Рішення № 81433353, 27.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2019Справа № 910/11948/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 62»

до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду

Шевченківського району міста Києва»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

відповідача 1. Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація

2. Управління «Житлово - комунального господарства Шевченківської районної в

місті Києві державної адміністрації»

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг»

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортна вежа»

про визнання безпідставними та незаконними проведені нарахування, а

також про зобов'язання зробити перерахунок нарахованих платежів,

Представники учасників справи:

від позивача: Росада П.А.;

від відповідача: Орлов О.О.;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився;

вільний слухач: ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 62» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» (далі - відповідач) про:

- визнання безпідставними та незаконними проведені відповідачем в повному обсязі нарахування платежів співвласникам будинку № 62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві за період з 2015 року по грудень 2017 року на загальну суму 331 588, 20 грн. за ненадані або частково надані послуги згідно акту-претензії від 25.01.2018;

- зобов'язання відповідача зробити перерахунок безпідставно нарахованих платежів співвласникам будинку № 62 по вулиця Олеся Гончара у місті Києві за період з 2015 року по грудень 2017 року на загальну суму 331 588, 20 грн. за ненадані або частково надані послуги згідно акту-претензії від 25.01.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно нараховано платежі за житлово-комунальні послуги за період з 2015 року по грудень 2017 року, в той час, коли такі послуги або не надавались взагалі, або надавались частково. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом про визнання таких нарахувань незаконними та зобов'язання відповідача здійснити їх перерахунок.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2018 у справі № 910/11948/18 позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 62» залишено без руху на підставі частини 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

25.09.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2018 відкрито провадження у справі у справі № 910/11948/18, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію та Управління "Житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації", підготовче засідання призначено на 05.11.2018 року.

11.10.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

17.10.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що:

- передача на баланс позивача багатоквартирного будинку - житлового комплексу № 62 по вулиці Олеся Гончара відповідачем здійснена вчасно і повністю шляхом списання його з балансу відповідача;

- відповідач не був виконавцем вказаних в акті-претензії житлово-комунальних послуг;

- споживачам щомісячно до 01.12.2017 року у визначеному законодавством порядку виставлялись платіжні документи для сплати;

- акт-претензії від 25.01.2018 № 11, складеному ОСОБА_6 та ОСОБА_7, правове становище яких невідомо; в акті не зазначено, що вказані особи проживають у АДРЕСА_1, до акту не долучено правовстановлюючих документів, що засвідчують причетність їх до цього будинку, а відтак, наявність правових підстав та права вимоги від балансоутримувача, а не виконавця зазначених в акті-претензії житлово-комунальних послуг та їх перерахунку;

- на момент складання акту-претензії відповідач не є балансоутримувачем будинку № 62 по вул. О.Гончара та виконавцем житлово-комунальних послуг;

- ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не укладали договорів про балансоутримання будинку з відповідачем та з виконавцем житлово-комунальних послуг, не систематично сплачували спожиті житлово-комунальні послуги;

- третя сторінка акта-претензії не має ніякого відношення до нього, підписи споживачів, не зазначених у преамбулі акта-претензії, долучені до нього безпідставно, правове становище зазначених осіб не вказано, у жодного з них не має укладених договорів з відповідачем як колишнім балансоутримувачем будинку, відсутні договори про надання житлово-комунальних послуг з їх безпосередніми виконавцями;

- позивачем не надано доказів, що виконавець житлово-комунальних послуг ТОВ «Індустріальний Будівельний Холдинг» був належним чином повідомлений про намір скласти акт-претензію;

- в акті-претензії відсутні кількісні та якісні показники житлово-комунальних послуг, незрозуміло як саме вимірювалась частки наданих/ненаданих послуг за 2017 рік, не означені правові підстави для висновку про ненадання у повному обсязі житлово-комунальних послуг за 2015 і 2016 роки, у який спосіб здійснювалась фіксація ненадання/неповного надання житлово-комунальних послуг тощо;

- акт-претензія за змістом, суб'єктним колом, відсутністю будь-яких вимірів кількісних та якісних показників житлово-комунальних послуг, безпідставне позбавлення виконавця житлово-комунальних послуг інформації та участі у оформленні зазначеного документа, відсутність укладених договорів щодо надання вказаних послуг споживачами, правове становище яких невідоме, долучення до акту-претензії підписів осіб, які не ознайомлені з його текстом, позбавляють цей документ юридичної самостійності та доказової сили;

- у позовній заяві не зазначено джерело інформації стосовно структури та її вартісних характеристик, які використовувались споживачами при складанні акта-претензії, що унеможливлює здійснення його перевірки, з'ясування правильності розрахунків тощо. Розрахунки вартості послуг, які зроблені без ідентифікації та визначення розміру ненадання житлово-комунальних послуг, на підставі акта-претензії, який не наділений юридичною силою, є неналежним доказом у справі;

- позивач не має права звертатись до суду з даним позовом, оскільки права вимоги здійснювати перерахунок житлово-комунальних послуг мають лише споживачі таких послуг.

24.10.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

26.10.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якої позивач вказує на те, що аргументи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки право звертатись до суду з даним позовом надано позивачу положеннями Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Статутом та рішенням загальних зборів співвласників від 21.12.2017.

Також позивач зазначає, що відповідач порушив право співвласників на управління власним спільним майном і тривалий час чинив перешкоди для виконання позивачем функцій по управлінню будинків, нав'язуючи свій протизаконний спосіб передачі функцій з управління будинком і при цьому не виконуючи цих функцій, як діючий управитель.

01.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

01.11.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача подав заперечення щодо аргументів, наведених позивачем у відповіді на відзив.

05.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортна вежа» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг».

05.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Судом відкладено вирішення питання щодо поданих клопотань до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2018 року підготовче засідання відкладено на 19.11.2018 року.

14.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

14.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

14.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування оригіналів документів у відповідача.

15.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

15.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшов супровідний лист про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 19.11.2018 представник позивача подав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2018 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортна вежа" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг", підготовче засідання відкладено на 10.12.2018 року.

05.12.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли пояснення у справі, а також клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

06.12.18 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2018 підготовче засідання відкладено на 14.01.2019 року.

27.12.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

27.12.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

11.01.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2019 в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові докази у справі, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 04.02.2019 року.

30.01.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів у справі в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

30.01.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень до справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2019 підготовче засідання відкладено на 20.02.2019 року.

08.02.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень у справи.

15.02.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи-3 надійшла заява про розгляд справи її участі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/11948/18 до судового розгляду по суті на 18.03.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.03.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.03.2019 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.03.2019 року проти задоволення позову заперечив.

Представники третіх осіб у судове засідання 27.03.2019 року не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 27.03.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (відповідач) утворено рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19.02.2007 № 187, перейменоване відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» та віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був балансоутримувачем будинку № 62 по вулиця Олеся Гончара у місті Києві.

У серпні 2016 року було зареєстроване Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 62», створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві.

Як вказує позивач, 27.04.2017 року, у зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином надавав послуги з утримання будинку та прибудинкової території, було прийнято рішення відмовитись з 01.07.2017 року від його послуг та звернутись до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації з пропозицією щодо підготовки розпорядження про передачу будинку на баланс позивача.

Листом № 21 від 07.06.2017 позивач звернувся до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням вирішити питання щодо передачі будинку в управління ОСББ з ухваленням про це відповідного розпорядження із зобов'язанням відповідача, за яким закріплено право господарського відання на житловий будинок і на балансі якого він знаходиться, визначити порядок створення комісії та її склад з приймання-передачі будинку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 20.04.2016 «Про порядок списання з балансу багатоквартирних будинків» та інших нормативних актів, які регламентують порядок списання основних засобів з балансів підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Листом № 28 від 22.07.2017 позивач повідомив відповідача про початок своєї діяльності по обслуговуванню будинку з 01.09.2017 та просив оформити передачу будинку на баланс, а також закінчити роботи з підготовки будинку до опалювального періоду 2017-2018 рр.

Загальні збори співвласників будинку 07.09.2017 затвердили тариф на утримання будинку та прибудинкової території, кошторис доходів та витрат на 2017 рік, штатний розпис, а позивач уклав із співвласниками будинку договори на обслуговування та утримання будинку, що дозволило йому розпочати діяльність по управлінню будинком з 01.09.2017 року.

Проте, як стверджує позивач, відповідач ігнорував права співвласників будинку та перешкоджав позивачу у виконанні рішення загальних зборів співвласників будинку щодо управління та обслуговування будинку власними силами, мотивуючи свої відмови тим, що будинок може обслуговуватись позивачем лише після приймання-передачі його з балансу відповідача.

Листом № 42 від 23.10.2017 позивач звернувся до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням невідкладно прийняти рішення щодо передачі будинку на баланс позивача та зобов'язати відповідача здійснити передачу будинку разом з технічною документацією а також провести перерахунки мешканцям будинку за ненадані та надані не в повному обсязі послуги з обслуговування та утримання будинку в ІІІ кварталі 2017 року.

09.11.2017 року Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 656 про забезпечення передачі житлового будинку № 62 на вул. О.Гончара, за винятком нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва загальною площею 50,4 кв.м., що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та віднесений до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, з балансу Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 62».

Листом № 109.109/ОП/Р-2380 від 28.11.2017 Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивача про те, що у випадку неналежного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, споживачі зазначених послуг відповідно до статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги та Порядку перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі мають право звернутись із заявою до виконавця послуг для виклику представника та складання акта-претензії.

Згідно з Актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.12.2017 відповідач передав на баланс позивачу житловий будинок № 62 на вул. О.Гончара, за винятком нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва загальною площею 50,4 кв.м., що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та віднесений до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

При цьому, Акт технічного обстеження будинку відповідачем підписаний не був.

16.01.2018 року позивач звернувся до відповідача, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління самоврядного контролю Київської міської державної адміністрації з листами № 9/1, № 9/2, № 9/3, в яких просив направити уповноважених представників для складання та підписання спільно оформленого акту-претензії про ненадання або надання не в повному обсязі послуг з утримання будинку та прибудинкової території з прибуттям їх 25.01.2018 о 10:00 год. за адресою м. Київ, вул. Олеся Гончара, 62.

Відповідач листом № 295/3 від 24.01.2019 повідомив позивача про те, що оскільки він вже не є виконавцем послуг, то брати участь у складанні акту-претензії вважає недоцільним. При цьому, відповідач зазначив, що за надані послуги до 01.12.2017 року ним зроблені всі перерахунки.

Листом № 112 від 31.01.2018 Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило позивача про те, що він не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у зв'язку з чим представники адміністрації не уповноважені підписувати акти-претензії про ненадання (надання не в повному обсязі) послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Листом № 072-187 від 07.02.2018 Управління самоврядного контролю Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило позивача про те, що в разі самостійного виявлення ознак порушення прав споживачів житлово-комунальних послуг він має право звернутися з відповідною заявою до Держпродспоживслужби міста Києва.

25.01.2018 року споживачі послуг будинку № 62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві ОСОБА_6 та ОСОБА_7 висловили відповідачу претензії щодо послуг з утримання будинку споруд та прибудинкової території. Загальна сума перерахунку складає 331 588, 20 грн.

Вищевказані претензії були оформлені Актом-претензією про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі № 11 від 25.01.2018.

18.07.2018 року позивач звернувся до відповідача з листом № 50 від 17.07.2018 про досудове врегулювання спору, в якому пропонував вирішити питання наступним чином:

- КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» проводить перерахунок мешканцям будинку сум безпідставно нарахованого боргу за обслуговування будинку за період вересень-листопад 2017 року, з урахуванням того, що кошти, які були за цей період сплачені мешканцями будинку, покривають витрати на окремі послуги, які надавались до передачі будинку на баланс ОСББ «Гончара 62»;

- у разі проведення перерахунку КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» ОСББ «Гончара 62» відмовиться від намірів подавати позов до господарського суду за ненадані у 2015-2017 роках послуги, не вимагатиме компенсації витрат, проведених у 2017 році на утримання будинку у зв'язку з ненаданням послуг;

- сторони підписують мирову угоду з фіксацією взятих і виконаних взаємних зобов'язань.

У відповідь на вищевказану пропозицію відповідач листом № 3837/3 від 06.08.2018 повідомив позивача про те, що послуги надавались у відповідності до структури, періодичності та строків, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.03.2011 № 307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві». Вимоги щодо якості застосовувались до тих послуг, що були передбачені структурою тарифу. У разі ненадання, надання не в повному обсязі або надання послуг неналежної якості, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» по закінченню звітного року упродовж першого кварталу наступного за звітним роком, перераховувало споживачам плату за послуги згідно з вимогами до якості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженими зазначеним розпорядженням (крім поточного ремонту). Також з 15.09.2017 мешканцям будинку № 62 на вул. О.Гончара було знято нарахування за послугу з вивезення твердих побутових відходів у зв'язку з укладенням ОСББ «Гончара 62» прямого договору з іншою організацією, а за вересень місяць мешканцям були зроблені відповідні перерахунки. Всі інші послуги були надані в повному обсязі. Таким чином, нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій будинку № 62 на вул. О.Гончара за період вересень-листопад 2017 року було здійснено правомірно і підстав для здійснення перерахунків наразі немає.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив його права та законні інтереси в частині ненадання або ненадання в повному обсязі, перерви в їх наданні, послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а також не здійснював споживачам зазначених послуг перерахунки розміру плати за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а також не здійснював споживачам зазначених послуг перерахунок розміру плати за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території у разі перерви в їх наданні, або наданні не в повному обсязі, чим порушив вимоги статей 18, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або наданні не в повному обсязі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 970 від 11.12.2013 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 р. № 18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (частина 2 статті 20 Господарського кодексу України).

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України та статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даному випадку, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні-послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV).

Відповідно до статті 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Статтею 20 Закону № 1875-IV визначені права та обов'язки споживачів.

Так, відповідно до вищевказаної правової норми споживач має право:

1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;

2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;

4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;

6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

Споживач зобов'язаний:

1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;

2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;

3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;

4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;

5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;

7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Таким чином, саме на споживача покладено обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та надано право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Однак, в даному випадку позивач не є споживачем житлово-комунальних послуг та їх платником, а отже не є особою, права якої порушуються діями відповідача щодо нарахування платежів співвласникам будинку № 62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві.

Пунктом 3 статті 20 Закону № 1875-IV передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону № 1875-IV балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 29 Закону № 1875-IV визначені особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку.

Так, договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з іншим виконавцем.

Судом встановлено, що відповідачем як балансоутримувачем були укладені договори про надання житлово-комунальних послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна вежа» № 476 та № 485 від 02.03.2015, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» від 13.01.2017 № 31 від 11.01.2016 та № 8 від 13.01.2017, згідно з якими житлово-комунальні послуги у будинку № 62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві надавались у 2015 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортна вежа», у 2016 та 2017 роках - Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг».

Відповідно до статті 1 Закону № 1875-IV виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

Положеннями частини 2 статті 14 Закону № 1875-IV передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтею 18 Закону № 1875-IV визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Проте, відповідач не був виконавцем послуг та не перебував у договірних відносинах з позивачем, а на момент направлення йому листів про виклик представників для складання акту-претензії відповідач взагалі не був балансоутримувачем будинку, у зв'язку з чим він не був уповноважений приймати участь у складанні та підписанні акту-претензії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 970 від 11.12.2013 затверджено Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі (далі - Порядок), який визначає механізм проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі.

Згідно з п. 2 Порядку перерахунок - операція, пов'язана із зміною розміру нарахованої плати за послуги у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі та/або без урахування встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, у разі надання послуг без дотримання вимог щодо їх якості шляхом зменшення розміру такої плати виходячи з фактично наданих у період перерахунку послуг.

Відповідно до п. 5 Порядку перерахунок проводиться не рідше одного разу на рік протягом кварталу, наступного за періодом перерахунку, з урахуванням результатів перерахунків, проведених з початку звітного року, виходячи з фактично понесених у звітному періоді витрат на надання послуг щодо кожного будинку окремо з урахуванням обсягу наданих послуг в межах тарифу, періодичності та строків надання послуг, установлених рішенням органу місцевого самоврядування, з урахуванням складених виконавцем планів та графіків виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг (пункт 5 Порядку).

Пунктом 6 Порядку визначено, що обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов'язаних з їх наданням, повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається у виконавця, зокрема наказами підприємства, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо.

Згідно з п. 7 Порядку облік витрат з технічного обслуговування ліфтів ведеться з урахуванням даних, зазначених у журналах реєстрації зупинок ліфтів. Перерахунок проводиться у разі простою ліфта більше доби.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 62», як споживачем та відповідачем, як виконавцем житлово-комунальних послуг, договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би свідчили про здійснення ОСББ «Гончара 62» розрахунків з відповідачем за житлово-комунальні послуги.

Відтак, вимога ОСББ «Гончара 62» про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг є безпідставною, оскільки у відповідача взагалі не існувало зобов'язань перед ОСББ «Гончара 62» по наданню житлово-комунальних послуг і зазначені послуги фактично ОСББ не надавалися.

Дослідивши наданий позивачем Акт-претензію від 25.01.2018 № 11, суд зазначає наступне.

В Акті-претензії зазначено, що:

1) повністю ненаданих послуг з:

- прибирання сходових клітин в 2017 році в повному обсязі складових робіт цього виду послуг. Сума перерахунку за 11 місяців 2017 року - 47 268, 87 грн.;

- обслуговування систем диспетчеризації, яка не задіяна і послуги не надавалися у 2017 році. Сума перерахунку за ІІІ-ІV квартали 2017 року - 7 020, 89 грн.;

- технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого, холодного водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, зливної каналізації, яке не проводилось в ІІ, ІІІ та ІV кварталах 2017 року. Так, не виконувались передбачені нормативними документами регулювання, промивання та гідравлічні випробування систем опалення, гарячого водопостачання, профілактика, ремонт і заміна запірної арматури, консервація і розконсервація, підготовка до опалювального сезону системи опалення та інші роботи. Сума перерахунку за ІІ, ІІІ та ІV квартали 2017 року - 72 745, 33 грн.;

- дератизації та дезінсекції, які не надавались у ІІІ і ІV кварталах 2017 року. Дератизація виконана за кошти ОСББ «Гончара 62» у вересні 2017 року. Сума перерахунку за ІІІ та ІV квартали 2017 року - 1 002, 44 грн.;

- технічного обслуговування та ремонту мереж електропостачання та електрообладнання, необхідних для електрозабезпечення технічних цілей будинку, яке не надавалось у 2017 році. Профілактичні та ремонтні роботи на системі електроосвітлення не виконувались. Сума перерахунку за 5 місяців (липень-листопад) - 9 796, 23 грн.;

- технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення. Електрообладнання систем димовидалення та вентиляції розграбовано і системи не діють більше 20 років. Тариф не коригувався всі 20 років. Сума перерахунку згідно діючого тарифу: за 2015 рік - 11 061, 36 грн., за 2016 рік - 11 061, 36 грн., за 6 місяців 2017 р. - 5 330, 68 грн.;

- поточного ремонту конструктивних елементів внутрішньо будинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, який не проводився в 2017 році в жодному з елементів та систем будинку. Сума перерахунку за 11 місяців 2017 року складає 42 845, 87 грн.;

- профілактичні та ремонтні роботи з освітлення місць загального користування, які не проводились у 2017 році. Більшість світильників у підвалі та на технічному горищному поверсі демонтовано, вимикачі та розетки не працюють, частина електропроводки оголена. Сума перерахунку за 11 місяців 2017 року складає 28 764, 15 грн.;

- поливання двору, клумб та газонів, які не виконувались у 2015-2017 роках. Сума перерахунку за 11 місяців 2017 року складає - 4 419, 94 грн.;

- прибирання і вивезення снігу, яке не виконувалось у 2017 році. Сума перерахунку за липень-листопад (5 місяців) 2017 року 9 471, 29 грн.

2) з послуг, які надавались не в повному обсязі:

- прибирання прибудинкової території; не проводились роботи з миття території, очищення та миття урн, дезінфекції сміттєпроводів, догляду за зеленими насадженнями, стрижки газонів та інше. Сума перерахунку 50% тарифу за 11 місяців 2017 року складає 62 468, 98 грн.;

- обслуговування ліфтів будинку. З 2013 року не проводилась експертиза технічного стану ліфтів при нормативі 1 раз на 2 роки. З 2014 року не проводився технічний огляд 2-х ліфтів при нормативі 1 раз на 2 роки. Вартість робіт по експертизі ліфтів складає 15 000, 00 грн., вартість технічного огляду ліфтів - 1 800, 00 грн. Сума перерахунку складає 16 800, 00 грн.

Загальна сума перерахунку складає 331 588, 20 грн.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 307 від 09.03.2011 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій м. Києва»:

- вимоги до якості послуг з прибирання сходових клітин визначаються періодичністю та строками. Такі порушення встановлюються аналізом табелю робочого дня безпосередніх виконавців, даними журналу реєстрації виконавцем звернень мешканців, актів обстеження будинку та даних побудинкового обліку;

- вимоги до якості послуг з обслуговування систем диспетчеризації визначаються наявністю перерв у прийманні сигналів та заявок споживачів. Такі порушення встановлюються аналізом даних журналу реєстрації, актами обстеження будинку.

- вимоги щодо якості послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем визначаються плановою періодичністю, не менше нормативу. Такі порушення встановлюються даними журналу реєстрації виконавцем звернень мешканців, актами виконаних робіт по будинку, даними побудинкового обліку.

- вимоги щодо якості послуг з дератизації та дезінфекції визначаються порушенням переліку робіт. Такі порушення встановлюються аналізом актів виконаних робіт по будинку.

- вимоги щодо якості послуг з технічного обслуговування та ремонту мереж електропостачання та електрообладнання визначаються порушенням переліку та норм робіт. Такі порушення встановлюються аналізом журналу реєстрації виконавцем звернень мешканців, актами виконаних робіт по будинку, даними побудинкового обліку.

- вимоги щодо якості послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та домовидалення визначаються порушенням переліку робіт та періодичністю їх проведення. Такі порушення встановлюються аналізом актів виконаних робіт по будинку за результатами побудинкового обліку.

- вимоги щодо якості поточного ремонту конструктивних елементів внутрішньо будинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення визначаються недоосвоєнням витрат на проведення регламентних робіт згідно затвердженого графіку поточного ремонту, складеного за результатами загальних оглядів і звернень споживачів. Такі порушення встановлюються аналізом журналу реєстрації виконавцем звернень мешканців, актами виконаних робіт по будинку, даними побудинкового обліку.

- вимоги щодо якості послуг з поливання двору, клумб та газонів належать до різних робіт з прибирання прибудинкової території, визначаються аналізом журналу реєстрації виконавцем звернень мешканців, актами виконаних робіт по будинку, даними побудинкового обліку.

- вимоги щодо якості послуг з прибирання та вивезення снігу належать до різних робіт з прибирання прибудинкової території і визначаються аналізом журналу реєстрації виконавцем звернень мешканців, актами виконаних робіт по будинку, даними побудинкового обліку.

- вимоги до якості послуг з прибирання прибудинкової території визначаються періодичністю та строками. Такі порушення встановлюються аналізом табелю робочого часу дня безпосередніх виконавців, даними журналу реєстрації виконавцем звернень мешканців, актів обстеження будинку, даними побудинкового обліку.

- вимоги щодо якості послуг з обслуговування ліфтів визначаються перервами в роботі ліфтів понад терміни, передбачені положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів (КД36.-001-2000) кожен ліфт не працює в межах 3-х діб включно за місяць. Такі порушення встановлюються аналізом даних журналу обліку зупинок ліфтів виконавцем, актами обстеження будинку, даними побудинкового огляду.

Проте, позивачем всупереч вимог частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які б у своїй сукупності дали змогу дійти беззаперечного висновку про те, що житлово-комунальні послуги не надавались взагалі або надавались неналежним чином, зокрема, матеріали справи не містять документів, які б підтверджували виявлення, фіксацію та оформлення вказаних в акті-претензії порушень.

Так, жодне із вказаних в акті-претензії порушень щодо ненадання чи неналежного надання не має реального змісту: часу та місце виявлення порушень невідоме, зміст порушення не зафіксовано, як встановлено рівень невиконання і у якій спосіб здійснено фіксацію порушень невідомо.

Акти про ненадання послуг з обслуговування будинку (т. 2 а.с. 183-239) складені мешканцями будинку в односторонньому порядку, без участі представника відповідача та виконавця, у зв'язку з чим не можуть бути належним доказом на підтвердження ненадання чи неналежного надання житлово-комунальних послуг.

Доказів в підтвердження того, що послуги з обслуговування систем диспетчеризації, послуги з обслуговування димовентиляційних каналів, послуги з поливання двору, клумб та газонів, послуги з прибирання і вивезення снігу, балансоутримувачем включені до витрат на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території матеріали справи не містять.

При цьому, відносно послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту мереж електропостачання та електрообладнання, необхідних для забезпечення технічних цілей будинку, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також за наявності інших внутрішньобудинкових інженерних систем, балансоутримувачем у 2017 році було зроблено перерахунок, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 62» до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» про визнання безпідставними та незаконними проведені в повному обсязі нарахування платежів співвласникам будинку № 62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві за період з 2015 року по грудень 2017 року на загальну суму 331 588, 20 грн. за ненадані або частково надані послуги згідно акту-претензії від 25.01.2018 та зобов'язання відповідача зробити перерахунок безпідставно нарахованих платежів співвласникам будинку № 62 по вулиця Олеся Гончара у місті Києві за період з 2015 року по грудень 2017 року на загальну суму 331 588, 20 грн. за ненадані або частково надані послуги згідно акту-претензії від 25.01.2018.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 25.04.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова