Ухвала суду № 81431868, 23.04.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/4814/19

Провадження 1-кс/263/2876/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Кирилюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя матеріали клопотання слідчого СВ Центрального ВП ГУНП України в Донецькій області ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051290000143 від 30.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358,ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 197-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Центрального ВП ГУНП України в Донецькій області ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051290000143 від 30.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358,ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 197-1 КК України.

В клопотанні зазначено, що до Маріупольської місцевої прокуратури № 1 надійшло повідомлення з виконавчого комітету Маріупольської міської ради щодо незаконного встановлення на території міста Маріуполя тимчасових споруд, для здійснення підприємницькою діяльністю, чим порушуються вимоги земельного законодавства. Так, зафіксовано вже тридцять дев’ять випадків реєстрації права власності на кіоски, нежитлові будівлі, торгівельні павільйони на підставі документів які викликають сумнів у їх справжності. Зокрема це Рішення колегій районних адміністрацій про присвоєння адрес відповідним об’єктам, які фактично ніколи не приймалися а також декларації про готовність об'єктів до експлуатації, що стало підставою для незаконної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на території міста Маріуполя. Окрім того, що фактично за адресами реєстрації права власності знаходяться тимчасові споруди, які не є нерухомим майном, зафіксовано випадки реєстрації права власності на нерухоме майно за адресами, на яких по факту взагалі відсутні як тимчасові споруди так і нерухоме майно.

Встановлено, що невстановленими особами за попередньою змовою групою осіб із суб’єктами господарювання шляхом зловживання владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди всупереч громадським інтересам здійснено реєстрацію права власності на кіоски, нежитлові будівлі, торгівельні павільйони на підставі вищевказаних документів, які викликають сумнів у їх справжності.

28.02.2019 спільно зі спеціалістами Маріупольської міської ради проведений огляд місця події – об’єкта житлової нерухомості (кіоск, площею 13,2 квадратних метри), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером: 1412336300:01:010:0181 по пр. Металургів, 77-г у м. Маріуполі. В ході огляду встановлено, що за вказаною адресою знаходиться кіоск, загальною площею 13,2 кв.м., який не має фундаменту, виконаний з полегшених конструкцій, може бути віднесений до тимчасової споруди.

Так, 03.09.2018 державним реєстратором Державного підприємства «Київоблреклама» Київської області ОСОБА_3 прийнято рішення №42806475 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на кіоск, загальною площею 13,2 квадратних метра, розташований за адресою: м. Маріуполь Донецької області, проспект Металургів, будинок 77-г. Об’єкту нерухомості присвоєно реєстраційний номер 1634608614123.

Підставою для державної реєстрації права власності на новостворене майно стала заява ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.08.2018, а також документи, подані останньою для державної реєстрації, а саме: Декларація про готовність об’єкта до експлуатації від 23.10.2012 №ДЦ 14212296519; відомості про земельну ділянку; копія Технічного паспорту на громадський будинок (кіоск) від 27.08.2018; копія Договору про сумісну діяльність від 17.07.2017.

Водночас, в ході розслідування кримінального провадження було отримано інформацію з Маріупольської міської ради, відповідно до якої в документах фонду Центральної (Жовтневої) районної адміністрації Маріупольської міської ради немає прийнятого рішення щодо надання поштової адреси відносно нерухомого майна (м. Маріуполь, пр. Металургів, 77-г), що належить ОСОБА_4, до порядку денного не входило і не вирішувалося.

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 1412336300:01:010:0181 площею 0,0009 га від 14.03.2019 встановлено, що вказана земельна ділянка комунальної власності знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів (на зупинці навпроти хлібозаводу) та належить Маріупольській міській раді. Цільове призначення земельної ділянки – для експлуатації та обслуговування зупинного навісу в комплексі з торговим кіоском. 05.08.2014 зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ «Фенікс» (ЄДРПОУ 13516596).

Також, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 03.09.2018, вказана земельна ділянка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, б/н. 30.07.2014 між Маріупольською міською радою та ТОВ «Фенікс» (ЄДРПОУ 13516596) підписано договір оренди земельної ділянки. Цільове призначення земельної ділянки – для експлуатації та обслуговування зупинного навісу в комплексі з торговим кіоском.

Вказані факти свідчать про відсутність вказаної ОСОБА_4 адреси, а саме: м. Маріуполь, пр. Металургів, 77-г.

Крім того, за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нерухомий об’єкт, що розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 77-г на підставі декларації про готовність до експлуатації ДЦ 14212296519 від 23.10.2012. Право власності на об’єкт нерухомості зареєстровано 07.06.2018 державним реєстратором ДП «Київоблреклама» Київської області ОСОБА_3 прийнято рішення та об’єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно присвоєно реєстраційний номер 1634608614123.

При цьому, при перевірці встановлено, що зазначена вище декларація, на підставі якої державний реєстратор здійснив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, не внесена до Єдиного реєстру документів та не зареєстрована в порядку, встановленому та затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 92.

Відомості щодо декларації про готовність об’єкту, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на об’єкт, розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 77-г, відсутні.

Таким чином, відповідні документи, подані ОСОБА_4 при реєстрації права власності не мають юридичної сили.

Крім того, в ході розслідування на запит прокурора отримано інформацію з виконкому Маріупольської міської ради про те, що заяви від суб’єктів господарювання з питання надання дозволу на розробку технічної документації та затвердження технічної документації на земельну ділянку за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 77-г, до управління земельних відносин (землеустрою) департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради не надходили та вказана земельна ділянка не виділялась та не надавалась у користування.

Враховуючи, що ОСОБА_4 подано документи для реєстрації права власності на нерухоме майно, під яке не було виділено земельну ділянку, таке майно не могло бути зареєстровано, оскільки вважається самочинним будівництвом.

Крім того, відповідно до п. 41 Порядку, для державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна в обов’язковому порядку подається документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Як встановлено в ході досудового розслідування, ОСОБА_4 взагалі не додала до заяви про реєстрацію прав власності на нерухоме майно рішення Центральної (Жовтневої) районної адміністрації про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна.

За таких обставин, відсутність рішення про присвоєння поштової адреси, відсутність декларації про готовність об’єкту до експлуатації свідчить про фактичну безпідставну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 77-г, з боку державного реєстратора, що порушує правовий порядок регулювання відносин у сфері права власності.

У подальшому, ОСОБА_4 20.09.2018 за договором купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за №1863) продала кіоск, площею 13,2 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь Донецької області, пр. Металургів, будинок 77-г, (земельна ділянка площею 0,0009 га, кадастровий номер 1412336300:01:010:0181), а саме об’єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1634608614123 ОСОБА_5.

Того ж дня приватним нотаріусом ОСОБА_6 на підставі даного договору купівлі-продажу прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на кіоск за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, будинок 77-г, за ОСОБА_5 та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В свою чергу, ОСОБА_5 08.02.2019 за договором купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за №189) продала кіоск, площею 13,2 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, будинок 77-г, (земельна ділянка площею 0,0009 га, кадастровий номер 1412336300:01:010:0181), а саме об’єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1634608614123 ТОВ «АЗОВТЕНГРІ».

Того ж дня приватним нотаріусом ОСОБА_6 на підставі даного договору купівлі-продажу прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на кіоск за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, будинок 77-г, за ТОВ «АЗОВТЕНГРІ» та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 331 ЦК України особа може набути право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) нею. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому статтею 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011. Відповідно до п. 3 зазначеної постанови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Маріупольська міської ради під час досудового розслідування повідомили що згідно з даними Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, інформація про реєстрацію декларацій про готовність об’єкта до експлуатації №ДЦ 14212340210 від 05.12.2012 будівництво нежитлової будівлі за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 77г , відсутні.

Так, відповідно до наведених вище положень Цивільного Кодексу України нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином, особа може набути право власності на нерухоме майно виключно у разі наявності на певному речовому праві земельної ділянки, виділеної для мети будівництва.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Встановлено, що земельна ділянка за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 77-г, не виділялась та не надавалась у користування.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою про залучення речових доказів від 11.03.2019 об’єкт нерухомого майна – об’єкт житлової нерухомості, кіоск, площею 13,2 квадратних метрів, розташована за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 77-г, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42019051290000019 з метою накладення арешту та проведення у подальшому будівельно-технічної експертизи.

Слідчий надав заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала повністю.

Особа, у власності якої перебуває майно, у судове засідання не з’явилась, про день, час та місце розгляду клопотання була повідомлена у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речові докази, які були вилучені стороною кримінального провадження, повинні бути як найшвидше повернуті володільцю, крім випадків, передбачених ст.170-174 КПК України, тобто до накладення на нього арешту в судовому порядку.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на майно, яке перебуває у власності добросовісного набувача, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином,у зв’язку з необхідністю проведення будівельно-технічної експертизи з метою повного та всебічного розслідування кримінального провадження, а також з метою запобігання зникнення, втрати, відчуження, пошкодження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт нежитлової будівлі-кіоску, площею 13,2 квадратних метрів, розташованої за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 77-г, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕНГРІ» із забороною його відчуження у будь-який спосіб, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Центрального ВП ГУНП України в Донецькій області ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051290000143 від 30.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 197-1 КК України, задовольнити. Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю-кіоск, площею 13,2 квадратних метрів, розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 77-г, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕНГРІ» із забороною його відчуження у будь-який спосіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Л.Соловйов