Ухвала суду № 81428435, 25.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 квітня 2019 року справа № 580/1431/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/1431/19

за позовом ОСОБА_1

до Черкаського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області,

про визнання неправомірними дії Черкаського обласного військового комісаріату при перерахунку пенсії, прийнято ухвалу.

24.04.2019 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, поновити даний строк та прийняти позовну заяву до розгляду;

- визнати дії Черкаського обласного військового комісаріату під час складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.03.2018 для перерахунку пенсії ОСОБА_2, неправомірними.

- зобов’язати Черкаській обласний військовий комісаріат видати нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2, до якої включити посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірах, зазначених у листах з Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області.

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 ОСОБА_2 у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року по червень 2018 року включно у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення.

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок допомоги на поховання та виплатити допомогу на поховання в повному розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. «Порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес»: - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

Позивачем у позовній заяві не зазначено обґрунтування порушених бездіяльністю/діями, рішенням відповідача прав, свобод, інтересів позивача, не конкретизовано, яке право позивача порушено у контексті вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачем не обґрунтовано позовні вимоги у частині визнання протиправними дій Черкаського обласного військового комісаріату щодо направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення.

Згідно статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що належали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв’язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім’ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім’ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім’ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У разі смерті пенсіонера членам його сім’ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується допомога у розмірі тримісячної пенсії, але не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить перерахувати пенсію померлого батька ОСОБА_2 з 01.01.2018 та виплатити заборгованість з виплати допомоги на поховання, виходячи з новообрахованого розміру пенсії, тобто не надає докази на підтвердження наявної у обліку відповідача заборгованості.

Суд зазначає, що згідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1219 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Правонаступництво щодо зазначених прав та обов'язків спадкодавця не допускається.

Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми пенсійних або інших соціальних виплат, що належали спадкодавцеві за життя і залишилася недоотриманими у зв'язку із смертю.

У даному випадку, сума перерахованої пенсії спадкодавцю ОСОБА_2 за життя не була нарахована органом Пенсійного фонду України, а тому не є заборгованістю та сумою пенсії у розумінні статті 1227 Цивільного кодексу України, що може входити до складу спадщини.

Суд зазначає, що позивачем не надано обґрунтування та доказів порушеного права для здійснення перерахунку пенсії померлому батьку та допомоги на поховання.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, зокрема посвідчення учасника бойових дій, що не засвідчені у встановленому порядку.

Законом України «Про судовий збір» передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексу адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява містить вимоги немайнового характеру. Судовий збір за подання даної позовної заяви становить 3073,60 грн. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) — 38031150; банк отримувача – ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача — 31212206784002; код класифікації доходів бюджету — 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Позивачем не надано доказів сплати судового збору, або доказів належності до категорій осіб, звільнених від сплати судового збору.

Позивач у позовній заяві просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, поновити строк та прийняти позовну заяву до розгляду. У обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначено, що батько був хворий і не міг самостійно захистити свої права, а позивач став спадкоємцем 11.02.2019.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До матеріалів позовної заяви не надано доказів поважності причин пропуску строку для звернення до суду.

Суд зазначає, що оскільки пенсійні виплати є періодичними виплатами, то під час чергової виплати пенсії (у березні 2018 року) ОСОБА_2 мав змогу дізнатись про порушення його прав, позивач з того часу не був позбавлений можливості надавати батьку допомогу у захисті його прав. Доказів відповідно до частини 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У зв’язку з відсутністю обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивача та обґрунтування права позивача на звернення до суду у інтересах батька, суд дійшов висновку про недоведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом з боку позивача.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дії Черкаського обласного військового комісаріату при перерахунку пенсії, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- обґрунтування порушення кожним із відповідачів прав позивача;

- формуванням позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- надання обґрунтованої заяви з доказами на її підтвердження щодо поважності причин пропуску строку звернення з позовною заявою;

- надання засвідчених у встановленому порядку копій документів, доданих до позовної заяви;

- надання доказів сплати судового збору у сумі 3073,60 грн або засвідчених у встановленому порядку доказів належності позивача до категорій осіб, звільнених від сплати судового збору.

Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п’ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова