Рішення № 81428656, 25.04.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1304/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2018 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправними дії Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області щодо відмови у прийнятті рішення за заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області;

скасувати рішення XIV сесії VII скликання Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області за №286/25/19 від 21.08.2018 року;

зобов'язати Колінковецьку сільську раду Хотинського району Чернівецької області розглянути на пленарному засіданні з прийняттям рішення заяву про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаної земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він є інвалідом III групи з дитинства, будь-яких земельних ділянок у користуванні чи власності по місцю проживання та в інших місцях у позивача немає. Земельною ділянкою площею 0,35 га, що знаходиться на території Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області в урочищі "Толока 2" і яка межує з земельною ділянкою доньки позивача ОСОБА_2, позивач користувався на протязі тривалого часу. До того часу як позивач розпочав користуватись даною спірною земельною ділянкою, нею користувався його покійний батько ОСОБА_3.

В травні місяці 2018 року позивач звернувся до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області із заявою щодо безоплатної передачі земельної ділянки розміром 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області у власність для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаної земельної ділянки.

Рішенням №286/25/18 від 21.08.2018 року Колінковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області відмовила у задоволенні вказаної заяви.

Свою відмову Колінковецька сільська рада обґрунтувала тим, що земельна ділянка відповідно до прав установчих документів передана третій особі ОСОБА_4.

Згідно рішення XXI сесії XXI скликання Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 14.10.1993 року ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку розміром 0,50 га.

Позивач зазначає, що у вищенаведеному рішенні не визначено де розташована земельна ділянка. Крім того, в Колінковецьцій сільській раді Хотинського району Чернівецької області та в органах держземагенства відсутні дані, які б вказували на розташування даної землі та її адресу. Відповідно до рішення XVIII сесії VI скликання Колінковецької сільської ради Хотинського району від 22.04.2013 року урочище "Толока" в адміністративних межах с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області відсутнє.

Обґрунтованість своїх позовних вимог позивач підтверджує також і листом Хотинського відділу Держгеокадастру з якого вбачається, що за ОСОБА_4 право власності чи право користування на вищенаведену земельну ділянку не зареєстровано.

Відповідно до листа Колінковецької сільської ради №238-02-23 від 18.12.2017 року земельні ділянки, що розташовані в урочищі "Толока" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області з 2011 року по 2017 року нікому не надавались.

Позивач вважає, що відповідач, відмовивши у задоволенні його заяви, діяв із порушенням порядку, передбаченого Законом України "Про місцеве самоврядування" і Земельним кодексом України, адже саме він користується земельною ділянкою, вказаною у його заяві. Земельна ділянка, на яку претендує позивач, не перебуває у користуванні інших осіб.

Таким чином, позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень - Колінковецька сільська рада, до виключної компетенції якої віднесено вирішення питання щодо безоплатної приватизації земельних ділянок, що належать їй на праві комунальної власності, не розглянула в місячний термін заяву позивача та не прийняла за результатами розгляду цього звернення належного та обґрунтованого рішення, в зв'язку з чим порушила право позивача на приватизацію земельної ділянки, що перебуває у його користуванні.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними дій Колінковецької сільської ради та зобов'язання прийняти належне рішення на пленарному засіданні.

Ухвалою суду від 27.12.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 29.01.2019 року.

Судове засідання призначене на 29.01.2019 року відкладено на 21.02.2019 року, у зв'язку з відрядженням головуючого судді.

Судове засідання призначене на 21.02.2019 року відкладено на 14.03.2019 року, за клопотанням представника позивача.

Судове засідання призначене на 14.03.2019 року відкладено на 28.03.2019 року, за клопотанням представника позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

28.03.2019 року, за клопотанням сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії КР222905 виданий 03.10.1997 року Хотинським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 11).

Відповідно до Довідки Міністерства охорони здоров'я України серії 2-18АЗ №226901, позивач є інвалідом третьої групи з дитинства (а.с. 12).

В травні 2018 року, позивач звернувся до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області щодо безоплатної передачі земельної ділянки розміром 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області у власність для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаної земельної ділянки.

Рішенням ХХV сесії VІІ скликання Колінцковецької сільської ради Хотинського району №286/25/18 від 21.08.2018 року "Про надання дозволу на відведення земельних ділянок" відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,35 га, яка розташована на території Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області в урочищі "Толока 2" у зв'язку з тим, що вищевказана земельна ділянка знаходиться в користуванні ОСОБА_4 (а.с. 15).

Крім того судом встановлено, що рішенням ХХІ сесії ХХІ скликання Колінцковецької сільської ради народних депутатів від 14.10.1993 року "Про безоплатну передачу землі у приватну власність громадян десятихаток №№9, 12, 22, 33" передано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку розміром 0,50 га, яка розташована по вул. Свердлова, Толока (а.с. 13-14, 16).

Рішенням ХVIII сесії VІ скликання Колінковецької сільської ради Хотинського району №264/XVIII/13 від 22.04.2013 року "Про затвердження назв урочищам, які знаходяться в адміністративних межах с. Колінківці" затверджено існуючим урочищам, що знаходяться в адміністративних межах с. Колінківці, назви: "Толока-1", "Толока-2, "Лунка", "Саратурь", "Готар", "Грушка", "Валя Попі", "Кар’єр", "Бам" (а.с. 17).

Відповідно до Довідки Відділу у Хотинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №0-24-0.260-198/111-17 від 11.12.2017 року, за гр. ОСОБА_4 реєстрація права власності чи користування земельними ділянками правовстановлюючими документами не зареєстровано (а.с. 18).

Відповідно до Довідки Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 18.12.2017 рок вих.№238-02-23, рішення сесії з 01.01.1993 року по 31.12.2011 року знаходяться на зберіганні в архівному секторі Хотинської РДА, а з 01.01.2012 року по 18.12.2017 року земельні ділянки в урочищі "Толока" не надавалися. Про кількість земельних ділянок, які були надані в період з 01.01.1993 року і по 18.12.2017 року невідомо (а.с. 20).

В судовому засіданні представником позивача було надано суду викопіювання з плану землекористування Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області (а.с. 50-51).

Вважаючи протиправною відмову у прийнятті рішення за заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України та Земельним кодексом України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною четвертою статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, вимогами чинного законодавства встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання, а також передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу зобов'язаний належним чином мотивувати причини такої відмови.

Судом встановлено, що у травні 2018 року, позивач звертався до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області щодо безоплатної передачі земельної ділянки розміром 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області у власність для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаної земельної ділянки.

При зверненні із заявою щодо безоплатної передачі земельної ділянки розміром 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області у власність для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаної земельної ділянки, позивачем не було додано викопіювання з плану землекористування Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області.

Таким чином, при звернені до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області щодо безоплатної передачі земельної ділянки, позивачем не було дотримано вимогу ч. 6 ст. 118 КАС України, щодо надання графічних матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

У справі, що розглядається, відмова відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки була обумовлена тим, що обрана позивачем земельна ділянка уже перебуває в користуванні іншої особи - ОСОБА_4.

На підтвердження таких обставин відповідач посилається на те, що рішенням ХХІ сесії ХХІ скликання Колінковецької сільської ради народних депутатів від 14.10.1993 року "Про безоплатну передачу землі у приватну власність громадян десятихаток №№9, 12, 22, 33" передано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку розміром 0,50 га, яка розташована по вул. Свердлова, Толока.

Також, в ході судового розгляду надав пояснення землевпорядник Колінковецької сільської ради, який вказав, що земельна ділянка, щодо якої звернувся позивач із заявою про надання її у власність, перебуває у користуванні гр. ОСОБА_4 на підстав Рішення Колінковецької сільської ради Народних депутатів від 14.10.1993 року ХХІ сесії ХХІ скликання "Про безоплатну передачу землі у приватну власність громадян десятихаток №№ 9, 12, 22, 33".

У спростування тверджень позивача про те, що у Рішенні Колінковецької сільської ради Народних депутатів від 14.10.1993 року ХХІ сесії ХХІ скликання "Про безоплатну передачу землі у приватну власність громадян десятихаток №№ 9, 12, 22, 33" вказано урочище "Толока", суд зазначає, що Рішенням ХVIII сесії VІ скликання Колінковецької сільської ради Хотинського району №264/XVIII/13 від 22.04.2013 року "Про затвердження назв урочищам, які знаходяться в адміністративних межах с. Колінківці" затверджено існуючим урочищам, що знаходяться в адміністративних межах с. Колінківці, назви: "Толока-1", "Толока-2".

Отже, земельна ділянка, яка вказана у Рішенні Колінковецької сільської ради Народних депутатів від 14.10.1993 року ХХІ сесії ХХІ скликання "Про безоплатну передачу землі у приватну власність громадян десятихаток №№ 9, 12, 22, 33" розташована на території Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області в урочищі "Толока 2".

В судовому засіданні за участю представника позивача та представника відповідача, який є землевпорядником Колінковецької сільської ради, було досліджено викопіювання з плану землекористування Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, що було надано представником позивача під час розгляду даної справи, та з наданих пояснень представників сторін встановлено, що зазначене позивачем в заяві бажане місце розташування земельної ділянки співпадає з тим, що перебуває в користуванні ОСОБА_4 згідно рішення ХХІ сесії ХХІ скликання Колінковецької сільської ради народних депутатів від 14.10.1993 року "Про безоплатну передачу землі у приватну власність громадян десятихаток №№9, 12, 22, 33".

Доказів про вилучення чи припинення права користування ОСОБА_4 земельною ділянкою згідно рішення ХХІ сесії ХХІ скликання Колінковецької сільської ради народних депутатів від 14.10.1993 року матеріали справи не містять.

Суд вважає, що Довідка відділу у Хотинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №0-24-0.260-198/111-17 від 11.12.2017 року про те, що за гр. ОСОБА_4 не здійснено реєстрацію права власності чи користування земельними ділянками не свідчить про припинення права користування останнім земельною ділянкою згідно рішення ХХІ сесії ХХІ скликання Колінковецької сільської ради народних депутатів від 14.10.1993 року.

Отже, з наведених обставин слідує, що обрана позивачем земельна ділянка належить на праві користування іншої особи.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що обрана позивачем земельна ділянка знаходяться у користуванні іншої особи і це право на момент звернення позивача з відповідним клопотанням і його вирішення не припинялось, суд дійшов висновку, що Колінковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області обґрунтовано відмовила позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зауваження позивача з приводу того, що оскаржуване рішення не містить визначених у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не заслуговують уваги і спростовуються змістом рішення ХХV сесії VІІ скликання Колінковецької сільської ради Хотинського району №286/25/18 від 21.08.2018 року.

Та обставина, що зазначене рішення не містить підстави для відмови, сформульованої відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України (шляхом цитування її положень), зазначених висновків суду не спростовує.

Суд зазначає, що саме по собі перебування обраної для безоплатної приватизації земельної ділянки у користуванні іншої особі є вичерпною і достатньою підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо неї третім особам, зокрема позивачу.

Крім того, наведені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини, що слугували причиною для відмови, цілком кореспондують визначеному у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України переліку підстав для відмови.

Зокрема, обрання позивачем земельної ділянки, що перебуває у власності чи користуванні іншої особи, свідчить про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення ХХV сесії VІІ скликання Колінковецької сільської ради Хотинського району №286/25/18 від 21.08.2018 року задоволенню не підлягають.

Крім того суд звертає увагу на те, що при зверненні із заявою щодо безоплатної передачі земельної ділянки розміром 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області у власність для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаної земельної ділянки позивачем, у відповідності до ч.6 ст. 118 ЗК України, не було додано графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки з плану землекористування Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, що є окремою підставою для відмови у задоволенні його заяви.

Разом з цим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутись із відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, місце розташування якої відповідатиме вимогам закону і не буде накладатись на раніше виділені земельні ділянки.

Таким чином, позовні вимоги у частині визнання протиправними дій Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області щодо відмови у прийнятті рішення за заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області - не доведені належними та допустимими доказами та не підлягають задоволенню.

У зв'язку із цим, також не підлягають задоволенню похідні від них вимоги про зобов'язання розглянути на пленарному засіданні з прийняттям рішення заяву про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,35 га, яка розташована в урочищі "Толока 2" с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаної земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (с. Колінківці, Хотинський район, Чернівецька область, 60023).

Відповідач - Колінковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області (код ЄДРПОУ 04416849, вул. Головна, 105, с. Колінківці, Хотинський район, Чернівецька область, 60023).

Суддя В.О. Григораш