справа № 908/2723/18

м.Запоріжжя

За первісним позовом: Військової частини А0215, код ЄДРПОУ 24981451 (21007, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, код ЄДРПОУ 24510970 (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4-А)

про стягнення суми 18980,00 грн. штрафних санкцій

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, код ЄДРПОУ 24510970 (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4-А)

до відповідача (за зустрічним позовом): Військової частини А0215, код ЄДРПОУ 24981451 (21007, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105)

про стягнення суми 165,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від Військової частини А0215: ОСОБА_1, довіреність № 350/153/25/пс від 09.01.2019;

від ТОВ “Промелектроніка”: ОСОБА_2, ордер серія ЗП № 090253 від 02.07.2018;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” про стягнення суми 9880 грн. пені та суми 9100 грн. штрафу за прострочення постачання товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 20.12.2017 №479/17, всього - суми 18980,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2018 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2723/18, присвоєний номер провадження 9/170/18, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.01.2019.

03.01.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” до Військової частини А0215 про стягнення суми 2600,00 грн. боргу у вигляді неповернутого відповідачем грошового забезпечення конання договору, суми 53,00 грн. 3% річних та суми 112,00 грн. інфляційних витрат, всього - загальної суми 2765,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.01.2019 зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об’єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/2723/18, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.01.2019. Ухвалою суду від 17.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів – до 21.03.2019 включно, підготовче засідання відкладено на 05.03.2019. Ухвалою суду від 05.03.2019 підготовче засідання відкладено на 18.03.2019. Ухвалою суду від 18.03.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 16.04.2019.

16.04.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду справи є вимоги, викладені у первісній та зустрічній позовних заявах.

Первісний позов, який підтриманий позивачем за первісним позовом, мотивовано наступним. В порушення умов договору про закупівлю товару за державні кошти № 479/17 від 20.12.2017, укладеного між Військовою частиною А0215 (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” (постачальником), постачальник здійснив поставку товару 07.03.2018, з порушенням термінів постачання товару на 76 днів (поставка повинна була бути здійснена до 20.12.2017). Оскільки, у визначений договором строк (до 20.12.2017) постачальник не виконав свої зобов’язання за договором, на підставі п. 7.2 договору йому нараховано пеню та штраф у загальному розмірі 18 980,00 грн., які заявлено до стягнення. Первісний позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 612, 625, 627 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 230, 231 ГК України.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві, який надійшов до суду 03.01.2019, зазначивши, що обов’язок поставити товар, обумовлений п. 1.4 та абз. 2 п. 5.1 договору, виникає після отримання письмового повідомлення від замовника про готовність до виконання умов договору. Додатком № 1 до договору (Специфікацією) встановлено термін постачання товару включно до 20.12.2017 за письмовим повідомленням замовника. Постачальник тривалий час після укладання договору не отримував вказаного повідомлення. До договору про закупівлю товару за державні кошти № 479/17 від 20.12.2017, із волевиявлення Військової частини А0215, додатковими угодами від 26.12.2017 та від 14.02.2018 внесено зміни щодо продовження терміну дії договору та погодження бюджетного року, з якого фінансується купівля товару. Даною обставиною підтверджується відсутність бюджетних коштів на оплату товару у Військової частини А0215, що вказує на відсутність необхідності у замовлені товару. Не чекаючи повідомлення, з метою економії площі складського приміщення, ТОВ “Промелектроніка” 07.03.2018 поставив Військовій частини А0215 обумовлений договором товар, що підтверджується актом приймання-передачі № 8 від 07.03.2018. Військовою частиною А0215 прийнято товар згідно акту прийому поставленого товару № 6. Отриманням та прийманням товару відповідач підтвердив необхідність у його поставці. За платіжним дорученням № 155 від 20.04.2018 Військовою частиною А0215 оплачено отриманий товар на суму 130 000,00 грн. Прийняття та оплата поставленого товару без зауважень щодо порушення строку поставки, підтверджує відсутність майнових вимог до ТОВ “Промелектроніка” щодо порушення строків поставки товару та нарахуванню у зв’язку з цим господарських штрафних санкцій. Таким чином, Військова частина А0215 не має підстав на пред’явлення претензій щодо порушення строку поставки товару, так як порушення строку поставки не відбулось, за відсутністю доказів того, що позивач повідомляв відповідача про готовність до виконання умов договору, а тому не визнає заявлені позовні вимоги.

У відповіді на відзив Військова частина А0215 зазначила, що відповідно до п. 1.4 договору, постачальник здійснює постачання товару включно до 20.12.2017 після відправлення замовником (командиром Військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару. Зазначене повідомлення надано постачальнику за вихідним військової частини А0215 від 20.12.2017 року № 350/129/138/2833/пс. Твердження ТОВ “Промелектроніка” про відсутність письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору не відповідає дійсності, оскільки факт отримання товару підтверджується актом приймання-передачі № 8 від 07.03.2018. Відповідно до п. 4.3 договору, замовник має право повернути рахунок-фактуру постачальнику без оплати у випадку поставки товару без письмового повідомлення замовника про готовність до виконання умов договору або здійснення поставки в обсягах, що перевищують вказані у письмовому повідомлені замовника, тобто постачальник не міг здійснити постачання товару без наявності повідомлення про готовність до виконання умов договору. Термін постачання товару згідно зі специфікацією – включно до 20.12.2017 за письмовим повідомленням замовника. Укладення додаткових угод від 26.12.2017 та від 14.02.2018 здійснювалось без зміни строку постачання товару. Враховуючи, що товар поставлений 07.03.2018, постачальник порушив термін поставки товару на 76 діб. Оскільки у визначений строк 20.12.2017 постачальник не виконав свої зобов’язання за договором, з останнього підлягає стягненню пеня та штраф, передбачені п. 7.2 договору.

Відповідач за первісним позовом надав заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого зазначив, що позивачем за первісним позовом не надано доказів того, що повідомлення про поставку товару, яке є обов’язковим за умовами договору, направлялось ТОВ “Промелектроніка” та було вручено. Відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач не здійснив свого обов’язку з направлення повідомлення на поставку товару. Позивач багаторазово змінював джерело бюджету договору, що свідчить про відсутність належного фінансування на оплату товару. Відсутність повідомлення на поставку товару підтверджує цю обставину.

Позивач за зустрічним позовом підтримав зустрічні позовні вимоги, які мотивовані наступним. Відповідно до п. 1.4 та абзацу 2 п. 5.1 договору про закупівлю товару за державні кошти № 479/17 від 20.12.2017 укладеного між Військовою частиною А0215 (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” (постачальником), передбачений обов’язок поставити товар (лампи УВ-67 у кількості 2 шт.) Згідно до додатку № 1 до договору (Специфікації), термін постачання товару встановлений до 20.12.2017 року включно, за письмовим повідомленням замовника. Постачальник, тривалий час після укладення договору не отримував повідомлення від замовника про готовність до виконання умов договору. ТОВ “Промелектроніка”, не чекаючи повідомлення, поставив Військовій частини А0215 обумовлений договором товар, що підтверджується актом приймання-передачі № 8 від 07.03.2018. Згідно з платіжним дорученням № 5123 від 07.02.2018 ТОВ “Промелектроніка” було перераховано Військовій частини А0215 суму 2600,00 грн. В якості забезпечення виконання закупівлі за договором. За умовами п. 11.6 договору передбачено обов’язок повернути забезпечувальний платіж протягом 5 банківських днів, з дня виконання зобов’язання по поставці товару. Тобто, з 25.04.2018 Військова частина А0215 зобов’язана була повернути ТОВ “Промелектроніка” суму 2600,00 грн., так як зобов’язання за договором виконані у повному обсязі. Оскільки, з 25.04.2018 по 26.12.2018 Військовою частиною А0215 безпідставно утримуються грошові кошти, ТОВ “Промелектроніка” зазнало збитків у вигляді 112,00 грн. - інфляційних витрат та 53,00 грн. - 3% річних, а також суми 2600,00 грн. боргу у вигляді неповернутого відповідачем грошового забезпечення виконання договору. Зустрічний позов обґрунтовано ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629 ЦК України. В наведеному у зустрічний позовній заяві попередньому розрахунку судових витрат, ТОВ «Промелектроника», в тому числі, зазначено про витрати на професійну правову допомогу: 4000 грн. – за підготовку зустрічного позову та відзиву та 1500 грн. за одне судове засідання, які позивач за зустрічним позовом просив покласти на військову частину.

07.03.2019 до суду надійшла уточнена зустрічна позовна заява ТОВ “Промелектроніка”, згідно з якою позивач за зустрічним позовом фактично зменшив розмір позовних вимог на суму 2600 грн. боргу у вигляді неповернутого відповідачем грошового забезпечення виконання договору у зв’язку з його сплатою відповідачем за зустрічним позовом та просив стягнути з Військової частини А0215 суму 112 грн. 00 коп. інфляційних витрат та суму 53,00 грн. 3% річних, всього 165,00 грн. Заява ТОВ “Промелектроніка” про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 18.03.2019.

Відповідач за зустрічним позовом у письмовому відзиві, який надійшов до суду 06.02.2019, зазначив, що 10.01.2019 Військовою частиною А0215 були перераховані кошти в сумі 2600,00 грн. на рахунок ТОВ “Промелектроніка”, що підтверджується платіжним дорученням від 09.01.2019 № 4 та випискою по рахунку від 10.01.2019. Умовами договору погоджено розмір збитків, який підлягає відшкодуванню замовником, який становить нуль відсотків, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, просить у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2017 між Військовою частиною А0215 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” (Постачальник) був укладений договір про закупівлю товару за державні кошти № 479/17 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов’язався поставити замовникові, лампи та пристрої надвисокочастотного діапазону (лот №4-УВ-67 або еквівалент (31710000-6. Електронне обладнання), у кількості та у терміни визначені у Специфікації товару (додаток № 1 до договору), а замовник зобов’язався прийняти та оплатити товар (п.п. 1.1, 1.2).

В договорі встановлено, що підставою закупівлі є “Річний план закупівель на 2017 рік Військова частина А0215. Код ЄДРПОУ 24981451”, затверджений рішенням тендерного комітету від 16.02.2017 № 62. Підставою укладання договору є протокольне рішення тендерного комітету від 11.12.2018 № 680 (п.п. 1.5-1.6 договору).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 сума цього договору становить 130000,00 грн., у т.ч. ПДВ (20%) у розмірі 21666,67 грн. Ціна товару визначена у протоколі погодженні ціни (додаток № 2 до договору) за результатами проведення електронного аукціону.

Розрахунки за товар здійснюються за фактом постачання протягом бюджетного 2017 року за умови проведення платежів Державною казначейською службою України згідно з чинним законодавством, після отримання представником замовника (військовою частиною А1049) наступних документів: рахунку-фактури; видаткової накладної; акту прийому поставленого товару (форма додаток № 3 до договору), затвердженого постачальником і командиром військової частини А0215 (п. 4.1 договору).

В пункті п. 1.4 договору обумовлено, що постачальник здійснює постачання товару за цим договором після відправлення замовником (командиром військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

Пунктом 5.1 сторони погодили, що строк постачання товару: згідно зі Специфікацією товару (додаток № 1 до договору). Товар постачається силами (засобами) постачальника після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору. Замовник у повідомленні визначає обсяги поставки товару та конкретне місце постачання (вантажоотримувача замовника). Замовник може надавати повідомлення на поставку як повного обсягу товару, так і на партію товару.

Постачальник за 2 (два) робочі дні до дати постачання товару повинен повідомити замовника про дату його постачання (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, замовник має право повернути рахунок-фактуру постачальнику без оплати, зокрема, при поставці товару без письмового повідомлення замовника про готовність до виконання умов договору або здійснення поставки в обсягах, що перевищують вказані у письмовому повідомлені замовника.

Згідно з п. 5.3 договору перехід права власності та ризиків на товар відбувається після розвантаження на склад та передачі його в розпорядження вантажоотримувача замовника. При передачі товару повинні бути оформлені (надані) наступні приймально-здавальні документи: видаткова накладна постачальника, яка виписується в чотирьох примірниках; акт приймання-передачі військового майна (додаток 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України) згідно з наказом МО України від 17.08.2017 № 440) в п’яти примірниках.

Датою виконання зобов’язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником (командиром військової частини А0215) акту прийому поставленого товару (форма – Додаток № 3 до договору). Замовник затверджує акт прийому поставленого товару (форма – Додаток № 3 до договору) при наявності акту приймання-передачі військового майна (додаток № 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України згідно з наказом МО України від 17.08.2017 № 440) (п. 5.4).

В пункті 11.6 договору вказано, що постачальником внесено забезпечення виконання умов договору у розмірі 2600,00 грн. Внесення постачальником даного забезпечення підтверджується платіжним дорученням № 5123 від 07.02.2018.

У Специфікації (додаток № 1 до договору) сторонами погоджено найменування товару: УВ-67 у кількості 2 шт. на загальну суму 130000,00 грн., з терміном постачання товару включно до 20.12.2017 за письмовим повідомленням замовника.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2017 до договору № 479/17 від 20.12.2017 сторонами внесено зміни до договору, зокрема, щодо продовження терміну його дії, до 31.12.2018, та викладено у новій редакції п. 3.1 договору, а саме:

“3.1 Сума цього договору становить 130000,00 грн. у т.ч. ПДВ (20%) у розмірі 21666,67 грн., з них:

за коштами Державного бюджету на 2017 рік: 0,00 грн.;

за коштами Державного бюджету на 2018 рік: 130000,00 грн., у т.ч. ПДВ (20%) у розмірі 21666,67 грн.

Постачання товару та розрахунку за поставлений товар у 2018 році буде здійснено виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень і фінансування) на цілі, передбачені умовами цього договору, після укладення відповідної додаткової угоди та отримання від замовника (командира військової частини А0215) повідомлення про готовність до виконання умов договору”.

Також даною угодою в пункті 4.1 договору слова: «до 31 грудня 2017 року» замінено на: «до 31 грудня 2018 року». Пункт 10.1 викладено в редакції, згідно з якою термін дії договору – до 31 грудня 2018 року, а також викладено Специфікацію товару (невід’ємну частину угоди) в іншій редакції. Так, у Специфікації товару, підписаній сторонами 26.12.2017 визначено, що бюджетні кошти на оплату товару заплановано на 2018 рік.

14.02.2018 сторонами підписано Додаткову угоду № 2 від 14.02.2018, якою внесено зміни до п. 3.1 договору, виключивши останній абзац цього пункту. У пункті 4.1 слова «протягом бюджетного 2017 року» замінено на: «протягом бюджетного 2018 року». Викладено специфікацію товару (додаток №1) у редакції, згідно з якою фактично змінено код видатків у останній колонці наведеної таблиці: замість слів: «За коштами Державного бюджету 2018 року», вказано: «КПКВ 2101020/7, КЕКВ 2260, код видатків 020».

З матеріалів справи вбачається, що за ОСОБА_1 приймання-передачі № 8 від 07.03.2018, вантажоодержувачем: Військовою частиною А 1912 було прийнято від вантажовідправника: ТОВ «Проелектроника» обумовлений вищевказаним договором товар: вироби УВ-67 в кількості 2 штук.

07.03.2018 на підставі вищевказаного акту було складено та підписано Командиром військової частини А9112 та директором ТОВ «Промелетроніка» ОСОБА_1 прийому поставленого товару від 01.03.2018 № 6, який затверджений командиром військової частини А0215 17.04.2018.

У грудні 2018 року Війська частина А0215 звернулася до господарського суду запорізької області з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі, з вимогою про стягнення з ТОВ “Промелектроніка” нарахованих на підставі п. 7.2 договору штрафних санкцій у зв’язку з порушенням терміну постачання товару. ТОВ “Промелектроніка” заявлено зустрічний позов (з урахуванням зменшення за заявою розміру зустрічних позовних вимог) про стягнення з Військової частини А0215 суми 112,00 грн. інфляційних витрат та суми 53,00 грн. - 3% річних, нарахованих на борг у вигляді не повернутого відповідачем грошового забезпечення виконання договору за період з 25.04.2018 по 26.12.2018.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В п. 7.2 договору встановлено, що за порушення строків (термінів) постачання товару понад строки, зазначені у п. 5.1 цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Штрафні санкції до постачальника не застосовуються з моменту затвердження ОСОБА_1 приймання-передачі військового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що згідно з умовами договору № 479/17 від 20.12.2017 строк поставки товару, що визначений у Специфікації – включно до 20.12.2017 за письмовим повідомленням замовника. Необхідність відправлення письмового повідомлення Замовником передбачено в п. 1.4 договору, після якого, як визначено в цьому ж пункті договору, постачальник здійснює постачання товару. Згідно з 5.1 договору товар постачається після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору.

В матеріалах справи міститься копія листа №350/129/138/2833/ПС від 20.12.2017 Військової частини А0215 на адресу ТОВ «Промелектроника» «Про готовність до виконання умов договорів», у т.ч. договору № 479/17 від 20.12.2017, відповідно до п.п. 1.4, 5.1. З проханням повідомити орієнтовний термін поставки товару.

Проте, докази направлення (вручення) цього листа ТОВ “Промелектроніка” суду не надано. Представник ТОВ “Промелектроніка” у судових засіданнях заперечив отримання вказаного повідомлення.

Таким чином, позивачем за первісним позовом не доведено та судом не встановлено факту направлення ТОВ “Промелектроніка” вищевказаного письмового повідомлення від 20.12.2017 про готовність до виконання умов договору, з огляду на що його твердження про те, що у ТОВ «Промелектроника» виникло зобов’язання поставити товар в термін до 20.12.2017, яка є датою укладення самого договору, є необґрунтованим.

При цьому, слід враховувати, що зі змісту п. 4.1 договору вбачається, що строк (термін) поставки товару напряму пов'язаний від наявної у замовника можливості здійснити його оплату, яка в свою чергу відбувається за рахунок бюджетних асигнувань, які виділяються на певний бюджетний рік. Цим, власне, і була обумовлена необхідність письмового повідомлення замовником про готовність до виконання умов договору, тобто після підтвердженої наявності виділених бюджетних коштів.

Укладення сторонами додаткових угод № 1 від 26.12.2017 та № 2 від 14.02.2018, якими вносилися зміни до п. 10.1 щодо строку дії договору – до 31 грудня 2018 року, а також до п.4.1, а саме: в частині зміни відповідного року бюджетного року з 2017 року на 2018 щодо проведення розрахунків за товар, свідчить про те, що здійснення замовником оплати товару у 2017 році не виявлялося можливим, а відтак твердження позивача за первісним позовом про те, що поставка товару повинна була відбутися до 20.12.2017 не відповідає фактичним обставинам справи. Той факт, що при підписанні вказаних додаткових угод про внесення змін до договору і відповідно до специфікації (додатку №1) не було змінено дату терміну постачання товару не спростовує висновків суду.

За змістом ст. 129 Конституції України, ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Однією із основних засад здійснення судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з приписами ст.ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у Військової частини А 0215 відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій (пені та штрафу), обумовлених п.7.2 договору, а саме: пені за 76 діб – з 20.12.2017 по 06.03.2018 та додаткового штрафу за прострочення поставки понад 30 днів, тому у задоволенні первісного позову судом відмовляється.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до платіжного доручення № 5123 від 07.02.2018 ТОВ «Промелектроника» на підставі п. 11.6 договору № 479/17 від 20.12.2017 було внесено забезпечувальний платіж у розмірі 2600,00 грн.

Пунктом 11.6 договору № 479/17 від 20.12.2017 передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання постачальником договору, з метою повернення забезпечення виконання договору постачальник протягом 5-ти банківських днів (з дня настання підстави для повернення забезпечення) надає до Державної казначейської служби України платіжні документи на перерахування вказаної у платіжному дорученні суми на рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що замовником забезпечувальний платіж у розмірі 2600,00 грн. повернутий постачальнику 09.01.2019, згідно платіжного доручення № 4.

Порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою статті 26 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 договору сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення). Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір: 0 (нуль) відсотків.

З урахуванням викладеного, у задоволені вимоги про стягнення 3% річних судом відмовляється.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що період за який здійснено нарахування інфляційних витрат визначений позивачем за зустрічним позовом вірно. Разом з тим, розмір інфляційних витрат за цей період є більшим, ніж зазначено позивачем, проте суд не виходячи за межі заявлених вимог задовольняє їх у заявленому розмірі.

За таких обставин, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А0215, код ЄДРПОУ 24981451 (21007, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, код ЄДРПОУ 24510970 (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4-А) суму 112 (сто дванадцять) грн. 00 коп. інфляційних витрат.

У задоволенні іншої частини зустрічного позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 26.04.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва