Рішення № 81432817, 17.04.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 квітня 2019 р. Справа № 903/926/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 903/926/18

за позовом Фермерського господарства “Західний Буг” ОСОБА_1, м. Володимир-Волинський, Волинської області

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський

про застосування наслідків недійсності правочину, стягнення 3 452 757,75 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 – адвокат (дов. б/н від 01.06.2017),

від відповідача: ОСОБА_3 (дов. № 2 від 14.02.2019),

в с т а н о в и в:

13.12.2018 Фермерське господарство “Західний Буг” ОСОБА_1 звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою № 230 від 13.12.2018 про застосування наслідків недійсності договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017 шляхом стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський грошових коштів в розмірі 3 452 757,75 грн.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з моменту підписання договору сплатило на рахунок Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський 3 452 757,75 грн., з них: 2 839 831,80 грн. – за послуги з вирощування сільськогосподарської продукції; 612 925,95 грн. – компенсовано сплату відповідачем земельного податку.

Оскільки договір № 01-СО-2017 від 10.05.2017 визнано недійсним, то позивач вважає, що сторони мають бути приведені у попередній стан.

Як на правові підстави позову позивач посилається на ч.ч. 1, 3 ст. 216, ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 18.12.2018 було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2019.

15.01.2019 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив № 21/87 від 14.01.2019 на позов, в якому позовні вимоги не визнає, просив у задоволенні позову відмовити. Крім цього, вважає, що співвідповідачем у справі має бути Міністерство оброни України та просив залучити його до участі у справі як співвідповідача.

16.01.2019 представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання б/н від 15.01.2019, в якому просив підготовче засідання відкласти у зв’язку з відрядженням представника позивача.

Клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв’язку з відрядженням представника позивача було залишено судом без задоволення, оскільки явка представника позивача в судове засідання не визнавалась обов’язковою, доказів на підтвердження відрядження до клопотання не подано.

Ухвалою суду від 16.01.2019 було відкладено підготовче засідання на 13.02.2019; запропоновано позивачу у строк до 11.02.2019 подати відповідь на відзив відповідача та на клопотання про залучення співвідповідачем у справі Міністерства оброни України; постановлено клопотання про залучення співвідповідачем Міністерства оброни України вирішити в наступному судовому засіданні.

05.02.2019 відповідач надіслав до суду клопотання № 21/217 від 04.02.2019, в якому просив підготовче засідання відкласти у зв’язку з перебуванням представника відповідача в судовому засіданні у Восьмому апеляційному адміністративному суді по справі за апеляційною скаргою КЕВ до ГУ ДФС у Волинській області. До клопотання додав ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019.

Клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв’язку з перебуванням представника відповідача в судовому засіданні у Восьмому апеляційному адміністративному суді судом було задоволено.

13.02.2019 представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання б/н від 12.02.2019 про приєднання до матеріалів справи копій платіжних доручень, що підтверджують факт перерахування грошових коштів КЕВ м. Володимир-Волинський згідно з договором № 01-СО-2017 від 10.05.2017.

Клопотання представника позивача судом задоволено, приєднано до матеріалів справи копії платіжних доручень.

Ухвалою суду від 13.02.2019 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів - до 21.03.2019 включно, підготовче засідання відкладено на 28.02.2019; запропоновано позивачу у строк до 27.02.2019 подати відповідь на відзив відповідача та на клопотання про залучення співвідповідачем у справі Міністерства оброни України; клопотання про залучення співвідповідачем Міністерства оброни України постановлено вирішити в наступному судовому засіданні.

13.02.2019 представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив від 11.02.2019, у якій вважає твердження відповідача, викладені у відзиві на позов безпідставними та такими, що не мають законодавчого підгрунтя; також заперечує проти залучення співвідповідачем у справі Міністерства оборони України; просить позов задовольнити повністю.

27.02.2019 представник позивача подав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копій платіжних доручень, що підтверджують факт перерахування грошових коштів Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський згідно з договором № 01-СО-2017 від 10.05.2017. Клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні 28.02.2019 представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення підготовчого засідання, яке судом було залишено без задоволення.

Клопотання про залучення співвідповідачем у справі Міністерства оброни України представник відповідача підтримав.

Представник позивача проти залучення співвідповідачем у справі Міністерства оброни України заперечив.

Судом залишено без задоволення клопотання відповідача про залучення співвідповідачем у справі Міністерство оброни України.

Ухвалою суду від 28.02.2019 підготовче провадження було закрито, призначено розгляд справи по суті на 21.03.2019.

21.03.2019 в судовому засіданні на підставі ст.216 ГПК України було оголошено перерву до 17.04.2019.

Вимога позивача про застосування наслідків недійсності договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017 та стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський 3 452 757,75 грн. до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Листами №303/6/27/1380 від 13.09.2016 Головного КЕУ ЗС України та № 303/23/1/286/77 від 26.01.2017 Західного територіального КЕУ ЗС України до КЕВ м. Володимир-Волинський було доведено ряд вимог щодо укладення договорів із вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках землекористувачів Міноборони на конкурсних засадах.

Наказом № 19 від 17.02.2017 начальника КЕВ м. Володимир-Волинський було утворено конкурсну комісію щодо ведення господарської діяльності із вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України в квартирно-експлуатаційному відділі м. Володимир-Волинський.

На виконання зазначеного наказу №19 від 17.02.2017 конкурсною комісією на офіційному сайті Міністерства оборони України було оголошено конкурс по відбору учасників для спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур земельних ділянок загальною площею 873,5965 га землекористувачів Міністерства оборони України, які розташовані у Волинській області Володимир-Волинського району на території Оваднівської, Білинської сільських рад і Устилузької міської ради та зазначено умови конкурсу.

13.04.2017 конкурсною комісією Квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський було проведено конкурс з відбору учасників спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур земельних ділянок загальною площею 873,5965 га землекористувачів Міністерства оборони України, які розташовані у Волинській області Володимир-Волинського району на території Оваднівської сільської ради, Білинської сільської ради, Устилузької міської ради.

За результатами конкурсу з відбору учасників для спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур від 13.04.2017 переможцем конкурсних торгів визнано Фермерське господарство "Західний Буг".

Ці обставини були встановлені рішенням господарського суду Волинської області від 26.06.2017 по справі № 903/367/17. Цим рішенням позов ДП "Агрофірма "Луга-Нова" ПП "Універсам" було задоволено частково, постановлено визнати недійсними результати конкурсу від 13.04.2017, проведеного конкурсною комісією КЕВ м. Володимир-Волинський, в частині визнання ФГ "Західний Буг" ОСОБА_1 переможцем конкурсу по відбору учасників для спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України орієнтовною площею 873,5965 га, що розташовані у Волинській області Володимир-Волинського району на території Оваднівської, Білинської сільських рад і Устилузької міської ради; провадження у справі в частині зобов'язання конкурсної комісії КЕВ м. Володимир-Волинський переглянути конкурсні пропозиції учасників для обрання переможця конкурсних торгів припинено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 по справі № 903/367/17 рішення Господарського суду Волинської області від 26.06.2017 було скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" задоволено; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 по справі № 903/367/17 скасовано; рішення Господарського суду Волинської області від 26.06.2017 по справі № 903/367/17 залишено в силі.

Таким чином, на підставі ст.75 ГПК України обставини, встановлені у справі № 903/367/17, є преюдиційними і не потребують повторного доказування.

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.06.2018 у справі №903/52/18 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський до Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 про розірвання договору №01-СО-2017 від 10.05.2017 та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» приватного підприємства «Універсам» до відповідача – 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський, відповідача- 2 Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 про визнання недійсним договору №01-СО-2017 від 10.05.2017 відмовлено в задоволені позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський про розірвання договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017 року; задоволено позов Дочірнього підприємства Агрофірма Луга-Нова Приватного підприємства «Універсам» про визнання недійсним договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017; визнано недійсним договір № 01-СО-2017 від 10.05.2017 року, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир-Волинський та Фермерським господарством «Західний Буг» ОСОБА_1; стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський на користь Дочірнього підприємства Агрофірма «Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» 881,00 грн. витрат по судовому збору; стягнуто з Фермерського господарства «Західний Буг» ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства Агрофірма «Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» 881,00 грн. витрат по судовому збору.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський про розірвання договору №01-СО-2017 від 10.05.2017 обгрунтоване тим, що позивачем не доведено порушення Фермерським господарством "Західний Буг" ОСОБА_1 істотних умов договору, які б слугували підставою для його розірвання.

В частині задоволення позову Дочірнього підприємства Агрофірма «Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» про визнання недійсним договору №01-СО-2017 від 10.05.2017 рішення суду першої інстанції обгрунтоване тим, що при визнанні недійсними результатів конкурсу, за наслідками якого був укладений спірний договір, наявні правові підстави для визнання недійсним договору №01-СО-2017 від 10.05.2017 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 липня 2018 року в справі № 903/52/18 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 19.06.2018р. по справі №903/52/18 залишено без задоволення; рішення господарського суду Волинської області від 19.06.2018 в частині задоволення позову ДП АФ "Луга-Нова" ПП "Універсам" про визнання не дійсним договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017 року залишено без змін.

Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 903/52/18 касаційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 залишив без задоволення; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 та рішення Господарського суду Волинської області від 19.06.2018 в частині задоволення позову ДП АФ "Луга-Нова" ПП "Універсам" про визнання не дійсним договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017 у справі № 903/52/18 залишив без змін.

В грудні 2018 року Фермерське господарство "Західний Буг" ОСОБА_1 звернулося з позовною заявою до господарського суду Волинської області про застосування наслідків недійсності договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017 шляхом стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський грошових коштів в розмірі 3 452 757,75 грн.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з моменту підписання договору він сплатив на рахунок Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський 3 452 757,75 грн., з них: 2 839 831,80 грн. – за послуги з вирощування сільськогосподарської продукції; 612 925,95 грн. – компенсовано сплату відповідачем земельного податку.

Оскільки договір № 01-СО-2017 від 10.05.2017 визнано недійсним, то позивач вважає, що сторони мають бути приведені у попередній стан.

Як на правові підстави позову позивач посилається на ч.ч. 1, 3 ст. 216, ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що 10.05.2017 року між КЕВ м.Володимир-Волинський (сторона-1) та ФГ «Західний Буг» ОСОБА_1 (сторона-2) було укладено договір № 01-СО-2017.

Розділом І врегульовано предмет договору.

Згідно з п.1.1. розділу І з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності військових частин, що перебувають на квартирно-експлуатаційному забезпеченні в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Володимир-Волинський, наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України сторони дійшли згоди про те, що цей договір є змішаним у розумінні ст. ст. 6, 626, 627, 628 ЦК України, в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона-1 зобов?язується, за умови сприяння та підтримки сторони-2, протягом визначеного в договорі строку, надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції (визначеної Свідоцтвом про реєстрацію військової частини як суб?єкта господарської діяльності у Збройних Силах від 23.11.2015 №429, відповідно до якого дозволені види господарської діяльності для сторони-1 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код 01.11) (далі за текстом – послуги) на земельних ділянках, що є власністю держави в особі Міністерства оборони України, та належать КЕВ м.Володимир-Волинський на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ВЛ № 7 від 28.12.1994 року, № 1 від 31.07.1980 року, а сторона-2 ФГ «Західний Буг» ОСОБА_1 зобов?язується вчасно оплачувати надані послуги згідно умов цього договору.

Загальна орієнтовна площа землі, на якій буде здійснюватися надання послуг, становить 873,5965 га, згідно актів обстеження земельних ділянок, які є невід?ємною частиною договору.

Згідно з п.1.2. сторони погодились з тим, що вони мають наступні цілі, які сформовані виключно на їх волевиявленні: обробіток землі для вирощування сільськогосподарської продукції, розподіл праці та спеціалізація виробництва при вирощуванні сільськогосподарської продукції; підвищення обсягів виробництва та досягнення економічного ефекту від раціонального використання землі; забезпечення ефективності виробництва шляхом оптимізації витрат на матеріальні ресурси; збільшення гнучкості виробництва та збуту у відповідності до вимог ринку; швидке освоєння нової продукції, яка користується попитом на ринку.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи представник позивача стверджував, що договір № 01-СО-2017 від 10.05.2017 є договором про надання послуг.

Відповідно до приписів ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець. Замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, зазначених у договорі, контролює надання послуги і оплачує її.

Виконавець надає послугу замовнику за його завданням. Завданням в договорі про надання послуг є замовлення, з яким замовник звертається до виконавця. Ним є визначений обсяг послуг, у наданні яких зацікавлений замовник, їх обсяг та вказівки щодо їх надання.

Послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Згідно з п.п.1.4., 1.5. договору детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором, визначається у завданні, яке надається стороною-2 стороні-1. Завдання надається в письмовій формі, та погоджується стороною-1.

Послуги передаються стороною-1 стороні-2 на підставі акту прийому-передачі послуг, що є додатком до цього договору.

В процесі розгляду справи позивачем не доведено надання послуг відповідачем. Ні доказів на підтвердження надання завдань відповідачу як виконавцю, ні доказів на підтвердження оформлення акту прийому-передачі послуг стороною-1 стороні-2 не подано .

Відповідно ж до приписів частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами частини першої статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), строк, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Істотними для договору оренди землі є умови, зазначені в ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Договір № 01-СО-2017 від 10.05.2017 року не містить всіх істотних умов договору оренди (зокрема, кадастрового номера, місця розташування земельної ділянки) тому, що він на думку суду є удаваним, і за своєю формою він прикриває реальний правочин - договір оренди земельних ділянок, які є власністю держави в особі Міністерства оборони України на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ВЛ № 7 від 28.12.1994 року, № 1 від 31.07.1980 року, які були передані Фермерському господарству «Західний Буг» ОСОБА_1 у користування.

Рішенням від 19.06.2018 у справі №903/52/18 визнано недійсним договір № 01-СО-2017 від 10.05.2017 у зв?язку з тим, що КЕВ м. Володимир-Волинський з порушенням Методичних рекомендацій щодо укладання договорів спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України було проведено конкурс з відбору учасників спільної обробки землі, за результатами якого було укладено договір.

Як вбачається зі змісту прав і обов'язків сторін договору (пункти 1.1., 1.2., 1.3., 2.1.5. договору), Фермерське господарство «Західний Буг» ОСОБА_1 на підставі договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017 отримало право користування земельними ділянками площею 873,5965 га.

За змістом п.1.3. договору сприяння та підтримка сторони- 2 (ФГ «Західний Буг» ОСОБА_1П.) полягає у наданні в розпорядження сторони-1: насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарських культур; надання послуг з обробітку, посіву, збору урожаю та транспортування сільськогосподарської продукції; сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами (водіями) сторонами-2.

Твердження позивача про наявність в договорі № 01-СО-2017 від 10.05.2017 ознак договору про надання послуг не узгоджується з визначенням договору про надання послуг, наведеним в ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Аналіз п.п.1.3., 1.7. договору свідчить про те, що фактично Фермерське господарство «Західний Буг» ОСОБА_1 мало вчиняти дії з обробки земельної ділянки, посіву, збирання врожаю сільськогосподарською технікою під керуванням водіїв фермерського господарства, було власником продукції, вирощеної на земельних ділянках, наданих в користування фермерського господарства.

За умовами договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017 КЕВ м.Володимир-Волинський не надавало послугу, яка споживається в процесі вчинення дії або здійснення певної діяльності.

Фактично КЕВ м.Володимир-Волинський лише передало земельні ділянки в користування Фермерському господарству «Західний Буг» ОСОБА_1, а діяльність на земельних ділянках вчиняло Фермерське господарство «Західний Буг» ОСОБА_1

Наведені обставини свідчать про те, що правочин, який вчинено сторонами, спрямовано на приховання іншого правочину - договору оренди земельних ділянок, який сторони насправді вчинили, тобто договір № 01-СО-2017 від 10.05.2017 є удаваним правочином згідно з частиною першою статті 235 Цивільного кодексу України.

Правові наслідки удаваного правочину встановлені приписами статті 235 Цивільного кодексу України, згідно з якою удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин за своєю формою прикриває реальний правочин.

Ознакою удаваного правочину є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі усіма або принаймні одним із них.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину (стаття 235 Цивільного кодексу України).

Сторонами у справі оформлено договір про надання послуг, але фактично між ними виникли відносини щодо користування земельною ділянкою.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

А відтак, до договору № 01-СО-2017 від 10.05.2017 слід застосовувати правила, передбачені для договору оренди землі, врегульовані Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.4 ст.21 Закону України «Про оренду землі» у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Отримана відповідачем сума коштів в розмірі 2 839 831,80 грн. фактично є платою за оренду землі, а сума коштів у розмірі 612 925,95 грн. – компенсацією земельного податку відповідачу.

Оскільки договір № 01-СО-2017 від 10.05.2017 в судовому порядку визнано недійсним, за змістом ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2 839 831,80 грн. відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача пояснював, що платником земельного податку є КЕВ м.Володимир-Волинський, і оскільки Фермерське господарство «Західний Буг» ОСОБА_1 користувалося земельними ділянками, то й відшкодовувало відповідачу сплачений ним земельний податок.

Згідно з вимогами пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за відповідною формою.

Таким чином, відшкодування позивачем земельного податку відповідачу залежало від користування позивачем землею.

А тому, оскільки відсутні підстави для стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 2 839 831,80 грн., які фактично є платою за оренду землі, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача 612 925,95 грн., які є компенсацією позивачем земельного податку відповідачу.

Доводи позивача про те, що договір № 01-СО-2017 від 10.05.2017 не містить істотних умов, необхідних для договору оренди землі, не свідчить про те, що між сторонами укладено договір про надання послуг, а лише додатково вказує на дійсні наміри сторін приховати вчинення іншого правочину.

У зв’язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.216, 235, 628, 759, 901 Цивільного кодексу України, ст. 284 Господарського кодексу України, ч.4 ст.21 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 26.04.2019.

Суддя І. О. Якушева