Рішення № 81428526, 24.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2019 року № 640/19168/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області провизнання протиправним та скасування рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - Позивач або ОСОБА_1.) з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі також - Відповідач або КДКА Київської області) про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 жовтня 2018 року, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки дисциплінарне провадження здійснено Відповідачем відносно Позивача з порушенням положень частини третьої статті 33, частини другої статті 35, частини другої статті 38, частини першої статті 40, частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за відсутності доручення голови дисциплінарної комісії КДКА Київської області про проведення перевірки скарг на дії Позивача, а також нехтуючи обов'язком отримання від останнього письмових пояснень по суті порушених у скаргах питань, то таке дисциплінарне провадження є безпідставним, упередженим та незаконним, а прийняте за його результатами рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити Позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за результатами здійсненого відносно Позивача дисциплінарного провадження, в ході якого було встановлено порушення останнім норми статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 8 Правил адвокатської етики.

Розглянувши у порядку письмового провадження подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є адвокатом та здійснює індивідуальну адвокатську діяльність (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2, видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області; обліковується у Раді адвокатів Київської області; робоче місце: АДРЕСА_1).

Здорівською сільською виборчою комісією Васильківського району Київської області в особі голови Давиденко О.В. 26.12.2017 року до КДКА Київської області подано скаргу на дії адвоката ОСОБА_1

За дорученням голови КДКА Київської області Лісниченко Є.С. від 18.12.2017 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Очкольда М.Г. було проведено перевірку скарги за підписом Давиденко Оксани Володимирівни голови Здорівської сільської виборчої комісії щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, за результатами якої складено довідку від 20.02.2018 про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, порушення правил адвокатської етики (домінанта інтересів клієнта, конфлікт інтересів), а також про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1

Зі змісту наведеної довідки від 20.02.2018 також вбачаються наступні обставини.

Адвокат (Позивач) уклав зі Здорівською сільською виборчою комісією договір про надання територіальній виборчій комісії послуг, пов'язаних з підготовкою та проведенням місцевих виборів від 20.04.2017, а 21.04.2017 уклав зі Здорівською сільською виборчою комісією договір про надання послуг у сфері права, як адвокат. В ході виконання взятих на себе обов'язків, адвокат брав участь в судових засіданнях на стороні Здорівської сільської виборчої комісії згідно договору від 21.04.2017 у справі № 362/2167/17 в порядку адміністративного судочинства, що вирішувалась у Васильківському міськрайонному суді Київської області. Як зазначає скаржник, адвокат, не погоджуючись з рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/2167/17 в інтересах Здорівської сільської виборчої комісії подав апеляційну скаргу, не погодивши її подання з клієнтом, тобто зі Здорівською сільською виборчою комісією Васильківського району Київської області в особі нового голови ОСОБА_5, про що останній повідомив у заяві до Київського апеляційного адміністративного суду (ним надано посвідчення голови виборчої комісії та дві заяви, в яких голова відмовився від апеляційної скарги та відкликав повноваження представника ОСОБА_1.). Як стверджує скаржник, незважаючи на це, адвокат продовжував брати участь у справі та чинив дії всупереч інтересам клієнта. За наслідками розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_1 Київським апеляційним адміністративним судом у справі №362/2167/17 було прийнято нове рішення, яким Здорівську сільську виборчу комісію зобов'язали вчинити дії по складанню протоколів та стягнули зі Здорівської сільської виборчої комісії на користь держави штраф. Таким чином, на думку скаржника, адвокат ОСОБА_1 порушив пункти 8, 18, 26, 31 Правил адвокатської етики. Також скаржник стверджує, що адвокат вчинив ще один дисциплінарний проступок, а саме прийняв доручення, яке напряму суперечило інтересам клієнта - Здорівської сільської виборчої комісії та від імені іншого клієнта в тій самій справі звернувся до того самого складу суду з вимогою встановити судовий контроль за виконанням згаданого судового рішення Здорівською сільською виборчою комісією на користь іншого клієнта. Виходячи з цього, скаржник зазначив, що адвокат фактично в одному і тому самому судовому процесі представляв осіб з протилежними інтересами (конфлікт інтересів) і діяв всупереч волі особи, якій зобов'язався надавати правову допомогу.

Адвокат скористався своїм законним правом та надав письмові пояснення, в яких зазначив, що доводи скарги є необґрунтованими.

При проведені перевірки було встановлено, що адвокат дійсно мав стосунки зі Здорівською сільською виборчою комісію як адвокат і клієнт. В той же час, в процесі перевірки було встановлено, що пізніше адвокат представляв інтересі іншої особи, яка знаходилася у судовому спорі із зазначеною виборчою комісією. Не зважаючи на те, що на той час адвокат вважав, що його стосунки з попереднім клієнтом вже були припинені, адвокат міг використовувати інформацію, яка могла бути ним отримана в процесі надання послуг своєму першому клієнту. Про що скаржник надав певні докази. Крім того, скаржником були надані докази того, що адвокат всупереч інтересам клієнта подав апеляційну скаргу.

З огляду на наведене, рішенням КДКА Київської області від 28.02.2018 за скаргою Давиденко Оксани Володимирівни, голови Здорівської сільської виборчої комісії Васильківського району Київської області щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, було порушено дисциплінарну справу стосовно Позивача.

Не погоджуючись з таким рішенням Відповідача, Позивач оскаржив його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в результаті чого, рішенням від 18.05.2018 № V-016/2018 скарга адвоката ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення КДКА Київської області від 28.02.2018 - без змін.

Дисциплінарна справа щодо адвоката ОСОБА_1 розглянута у відкритому засіданні дисциплінарної палати КДКА Київської області 24.10.2018, на яке з'явився адвокат, а представник скаржника не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був своєчасно належним чином повідомлений. Адвокат скористався своїм законним правом та надав письмові пояснення. При розгляді справи оголошено доводи скарги та адвокат надав додаткові усні пояснення та підтримав заперечення, які він раніше зазначав у своїх письмових поясненнях.

За результатом розгляду дисциплінарної справи, порушеної за скаргою Давиденко Оксани Володимирівни, голови Здорівської сільської виборчої комісії Васильківського району Київської області щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, рішенням КДКА Київської області від 24.10.2018, Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Вважаючи таке рішення Відповідача протиправними, Позивач звернулась до суду з даною позовною заявою про його скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі також - Закон).

За приписами пункту 1 частини першої статі 1, частини першої статті 4 Закону, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, окрім іншого: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.

Адвокату забороняється, зокрема: без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта (частина друга статті 21 Закону).

Згідно зі статтями 8, 9, 18, 26 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 (далі також - Правил) у межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.

Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.

Адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, утому числі щодо правової позиції у справі.

Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

Згідно з положеннями статті 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Водночас, ІІІ З'їздом адвокатів України 03.07.2015 прийнято рішення про розмежування юрисдикції органів адвокатського самоврядування міста Києва та Київської області, яким зокрема визначено, що адвокати за адресою робочих місць у місті Києві, які отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Раді адвокатів Київської області та подали до Ради адвокатів Київської області заяву про внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, виявивши бажання перебувати у складі адвокатів Київської області, підпадають під компетенцію органів адвокатського самоврядування Київської області (у тому числі щодо питання притягнення до дисциплінарної відповідальності). Переміщення таких із Київської області до міста Києва та навпаки відбувається виключно за умови отримання у раді адвокатів відповідного регіону трансферного витягу.

Разом з тим, згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, що Позивач обліковується в Раді адвокатів Київської області, тож суд погоджується з твердженнями Відповідача, що на нього розповсюджується юрисдикція КДК та Ради адвокатів Київської області, у тому числі і щодо вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо порушення Відповідачем територіальної юрисдикції під час прийняття скарги до розгляду.

Відповідно до частини першої, пунктів 3, 7 частини другої статті 34 Закону, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є, окрім іншого: порушення правил адвокатської етики; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України (частина перша статті 35 Закону).

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частина друга статті 35 Закону).

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону).

За приписами статті 37 Закону, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частини першої, другої статті 38 Закону, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (частина перша статті 39 Закону).

Згідно зі статтею 40 Закону, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку скарги відносно Позивача здійснював член дисциплінарної палати КДКА Київської області Очкольда М.Г. за дорученням голови КДКА Київської області Лісниченко Є.С. від 18.12.2017, що спростовує доводи Позивача про відсутність такого доручення.

Окрім того, з наведених положень статей 39, 40 Закону вбачається, що надання пояснень в межах дисциплінарної справи є правом адвоката, як і є правом, а не обов'язком члена дисциплінарної палати КДК збирати відомості щодо вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку. Також, Законом окремо не закріплено обов'язку члена дисциплінарної палати КДК отримувати (запитувати) від адвоката пояснення. За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо порушення Відповідачем вимог Закону, яке виразилось в незверненні останнього до Позивача для отримання письмових пояснень по суті порушених у скарзі питань.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні (частина перша статті 41 Закону).

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення (частина перша статті 41 Закону).

Як вбачається зі змісту витягу з протоколу № 9 засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області, член дисциплінарної палати Очкольда М.Г.-доповідач, який проводив перевірку відомостей за скаргою про дисциплінарний проступок адвоката (Позивача), участі у голосуванні не приймав, що спростовує доводи Позивача про зворотне.

Разом з тим, виходячи з системного аналізу статей 37-41 Закону, саме на четвертій стадії дисциплінарного провадження - прийняття рішення у дисциплінарній справі, має вирішуватись питання щодо закриття дисциплінарного провадження відносно адвоката, зокрема, на підставі частини другої статті 35 Закону, у зв'язку з закінчення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, описані у скарзі на дії Позивача обставини (подання у справі № 362/2167/17 в інтересах Здорівської сільської виборчої комісії апеляційної скарги від 04.05.2017, не погодивши її подання з клієнтом) мали місце у травні 2017 року, а спірне рішення, яким Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, прийняте Відповідачем лише 24.10.2018, тобто з пропущенням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченого частиною другою статті 35 Закону.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що дисциплінарну справу відносно Позивача порушено Відповідачем рішенням від 28.02.2018, а остаточно розглянуто справу з прийняттям Відповідачем спірного рішення лише 24.10.2018, тобто з пропущенням тридцятиденного строку, передбаченого частиною першою статті 40 Закону.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами Позивача про порушення Відповідачем вимог частини другої статті 35 та частини першої статті 40 Закону під час прийняття спірного рішення від 24.10.2018, що свідчить про його протиправність та наявність достатніх правових підстав для скасування рішення, як такого, що не відповідає критеріям, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи, надані учасниками справи докази та пояснення їхніх представників, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Відповідач належним чином не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 жовтня 2018 року, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

3. Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (вул. Кирилівська, 15, м. Київ, 04080, ЄДРПОУ 23243231).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя П.О. Григорович