Рішення № 81433189, 03.04.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/8/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2019 Справа № 908/2/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі судового засідання Вака В.С.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1, директор, наказ № 1 від 29.03.2017

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/2/19

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, буд. 16, офіс 809-2, ідентифікаційний код 30968986)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортак ЛТД" (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 41244582)

про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) в сумі 27744,87 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортак ЛТД" про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) в сумі 27744,87 грн.

Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2/19 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/8/19. Підготовче судове засідання призначено на 11.02.2019.

28.01.2019 на адресу суду від ТОВ "Ортак ЛТД" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає, що ПрАТ "СК "Альфа Страхування" повинно звертатися за відшкодуванням витрат з регресивним позовом до страхувальника – ОСОБА_2, а не до ТОВ "Ортак ЛТД". Тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 30.01.2019 перенесено підготовче судове засідання з 11.02.2019 на 18.02.2019, у зв’язку із відрядженням судді у цей день.

12.02.2019 на адресу суду від ПрАТ "СК "Альфа Страхування" надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі позивача. Позивач не заперечує проти призначення справи до розгляду по суті.

Також, 12.02.2019 на адресу суду від ПрАТ "СК "Альфа Страхування" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2019 не прибув, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Оскільки представники сторін в підготовче засідання 18.02.2019 не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, фіксування судового засідання не здійснювалось, суд за власною ініціативою, закрив підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.03.2019 о 12 год. 00 хв.

Від відповідача до суду надійшло письмове клопотання № 11-03/1 від 11.03.2019 про виклик свідка та витребування висновку експерта.

Відповідно до ст. 80, 81 ГПК України, суд задовольнив клопотання відповідача та запропонував позивачу надати висновок експерта затвердженого відповідно Наказу Міністерства юстиції України від 24.11.2003 за № 142/5/2092 “Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів”.

Суд також задовольнив клопотання відповідача щодо виклику свідка – гр. ОСОБА_2, що мешкає за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 18, кв.11, для надання показань по справі.

Враховуючи задоволення клопотань, виклик свідка для дачі показань, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 03.04.2019 до 12 год. 30 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 03.04.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 03.04.2019 суд заслухав вступне слово відповідача. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та надав пояснення по суті спору

Після заключного слова відповідача, суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої оголосив вступну та резолютивну частини рішення про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2017 між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» (надалі - позивач) та ОСОБА_2 (надалі – відповідач) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.1303454.555 (надалі - договір).

Предметом договору є страхування транспортного засобу «КІА Sportage» д/н НОМЕР_1 (надалі - Застрахований ТЗ).

31.01.2018 року о 12 годині 05 хвилин в м. Запоріжжі по вул. Алюмінієвій, 13 відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю Застрахованого ТЗ «КІА Sportage» д/н НОМЕР_1 та колісним трактором «Foton», д.н. 17582АР, під керуванням ОСОБА_3.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП.

В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено Застрахований ТЗ «КІА Sportage» д/н НОМЕР_1, що підтверджується довідкою про ДТП,

Власник пошкодженого Застрахованого ТЗ звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 було проведено його огляд, про що складено Протокол огляду пошкодженого ТЗ, та складено рахунок №000000000000427, згідно якого вартість ремонту пошкодженого ТЗ «КІА Sportage» д/н НОМЕР_1 складає 27 744,87 грн. (суму зменшено на знижку 5%).

16.03.2018 позивачем складено розрахунок страхового відшкодування, згідно якого: розмір збитку складає 27 744,87 грн.; франшиза складає 0,00 грн; процент виплати - 100 % , до виплати - 27 744,87 грн.

16.03.2018 ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» складено страховий акт по справі №0138.206.18.01.01 на суму 27744, 87 грн., виплату якої здійснено на користь страхувальника через СТО, що підтверджується платіжним дорученням № 6963 від 21.03.2018.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 0138/18 від 23.03.2018.

Посилаючись на те, що, враховуючи постанову суду про визнання винуватцем ДТП ОСОБА_3, який працює трактористом у ТОВ «Ортак ЛТД», а згідно довідки про обставини ДТП трактор, яким керував ОСОБА_3, в момент ДТП, належить відповідачеві, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 27 744 грн. 87 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації).

З’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 р. N 85/96-ВР «Про страхування».

Відповідно до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Пункт 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як зазначає відповідач, «…не відмовляючись від своєї вини ОСОБА_3 відразу сплатив гр. ОСОБА_2 суму завданих під час ДТП збитків у розмірі 11 166,00 грн. на підставі документів наданих ОСОБА_2 Суму збитків яку сплачено ОСОБА_2 було визначено після огляду автомобіля «КІА Sportage» на станції технічного обслуговування. При цьому, як зазначає відповідач, виплату суми завданих збитків особисто гр. ОСОБА_2 було здійснено в зв'язку з тим, що договір страхування між ОСОБА_2 і ПрАТ «СК «Альфа Страхування», на який посилається позивач, не надавав ОСОБА_2 право на отримання відшкодування завданих збитків, так як не був оплачений ОСОБА_2 в повному обсязі. На початку березня 2018 відбулася зустріч між ОСОБА_2 та директором ТОВ «Ортак ЛТД» ОСОБА_1 під час якої ОСОБА_2 повідомив, що його витрати з ремонту автомобіля збільшилися і склали близько 22 тис. грн. та попросив додатково сплатити йому 11 тис. грн. ОСОБА_1 погодився на умови ОСОБА_2, але попросив підтверджуючі документи. Наступного дня ОСОБА_2 приніс документи в яких сума збитків вже була близько 25 тис. грн. Розуміючи, що дії ОСОБА_2 мають ознаки шахрайства, представники ТОВ «Ортак ЛТД» відмовилися з ним спілкуватися, на що ОСОБА_2 повідомив, що він в березні 2018 уклав новий Договір страхування з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» і домовився з працівниками ПрАТ «СК «Альфа Страхування», щоб суму збитків внаслідок ДТП йому сплатили за новим договором страхування при цьому почав шантажувати, що домовиться з СТО щоб сума збитків, внаслідок ДТП була ще вища. Штучне завищення збитків робилося шляхом завищення вартості запчастин, які встановлювалися на автомобіль, а саме: запчастини які фактично були придбані на автомобільному ринку м. Запоріжжя, по документам СТО проводилися як нові запчастині придбані безпосередньо у виробника автомобіля. Враховуючи подібні дії ОСОБА_2 будь - яке спілкування з ним було припинено. В травні 2018р. було отримано претензію від ПрАТ «СК «Альфа Страхування» про стягнення 27 744 грн. 87 коп. на що дано відповідь, що у ПрАТ «СК «Альфа Страхування» відсутні правові підстави щодо отримання з ТОВ «Ортак ЛТД» грошових коштів, так як ОСОБА_3 на підставі наданих ОСОБА_2 документів було виплачено ОСОБА_2 суму завданих збитків. Таким чином відповідно до ст. 599 ЦК України у ТОВ «Ортак ЛТД» відсутні зобов'язання за фактом ДТП…».

Враховуючи доводи відповідача, судом було викликано для допиту в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 та зобов’язано позивача надати висновок експерта, затвердженого відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 24.11.2003 за № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».

ОСОБА_2 до суду для дачі пояснень по суті спору не з’явився, письмових пояснень суду не направив.

Позивачем не було надано доказів сплати за договором страхування та висновок експерта, затвердженого відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 24.11.2003 за № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».

Належними доказами розмір та підстави відшкодування заявленої до стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) не підтверджується.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність заявлених позовних вимог, не доведено наявність правових підстав для відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та правомірність визначення розміру цієї шкоди.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Факт порушення прав та законних інтересів позивача судом не встановлений.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано (з урахуванням відрядження судді) 25.04.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян