Рішення № 81428989, 12.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2019 року № 754/17344/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І. за участі позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1додержавного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївнипровизнання протиправною та скасування постанови №56756934, зобов'язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі-позивач/ ОСОБА_1) звернувся з позовом до державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 12.11.2018 про закінчення виконавчого провадження №56756934;

- зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві застосувати передбачені законом заходи до виконання у повному обсязі постанови Деснянського районного суду м. Києва №754/5199/17 від 13 жовтня 2017 року стосовно здійснення виплати ОСОБА_1 різниці в пенсії за минулий час за 12 місяців, починаючи з 01.03.2016 в розмірі 90% від місячного заробітку в повному обсязі, без обмеження його максимального розміру, зазначеного у довідці Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 09.12.2017 №18-85зн.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що державним виконавцем протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду належним чином виконано не було.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, у встановлений судом строк відзив на позовні вимоги не подано.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.10.2017 у справі №754/5199/17 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років, викладеної у листі Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.02.2017 року № 3366/09 і зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку, без обмеження його максимального розміру, зазначеного у довідці Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 09.02.2017 року № 18-85зн, здійснити виплату пенсії в повному обсязі, починаючи з 01.03.2017 року та здійснити виплату різниці в пенсії за минулий час за 12 місяців, починаючи з 01.03.2016 року.

На виконання рішення від 13.10.2017 у справі №754/5199/17, 21 червня 2018 року Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. від 13.07.2018 відкрито виконавче провадження №56756934 з примусового виконання виконавчого листа від 21.06.2018 №754/5199/17.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. від 12.11.2018 ВП №56756934 закрито виконавче провадження 7на підставі п. 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи вказану постанову про закриття провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною 1статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Відповідно дост. 7 ЗУ «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією Українита законами України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження №56756934 закрито з огляду на виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.10.2018.

Так, відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.10.2018 б/н боржник повідомив про виконання рішення суду відповідно до регулятивної частини рішення, сума нарахованих та виплачених коштів складає 17182,31 грн.

Водночас, згідно довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 16.04.2018 №728 вбачається невиконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 13.10.2017 №754/5199/17 в частині періоду з березня 2016 року по лютий 2017 року.

Матеріали справи не містять відомостей про повну виплату перехованої пенсії позивача.

Отже, на час винесення головним державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.11.2018 ВП№56756934 судове рішення не було повністю виконано, а тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження згідно ч.1 п.9 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод виконання судових рішень розглядається як стадія судового провадження, право доступу до суду, що гарантується цією статтею, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи.

В ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеногочастиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.3 цієї статті, у разі якщо і невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

В даному випадку державним виконавцем не було проведено перевірки виконання судового рішення, не було вжито всіх можливих заходів для повного виконання рішення згідно приписів ст.63 Закону "Про виконавче провадження", та протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, що призвело до порушення прав та інтересів позивача.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни про закінчення виконавчого провадження №56756934 від 12.11.2018р.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача застосувати передбачені законом заходи до виконання у повному обсязі постанови Деснянського районного суду м. Києва №754/5199/17 від 13 жовтня 2017 року, суд відмовляє в їх задоволенні, враховуючи те, що заходи відносяться до повноважень державного виконавця, а тому зобов'язання останнього вчинити такі дії на підставі рішення суду відсутні. Крім того, державний виконавець зобов'язаний Законом України «Про виконавче провадження» провести усі необхідні виконавчі дії щодо повного та своєчасного виконання рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

За таких обставин, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни про закінчення виконавчого провадження №56756934 від 12.11.2018р.

3. В решті позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40грн. відшкодувати на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян